www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артанія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Арта нія араб ارثانية Arṯāniya також Арта Арсанія

Артанія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Артанія (значення).

Арта́нія (араб. ارثانية‎ Arṯāniya, також Арта, Арсанія) — одна з трьох груп русів у IX—X століттях на території Східної Європи. Неодноразові спроби локалізації Артанії (в Північному Причорномор'ї, Ростовській землі, Середньому Подніпров'ї, Смоленську, на Уралі, в Скандинавії тощо) так і не завершилися успіхом. Частина істориків відносить проблему Артанії і трьох груп русів до помилкового переосмислення в арабської географічної науці легенди давніх слов'ян про ідеальний політичний устрій.

Поряд з Куявією і Славією згадується у творах низки арабських та перських географів: Аль-Балхі, Аль-Істахрі, Ібн-Хаукаль, Аль-Джанхані.

Опис Редагувати

Аль-Істахрі засвідчив до 965 року:

«Руси. Їх три групи. Одна група їх найближча до Булгара… Друге плем'я, що живе далі за перше, називається Славією. Ще плем'я називається Артанією, а цар його живе в Арті…Що ж стосується Арти, то не відомо, щоби хто-будь з чужоземців досягав її, оскільки там вони (мешканці) вбивають всякого чужоземця, що приходить у їхню землю. Лише самі вони спускаються по воді й торгують, але не повідомляють нікому нічого про справи свої і свої товари і не дозволяють нікому супроводжувати їх і входити в їхню країну».

За свідченням цього ж автора, Артанія торгувала з країнами арабського Сходу. З неї вивозили чорних соболів і свинець. Столиця Артанії була — Арта. Але на сьогодні невідомо де знаходилась Артанія.

Деякі дослідники ототожнювали Артанію з територією антів, з Тмутараканню, інші — з Черніговом, Рязанню чи Пліснеським городищем. Згідно Б. Рибакова ототожнюється з Роднем.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Плахонін А. Г. Арсанія, Артанія, Арта // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 125—126. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

Джерела Редагувати

  • Войтович Леонтій. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55. ISSN 0130-5247.
  • Заходер Борис. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Горган и Поволжье в IX—X вв. — М,1962.
  • Гаркави Авраам Яковлевич. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII века до конца X века по Р. Х.) — СПб.: 1870.
  • Новосельцев А. П., Пашутов В. Т., Черепин Л. В., Шушарин В. П., Щапов Я. Н. Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965.
  • Латышев В. В. Известия древних писателей, греческих и латинских, о Скифии и Кавказе. Т.1. Греческие писатели. Вып. I. СПб., 1893.
  • Кулаковский Ю. А. Карта Европейской Сарматии по Птолемею. Киев, 1899;
  • Быковский С. Н. К вопросу о трёх древнейших центрах Руси. Вятка, 1928, с. 36 и 68-70.
  • Мавродин В. В. Происхождение русского народа. Л., 1978. Карсанов А. Н. К вопросу о трёх группах русов. В кн.: Герменевтика древнерусской литературы X—XV вв., сб. 3. М., 1992, с. 5-13.
  • Петрухин В. Я. Три «центра» Руси. Фольклорные истоки и историческия традиция // Художественный язык средневековья. — М.: 1982, с. 143—158.
  • Дубов И. В. Северо-восточная Русь и «Арса» арабских источников. // Вестник Ленинградского университета, 1981, N 8. История, язык, литература. Вып. 2, с. 22-29; Ловмяньский Х. Русь и норманны. М., 1985.
  • Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв., М., 1982.
  • Вязинин И. Н. «Русы живут на острове» // «Вопросы истории», 1994, N 9, с. 152—156.
  • Войлошников М. Остров Русов. // «Вокруг света», 1994, N 5, с. 12-16.
  • Доманский Р. А. Таинственный эпицентр в Руси. // «Держава», 1997, N 1, с. 72-75.
  • Велич Дулібії Рось. Суренж [ 11 липня 2012 у Wayback Machine.] — В. О. Дем'янов, О. А. Андрєєв — К.: ВЦ ПП «Корлайн», 2007.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
  • Артанія // Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
  • Артанія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література Редагувати

  • О[лександр] Ковалевський. Тріада Давньоруських держав: Куявія, Славія, Артанія // Історія та правознавство. — 2017. — № 31/32. — С. 9–12.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про Київську Русь.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Artaniya znachennya Arta niya arab ارثانية Arṯaniya takozh Arta Arsaniya odna z troh grup rusiv u IX X stolittyah na teritoriyi Shidnoyi Yevropi Neodnorazovi sprobi lokalizaciyi Artaniyi v Pivnichnomu Prichornomor yi Rostovskij zemli Serednomu Podniprov yi Smolensku na Urali v Skandinaviyi tosho tak i ne zavershilisya uspihom Chastina istorikiv vidnosit problemu Artaniyi i troh grup rusiv do pomilkovogo pereosmislennya v arabskoyi geografichnoyi nauci legendi davnih slov yan pro idealnij politichnij ustrij 1 Poryad z Kuyaviyeyu i Slaviyeyu zgaduyetsya u tvorah nizki arabskih ta perskih geografiv Al Balhi Al Istahri Ibn Haukal Al Dzhanhani Zmist 1 Opis 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaOpis RedaguvatiAl Istahri zasvidchiv do 965 roku nbsp Rusi Yih tri grupi Odna grupa yih najblizhcha do Bulgara Druge plem ya sho zhive dali za pershe nazivayetsya Slaviyeyu She plem ya nazivayetsya Artaniyeyu a car jogo zhive v Arti Sho zh stosuyetsya Arti to ne vidomo shobi hto bud z chuzhozemciv dosyagav yiyi oskilki tam voni meshkanci vbivayut vsyakogo chuzhozemcya sho prihodit u yihnyu zemlyu Lishe sami voni spuskayutsya po vodi j torguyut ale ne povidomlyayut nikomu nichogo pro spravi svoyi i svoyi tovari i ne dozvolyayut nikomu suprovodzhuvati yih i vhoditi v yihnyu krayinu nbsp Za svidchennyam cogo zh avtora Artaniya torguvala z krayinami arabskogo Shodu Z neyi vivozili chornih soboliv i svinec Stolicya Artaniyi bula Arta Ale na sogodni nevidomo de znahodilas Artaniya Deyaki doslidniki ototozhnyuvali Artaniyu z teritoriyeyu antiv z Tmutarakannyu inshi z Chernigovom Ryazannyu chi Plisneskim gorodishem Zgidno B Ribakova ototozhnyuyetsya z Rodnem Div takozh RedaguvatiSlaviya Slavoniya Kuyaviya Kuyaviya polska Antskij soyuz Gardarik Ruteni Rusini RuskijPrimitki Redaguvati Plahonin A G Arsaniya Artaniya Arta Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 125 126 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Dzherela RedaguvatiVojtovich Leontij Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven S 37 55 ISSN 0130 5247 Zahoder Boris Kaspijskij svod svedenij o Vostochnoj Evrope Gorgan i Povolzhe v IX X vv M 1962 Garkavi Avraam Yakovlevich Skazaniya musulmanskih pisatelej o slavyanah i russkih s poloviny VII veka do konca X veka po R H SPb 1870 Novoselcev A P Pashutov V T Cherepin L V Shusharin V P Shapov Ya N Drevnerusskoe gosudarstvo i ego mezhdunarodnoe znachenie M 1965 Latyshev V V Izvestiya drevnih pisatelej grecheskih i latinskih o Skifii i Kavkaze T 1 Grecheskie pisateli Vyp I SPb 1893 Kulakovskij Yu A Karta Evropejskoj Sarmatii po Ptolemeyu Kiev 1899 Bykovskij S N K voprosu o tryoh drevnejshih centrah Rusi Vyatka 1928 s 36 i 68 70 Mavrodin V V Proishozhdenie russkogo naroda L 1978 Karsanov A N K voprosu o tryoh gruppah rusov V kn Germenevtika drevnerusskoj literatury X XV vv sb 3 M 1992 s 5 13 Petruhin V Ya Tri centra Rusi Folklornye istoki i istoricheskiya tradiciya Hudozhestvennyj yazyk srednevekovya M 1982 s 143 158 Dubov I V Severo vostochnaya Rus i Arsa arabskih istochnikov Vestnik Leningradskogo universiteta 1981 N 8 Istoriya yazyk literatura Vyp 2 s 22 29 Lovmyanskij H Rus i normanny M 1985 Rybakov B A Kievskaya Rus i russkie knyazhestva XII XIII vv M 1982 Vyazinin I N Rusy zhivut na ostrove Voprosy istorii 1994 N 9 s 152 156 Vojloshnikov M Ostrov Rusov Vokrug sveta 1994 N 5 s 12 16 Domanskij R A Tainstvennyj epicentr v Rusi Derzhava 1997 N 1 s 72 75 Velich Dulibiyi Ros Surenzh Arhivovano 11 lipnya 2012 u Wayback Machine V O Dem yanov O A Andryeyev K VC PP Korlajn 2007 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Artaniya Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Artaniya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Literatura RedaguvatiO leksandr Kovalevskij Triada Davnoruskih derzhav Kuyaviya Slaviya Artaniya Istoriya ta pravoznavstvo 2017 31 32 S 9 12 Posilannya RedaguvatiArtaniya Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Artaniya Arsaniya Arta Istoriya derzhavnosti ta pravovi pam yatki Ukrayini dovidnik T A Mihajliv T V Mihajliv H Osnova 2013 S 12 93 s Biblioteka zhurnalu Istoriya ta pravoznavstvo vip 12 120 ISBN 978 617 00 1966 0 Palij Oleksandr Centrom Artaniyi bula Cherkashina J ce vperto ignoruyut sho radyanska sho rosijska nauki Ukrinform 14 09 2021 Ukrayinski derzhavi u dokiyivskij period Artaniya Kuyaviya Slaviya Arhivovano 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyivsku Rus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Artaniya amp oldid 40019888