Гайсинський повіт

Гайсинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Гайсин.

Гайсинський повіт
Герб повітового центру
Губернія	Подільська губернія
Центр	Гайсин
Створений	1797
Скасований	1923
Площа	303 586 (3316.7 км²) (1897)
Населення	248 142 осіб (1897)
Густота	74.8 осіб / км²
Наступники	Гайсинський район

Повіт межував на заході з Брацлавським на півдні з Ольгопільським, на південному сході з Балтським повітами Подільської губернії, на сході з Уманьським та на півночі з Липовецьким повітами Київської губернії. Загальна площа повіту становила 309 666 десятин (3 383 км²).

Склад

Всіх поселень в повіті було 572, в тому числі 1 місто і 11 містечок (8 власницьких і 3 казенних).

Станом на 1885, 1895, 1905, 1913 повіт поділявся на 12 волостей: Гранівська, Кіблицька, Кисляцька, Краснопільська, М'якохідська (згодом Красносільська), Кунянська, Ладижинська, Нижчекропивнянська, Соболівська, Теплицька, Тернівська, Хащуватська та місто Гайсин з Гайсинськими хуторами.

Станом на 1886 рік налічував 134 сільських громад, 163 поселення у 12 волостях. Населення — 158 909 осіб (78698 чоловічої статі та 80211 — жіночої), 22 754 дворових господарства.

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	152998	118633
Приватної власності	123473	77438
Казенної власності	18541	1591
Іншої власності	8574	5841
Загалом	303586	203503

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 248 142 чоловік. З них 86,33 % — українці, 10,37 % — євреї, 1,88 % — росіяни, 1,23 % — поляки.

Станом на 1922 повіт поділявся на 14 волостей. До вже існуючих додалися дві волості: Джулинська і Севаст'янівська.

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
3. Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
4. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
5. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ / М. В. Довнаръ-Запольскій. — Кіевъ : Изд. Т-ва Л. М. Фишъ и П. Е. Вольсовъ, 1913. — 1158 с. (рос. дореф.)
6. Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 19 листопада 2008. 
7. Народный комиссариат внутренних дел. Сборник губерний, уездов и волостей РСФСР, УССР и БССР. — Москва : Государственное издательство, 1922.(рос.)