www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прісовський Костянтин Адамович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прісовський Костянти н Ада мович Прісо

Прісовський Костянтин Адамович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прісовський.

Костянти́н Ада́мович Прісо́вський (1878, Київ[джерело?] — 15 лютого 1966, Мужен, Франція) — генеральний хорунжий армії Української Народної Республіки та Української Держави.

Костянтин Адамович Прісовський
 Генерал-майор
 Генерал-хорунжий
Загальна інформація
Народження 1878(1878)
Російська імперія
Смерть 15 лютого 1966(1966-02-15)
 Франція, Мужен
Поховання Приморські Альпи
Alma Mater Чугуївське військове училище
Військова служба
Приналежність  УНР,  Гетьманат
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Георгія
Георгіївська зброя
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 2 ступеня з мечами
Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
Орден Святого Станіслава 2 ступеня з мечами
Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом
Воєнний хрест (Велика Британія)
 Прісовський Костянтин Адамович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Костянтин Прісовський народився 1878 року.

Служба в Російській армії Редагувати

У 1901 році закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище, вийшов підпоручиком до 130-го піхотного Херсонського полку (Київ). На початку Першої світової війни разом з кадровими офіцерами був виділений на формування 278-го піхотного Кромського полку, у складі якого брав участь у боях. Був нагороджений Георгіївською зброєю (14 червня 1915 року) та орденом Святого Георгія IV ступеня (24 вересня 1915 року).

У 1916–1917 рр. — полковник, командир 278-го піхотного Кромського полку. З 28 червня 1917 року — генерал-майор, начальник 10-ї Туркестанської стрілецької дивізії.

Служба в Армії УНР та Української Держави Редагувати

Під час вуличних боїв з більшовиками у Києві у січні 1918 року командував сформованим офіцерським загоном, на чолі якого разом з військами Центральної Ради відступив з міста. З 9 лютого 1918 року — начальник Окремого Запорізького загону (згодом — бригади), до складу якого було зведено рештки всіх українських частин, що відступили з Києва.

У лютому-березні 1918 року керував загальним наступом українських військ на Київ. З 3 березня 1918 року — губернський комендант Київщини, а також — комендант гетьманського палацу. У листопаді 1918 року сформував т. зв. Запорізький загін для боротьби з військами Директорії, однак у перший же день перебування на фронті загін перейшов під Києвом на бік повстанців.

Служба в Збройних Силах Півдня Росії Редагувати

З січня 1919 року служив у Збройних Силах Півдня Росії. З осені 1919 року, в білогвардійській Російській армії генерала барона Врангеля — начальник Костянтинівського військового училища, на чолі якого у 1920 році брав участь у боях за Крим.

Подальша доля Редагувати

У подальшому — емігрант. Жив у Болгарії, Югославії, Франції. Підтримував зв'язки з українськими ветеранськими організаціями. Помер 15 лютого 1966 року на еміграції у місті Мужен, Франція.

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Prisovskij Kostyanti n Ada movich Priso vskij 1878 Kiyiv dzherelo 15 lyutogo 1966 Muzhen Franciya generalnij horunzhij armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinskoyi Derzhavi Kostyantin Adamovich Prisovskij General major General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya 1878 1878 Rosijska imperiyaSmert 15 lyutogo 1966 1966 02 15 Franciya MuzhenPohovannya Primorski AlpiAlma Mater Chuguyivske vijskove uchilisheVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNR GetmanatVijni bitvi Persha svitova vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Georgiya Georgiyivska zbroya Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantomOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya z mechami Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya z napisom Za horobrist Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya z mechami Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya z mechami ta bantom Voyennij hrest Velika Britaniya Prisovskij Kostyantin Adamovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Sluzhba v Rosijskij armiyi 1 2 Sluzhba v Armiyi UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi 1 3 Sluzhba v Zbrojnih Silah Pivdnya Rosiyi 1 4 Podalsha dolya 2 Dzherela ta literaturaZhittyepis RedaguvatiKostyantin Prisovskij narodivsya 1878 roku Sluzhba v Rosijskij armiyi Redaguvati U 1901 roci zakinchiv Chuguyivske pihotne yunkerske uchilishe vijshov pidporuchikom do 130 go pihotnogo Hersonskogo polku Kiyiv Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni razom z kadrovimi oficerami buv vidilenij na formuvannya 278 go pihotnogo Kromskogo polku u skladi yakogo brav uchast u boyah Buv nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu 14 chervnya 1915 roku ta ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya 24 veresnya 1915 roku U 1916 1917 rr polkovnik komandir 278 go pihotnogo Kromskogo polku Z 28 chervnya 1917 roku general major nachalnik 10 yi Turkestanskoyi strileckoyi diviziyi Sluzhba v Armiyi UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi Redaguvati Pid chas vulichnih boyiv z bilshovikami u Kiyevi u sichni 1918 roku komanduvav sformovanim oficerskim zagonom na choli yakogo razom z vijskami Centralnoyi Radi vidstupiv z mista Z 9 lyutogo 1918 roku nachalnik Okremogo Zaporizkogo zagonu zgodom brigadi do skladu yakogo bulo zvedeno reshtki vsih ukrayinskih chastin sho vidstupili z Kiyeva U lyutomu berezni 1918 roku keruvav zagalnim nastupom ukrayinskih vijsk na Kiyiv Z 3 bereznya 1918 roku gubernskij komendant Kiyivshini a takozh komendant getmanskogo palacu U listopadi 1918 roku sformuvav t zv Zaporizkij zagin dlya borotbi z vijskami Direktoriyi odnak u pershij zhe den perebuvannya na fronti zagin perejshov pid Kiyevom na bik povstanciv Sluzhba v Zbrojnih Silah Pivdnya Rosiyi Redaguvati Z sichnya 1919 roku sluzhiv u Zbrojnih Silah Pivdnya Rosiyi Z oseni 1919 roku v bilogvardijskij Rosijskij armiyi generala barona Vrangelya nachalnik Kostyantinivskogo vijskovogo uchilisha na choli yakogo u 1920 roci brav uchast u boyah za Krim Podalsha dolya Redaguvati U podalshomu emigrant Zhiv u Bolgariyi Yugoslaviyi Franciyi Pidtrimuvav zv yazki z ukrayinskimi veteranskimi organizaciyami Pomer 15 lyutogo 1966 roku na emigraciyi u misti Muzhen Franciya Dzherela ta literatura RedaguvatiA O Buravchenkov Prisovskij Kostyantin Adamovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 14 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 536 s ISBN 966 8201 26 4 M V Omelyanovich Pavlenko 2007 Spogadi komandarma 1917 1920 Kiyiv Tempora s 543 ISBN 966 8201 24 8 General zaporozhciv Bojovij shlyah Kostyantina Prisovskogo Ukrayinskij tizhden 3 271 vid 17 sichnya 2013 r Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prisovskij Kostyantin Adamovich amp oldid 37628082