Губернські і повітові старости — посади, які було запроваджено наказом гетьманського уряду Української Держави від 14 травня 1918 для заміни посад голів місц. адміністрацій — губернських комісарів і повітових комісарів, що існували з часів Української Центральної Ради. Губернським старостам надавалися права колишніх російських генерал-губернаторів (див. Генерал-губернаторства в Україні).
Гетьман бажав мати на місцях, по-перше, своїх вірних прихильників, по-друге — досвідчених адміністраторів з місцевого населення, придатних до державного керівництва. Виходячи з цього, губернськими та повітовими старостами призначалися місцеві землевласники, земські діячі, судді, військові. Переважна більшість із них була байдужа і навіть ворожа до національної справи, що викликало конфлікти між владою і українським громадянством. На посадах губернських старост 1918 перебували: І.Чарторижський (Київщина), Д.Андро (Волинь), С.Кисельов (Поділля), М.Савицький (Чернігівщина), С.Іваненко (Полтавщина), генерал Черніков (Катеринославщина), генерал П·Заліський (Харківщина), Семен Пищевич (Херсонщина), О.Десницький (Таврійська округа), О.Скоропис-Йолтуховський (Холмщина і Підляшшя) ;П·Патон (Поліська округа. Посади Г. і п.с. були скасовані Директорією УНР.
Джерела та література Редагувати
- Лупандін О. І. Губернські і повітові старости 1918 [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 241. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Губернські і повітові старости [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.