Гранівська волость

Гранівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Гайсинського повіту Подільської губернії з центром у містечку Гранів.

Гранівська волость
Центр	Гранів
Площа	33 472 (1885)
Населення	16 012 осіб (1885)
Густота	43.8 осіб / км²
Наступники	Гранівський район

Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 11 сільських громад. Населення — 16012 осіб (7970 чоловічої статі та 8042 — жіночої), 2758 дворових господарства.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	23149	17294
Приватної власності	6163	3046
Казенної власності	3526	559
Іншої власності	634	423
Загалом	33472	21322

Основні поселення волості:

• Гранів — колишнє військове містечко при річці Вербич за 15 верст від повітового міста, 3964 особи, 799 дворових господарств, православна церква, православна каплиця, костел, єврейський молитовний будинок, школа, аптека, 3 постоялих двори, 11 постоялих будинків, 6 лавок, паровий і водяний млини, шкіряний і пивоварний заводи, базари.
• Городок — колишнє власницьке село при річці Сорока, 1517 осіб, 240 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин, винокурний завод.
• Гунча — колишнє власницьке село при річці Соб, 766 осіб, 117 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Коритня — колишнє державне село, 1477 осіб, 254 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Леухи — колишнє військове поселення при річці Сорока, 1250 осіб, 96 дворових господарств, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
• Михайлівка — колишнє військове поселення, 1232 особи, 226 дворових господарств, православна церква, школа, 3 постоялих будинки.
• Росоховата — колишнє власницьке село, 657 осіб, 107 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки, кузня, паровий і водяний млини, маслобійний завод.
• Семирічка — колишнє власницьке село, 702 особи, 88 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
• Слободище — колишнє власницьке село при річці Сорока, 2421 особа, 466 дворових господарств, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
• Собові Рахни — колишнє власницьке село при річці Соб, 618 осіб, 106 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, пивоварний і винокурний заводи.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)