www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лес нім Löss Löß від алем lösch крихкий сипкий 1 2 континентальна ґрунтоутворювальна гірська осадова порода сірувато жов

Лес

Лес (нім. Löss, Löß, від алем. lösch — «крихкий, сипкий») — континентальна ґрунтоутворювальна гірська осадова порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору. Потужність лесових нашарувань становить від кількох десятків сантиметрів до кількох десятків метрів на вододілах та схилах терас давніх долин.

Лес
Льос
осадова гірська порода
Загальні відомості
Мінеральний склад кварц, польові шпати, слюда, рогова обманка, каолініт, монтморилоніт
Ідентифікація
Колір сірувато-жовтий, іноді бурий або червонувато-бурий
Використання
 Лес у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лес (значення).
Не плутати з Лісом (Ліс).

Гранулометрія

Суглинок (рідше супісок) палево-жовтого кольору, пилуватий, пористий, нешаруватий, із значним вмістом карбонатів кальцію (до 15—30 %). Лес складається загалом з пилуватих частинок розміром від 0,05 до 0,005 мм (до 60 %), глинистих частинок розмірами менше ніж 0,005 мм (до 10—20 %) і піщаних частинок розмірами 0,1—0,25 мм (до 7 %).

Мінеральний склад

У мінералогічному складі в лесах переважають кварц, менше — польові шпати, слюда, рогова обманка і глинисті мінерали (каолініт і монтморилоніт). У лесовій товщі трапляються черепашки наземних молюсків і карбонатні конкреції значних розмірів (до 2—5 см). В окремих шарах присутні зернятка вулканічного попелу, що був принесений за сотні кілометрів. Інколи можна зустріти залишки кісток ссавців: гризуни, мамут.

Структура

У лесовій товщі є кілька горизонтів викопних ґрунтів. Лес має стовпчасту структуру і в природних умовах під дією ерозії утворює вертикальні урвища. Пористість лесового горизонту становить 40—55 %. Досить поширені мікроканали (макропори, сліди рослинних залишків, корінців). При надмірному зволоженні нерівномірно ущільнюється, просідає.

Походження

Походження лесу остаточно не з'ясовано. Існує кілька гіпотез:

  • еолова (найпоширеніша) — утворення внаслідок нагромадження сухого пилу в сухих степах, куди його переносить вітер. Під час тертя частинки пилу отримують електростатичний заряд, а під час осідання вони міцно об'єднуються з частинками, що несуть протилежний заряд. Це пояснює міцні механічні властивості ґрунтів. Запропонована німецьким вченим Фердінандом Ріхтгофеном у 1877 році, розвинута радянським вченим В. П. Обручевим.
  • делювіальна;
  • водно-льодовикова;
  • ґрунтова — процес накопичення мінералів відбувається різними шляхами, а формування властивостей — за рахунок вивітрювання та ґрунтоутворення. Лес — материнська порода для чорноземів та сіроземів. Гіпотезу запропонував радянський вчений Лев Семенович Берг.

Поширення

Леси поширені майже на всіх материках у теплих посушливих районах помірного поясу, найбільше в Азії та обох Америках. У Євразії — на значних площах України, Казахстану, Західного Сибіру, Північного Кавказу.

Лесові ґрунти України

Схема розміщення лесових ґрунтів в Україні за типом просадковості

В Україні леси поширені переважно в степу та лісостепу, де він є материнською породою для чорноземів.

В Україні лесові ґрунти займають 65–70 % території — здебільшого на надзаплавних та вододільних терасах річок.

Для лесових ґрунтів властиві: невелика щільність (ρ = 1,25–1,55 т/м3), низька вологість (W = 0,1–0,2), значна пористість (більш 50 %). Коефіцієнт водонасичення лесового ґрунту менший, ніж Sr = 0,6, хоча в деградованому стані цей показник може бути більшим. Показники механічних властивостей лесового ґрунту в природному стані та після зволоження дуже відрізняються.

Господарське застосування

Лес використовується для виготовлення цегли (саман), особливо в Китаї, для створення дамб та гребель. Через зволоження порода може ущільнюватись, внаслідок чого бувають провали ґрунту.

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Löss, Löß. [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.] bei: Duden online
  3. ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

  1. Тутковский П. А. К вопросу о способе образования лесса // Землеведение, 1899, книга 1—2. (рос.)
  2. Берг Л. С. О почвенной теории происхождения лесса. Известия Географического Института, выпуск 6. — Л., 1926. (рос.)
  3. Бондарчук В. Г. О физико-географических условиях образования лёсса и гумусовых горизонтов юга СССР / Труды Института географии АН СССР. Выпуск 37. М. — Л., 1946. (рос.)
  4. Леси і палеоліт Поділля: тези доповідей ХІХ українсько-польського семінару, Тернопіль, 23-27 серп. 2015 р. — Львів: ЛНУ, 2015. — 90 с. — ISBN 978-966-02-7678-9. (рос.)
  5. Обручев В. А. Избранные работы по географии Азии. Том 3. — М., 1951. (рос.)
  6. Приклонский В. А., Ананьев В. П. Лёссовые породы СССР и их строительные свойства, ч. 1. — Л., 1959. (рос.)
  7. Кригер Н. И. Лесс, его свойства и связь с географической средой. — М., 1965. (рос.)
  8. Guenther E. W. Sedimentpetrographische Untersuchung von Lössen, Tl 1, Köln, Graz, 1961. (нім.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Les nim Loss Loss vid alem losch krihkij sipkij 1 2 kontinentalna gruntoutvoryuvalna girska osadova poroda siruvato zhovtogo inodi burogo abo chervonuvato burogo koloru Potuzhnist lesovih nasharuvan stanovit vid kilkoh desyatkiv santimetriv do kilkoh desyatkiv metriv na vododilah ta shilah teras davnih dolin LesLososadova girska porodaZagalni vidomostiMineralnij sklad kvarc polovi shpati slyuda rogova obmanka kaolinit montmorilonitIdentifikaciyaKolir siruvato zhovtij inodi burij abo chervonuvato burijVikoristannya Les u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Les znachennya Ne plutati z Lisom Lis Zmist 1 Granulometriya 2 Mineralnij sklad 3 Struktura 4 Pohodzhennya 5 Poshirennya 5 1 Lesovi grunti Ukrayini 6 Gospodarske zastosuvannya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaGranulometriya RedaguvatiSuglinok ridshe supisok palevo zhovtogo koloru piluvatij poristij nesharuvatij iz znachnim vmistom karbonativ kalciyu do 15 30 3 Les skladayetsya zagalom z piluvatih chastinok rozmirom vid 0 05 do 0 005 mm do 60 glinistih chastinok rozmirami menshe nizh 0 005 mm do 10 20 i pishanih chastinok rozmirami 0 1 0 25 mm do 7 3 Mineralnij sklad RedaguvatiU mineralogichnomu skladi v lesah perevazhayut kvarc menshe polovi shpati slyuda rogova obmanka i glinisti minerali kaolinit i montmorilonit 3 U lesovij tovshi traplyayutsya cherepashki nazemnih molyuskiv i karbonatni konkreciyi znachnih rozmiriv do 2 5 sm V okremih sharah prisutni zernyatka vulkanichnogo popelu sho buv prinesenij za sotni kilometriv Inkoli mozhna zustriti zalishki kistok ssavciv grizuni mamut Struktura RedaguvatiU lesovij tovshi ye kilka gorizontiv vikopnih gruntiv Les maye stovpchastu strukturu i v prirodnih umovah pid diyeyu eroziyi utvoryuye vertikalni urvisha Poristist lesovogo gorizontu stanovit 40 55 Dosit poshireni mikrokanali makropori slidi roslinnih zalishkiv korinciv Pri nadmirnomu zvolozhenni nerivnomirno ushilnyuyetsya prosidaye Pohodzhennya RedaguvatiPohodzhennya lesu ostatochno ne z yasovano Isnuye kilka gipotez eolova najposhirenisha utvorennya vnaslidok nagromadzhennya suhogo pilu v suhih stepah kudi jogo perenosit viter Pid chas tertya chastinki pilu otrimuyut elektrostatichnij zaryad a pid chas osidannya voni micno ob yednuyutsya z chastinkami sho nesut protilezhnij zaryad Ce poyasnyuye micni mehanichni vlastivosti gruntiv Zaproponovana nimeckim vchenim Ferdinandom Rihtgofenom u 1877 roci rozvinuta radyanskim vchenim V P Obruchevim delyuvialna vodno lodovikova gruntova proces nakopichennya mineraliv vidbuvayetsya riznimi shlyahami a formuvannya vlastivostej za rahunok vivitryuvannya ta gruntoutvorennya Les materinska poroda dlya chornozemiv ta sirozemiv Gipotezu zaproponuvav radyanskij vchenij Lev Semenovich Berg Poshirennya RedaguvatiLesi poshireni majzhe na vsih materikah u teplih posushlivih rajonah pomirnogo poyasu najbilshe v Aziyi ta oboh Amerikah U Yevraziyi na znachnih ploshah Ukrayini Kazahstanu Zahidnogo Sibiru Pivnichnogo Kavkazu 3 Lesovi grunti Ukrayini Redaguvati Shema rozmishennya lesovih gruntiv v Ukrayini za tipom prosadkovostiV Ukrayini lesi poshireni perevazhno v stepu ta lisostepu de vin ye materinskoyu porodoyu dlya chornozemiv 3 V Ukrayini lesovi grunti zajmayut 65 70 teritoriyi zdebilshogo na nadzaplavnih ta vododilnih terasah richok Dlya lesovih gruntiv vlastivi nevelika shilnist r 1 25 1 55 t m3 nizka vologist W 0 1 0 2 znachna poristist bilsh 50 Koeficiyent vodonasichennya lesovogo gruntu menshij nizh Sr 0 6 hocha v degradovanomu stani cej pokaznik mozhe buti bilshim Pokazniki mehanichnih vlastivostej lesovogo gruntu v prirodnomu stani ta pislya zvolozhennya duzhe vidriznyayutsya Gospodarske zastosuvannya RedaguvatiLes vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya cegli saman osoblivo v Kitayi dlya stvorennya damb ta grebel Cherez zvolozhennya poroda mozhe ushilnyuvatis vnaslidok chogo buvayut provali gruntu Div takozh RedaguvatiGlinisti porodi Lesovidni porodi Eolovi vidkladiPrimitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Loss Loss Arhivovano 1 serpnya 2021 u Wayback Machine bei Duden online a b v g d Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Literatura RedaguvatiTutkovskij P A K voprosu o sposobe obrazovaniya lessa Zemlevedenie 1899 kniga 1 2 ros Berg L S O pochvennoj teorii proishozhdeniya lessa Izvestiya Geograficheskogo Instituta vypusk 6 L 1926 ros Bondarchuk V G O fiziko geograficheskih usloviyah obrazovaniya lyossa i gumusovyh gorizontov yuga SSSR Trudy Instituta geografii AN SSSR Vypusk 37 M L 1946 ros Lesi i paleolit Podillya tezi dopovidej HIH ukrayinsko polskogo seminaru Ternopil 23 27 serp 2015 r Lviv LNU 2015 90 s ISBN 978 966 02 7678 9 ros Obruchev V A Izbrannye raboty po geografii Azii Tom 3 M 1951 ros Priklonskij V A Ananev V P Lyossovye porody SSSR i ih stroitelnye svojstva ch 1 L 1959 ros Kriger N I Less ego svojstva i svyaz s geograficheskoj sredoj M 1965 ros Guenther E W Sedimentpetrographische Untersuchung von Lossen Tl 1 Koln Graz 1961 nim Posilannya RedaguvatiLes los Arhivovano 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 827 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Les amp oldid 35946462