Коростень

Ко́ростень (Іскоростень, дав.-рус. Изъкоръстѣнь) — місто в Україні, адміністративний центр Коростенського району та Коростенської міської територіальної громади Житомирської області, великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці.

Коростень
Герб Коростеня Прапор Коростеня
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Коростенська міська громада
Засноване	705
Магдебурзьке право	1589
Статус міста	від 1 січня 1926 року
Населення	▼ 61 496 (01.01.2022)
- повне	▼ 61 496 (01.01.2022)
Площа	42,31 км²
Густота населення	1496 осіб/км²
Поштові індекси	11500—11519
Телефонний код	+380-4142
Координати	50°58′25″ пн. ш. 28°36′52″ сх. д. / 50.97361° пн. ш. 28.61444° сх. д. / 50.97361; 28.61444Координати: 50°58′25″ пн. ш. 28°36′52″ сх. д. / 50.97361° пн. ш. 28.61444° сх. д. / 50.97361; 28.61444
Висота над рівнем моря	174 м
Водойма	Уж
Назва мешканців	коростéнець, коростéнка, коростéнці
Міста-побратими	Шарв'є-Шаваньє, Франція Аненій-Ной, Молдова Клобуцьк, Польща Красник, Польща Володимир, Україна Світловодськ, Україна Слов'янськ, Україна Ханчжоу, Китай Укмерге, Литва
День міста	Остання субота травня
Відстань
Найближча залізнична станція	Коростень
До обл./респ. центру
- залізницею	82 км
- автошляхами	87 км
До Києва
- залізницею	156 км
- автошляхами	153 км
Міська влада
Адреса	11500 Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, 11501
Вебсторінка	Коростенська міськрада
Міський голова	Москаленко Володимир Васильович
Коростень у Вікісховищі Мапа Коростень Коростень

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коростень (значення).

У давнину, Іскоростень — столиця міцного союзу племен древлян. У наш час місто славиться своїми цінними породами природного граніту, каніфольними смолами та вишуканою порцеляною.

Походження назви

Є дві, абсолютно різні теорії про походження назви міста:

1. перша версія наполягає на тому, що місто веде свою назву від того, що древлянська столиця була побудована суціль з дерева, а міські стіни обнесені частоколом дубовим, неотесаним, разом з корою — са́ме тому місто начебто звалося Іс-коро-стень, тобто місто «із кори на стіні»;
2. друга теорія стверджує, що назва міста походить від імені язичницького бога сонця Корс (Хорс) — головного бога у більшості племен, що населяли дану територію, у тому числі древлян. Від Хорсу/Корсу, за цією теорією, також походять назви населених пунктів Корсунь і Коростишів.

Прибічники другої теорії резонно наполягають на неможливості першої, оскільки дерево, з якого не знято кору, швидше піддається впливу руйнівних факторів, про що людство знає вже кілька десятків тисяч років, і тому навряд чи древляни ставили свої житла з неотесаної деревини. Втім, імовірно, що теорія про кору (т. зв. «корова́»), виникла лише в 1970—80-х роках для оминання теми язичництва і богів.

Географія

На південно-західній околиці міста річка Гнилуша впадає в Уж, праву притоку Прип'яті.

Історія

Діорама краєзнавчого музею «Княжна Ольга біля стін стародавнього Іскоростеня» (художник А. А. Туранський, 1982)

Знищення Іскоростеня і древлян княгинею Ольгою

Відомо, що у 945 році місто було серед земель слов'янських племен, підпорядкованих київському князю Ігорю, незалежність яких віднята в них Олегом, дядьком-регентом Ігоря, у битві 914 року, коли Ігор придушив повстання древлян. Ігор збирав щорічну данину і після того, як Ігор вдруге повернувся до Іскоростеня вимагати данину, князь Мал (Ніскиня) підняв місто проти київського князя. Дружину Ігоря розбили, а самого вбили. Поховали древляни Ігоря з усіма почестями, по княжому звичаю, на його могилі насипали високий курган. Первісно могила знаходилася в селі Немирівка; через деякий час тіло Ігоря переховали в селі Могильне (нині село Поліське), де знаходиться досі «Могила князя Ігоря».

У 946 році княгиня Ольга вийшла з військом у похід на древлян та спалила Іскоростень.

Після розділу Русі у 1097 році Іскоростень залишався під юрисдикцією київських князів. З 1243 року тут хазяйнували монголо-татари. Після перемог над Тевтонським Орденом у 1348 і 1370 рр. і потіснивши татар, великий князь литовський Ольгерд Гедимінович приєднав ці землі до Великого князівства Литовского. Пізніше подарував їх одному з своїх лицарів Тереху з Брянська за вірну службу. З 1385 р., після утворення Кревської Унії, ця територія потрапила під вплив Польщі. В 1586 р. багатий польський магнат Прокоп Мржевіцький, оженившись із однією зі спадкоємниць Тереха, став власником Іскоростеня. Йому вдалося добитись від польського короля присвоєння цій маленькій фортеці статусу міста. 22 травня 1589 р. король Сигізмунд III Ваза дарував місту Іскоростеню Магдебурзьке право

В 1649 році загін козаків під проводом Гераськи після кровопролитного бою завоював Іскоростень від польської шляхти. Міські укріплення були повністю зруйновані. В 1654 р. гетьман Богдан Хмельницький у результаті Переяславської Ради підписав згоду з російським царем Олексієм Михайловичем про перехід України під юрисдикцію Росії. Однак з 1667 по 1795 роки землі Іскоростеня продовжували знаходитися в складі польсько-литовської Речі Посполитої.

1768 року Коростень мав намір штурмувати полковник Коліївщини Іван Бондаренко, проте його наміри так і не були реалізованими.

Після III-го розділу Речі Посполитої у 1795 р. Іскоростень перейшов до Російської імперії як центр Іскоростенської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Довгий час це було тихе непримітне провінційне містечко.

Новий могутній поштовх до відродження місту дало будівництво залізниці Київ — Ковель у 1902 р.

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) її уряд і парламент (Центральна Рада), були змушені залишити Київ під час його окупації більшовицькими військами. Перебували у Коростені протягом 14–15 лютого та 24–26 лютого 1918 р. 25 лютого у Коростені постановою Центральної Ради було затверджено Тризуб Святого Володимира як герб УНР. В період 14–27 лютого 1918 р. у Коростені в різний час перебували частини Армії УНР: Гайдамацький кіш Слобідської України на чолі із Симоном Петлюрою, Окремий Запорізький загін на чолі з Костянтином Прісовським та Курінь Січових Стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем. З Коростеня ці частини 27 лютого пішли у наступ на Київ задля його визволення від більшовицьких військ.

7 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду Коростень, зайнятий підрозділами 395-го стрілецького полку 132-ї бригади 44-ї стрілецької дивізії московських військ, спробувала здобути Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Повстанчої армії УНР. Початок виправи був вдалий. Українські війська, несподівано напавши на Коростень, здобули станцію. Проте неузгодженість у діях різних відділів і велика чисельна перевага ворога не дала можливості розвинути цей успіх. Українські війська змушені були відступити з міста. У боях особливо відзначилися Іван Ремболович, Семен Хмара-Харченко та Микола Тобілевич. Загинув сотник Володимир Стефанишин.

У 1932–1933 рр. Коростенський район входив до складу Київської області. За даними різних джерел у районі внаслідок Голодомору 1932—1933 років загинуло 2288 чол., на сьогодні встановлено імена 1679 чол.

7 серпня 1941 року Коростень був окупований німецькими гітлерівськими військами.

Ювілейна монета НБУ присвячена 1300-річчю міста

Під час наступу 1943 року, після успішного проведення Київської операції, Червона армія 17 листопада зайняла Коростень, але внаслідок потужного контрнаступу змушена була відступити. 28 грудня 1943 р. місто було остаточно взято під контроль частинами 13-ї Армії генерал-лейтенанта Пухова.

На 80—90 роки XX століття місту випало пережити тяжкі часи. Сусідство з Чорнобильською атомною станцією (80 км) наклало новий трагічний відбиток на його історію. Коростень потрапив у зону радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ядерної катастрофи 26 квітня 1986 і класифікований як «зона гарантованого добровільного відселення». Крім того, економіка міста сильно постраждала від кризи в перші роки після здобуття Україною незалежності.

Коростень веде політику розширення власних можливостей економічного соціального розвитку. Місто будує житло і дороги, створює нові підприємства, навчальні й соціальні заклади. У 2006 році Коростень став одним із 6-ти міст України, яке отримало сертифікат якості за міжнародними стандартами ISO 9001:2000.

У Коростені народився, живе і працює відомий український письменник, заслужений журналіст України, головний редактор газети «Вечірній Коростень» Віктор Васильчук.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 року національний склад м. Коростень такий: 89 % — українці, 9% - представники інших національностей, 1,5 % — поляки, 0,5 % — євреї.

Чисельність населення

1939	1959	1979	1989	2001	2018	2022
30 806	38 041	65 333	72 367	66 669	63 525	61 496

Економіка

У повоєнний радянський період промисловий комплекс Коростені активно розвивався, що однак було перервано Чорнобильською катастрофою (1986), наслідки якої змусили згорнути деякі перспективні для міста програми, згодом на коростенській економіці позначився вже загальний по країні економічний спад 1990-х років, однак від середини 2000-х років економічне життя міста й регіону пожвавилось.

Промисловість

У Коростені розвинуті підприємства переробної, видобувної, харчової, машинобудівної та хімічної промисловості:

Добування інших корисних копалин і розроблення  кар’єрів	ПАТ "Коростенський  кар’єр" ТОВ "Коростенський щебзавод" ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" ПрАТ "Бехівський спец кар'єр" ТОВ "Бехівський каменедробильний завод"
Виробництво харчових продуктів	ТОВ "Твій хліб"
Виробництво одягу	ПрАТ фірма "Арсанія"
Оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів	ПрАТ "Коростенський завод "МДФ"
Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції	ПАТ "Коростенський завод "Янтар" ПП "ФФ "НВО "Ельфа"
Металургійне виробництво	ПрАТ "Трубний завод "Трубосталь"
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	ПрАТ "Коростенський завод ЗБШ" МП "Лібава ЛТД" ТОВ "Торговий дім шляхзалізобетон"
Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування	ПАТ "Коростенський машинобудівний завод"
Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції	Філія ТОВ "НВП "Олдем" Електромеханічний з-д
Виробництво електричного устаткування	ПОГ "Коростенське УВП УТОС"
Виробництво машин і устаткування	ПАТ "Хіммаш" ДП "Підприємство ДКВС України (№71)" ТОВ "Агрі-комм"

Коростенський індустріальний парк

Коростенський індустріальний парк — промислова зона в межах міста. Під індустріальний парк використовується територія колишнього військового вертолітного аеродрому. Земельна ділянка без будівель, тривалий час не використовувалась. Загальна площа — 246 га.

Концептуальний дизайн розроблено чеським проектним бюро DHV. Проект передбачає створення на території КІПУ високотехнологічних підприємств, підприємств у галузях легкого та середнього промислового виробництва — збірки, комплектації, поверхневої обробки, легкого машинобудування та електротехнічної промисловості.

Проект розрахований на 10 років та розділений на 3 етапи:

• підведення комунікацій: автошляху, залізниці, електроенергії, водогону, каналізації та побудова і запуск заводу з випуску МДФ-плит
• забудова території малими та середніми підприємствами
• розвиток логістичного центру.

Відповідно до "Концепції індустріального парку "Коростень" основними завданнями є:

• створення сприятливих умов для започаткування промислового виробництва,
• адаптація нових підходів до виробництва, управління виробничим процесом, новітніх технологій,
• розвиток комунальної інфраструктури, збільшення енергетичних потужностей міста,
• підвищення інвестиційної привабливості та активізація інвестиційної діяльності,
• створення нових робочих місць,
• сприяння розвитку малого та середнього бізнесу,
• наповнення державного та місцевого бюджетів.

Завод "Коростенський завод МДФ" став першим в Україні підприємством з виробництва МДФ-плит.

Транспорт

Коростенський залізничний вокзал

Місто Коростень надзвичайно зручно розташоване з точки зору транспортного сполучення.

Найбільш зручним та відносно недорогим видом транспорту є залізничний. Коростень є створює зручні умови для подорожі.

Через місто проходять майже всі поїзди із Західної України до Києва, а також діє постійний рух приміських та регіональних поїздів за такими напрямками:

• Коростень — Малин — Київ;
• Коростень — Звягель — Шепетівка;
• Коростень — Житомир — Бердичів — Козятин — Вінниця;
• Коростень — Лугини — Білокоровичі — Олевськ;
• Коростень — Овруч — Бережесть — Виступовичі
• Коростень — Овруч — Велідники

На цих напрямках також постійно діють маршрутні автобуси, які відправляються із залізничного та автобусного вокзалів.

Північною околицею міста проходить автошлях E323.

Із Києва до Коростеня маршрутні автобуси вирушають із зупинки біля метро «Академмістечко», а електрички — з приміських платформ головного вокзалу, але також зупиняються на ст. «Святошин». Частина електричок їде скороченим маршрутом від Борщагівки або Святошина. Із Житомира потяги та маршрутні автобуси вирушають з центральної автостанції та залізничного вокзалу.

Роль міського громадського транспорту також виконують маршрутні таксі. У місті діє декілька служб таксі, як місцеві («Люкс», «Універсал»), так і міжміський перевізник ТОВ «Автосвіт».

Медицина

Коростенська дитяча поліклініка

Охорону здоров'я в місті Коростені здійснюють такі медичні заклади:

• Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростенської міської ради;
• Комунальне некомерційне підприємтсво "Коростенська центральна міська лікарня" Коростенської міської ради;
• КДЦ Коростенської ЦМЛ;
• КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Ушомирської сільської ради";
• КНП "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради";
• Комунальна установа "Коростенський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці" Житомирської обласної ради в місті Коростень;
• "Клініка, дружня до молоді" (КДМ);
• Коростенський районний відділ ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України";
• КНП "Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради;
• Філія віддліення гемодіалізу (м.Коростень) КНП "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житоимрської обласної ради;
• Судмедекспертиза міста Коростень;
• Заклад "Будинок сестринського догляду" у м.Коростень;
• Житомирська обласна організація "Лікарняна каса".

Медичні центри:

• медичний центр "Експерт Медіа";
• медичний центр "Діамед Vita";
• медичний центр "Медімпульс";
• медичний центр "Андрімед";
• медичний центр "Мікрохірургія ока";
• центр слуху та мовлення "Фонема";
• клініка "ЗІР ПЛЮС".

Лабораторні установи:

• медична лабораторія "INVIVO";
• медична лабораторія "СІНЕВО";
• медична лабораторія "Нова діагностика".

Стоматологія:

• стоматологічне відділення КДЦ КНП "КМЛ КМР";
• стоматологія Люсюк В.В.;
• стоматологія "Dr. Prokopenko";
• стоматологія "Интермед";
• стоматологія "Престиж";
• стоматологія "Vita Dent";
• стоматологія "Никодент";
• стоматологія "Майстерня посмішок";
• стоматологія "Nevmerzhyts'kyy I.H.";
• стоматологія "Аполонія".

Адміністративний устрій

Місто не має внутрішнього поділу на адміністративні райони. Проте в межах міста існує багато мікрорайонів, частина з яких є колишніми селами, включеними до складу міста.

Мікрорайони Коростеня: Бровар (інша назва — Древлянський), Військове містечко, Вокзал, Житомирське, Київський масив, Ковельський парк, Коростень-Подільський, Мирний (інша назва — Щебзавод), Південний Пост, Пашини, Цегельний, Черемушки, Чигирі, Чолівка.

Освіта

Коростенський технічний коледж

Професійно-технічне училище № 16

У Коростені діє розгалужена система навчальних закладів — як дошкільних, середніх загальноосвітніх (шкільних) до позашкільних, так і професійних І–ІІІ рівнів акредитації.

В громаді діє 20 закладів дошкільної освіти, 2 центри розвитку дитини, 29 закладів загальної середньої освіти.

Позашкільними навчальними закладами Коростеня є:

• художня школа, школа мистецтв (див. розділ «Культура»);
• дві дитячо-юнацькі спортивні школи (див. розділ «Спорт»);
• центр дитячої та юнацької творчості.

Професійну освіту та підготовку для отримання в подальшому вищої освіти можна отримати в навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації Коростеня:

• приватний вищий навчальний заклад Товариства Сприяння Обороні України «Коростенський технічний коледж»  — спеціалізація закладу: обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів; обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем і мереж; бухгалтерський облік;
• державне Професійно-технічне училище № 16  — спеціальності, які отримують після закінчення: електрозварник ручного зварювання, токар, слюсар механічно-складальних робіт, електромонтер з ремонту і обслуговуванню електроустаткування, машиніст крана (кранівник), слюсар з ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, кравець.

Засоби масової інформації

У Коростені розвиваються як періодичні друковані видання, так і радіомовлення та телебачення.

Найпопулярніші коростенські газети

Періодичні друковані видання

• громадсько-політичний тижневик «Іскоростень»  — газета нагороджена дипломом міжнародного рейтингу «Золота Фортуна»;
• діловий рекламно-інформаційний тижневик «Приватна Газета»;
• благодійна вільна газета «Вечірній Коростень»  — видається від 14 жовтня 1991 року;
• громадсько-політична газета Коростенщини «Древлянський край»;
• інформаційно-політичний тижневик Коростенщини «Нова доба».

FM-радіостанції

№п/п	Назва
1	Стильне радіо «Перець FM»
2	NewDay FM
3	Хіт FM
4	Радіо Байрактар
5	Коростень FM

Телебачення

• творче об'єднання «КоростеньМедіа».

Культура

Культурне життя Коростеня багате й різноманітне — в місті функціонують численні заклади культури, у тому числі клубного типу, кінотеатр, декілька музеїв, бібліотеки; відомими і популярними є міські свята і фестивалі, що на постійній основі відбуваються в Коростені.

Міський будинок культури

Коростенський краєзнавчий музей

Військово-історичний комплекс «Скеля»

Пам'ятник княгині Ользі у Древлянському парку

Клуби, кіно, мистецтво

Заклади клубного типу міста Коростень:

• Міський будинок культури  — найбільший осередок культурного життя міста; при ньому діють численні гуртки: театральний, вокальний, танцювальний, хореографічний, вокально-інструментальний, літературно-мистецька студія, клуб авторської пісні, клуби за інтересами філателістів та нумізматів;
• Будинок науки та техніки  — працюють вокальні й танцювальні гуртки;
• Будинок культури УВП УТОС  — у закладі діють вокальні, інструментальні, танцювальні й театральні гуртки, спортивні секції.

Мистецькі заклади в Коростені:

• Коростенська міська художня школа  — була відкрита 1983 року, за 25 років свідоцтва про закінчення школи отримали 307 учнів, відбулося 19 випусків;
• Коростенська міська школа мистецтв імені А. Білошицького  — працюють відділи: народний, духовий, струнно-смичковий, фортепіанний; класи: сольного співу, хореографії, електроклавішні;
• виставкова зала місцевого краєзнавчого музею.

Музеї

У Коростені діє низка музейних закладів і музейних кімнат:

• Коростенський краєзнавчий музей  — найбільше зібрання матеріалів з природи, історії, етнографії та культури Коростенщини (загалом понад 25 тис. експонатів основного фонду); діють 3 відділи: «Природа», «Історія», виставкова зала, загалом 8 залів на 2 поверхах;
• Військово-історичний комплекс «Скеля»;
• Кімната-музей Анатолія Білошицького — 16 квітня 2008 року в міській школі мистецтв ім. А.Білошицького відкрито шкільний музей, у якому розміщені матеріали та експонати, які відображають історію та творчу діяльність школи, життєвий та творчий шлях видатного композитора, баяніста, диригента, коростенця Анатолія Васильовича Білошицького;
• музей ВАТ «Хіммаш»;
• музей локомотивного депо залізничної станції «Коростень»;
• кімната-музей Коростенського міського ліцею № 7, присвячена Другій світовій війні;
• етнографічна кімната Коростенського міського ліцею № 5.

Бібліотеки

У Коростені діє міська централізована бібліотечна система (ЦБС) та низка інших бібліотек:

• у структуру централізованої бібліотечної системи міста Коростеня входять Центральна бібліотека ім. Островського та 8 бібліотек-філій. На 1 січня 2008 року бібліотечний фонд ЦБС налічує 284 056 примірників друкованих видань. Протягом 2007 року бібліотеки міста відвідали майже 20 тисяч користувачів;
• решта бібліотек представлені районною, технічною та деякими відомчими (ВАТ «Хіммаш», ВАТ «Коростеньшляхзалізобетон», відділку Південно-західної залізниці, ПТУ № 16 тощо).

Парки

Древлянський парк

Фестивалі

Починаючи з 2008 року щороку в другу суботу вересня у міському Древлянському парку культури проходить міжнародний Фестиваль Дерунів.

Під час фестивалю відбуваються змагання з дерунярского триборства. Триборство включає в себе такі конкурси:

• «дерунярський пауерліфтинг» — присідання з двома важкими глеками з дерунами;
• кидання деруна в миску зі сметаною з 5 метрів;
• кидання деруна в конкурента з 5 метрів.

На Фестивалі діє школа дерунярства: досвідчені кухарі вчать усіх охочих готувати деруни.

Головне змагання події — кулінарний конкурс на найсмачніші деруни. Визначає переможця журі. За символічну суму кожен може придбати патент дегустатора і таким чином стати членом журі.

Окрім основної програми на фестивалі, як правило, проводяться різноманітні вікторини, конкурси, дегустація місцевих напоїв, виставки, виступи фольклорних ансамблів.

8 вересня 2018 року відбувся ювілейний 10-й фестиваль.

Щороку у місті відбувається всеукраїнський літературний фестиваль «Просто на Покрову». Взяти участь у фестивалі може кожен охочий, оскільки склад претендентів ніяк не обмежується. Переможці фестивалю визначаються в шести номінаціях: «Поезія», «Проза», «Твори для дітей», «Критика і літературознавство», «Гумор і сатира». В окрему номінацію виділена «Дитяча література»: творчість самих дітей (до 16 років). У кожній номінації, після виступів всіх учасників, журі визначає переможців, які одержують премії і цінні призи. Всі номінанти, незалежно від жанру, можуть поборотися за гран-прі.

Ідея журналістів і письменників Валерія Нечипоренка і Віктора Васильчука виявилась напрочуд живучою — і тепер щороку втілюється в життя початківцями і маститими письменниками. Усе починалося у 2000 році, коли на свято Покрови до Коростеня зійшлися письменники і шанувальники літератури з усієї України. Перший фестиваль відбувся просто неба. Слухачі сиділи на траві у коростенському міському парку, а учасники літературного марафону виходили на поміст і презентували свої твори.

2007 року фестиваль стає всеукраїнським.

З 2008 року в рамках фестивалю починає проходити художня акція «Література свіжого повітря». Ця акція проходить на берегах річки Уж. У акції беруть участь всі охочі та небайдужі до художнього слова. Переможців визначають самі ж учасники. Переможець поза конкурсом бере участь у фінальній частині фестивалю.

Фестиваль проходить під патронатом Національної спілки письменників України та міського голови Коростеня.

концерт авторської православної пісні «Утренняя заря».

Пам'ятки

У Коростені на обліку перебувають 40 пам'яток історії, та 6 пам'яток монументального мистецтва, усі — місцевого значення.

Спорт

Коростень є спортивним містом. За рейтинговими показниками розвитку фізичної культури і спорту Коростень традиційно займає провідні позиції серед міст та районів Житомирської області. Крім того, у місті приділяється увага загальній пропаганді спортивного способу життя, розвивається дитячо-юнацький, любительський і професійний спорт, є певні досягнення коростенських спортсменів, у тому числі і параолімпійців, у масштабах країни і навіть на міжнародному рівні, зокрема серед вихованців Коростенської ДЮСШ — учасник Олімпійських Ігор 2008 року в Пекіні Михайло Книш, бронзовий призер Кубку Європи з легкої атлетики Олександр Романенко.

ДЮСШ ФСТ «Україна»

• 2 стадіони: центральний «Спартак», реконструкцію якого завершено у серпні 2019 р., і «Локомотив»;
• фізкультурно-оздоровчий комплекс;
• 21 спортзал;
• 50 спортивних майданчиків, у тому числі 2 зі штучним покриттям.

У місті Коростені працюють 2 дитячо-юнацькі спортивні школи: міська ДЮСШ і ДЮСШ ФСТ «Україна», де є відділення з таких видів спорту, як легка атлетика, волейбол, баскетбол, футбол, настільний теніс, боротьба, бокс, спортивна аеробіка, шахи.

У Коростені працюють такі спортивні клуби:

• спортивний клуб з хокею на траві «Політехнік» — бере участь у Чемпіонаті України з хокею на траві серед команд вищої ліги; був учасником Міжнародного меморіалу з хокею на траві ім. А. Філемоновича (Польща).
• ФК «Коростень» — неодноразовий призер Чемпіонату області, володар Кубку Житомирської області, учасник Чемпіонату України з футболу серед команд ІІ ліги сезонів 2007 та 2008 років;
• ФК «ФК „Хіммаш“» — чотирикратний чемпіон Житомирської області, трикратний срібний призер Кубку України серед аматорських команд, срібний призер Чемпіонату області сезонів 2006, 2007 та 2008 років.
• ФК «Мал» — Бронзовий призер чемпіонату Житомирської області — 2015 Володар Кубка Житомирської області — 2018

Також у місті діють клуб боротьби «Вікторія», 3 клуби бойових мистецтв, спортивний клуб з пейнтболу «Планета». На базі нового фізкультурно-оздоровчого комплексу стадіону «Спартак» працюють групи з важкої атлетики, бодибілдингу, аеробної гімнастики, шейпінгу, черлідінгу та йоги. Функціонує тенісний клуб «Коростень».

Релігія

Християнство

Православна церква

Кафедральний собор Різдва Христового

Свято-Миколаївська церква

Храм пророка Іллі

Римсько-католицька церква

Костел бл. Гонората Козьмінського

Протестантизм

Церква «Благодаті» (Баптизм)

Символіка міста

Коростень має свою символіку: герб, гімн, прапор, а також «Статут територіальної громади міста Коростеня» — документ, який гарантує всім членам територіальної громади міста право участі у місцевому самоврядуванні.

Герб та прапор Коростеня затверджено 28-ю сесією міської ради IV скликання 23 серпня 2005 року.

Статут територіальної громади міста Коростеня затверджено 33-ю сесією міської ради IV скликання 28 лютого 2006 року.

Гімн міста

Сл. Лілії Бех Муз. Олесь Коляда

Міста-побратими

• Шарв'є-Шаваньє, Франція
• Бурж, Франція
• Аненій Ной, Молдова
• Клобуцьк, Польща
• Красник, Польща
• Володимир, Україна
• Світловодськ, Україна
• Слов'янськ, Україна
• Слобожанське (Дніпровський район), Україна
• Укмерге, Литва
• Вобаш, штат Індіана, США

Відомі люди

У місті народилися:

• Абдурахманов Олексій Олегович — капітан ЗСУ, учасник російсько-української війни;
• Бабський Сергій Олександрович — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Білошицький Анатолій Васильович — видатний український композитор, диригент, педагог, баяніст;
• Горбенко Світлана Сергіївна (* 1985) — майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, чемпіонка Європи, чемпіонка України, призерка чемпіонату Світу, учасниця Паралімпійських Ігор 2004 року, бронзова призерка ХІІІ-х Паралімпійських Ігор 2008 року.
• Кіщук Василь Васильович — український вчений у галузі отоларингологія;
• Коцар Іван Юрійович (1996—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
• Руслан Квінта — відомий український музичний продюсер, співак, аранжувальник та композитор;
• Козак Семен Антонович — радянський генерал, двічі Герой Радянського Союзу;
• Кляшторний Костянтин Вілійович — джазовий саксофоніст, композитор, продюсер;
• Кутишенко Олексій Васильович (1995—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році;
• Пилянкевич Олександр Миколайович — український матеріалознавець, член-кореспондент АН УРСР;
• Романчук Сергій Михайлович — старший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни;
• Тичина Ігор Олегович (2001—2022) — снайпер загинув 1 січня 2022 року.
• Ясієвич Володимир Євгенович — український архітектурознавець.

Див. також:

• Почесні громадяни Коростеня
• Категорія:Уродженці Коростеня

Галерея

Див. також

• 190026 Іскоростень — астероїд, названий на честь міста.
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

1. https://korosten-rada.gov.ua/gromadskosti/misto/istoryko-geografichna-dovidka/
2. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2005. 
3. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf
4. Прогноз погоди в м. Коростень
5. . Архів оригіналу за 2 березня 2008. Процитовано 30 серпня 2008. 
6. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
7. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полiсся», 2008. — 1116 с. Процитовано 16 січня 2023. 
8. Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
9. Вирський Д. С. Коростень // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — ISBN 978-966-00-0855-4., стор. 183
10. Перелік промислових підприємств, які працюють в місті Коростені [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
11. Коростенський Індустріальний парк [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
12. Транспортне сполучення // Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?), стор. 33
13. Охорона здоров'я [ 17 квітня 2010 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
14. Медичні установи міста // Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?), стор. 35–36
15. Навчальні заклади міста [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
16. Місцеві засоби масової інформації // Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?), стор. 29
17. Перелік діючих засобів масової інформації в м. Коростені [ 18 липня 2011 у Wayback Machine.] на Коростень — офіційний сайт міста [ 20 серпня 2011 у Wayback Machine.]
18. Культурне життя міста // Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?), стор. 23
19. Коростенська міська художня школа [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
20. Музеї міста // Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?), стор. 24
21. Кімната-музей Анатолія Білошицького [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
22. Бібліотеки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
23. Коростенська міська централізована бібліотечна система [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
24. Інші бібліотеки міста [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
25. Міжнародний фестиваль дерунів в Коростені [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
26. Всеукраїнський літературний фестиваль «Просто так» [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
27. «Просто так». Історія фестивалю [ 9 вересня 2011 у Wayback Machine.] на Офіційному сайті щорічного всеукраїнського літературного фестивалю «Просто так» [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.]
28. Фізична культура і спорт [ 24 квітня 2010 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
29. Спорт // Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?), стор. 28
30. Стадіон «Спартак» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на Коростень. Міський інформаційний портал [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
31. Коростень, Житомирська область, та Вобаш, штат Індіана, стали містами-побратимами. decentralization.gov.ua. Процитовано 22 червня 2023. 
32. База даних малих космічних тіл JPL: Коростень (англ.). 

Джерела і посилання

• В. В. Москаленко. Коростень [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
• Коростень // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Вирський Д. С. Коростень // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — ISBN 978-966-00-0855-4., стор. 182—183
• Коростень [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 732-733. — 1000 екз.
• Офіційний сайт міста Коростень [ 28 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?)
• Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
• Облікова картка^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Інтернет-путівник по місту Коростень [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Диво ІсКоростеня // Український тиждень [ 14 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Скуратівський В. Історія стольного града Коростеня // Видавець N.Terletsky. — 1-ше вид. Київ. 2011
• Скуратівський В. Історія стольного града Коростеня // Видавець N.Terletsky. — 2-ге вид. Київ. 2013 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Історична довідка та мапа міста Коростень [ 30 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Коростень — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
• Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
• Cities & towns of Ukraine [ 28 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)