Теплицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Гайсинського повіту Подільської губернії з центром у містечку Теплик.
| Теплицька волость | |
| Центр | Теплик |
|---|---|
| Площа | 23 093 (1885) |
| Населення | 15 394 осіб (1885) |
| Густота | 61 осіб / км² |
| Наступники | Теплицький район |
Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 13 сільських громад. Населення — 13996 осіб (6747 чоловічої статі та 7249 — жіночої), 1983 дворових господарства.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 11589 | 8250 |
| Приватної власності | 10920 | 7700 |
| Іншої власності | 584 | 418 |
| Загалом | 23093 | 16368 |
Основні поселення волості:
- Теплик — колишнє власницьке містечко при річці Самець за 35 верст від повітового міста, 1910 осіб, 313 дворових господарств, православна церква, костел, синагога, 3 єврейських молитовних будинки, школа, поштова станція, 6 постоялих дворів, шинок, 4 постоялих будинки, торгова баня, лавка, пивоварний завод, 2 водяних млини, базари по неділях через 2 тижні.
- Вищий Ташлик — колишнє власницьке село при річці Удич, 1276 осіб, 195 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини.
- Залужжя — колишнє власницьке село при річці Чорна Уманка, 1002 особи, 172 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Кам'янки — колишнє власницьке село при річці Мулька, 638 осіб, 85 дворових господарств, православна церква, школа, 2 водяних млини.
- Комарівка — колишнє власницьке село при струмкові, 767 осіб, 132 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, базари по неділях через 2 тижні, паровий млин.
- Нижчий Ташлик — колишнє власницьке село при річці Удич, 977 осіб, 146 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини.
- Бджільна — колишнє власницьке село при річці Самець, 1913 осіб, 298 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Розкошівка — колишнє власницьке село при річці Дубина, 576 осіб, 96 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
- Росоша — колишнє власницьке село при річці Удич, 1285 осіб, 195 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Саша — колишнє власницьке село при струмкові, 705 осіб, 105 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, вітряний млин.
- Стражгород — колишнє власницьке село при струмкові, 785 осіб, 133 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Янове — колишнє власницьке село при річці Зеленеч, 1247 осіб, 175 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |