www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тиверці XIII ст історичні кордони на картіСхіднослов янські племена 8 9 ст та балтиСтолицяМови ДавньоруськаРелігії Язичн

Тиверці

Тиверці
XIII ст.
Тиверці: історичні кордони на карті
Східнослов'янські племена 8-9 ст. та балти
Столиця
Мови Давньоруська
Релігії Язичництво
Форма правління плем'я
Історія
 - Засновано Введіть дату заснування
 - Ліквідовано XIII ст.

Ти́верці (дав.-рус. тиверци) — слов'янське плем'я, що жило у лісостеповій зоні між Дністром, Прутом і Дунаєм, на територіях біля Чорного моря. Тиверці і уличі, як вважають сучасні дослідники, були нащадками антів і входили до Антського союзу.

Назва Редагувати

Етнонім тиверці не має загальновизнаної етимології. Здебільшого пов'язується з стародавньою назвою Дністра: грец. Τύρας (Тірас); або сер. іранська назва річки - Tīvrā. Інша версія виводить племінну назву від назви міста Тивер, яка пов'язується з династичним ім'ям боспорських царів Тиверті (лат. Tiberius, Тиберій).

Згідно з Павлом Шафариком назва «тиверці» означає «степ», тобто тиверці — мешканці степів, степняки. А в літопису написано, що дуліби і тиверці є племенем толковини — себто «толкові люди», «мудрі люди» або, перекладачі .

Історія Редагувати

Вперше в середині IX століття тиверці згадуються у «Повісті минулих літ» поряд з уличами в регіоні від річок Дністер та Дунай до Чорного моря, і зазначається що греки називали їх «Велика Скіфія». Основне заняття — хліборобство, але відомо, що також вони мали майстерні для ремісництва (ковалі, гончарі, ювеліри, зброярі). Частина племені розселилася в волоському ареалі. З літописними тиверцями пов'язують городища в селах сучасної Молдови: с. Єкімеуць, с. Алчедар, с.Цареука

У Тверському літописі 863 р. є відомість про боротьбу київських князів Аскольда та Діра з тиверцями, а у 885 р. князь Олег «мав рать з тиверцями й улучами». Тиверці брали участь у походах на Царгород давньоруських князів Олега (907 р.) і Ігоря (944 р.) - як їхні союзники; у середині X століття увійшли до складу Київської держави. Антропологічно в цей час були носіями масивних широколицих форм, чим різнилися від грацильних та вузьколицих мешканців територій сучасної Румунії та Угорщини. Вважається, що тиверці є вихідцями з північніших регіонів слов'ян.

Тиверці у X — XII століттях під натиском печенігів і половців посунулися на північ, де змішалися з сусідніми племенами часів Київської Русі. У XII — XIII століттях землі тиверців входили до складу Галицького князівства. Деякі сучасні дослідники вважають, що саме вони стали попередниками гуцулів (мешканців Карпатських гір), хоча це мабуть сумнівна версія, адже тиверці завжди воліли жити у лісостеповій зоні і завжди переважно були хліборобами, та все може бути внаслідок ворожих навал. Нащадки тиверців також увійшли до складу українського народу, в т.ч. в декотрій кількості мабуть й у Бессарабії (здебільшого - у північній) та Буковині, Частина їх зазнала румунізації (Молдова, Волощина).

Леонтій Войтович вказує, що «витіснені печенігами з південних районів тиверці розселилися серед карпатських хорватів, в основному на території пізнішого Теребовельського князівства».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ
  2. ↑ Енциклопедія українознавства / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк : вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000. — Т. 8. — С. 3196. — ISBN 966-7155-02-1.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. ↑ Тиверцы // Полный церковно-словянский словарь / сост. священник магистр протоиерей Григорий Дьяченко. — Москва, 1993. — 1900. — С. 1112 (Прибавление). — ISBN 5-87301-068-4. (рос.)
  5. ↑ Pavel Jozef Šafárik. Slowan: Star., s. 548, 992
  6. ↑ Известия Академии наук (России). — 1853. — Т. II. — С. 32. (рос.)
  7. «Повести временных лет» — Москва—Л., 1950. — Т. 1. — С. 14, 210. (рос.)
  8. ↑ Богуславский, с. 490.
  9. Тверская летопись // Полное собрание русских летописей. (рос.)
  10. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — 1906. — С. . (рос.)
  11. Сегеда С. П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України К.: Наш час, 2012—432 с. (255 с.) ISBN 978-966-1530-80-4
  12. ro:Tiverți
  13. Вернадский Г. В. Образование Киевской Руси (839—878 гг.) — Глава VIII. (рос.)
  14. Войтович Л. Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. н.:найдавніші князівства [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету, 2010. — Вип. 45. — С. 38—39.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
TiverciXIII st Tiverci istorichni kordoni na kartiShidnoslov yanski plemena 8 9 st ta baltiStolicyaMovi DavnoruskaReligiyi YazichnictvoForma pravlinnya plem yaIstoriya Zasnovano Vvedit datu zasnuvannya Likvidovano XIII st Ti verci dav rus tiverci 1 slov yanske plem ya sho zhilo u lisostepovij zoni mizh Dnistrom Prutom i Dunayem na teritoriyah bilya Chornogo morya Tiverci i ulichi yak vvazhayut suchasni doslidniki 2 buli nashadkami antiv i vhodili do Antskogo soyuzu Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaNazva RedaguvatiEtnonim tiverci ne maye zagalnoviznanoyi etimologiyi Zdebilshogo pov yazuyetsya z starodavnoyu nazvoyu Dnistra grec Tyras Tiras abo ser iranska nazva richki Tivra Insha versiya vivodit pleminnu nazvu vid nazvi mista Tiver yaka pov yazuyetsya z dinastichnim im yam bosporskih cariv Tiverti lat Tiberius Tiberij 3 Zgidno z Pavlom Shafarikom nazva tiverci oznachaye step 4 5 6 tobto tiverci meshkanci stepiv stepnyaki 4 5 6 A v litopisu napisano sho dulibi i tiverci ye plemenem tolkovini sebto tolkovi lyudi mudri lyudi abo perekladachi 4 5 6 Istoriya RedaguvatiVpershe v seredini IX stolittya tiverci zgaduyutsya u Povisti minulih lit poryad z ulichami v regioni vid richok Dnister ta Dunaj do Chornogo morya 7 i zaznachayetsya sho greki nazivali yih Velika Skifiya Osnovne zanyattya hliborobstvo ale vidomo sho takozh voni mali majsterni dlya remisnictva kovali gonchari yuveliri zbroyari Chastina plemeni rozselilasya v voloskomu areali Z litopisnimi tivercyami pov yazuyut gorodisha v selah suchasnoyi Moldovi s Yekimeuc s Alchedar s Careuka 8 U Tverskomu litopisi 863 r 9 ye vidomist pro borotbu kiyivskih knyaziv Askolda ta Dira z tivercyami a u 885 r knyaz Oleg mav rat z tivercyami j uluchami 10 Tiverci brali uchast u pohodah na Cargorod davnoruskih knyaziv Olega 907 r i Igorya 944 r yak yihni soyuzniki u seredini X stolittya uvijshli do skladu Kiyivskoyi derzhavi Antropologichno v cej chas buli nosiyami masivnih shirokolicih form chim riznilisya vid gracilnih ta vuzkolicih meshkanciv teritorij suchasnoyi Rumuniyi ta Ugorshini Vvazhayetsya sho tiverci ye vihidcyami z pivnichnishih regioniv slov yan 11 Tiverci u X XII stolittyah pid natiskom pechenigiv i polovciv posunulisya na pivnich de zmishalisya z susidnimi plemenami chasiv Kiyivskoyi Rusi 2 U XII XIII stolittyah zemli tiverciv vhodili do skladu Galickogo knyazivstva 8 Deyaki suchasni doslidniki vvazhayut sho same voni stali poperednikami guculiv meshkanciv Karpatskih gir 12 13 hocha ce mabut sumnivna versiya adzhe tiverci zavzhdi volili zhiti u lisostepovij zoni i zavzhdi perevazhno buli hliborobami ta vse mozhe buti vnaslidok vorozhih naval Nashadki tiverciv takozh uvijshli do skladu ukrayinskogo narodu v t ch v dekotrij kilkosti mabut j u Bessarabiyi zdebilshogo u pivnichnij ta Bukovini Chastina yih zaznala rumunizaciyi Moldova Voloshina 2 Leontij Vojtovich vkazuye sho vitisneni pechenigami z pivdennih rajoniv tiverci rozselilisya sered karpatskih horvativ v osnovnomu na teritoriyi piznishogo Terebovelskogo knyazivstva 14 Div takozh RedaguvatiTevriski Tavri Tavriya Norik Pannoniya Kelti Bojyi Anti Antskij soyuzPrimitki Redaguvati LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU a b v Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 2000 T 8 S 3196 ISBN 966 7155 02 1 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X a b v Tivercy Polnyj cerkovno slovyanskij slovar sost svyashennik magistr protoierej Grigorij Dyachenko Moskva 1993 1900 S 1112 Pribavlenie ISBN 5 87301 068 4 ros a b v Pavel Jozef Safarik Slowan Star s 548 992 a b v Izvestiya Akademii nauk Rossii 1853 T II S 32 ros Povesti vremennyh let Moskva L 1950 T 1 S 14 210 ros a b Boguslavskij s 490 Tverskaya letopis Polnoe sobranie russkih letopisej ros Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1906 S ros Segeda S P U poshukah predkiv Antropologiya ta etnichna istoriya Ukrayini K Nash chas 2012 432 s 255 s ISBN 978 966 1530 80 4 ro Tiverți Vernadskij G V Obrazovanie Kievskoj Rusi 839 878 gg Glava VIII ros Vojtovich L Prikarpattya v drugij polovini I tisyacholittya n n najdavnishi knyazivstva Arhivovano 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Visnik Lvivskogo universitetu 2010 Vip 45 S 38 39 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Litopis Ruskij Kiyiv Dnipro 1989 591 s ISBN 5 308 00052 2 Sinicya Ye V Tiverci Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 75 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Boguslavskij V Slovyanskaya enciklopediya Kievskaya Rus Moskoviya Tom 2 Olma Media Gruppa 2001 S 490 ISBN 978 5 224 02251 9 ros Tivercy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1906 T 33 ros Shafarik P Bodyanskij I Slavyanskie drevnosti Chast istoricheskaya Tom I Kniga III izdanie Mihail Petrovich Pogodin Moskva 1838 S 17 18 ros Shukov E Slovyanskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1973 T 14 S 213 ros Posilannya RedaguvatiTiverci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1896 1000 ekz Karta rasseleniya narodov Evropy v IX veke UNPK Orlovskij Gosudarstvennyj Tehnicheskij Universitet ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tiverci amp oldid 38524381