Клі́шківці — село в Україні, центр Клішковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області.
село Клішківці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Чернівецька область | ||
Район | Дністровський район | ||
Громада | Клішковецька сільська громада | ||
Облікова картка | Клішківці | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1631 | ||
Перша згадка | 18 березня 1631 | ||
Населення | cела - 6972, в ОТГ - 14 734 | ||
Поштовий індекс | 60014 | ||
Телефонний код | +380 03731 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°26′17″ пн. ш. 26°16′01″ сх. д. / 48.43806° пн. ш. 26.26694° сх. д.Координати: 48°26′17″ пн. ш. 26°16′01″ сх. д. / 48.43806° пн. ш. 26.26694° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 354,4 м м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 60014, с. Клішківці, вул. Головна, 66 | ||
Карта | |||
Клішківці | |||
Клішківці | |||
Мапа | |||
Назва
Про походження назви існують різні перекази та легенди. Є припущення, що вона пішла від імені Клішко. Легенда твердить, що її утворено від Лисої гори, яка стоїть в центрі села і називається Плішива. Старожили ще й тепер вживають у розмові назву «Плішківці».
Географія
У селі бере початок річка Данівка, ліва притока Рингача. Розташоване на південних схилах Хотинської височини, за 24 км на південний захід від Хотина.
Історія
Цей розділ містить текст, що не відповідає . (грудень 2023) |
Околиці багаті на археологічні пам'ятки. У Малинецькому яру виявлено поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та рештки ранньослов'янських поселень черняхівської культури (II—VI століття н. е.); в центрі теперішнього села (колись — урочище Карвацьке) знайдено сліди давньоруського селища XII—XIII століть. За 4 км на схід розкопано залишки зниклого села Галича (XIII—XVII століття).
В історичних документах Клішківці вперше згадуються у грамоті молдавського господаря від 18 березня 1631 року.
З кінця XVIII до середини XIX століть село належало монастиреві Голія, а ще пізніше — перебувало у володінні Ватопедського монастиря. Згідно з положенням від 1749 року, селяни за користування землею працювали 24 дні у монастирському маєтку і, крім того, віддавали йому десяту частину свого врожаю.
Відробітки селян з 1766 року визначалися правилами молдавського господаря Григорія Гіки, за якими вони працювали на монастир 12 урочних днів, віддавали десяту частину врожаю і виконували різні повинності. Фактично ж селяни гнули спини до 40 днів та ще й сплачували численні податки до державної казни.
Крім того, турецькі феодали позбавляли їх політичних прав, переслідували рідну мову, звичаї, релігію. Але мешканці села, незважаючи на багатовікове гноблення, відзначали українські свята, у побуті дотримувалися своїх, «руських», звичаїв і традицій, розмовляли українською мовою.
В середині XVIII століття село стало ареною воєнних дій між Туреччиною, Росією і Польщею. 1739 року російські війська генерал-фельдмаршала Мініха за 7 км від Клішківців, біля Ставчан, завдали поразки османській армії.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Клішкіуці (Циганка, Новоселиця, Галичанка, Каланарія) Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 3056 осіб (1572 чоловічої статі та 1484 — жіночої), налічувалось 514 дворових господарств, існували православна церква та синагога.
Станом на 1886 рік у власницькому селі, центрі Клишківської волості, мешкала 3681 особа, налічувалось 579 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 лавки. За 5 верст — цукровий завод.
Часті війни, соціальний і національний гніт призвели до занепаду села. На 1771 рік воно мало лише 61 двір. В XIX столітті, коли Клішківці у складі Бессарабії за Бухарестським мирним договором відійшли до Росії, то почали дещо зростати. Якщо в 1817 році тут налічувалося 80 дворів, то у 1861 — 6752. Клішківці стали одним з найбільших сіл між Дністром і Прутом. Тут працювали хлібопекарня, бойня, цех по переробці овочів, олійниця, млини (вітряки).
Було побудовано школу, амбулаторію, відкрито невеличку громадську бібліотеку. Трохи поліпшилося і матеріальне становище селян. Але основного лиха — безземелля і безправ'я селяни не позбулися. Про своє тяжке становище вони писали у скаргах. Лише у 1818 році тричі зверталися до Хотинського повітового суду з скаргою на свавілля управителя монастирського маєтку, який виділяв селянам непридатні і малопридатні землі. Шукаючи виходу, частина селян тікала в південні райони Бессарабії.
Не змінила долі селян і аграрна реформа 60-х років XIX століття. Згідно з положенням від 14 липня 1868 року, 675 дворам було наділено на кожний з них по 3,5 десятини. Решта землі та всі ліси лишалися за монастирем (1910 десятин), церквою (114 десятин). Однак високі викупні ціни за землю, відсутність тяглової сили й реманенту, непосильні податки призвели до того, що 150 дворів змушені були продати свої наділи куркулям, поповнити армію наймитів. Серед господарств 40 проц. не мали коней, а 220 (тобто кожний третій двір) — великої рогатої худоби.
Широкого розвитку досягли товарне садівництво і виноградарство, яким здебільшого займалися багатії. Так, у 1870 році 80 господарств мали 4 тис. кущів винограду. Врожай садів і виноградників продавався на корені, а біднота наймалася на роботу — збирати плоди та сушити фрукти. Поміщицькі й куркульські господарства мали підприємства по переробці сільськогосподарської сировини, зокрема зерна. В селі працювало 30 невеликих водяних млинів і 3 вітряки.
Одночасно економічне становище більшої частини населення села дедалі погіршувалося. 1000 селянських дворів мали лише 2400 десятин, а понад 200 родин були без землі. Щоб якось прожити, люди змушені були брати в оренду монастирську і поміщицьку землю, за яку в 1906 році доводилося платити по 22 крб. за десятину. За право орендувати землю точилися жорстокі бійки і сварки між селянами Клішківців і сусідніх сіл. Багато селян йшли на заробітки до Бессарабії, на Зарожанську цукроварню, виїжджали до Канади, Аргентини, Уругваю, Бразилії. В 1903 році Клішковецька волость видала паспорти на виїзд з села 20 проц. населення чоловічої статі. Але люди, яких доля загнала за океан, поверталися додому, як і були — злидарями. В рідному селі були ті ж самі злидні й горе, відбувалися судові процеси, людські трагедії, суперечки за землю. В 1908 році селянина Г. Ткача вбив син Георгій, боючись, що батько не наділить його землею[]. М. Сосевич позбавив життя І. Єленюка, Д. Карвацький судився з сусідом за межу протягом 15 років, а коли програв справу, то збожеволів[].
Першу однокласну земську школу відкрито тільки у 1876 році. У 1901 році почали працювати дві початкові школи. В 1905 році заснували церковнопарафіяльну початкову школу, при якій була бібліотека. В ній налічувалося 147 книг і журналів, але переважно релігійного змісту. Також існувало училище бондарів і ковалів на 20 осіб, організоване земством.
1883 року в селі відкрито волосну лікарню на 3 ліжка. У ній працював лікар, фельдшер і акушерка. 1889 року земство Хотинського повіту на вимогу лікаря Струминського побудувало нову лікарню, яка мала 6 ліжок.
Весною 1917 року клішківчани разом з селянами навколишніх сіл розігнали адміністрацію цукрового заводу і засіяли землю, що належала підприємству. Вони захоплювали і ділили між собою монастирську та поміщицьку землі.
У листопаді 1918 року до села прийшли війська Румунії. Зайнявши село, румунські солдати реквізували худобу, зерно та інші сільськогосподарські продукти. Грабункам і знущанням не було краю. Кожного дня у жандармерії зазнавали побоїв 15—20 чоловік.
Було створено повстанський комітет, який очолювали колишні солдати С. В. Палагнюк та С. С. Багачик. У глибокому підпіллі йшла діяльна підготовка до збройного повстання. Комітет організував загін у складі 400 чоловік. В той час у селі було багато демобілізованих солдатів і матросів. Вони утворили ядро повстанського загону, на чолі якого, крім керівників комітету, були К. Чабан, М. Чорнобров, В. Хрипа. Загін мав також 2 шестидюймові гаубиці і 50 снарядів, що їх залишили солдати російської армії.
Коли вночі проти 23 січня 1919 року штаб повстанців подав сигнал до виступу,, то клішковецькі селяни захопили префектуру і жандармський пост, випустили арештованих, роззброїли і знищили 16 жандармів, організували оборону села. Найбільш активну участь в повстанні брали 3. Бобик, Ф. Пислар, Г. Чабаник, П. Чабан, А. Коваль, Д. Палагнюк, Г. Кравець, П. Бобик, В. Буревський, Григорій та Микита Кравці, Є. Вірста, М. Чорнобров з братом Касяном і батьком та інші. До останньої кулі не затихали кулемети на клішковецьких горбах, до останнього подиху стояли повстанці. Лише деяким сміливцям вдалося через Малинівський ліс і яри дістатися до Дністра і крізь петлюрівські застави пробратися до червоних бійців.
Після придушення повстання румунські окупанти вчинили у Клішківцях криваву розправу: 50 учасників розстріляли, їхнє майно розграбували, а будівлі спалили. Загарбники наклали на село контрибуцію в сумі 150 тис. лей. Розправа тривала й далі. В. І. Буревського було засуджено у 1921 році на 7 років, П. М. Бобика і 3. Ф. Бобика — на 6 років. Рятуючись від переслідувань, багато селян втекло до Бессарабії, Аргентини та Канади.
Село перейшло під радянський контроль 28 червня 1940 року. На другий день створено сільську раду.
6 липня 1941 року румунські війська окупували Клішківці. За найменшу провину селян жорстоко карали[]. Чоловіче населення поголовно було мобілізовано на шляхові роботи.
Загарбники проводили в селі політику примусової румунізації українського населення. Працювала лише початкова школа з викладанням румунською мовою. Розмовляти або звертатися письмово в установи українською мовою заборонялося. Префектура Хотинського повіту видавала патенти на заснування млинів та інших промислових підприємств і майстерень тим селянам, котрі разом з заявою на їх відкриття приносили документи про приналежність до румунської національності або «бажання» належати до неї.
Населення
Станом на 1 січня 2018 року в селі проживає 6279 чоловік. В об'єднаній територіальній Клішковецькій громаді нараховується 14734 осіб. За чисельністю населення село є найбільшим у Чернівецькій області.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 7056 осіб, з яких 3330 чоловіків та 3726 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 6514 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,01 % |
російська | 0,61 % |
молдовська | 0,21 % |
білоруська | 0,03 % |
румунська | 0,03 % |
вірменська | 0,02 % |
Інфраструктура
У Клішківцях є 3 школи: Клішковецька гімназія (5-11 клас), школа ім. Леоніда Каденюка (1-11 класи) та НВК (дитсадок та початкова школа). В центрі села розташований пам'ятник Невідомому Солдату. Також у селі є багато магазинів, кафе, є музична школа, ринок і торговий центр.
Відомі люди
Уродженці
- — (народився 10 січня 1938року — 9 березня 2006 року) — Заслужений лікар України.
- — народився 26 жовтня 1936 — Заслужений лікар України.
- Бурлака Василь Петрович (народився 2 січня 1948 року — 19 травня 2011 року) — заслужений журналіст України, головний редактор газети «Хотинські вісті».
- Дуб Любов Василівна (народилася 29 листопада 1929 року — 30 квітня 2009) — Майстер художньої вишивки. Заслужений майстер народної творчості України.
- Каденюк Леонід Костянтинович (1951–2018) — перший космонавт незалежної України, Герой України, генерал-майор, почесний доктор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, почесний громадянин села Клішківці.
- Кліщ Йосип Леонтійович (1915—1943) — діяч французького руху опору.
- Чебаник Василь Якович (1933) — каліграф, художник-графік, лауреат Шевченківської премії.
- (народився 01.01.1932, с. Клішківці — 2005) — український композитор, диригент, фольклорист, педагог. Заслужений працівник культури УРСР (1970). Видав збірку авторських пісень «Над Дністром голубим» (1994).
Персоналії
У селі середню школу закінчив Галюк Володимир Семенович — заслужений журналіст України.
Див. також
- «Млинки» — дендропарк у Клішковецькому лісництві.
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 926)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Cайт Клішковецької ОТГ
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Офіційний сайт Клішковецької громади
- Сайт Клішковецької ОТГ
Посилання
- Погода в селі
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kli shkivci selo v Ukrayini centr Klishkoveckoyi teritorialnoyi gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo KlishkivciGerbKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Dnistrovskij rajonGromada Klishkovecka silska gromadaOblikova kartka Klishkivci Osnovni daniZasnovane 1631Persha zgadka 18 bereznya 1631Naselennya cela 6972 v OTG 14 734Poshtovij indeks 60014Telefonnij kod 380 03731Geografichni daniGeografichni koordinati 48 26 17 pn sh 26 16 01 sh d 48 43806 pn sh 26 26694 sh d 48 43806 26 26694 Koordinati 48 26 17 pn sh 26 16 01 sh d 48 43806 pn sh 26 26694 sh d 48 43806 26 26694Serednya visota nad rivnem morya 354 4 m mMisceva vladaAdresa radi 60014 s Klishkivci vul Golovna 66KartaKlishkivciKlishkivciMapaNazvaPro pohodzhennya nazvi isnuyut rizni perekazi ta legendi Ye pripushennya sho vona pishla vid imeni Klishko Legenda tverdit sho yiyi utvoreno vid Lisoyi gori yaka stoyit v centri sela i nazivayetsya Plishiva Starozhili she j teper vzhivayut u rozmovi nazvu Plishkivci GeografiyaU seli bere pochatok richka Danivka liva pritoka Ringacha Roztashovane na pivdennih shilah Hotinskoyi visochini za 24 km na pivdennij zahid vid Hotina IstoriyaCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2023 Okolici bagati na arheologichni pam yatki U Malineckomu yaru viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e ta reshtki rannoslov yanskih poselen chernyahivskoyi kulturi II VI stolittya n e v centri teperishnogo sela kolis urochishe Karvacke znajdeno slidi davnoruskogo selisha XII XIII stolit Za 4 km na shid rozkopano zalishki zniklogo sela Galicha XIII XVII stolittya V istorichnih dokumentah Klishkivci vpershe zgaduyutsya u gramoti moldavskogo gospodarya vid 18 bereznya 1631 roku Z kincya XVIII do seredini XIX stolit selo nalezhalo monastirevi Goliya a she piznishe perebuvalo u volodinni Vatopedskogo monastirya Zgidno z polozhennyam vid 1749 roku selyani za koristuvannya zemleyu pracyuvali 24 dni u monastirskomu mayetku i krim togo viddavali jomu desyatu chastinu svogo vrozhayu Vidrobitki selyan z 1766 roku viznachalisya pravilami moldavskogo gospodarya Grigoriya Giki za yakimi voni pracyuvali na monastir 12 urochnih dniv viddavali desyatu chastinu vrozhayu i vikonuvali rizni povinnosti Faktichno zh selyani gnuli spini do 40 dniv ta she j splachuvali chislenni podatki do derzhavnoyi kazni Krim togo turecki feodali pozbavlyali yih politichnih prav peresliduvali ridnu movu zvichayi religiyu Ale meshkanci sela nezvazhayuchi na bagatovikove gnoblennya vidznachali ukrayinski svyata u pobuti dotrimuvalisya svoyih ruskih zvichayiv i tradicij rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu V seredini XVIII stolittya selo stalo arenoyu voyennih dij mizh Turechchinoyu Rosiyeyu i Polsheyu 1739 roku rosijski vijska general feldmarshala Miniha za 7 km vid Klishkivciv bilya Stavchan zavdali porazki osmanskij armiyi Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Klishkiuci Ciganka Novoselicya Galichanka Kalanariya Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 3056 osib 1572 cholovichoyi stati ta 1484 zhinochoyi nalichuvalos 514 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva ta sinagoga Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli centri Klishkivskoyi volosti meshkala 3681 osoba nalichuvalos 579 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 3 lavki Za 5 verst cukrovij zavod Chasti vijni socialnij i nacionalnij gnit prizveli do zanepadu sela Na 1771 rik vono malo lishe 61 dvir V XIX stolitti koli Klishkivci u skladi Bessarabiyi za Buharestskim mirnim dogovorom vidijshli do Rosiyi to pochali desho zrostati Yaksho v 1817 roci tut nalichuvalosya 80 dvoriv to u 1861 6752 Klishkivci stali odnim z najbilshih sil mizh Dnistrom i Prutom Tut pracyuvali hlibopekarnya bojnya ceh po pererobci ovochiv olijnicya mlini vitryaki Bulo pobudovano shkolu ambulatoriyu vidkrito nevelichku gromadsku biblioteku Trohi polipshilosya i materialne stanovishe selyan Ale osnovnogo liha bezzemellya i bezprav ya selyani ne pozbulisya Pro svoye tyazhke stanovishe voni pisali u skargah Lishe u 1818 roci trichi zvertalisya do Hotinskogo povitovogo sudu z skargoyu na svavillya upravitelya monastirskogo mayetku yakij vidilyav selyanam nepridatni i malopridatni zemli Shukayuchi vihodu chastina selyan tikala v pivdenni rajoni Bessarabiyi Ne zminila doli selyan i agrarna reforma 60 h rokiv XIX stolittya Zgidno z polozhennyam vid 14 lipnya 1868 roku 675 dvoram bulo nadileno na kozhnij z nih po 3 5 desyatini Reshta zemli ta vsi lisi lishalisya za monastirem 1910 desyatin cerkvoyu 114 desyatin Odnak visoki vikupni cini za zemlyu vidsutnist tyaglovoyi sili j remanentu neposilni podatki prizveli do togo sho 150 dvoriv zmusheni buli prodati svoyi nadili kurkulyam popovniti armiyu najmitiv Sered gospodarstv 40 proc ne mali konej a 220 tobto kozhnij tretij dvir velikoyi rogatoyi hudobi Budivlya kolishnoyi sinagogi Shirokogo rozvitku dosyagli tovarne sadivnictvo i vinogradarstvo yakim zdebilshogo zajmalisya bagatiyi Tak u 1870 roci 80 gospodarstv mali 4 tis kushiv vinogradu Vrozhaj sadiv i vinogradnikiv prodavavsya na koreni a bidnota najmalasya na robotu zbirati plodi ta sushiti frukti Pomishicki j kurkulski gospodarstva mali pidpriyemstva po pererobci silskogospodarskoyi sirovini zokrema zerna V seli pracyuvalo 30 nevelikih vodyanih mliniv i 3 vitryaki Odnochasno ekonomichne stanovishe bilshoyi chastini naselennya sela dedali pogirshuvalosya 1000 selyanskih dvoriv mali lishe 2400 desyatin a ponad 200 rodin buli bez zemli Shob yakos prozhiti lyudi zmusheni buli brati v orendu monastirsku i pomishicku zemlyu za yaku v 1906 roci dovodilosya platiti po 22 krb za desyatinu Za pravo orenduvati zemlyu tochilisya zhorstoki bijki i svarki mizh selyanami Klishkivciv i susidnih sil Bagato selyan jshli na zarobitki do Bessarabiyi na Zarozhansku cukrovarnyu viyizhdzhali do Kanadi Argentini Urugvayu Braziliyi V 1903 roci Klishkovecka volost vidala pasporti na viyizd z sela 20 proc naselennya cholovichoyi stati Ale lyudi yakih dolya zagnala za okean povertalisya dodomu yak i buli zlidaryami V ridnomu seli buli ti zh sami zlidni j gore vidbuvalisya sudovi procesi lyudski tragediyi superechki za zemlyu V 1908 roci selyanina G Tkacha vbiv sin Georgij boyuchis sho batko ne nadilit jogo zemleyu dzherelo M Sosevich pozbaviv zhittya I Yelenyuka D Karvackij sudivsya z susidom za mezhu protyagom 15 rokiv a koli prograv spravu to zbozhevoliv dzherelo Pershu odnoklasnu zemsku shkolu vidkrito tilki u 1876 roci U 1901 roci pochali pracyuvati dvi pochatkovi shkoli V 1905 roci zasnuvali cerkovnoparafiyalnu pochatkovu shkolu pri yakij bula biblioteka V nij nalichuvalosya 147 knig i zhurnaliv ale perevazhno religijnogo zmistu Takozh isnuvalo uchilishe bondariv i kovaliv na 20 osib organizovane zemstvom 1883 roku v seli vidkrito volosnu likarnyu na 3 lizhka U nij pracyuvav likar feldsher i akusherka 1889 roku zemstvo Hotinskogo povitu na vimogu likarya Struminskogo pobuduvalo novu likarnyu yaka mala 6 lizhok Vesnoyu 1917 roku klishkivchani razom z selyanami navkolishnih sil rozignali administraciyu cukrovogo zavodu i zasiyali zemlyu sho nalezhala pidpriyemstvu Voni zahoplyuvali i dilili mizh soboyu monastirsku ta pomishicku zemli U listopadi 1918 roku do sela prijshli vijska Rumuniyi Zajnyavshi selo rumunski soldati rekvizuvali hudobu zerno ta inshi silskogospodarski produkti Grabunkam i znushannyam ne bulo krayu Kozhnogo dnya u zhandarmeriyi zaznavali poboyiv 15 20 cholovik Bulo stvoreno povstanskij komitet yakij ocholyuvali kolishni soldati S V Palagnyuk ta S S Bagachik U glibokomu pidpilli jshla diyalna pidgotovka do zbrojnogo povstannya Komitet organizuvav zagin u skladi 400 cholovik V toj chas u seli bulo bagato demobilizovanih soldativ i matrosiv Voni utvorili yadro povstanskogo zagonu na choli yakogo krim kerivnikiv komitetu buli K Chaban M Chornobrov V Hripa Zagin mav takozh 2 shestidyujmovi gaubici i 50 snaryadiv sho yih zalishili soldati rosijskoyi armiyi Koli vnochi proti 23 sichnya 1919 roku shtab povstanciv podav signal do vistupu to klishkovecki selyani zahopili prefekturu i zhandarmskij post vipustili areshtovanih rozzbroyili i znishili 16 zhandarmiv organizuvali oboronu sela Najbilsh aktivnu uchast v povstanni brali 3 Bobik F Pislar G Chabanik P Chaban A Koval D Palagnyuk G Kravec P Bobik V Burevskij Grigorij ta Mikita Kravci Ye Virsta M Chornobrov z bratom Kasyanom i batkom ta inshi Do ostannoyi kuli ne zatihali kulemeti na klishkoveckih gorbah do ostannogo podihu stoyali povstanci Lishe deyakim smilivcyam vdalosya cherez Malinivskij lis i yari distatisya do Dnistra i kriz petlyurivski zastavi probratisya do chervonih bijciv Pislya pridushennya povstannya rumunski okupanti vchinili u Klishkivcyah krivavu rozpravu 50 uchasnikiv rozstrilyali yihnye majno rozgrabuvali a budivli spalili Zagarbniki naklali na selo kontribuciyu v sumi 150 tis lej Rozprava trivala j dali V I Burevskogo bulo zasudzheno u 1921 roci na 7 rokiv P M Bobika i 3 F Bobika na 6 rokiv Ryatuyuchis vid peresliduvan bagato selyan vteklo do Bessarabiyi Argentini ta Kanadi Selo perejshlo pid radyanskij kontrol 28 chervnya 1940 roku Na drugij den stvoreno silsku radu 6 lipnya 1941 roku rumunski vijska okupuvali Klishkivci Za najmenshu provinu selyan zhorstoko karali dzherelo Choloviche naselennya pogolovno bulo mobilizovano na shlyahovi roboti Zagarbniki provodili v seli politiku primusovoyi rumunizaciyi ukrayinskogo naselennya Pracyuvala lishe pochatkova shkola z vikladannyam rumunskoyu movoyu Rozmovlyati abo zvertatisya pismovo v ustanovi ukrayinskoyu movoyu zaboronyalosya Prefektura Hotinskogo povitu vidavala patenti na zasnuvannya mliniv ta inshih promislovih pidpriyemstv i majsteren tim selyanam kotri razom z zayavoyu na yih vidkrittya prinosili dokumenti pro prinalezhnist do rumunskoyi nacionalnosti abo bazhannya nalezhati do neyi NaselennyaStanom na 1 sichnya 2018 roku v seli prozhivaye 6279 cholovik V ob yednanij teritorialnij Klishkoveckij gromadi narahovuyetsya 14734 osib Za chiselnistyu naselennya selo ye najbilshim u Cherniveckij oblasti Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 7056 osib z yakih 3330 cholovikiv ta 3726 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 6514 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 01 rosijska 0 61 moldovska 0 21 biloruska 0 03 rumunska 0 03 virmenska 0 02 InfrastrukturaU Klishkivcyah ye 3 shkoli Klishkovecka gimnaziya 5 11 klas shkola im Leonida Kadenyuka 1 11 klasi ta NVK ditsadok ta pochatkova shkola V centri sela roztashovanij pam yatnik Nevidomomu Soldatu Takozh u seli ye bagato magaziniv kafe ye muzichna shkola rinok i torgovij centr Vidomi lyudiPoshtova marka L Kadenyuk pershij astronavt Ukrayini Urodzhenci narodivsya 10 sichnya 1938roku 9 bereznya 2006 roku Zasluzhenij likar Ukrayini narodivsya 26 zhovtnya 1936 Zasluzhenij likar Ukrayini Burlaka Vasil Petrovich narodivsya 2 sichnya 1948 roku 19 travnya 2011 roku zasluzhenij zhurnalist Ukrayini golovnij redaktor gazeti Hotinski visti Dub Lyubov Vasilivna narodilasya 29 listopada 1929 roku 30 kvitnya 2009 Majster hudozhnoyi vishivki Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini Kadenyuk Leonid Kostyantinovich 1951 2018 pershij kosmonavt nezalezhnoyi Ukrayini Geroj Ukrayini general major pochesnij doktor Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yu Fedkovicha pochesnij gromadyanin sela Klishkivci Klish Josip Leontijovich 1915 1943 diyach francuzkogo ruhu oporu Chebanik Vasil Yakovich 1933 kaligraf hudozhnik grafik laureat Shevchenkivskoyi premiyi narodivsya 01 01 1932 s Klishkivci 2005 ukrayinskij kompozitor dirigent folklorist pedagog Zasluzhenij pracivnik kulturi URSR 1970 Vidav zbirku avtorskih pisen Nad Dnistrom golubim 1994 Personaliyi U seli serednyu shkolu zakinchiv Galyuk Volodimir Semenovich zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Div takozh Mlinki dendropark u Klishkoveckomu lisnictvi PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 926 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Cajt Klishkoveckoyi OTG Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaOficijnij sajt Klishkoveckoyi gromadi Sajt Klishkoveckoyi OTGPosilannyaPogoda v seliCe nezavershena stattya z geografiyi Cherniveckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi