www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександрійський повіт або Олександрівський уїзд рос Александрийский уезд землеуправлінська Херсонської губернії Російсь

Олександрійський повіт

Олександрійський повіт  або Олександрівський уїзд (рос. Александрийский уезд) — землеуправлінська Херсонської губернії Російського та Українського господарств (Держави гетьмана Павла Скоропадського). У 1920—1922 рр. у складі Кременчуцької губернії існував однойменний повіт. Повітовий центр — місто Олександрія.

Олександрійський повіт
Губернія Херсонська губернія
Центр Олександрія
Створений 1784, 1806
Площа 9810,6 (1897)
Населення 416 576 осіб (1897)
Густота 42.5 осіб / км²
Найбільші міста Олександрія, Ново-Гергієвськ, Онуфріївка
Наступники Олександрійська округа

Історія Редагувати

  • Створений у 1784 році у складі Катеринославського намісництва
  • Наказом від 20 липня 1795 року його адміністративний центр був переведений в місто Крилів, яке щоб не міняти назву повіту перейменували на Олександрію.
  • За скасування Катеринославського намісництва, повіт був скасований 1796 року, а територія, очевидно, увійшла до Лисаветградського повіту.
  • 1806 заново створений у складі Херсонської губернії виділенням з Єлизаветградського повіту
  • 1920—1922 рр. у складі Кременчуцької губернії

Опис Редагувати

Олександрійський повіт Херсонської губернії займав 9810,6 км² (8620,6 кв. верст), мав 327 199 жителів, з яких міського населення 36 556, сільського 290 643; населених пунктів в повіті 1305, на кв. версту припадає 37,9 жит.

Повітове місто Олександрія знаходиться, при впадінні річки Березівки в річку Інгулець, за 285 км від Херсона, має салотопні, миловарні і свічкові заводи, шкіряні фабрики (1885). На початок ХХ ст в місті проживало 17 441 жителів, що займались переважно землеробством і скотарством.

Населення Редагувати

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 416,6 тис. осіб. Етнічний склад: українці — 85,1 %; росіяни — 9,4 %; євреї — 3,7 %. У повітовому місті Олександрії проживало 14 007 осіб, В заштатному Новогеоргіївську — 11 594

Міста повіту Редагувати

Земство Редагувати

Земська управа Олександрійського повіту.
Земська управа до 1910 р.
Колишня (станом на 1903 р.) земська лікарня.
Земська аптека.

Перші повітові земські збори в Олександрії відбулися 2—4 березня 1865 року. До складу зборів в якості гласних (депутатів) входили представники від різних верств населення: землевласників Олександрійського повіту (більшість з яких були військових чинів), купців, духовенства, міщан та селян. Відповідно до «Положенням про губернські і повітові земські установи» головував на зборах повітовий предводитель дворянства. На зборах був сформований склад виконавчого органу — повітової земської управи: майор Євгеній Васильович Левшин, поручник Петро Михайлович Агеєв, купець 2-ї гільдії Андрій Іванович Клеменов, штабсротмістр Іван Захарович Колесников. Головою земської управи обрали правника Івана Івановича Гороновича.

До 1910 року Олександрійська земська управа знаходилась у будівлі, що розташовувалася на перехресті вулиць Центральної (нині Шевченка) та Бульварної. Нове приміщення земської управи у два з половиною поверхи було збудоване у 1908—1909 роках у стилі модерн на перехресті вулиць Центральної та Поштової (нині Першотравнева). Споруда була освячена 14 січня 1910 р. настоятелем Свято-Миколаївської церкви міста. Впродовж року тут працювали голова та заступники, члени земських комісій повіту з питань освіти, медицини, доріг, статистики та інші. У цьому приміщенні проходили збори земських гласних. Також тут знаходилася земська бібліотека та архів.

Голови земської управи Редагувати

  • 4 березня 1865—1871 — Горонович Іван Іванович
  • 1871—7 червня 1877 — Кефала Михайло Олександрович
  • 1877—11 лютого 1903 — Зерваницький Микола Іванович
  • 1903—1917 — Пищевич Семен Григорович

Повітові предводителі дворянства Редагувати

Михайло Кефала, 1897 р., худ. Микола Кузнецов.
  • 1785—1787 — Чорба Федір Арсенійович, генерал-поручник.
  • 1788—1790 — Чеботаєв Матвій Іванович, підполковник.
  • 1792—1795 — Чорба Петро Федорович, секунд-майор.
  • 1807—1809 — Чорба Петро Федорович, надвірний радник.
  • 1810 — Пиварович Іван Михайлович, майор.
  • 1811—1815 — Фургман Захар, майор.
  • 1826—1827 — Канівольський Дмитро Андрійович, майор.
  • 1828—1831 — Коншин Афанасій Михайлович, полковник.
  • 1832—1833 — Пустельников Михайло Дмитрович, підполковник.
  • 1834—1838 — Касінов Михайло Васильович, штабскапітан.
  • 1839—1845 — Агеєв Михайло Петрович, штабскапітан.
  • 1846—1850 — Канівальський Михайло Дмитрович, полковник.
  • 1851 — Протопопов Микола Олексійович, підполковник.
  • 1852—1853 — Аврамов Пров Олександрович, поручник.
  • 1854—1868 — Буцький Єгор Петрович, капітан-лейтенант.
  • 1869—1874 — Байдак Дмитро Олександрович, поручник.
  • 1875—1881 — Зерваницький Микола Іванович, титулярний радник, з 1877 колезький асесор, з 1879 надвірний радник.
  • 18 грудня 1881 — грудень 1906 — Кефала Михайло Олександрович, до 1887 в.о., з 1888 колезький асесор, з 1894 статський радник, з 1896 дійсний статський радник.
  • 29 грудня 1906—1916 — Гнат Іванович Мазуркевич, відставний генерал-майор.

Примітки Редагувати

  1. Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»(рос.)
  2. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (Петербург, 1890—1907)
  3. Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей(рос.)
  4. Александрия, 1 января 1909 г. 45 — ая годовщина земских учреждений // Известия Александрийского уездного земства. — 1909. — № 1 — С. 1 — 2
  5. Хроника //Известия Александрийского уездного земства. –1910. — № 3
  6. Никифоров В. Деревня Марто-Ивановка, принадлежащая приходу Александрийского Успенского Собора: (К истории Херсонской епархии). — Одесса: Типография «Славянская» Е. Хрисогелос. — 1912. — С.
  7. С. Г. Решетов «Дом семьи Кефала в Одессе». С. 144
  8. Николай Иванович Зерваницкий (Некролог)//Сборник Херсонского земства. — 1903. — № 5. — С. 286—289
  9. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 28 грудня 2020. 
  10. Список лиц, служащих по ведомству Министерства внутренних дел в губерниях, области и градоначальствах, а также высших чинов наместничества на Дальнем Востоке и областей, находящихся в ведении Военного министерства 1904 года (исправлено по 15 апреля). Ч. II. СПб., 1904. С. 750.
  11. С. Г. Решетов «Дом семьи Кефала в Одессе». С. 133

Джерела Редагувати

  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • Перший загальний перепис населення Російської імперії (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksandrijskij povit abo Oleksandrivskij uyizd ros Aleksandrijskij uezd zemleupravlinska Hersonskoyi guberniyi Rosijskogo ta Ukrayinskogo gospodarstv Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo U 1920 1922 rr u skladi Kremenchuckoyi guberniyi isnuvav odnojmennij povit Povitovij centr misto Oleksandriya Oleksandrijskij povitGuberniya Hersonska guberniyaCentr OleksandriyaStvorenij 1784 1806Plosha 9810 6 1897 Naselennya 416 576 osib 1897 Gustota 42 5 osib km Najbilshi mista Oleksandriya Novo Gergiyevsk OnufriyivkaNastupniki Oleksandrijska okruga Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Naselennya 4 Mista povitu 5 Zemstvo 6 Golovi zemskoyi upravi 7 Povitovi predvoditeli dvoryanstva 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiStvorenij u 1784 roci u skladi Katerinoslavskogo namisnictva Nakazom vid 20 lipnya 1795 roku jogo administrativnij centr buv perevedenij v misto Kriliv yake shob ne minyati nazvu povitu perejmenuvali na Oleksandriyu Za skasuvannya Katerinoslavskogo namisnictva povit buv skasovanij 1796 roku a teritoriya ochevidno uvijshla do Lisavetgradskogo povitu 1806 zanovo stvorenij u skladi Hersonskoyi guberniyi vidilennyam z Yelizavetgradskogo povitu 1920 1922 rr u skladi Kremenchuckoyi guberniyi 1 Opis RedaguvatiOleksandrijskij povit Hersonskoyi guberniyi zajmav 9810 6 km 8620 6 kv verst mav 327 199 zhiteliv z yakih miskogo naselennya 36 556 silskogo 290 643 naselenih punktiv v poviti 1305 na kv verstu pripadaye 37 9 zhit Povitove misto Oleksandriya znahoditsya pri vpadinni richki Berezivki v richku Ingulec za 285 km vid Hersona maye salotopni milovarni i svichkovi zavodi shkiryani fabriki 1885 Na pochatok HH st v misti prozhivalo 17 441 zhiteliv sho zajmalis perevazhno zemlerobstvom i skotarstvom 2 Naselennya RedaguvatiZa danimi perepisu 1897 roku v poviti prozhivalo 416 6 tis osib Etnichnij sklad ukrayinci 85 1 rosiyani 9 4 yevreyi 3 7 U povitovomu misti Oleksandriyi prozhivalo 14 007 osib V zashtatnomu Novogeorgiyivsku 11 594 3 Mista povitu RedaguvatiOleksandriya z peredmistyami Berezivka ta Natyagajlivka Novogeorgiyivsk posad Nova Praga Zemstvo Redaguvati nbsp Zemska uprava Oleksandrijskogo povitu nbsp Zemska uprava do 1910 r nbsp Kolishnya stanom na 1903 r zemska likarnya nbsp Zemska apteka Pershi povitovi zemski zbori v Oleksandriyi vidbulisya 2 4 bereznya 1865 roku Do skladu zboriv v yakosti glasnih deputativ vhodili predstavniki vid riznih verstv naselennya zemlevlasnikiv Oleksandrijskogo povitu bilshist z yakih buli vijskovih chiniv kupciv duhovenstva mishan ta selyan Vidpovidno do Polozhennyam pro gubernski i povitovi zemski ustanovi golovuvav na zborah povitovij predvoditel dvoryanstva Na zborah buv sformovanij sklad vikonavchogo organu povitovoyi zemskoyi upravi major Yevgenij Vasilovich Levshin poruchnik Petro Mihajlovich Ageyev kupec 2 yi gildiyi Andrij Ivanovich Klemenov shtabsrotmistr Ivan Zaharovich Kolesnikov Golovoyu zemskoyi upravi obrali pravnika Ivana Ivanovicha Goronovicha 4 Do 1910 roku Oleksandrijska zemska uprava znahodilas u budivli sho roztashovuvalasya na perehresti vulic Centralnoyi nini Shevchenka ta Bulvarnoyi Nove primishennya zemskoyi upravi u dva z polovinoyu poverhi bulo zbudovane u 1908 1909 rokah u stili modern na perehresti vulic Centralnoyi ta Poshtovoyi nini Pershotravneva Sporuda bula osvyachena 14 sichnya 1910 r nastoyatelem Svyato Mikolayivskoyi cerkvi mista Vprodovzh roku tut pracyuvali golova ta zastupniki chleni zemskih komisij povitu z pitan osviti medicini dorig statistiki ta inshi U comu primishenni prohodili zbori zemskih glasnih Takozh tut znahodilasya zemska biblioteka ta arhiv 5 Golovi zemskoyi upravi Redaguvati4 bereznya 1865 1871 Goronovich Ivan Ivanovich 6 1871 7 chervnya 1877 Kefala Mihajlo Oleksandrovich 7 1877 11 lyutogo 1903 Zervanickij Mikola Ivanovich 8 1903 1917 Pishevich Semen Grigorovich 9 Povitovi predvoditeli dvoryanstva Redaguvati nbsp Mihajlo Kefala 1897 r hud Mikola Kuznecov 1785 1787 Chorba Fedir Arsenijovich general poruchnik 1788 1790 Chebotayev Matvij Ivanovich pidpolkovnik 1792 1795 Chorba Petro Fedorovich sekund major 1807 1809 Chorba Petro Fedorovich nadvirnij radnik 1810 Pivarovich Ivan Mihajlovich major 1811 1815 Furgman Zahar major 1826 1827 Kanivolskij Dmitro Andrijovich major 1828 1831 Konshin Afanasij Mihajlovich polkovnik 1832 1833 Pustelnikov Mihajlo Dmitrovich pidpolkovnik 1834 1838 Kasinov Mihajlo Vasilovich shtabskapitan 1839 1845 Ageyev Mihajlo Petrovich shtabskapitan 1846 1850 Kanivalskij Mihajlo Dmitrovich polkovnik 1851 Protopopov Mikola Oleksijovich pidpolkovnik 1852 1853 Avramov Prov Oleksandrovich poruchnik 1854 1868 Buckij Yegor Petrovich kapitan lejtenant 1869 1874 Bajdak Dmitro Oleksandrovich poruchnik 1875 1881 Zervanickij Mikola Ivanovich titulyarnij radnik z 1877 kolezkij asesor z 1879 nadvirnij radnik 18 grudnya 1881 10 gruden 1906 Kefala Mihajlo Oleksandrovich do 1887 v o z 1888 kolezkij asesor z 1894 statskij radnik z 1896 dijsnij statskij radnik 29 grudnya 1906 11 1916 Gnat Ivanovich Mazurkevich vidstavnij general major 12 Primitki Redaguvati Dekret VUCVK 463 vid 30 lipnya 1920 Ob obrazovanii Kremenchugskoj gubernii ros Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona Peterburg 1890 1907 Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej ros Aleksandriya 1 yanvarya 1909 g 45 aya godovshina zemskih uchrezhdenij Izvestiya Aleksandrijskogo uezdnogo zemstva 1909 1 S 1 2 Hronika Izvestiya Aleksandrijskogo uezdnogo zemstva 1910 3 Nikiforov V Derevnya Marto Ivanovka prinadlezhashaya prihodu Aleksandrijskogo Uspenskogo Sobora K istorii Hersonskoj eparhii Odessa Tipografiya Slavyanskaya E Hrisogelos 1912 S S G Reshetov Dom semi Kefala v Odesse S 144 Nikolaj Ivanovich Zervanickij Nekrolog Sbornik Hersonskogo zemstva 1903 5 S 286 289 Storinkami istoriyi Oleksandrijskogo zemstva Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2019 Procitovano 28 grudnya 2020 Spisok lic sluzhashih po vedomstvu Ministerstva vnutrennih del v guberniyah oblasti i gradonachalstvah a takzhe vysshih chinov namestnichestva na Dalnem Vostoke i oblastej nahodyashihsya v vedenii Voennogo ministerstva 1904 goda ispravleno po 15 aprelya Ch II SPb 1904 S 750 S G Reshetov Dom semi Kefala v Odesse S 133 Spisok uezdnyh predvoditelej dvoryanstvaDzherela RedaguvatiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Pershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi ros Posilannya RedaguvatiOleksandrijskij povit jogo volosti i sela za volostyami Dzherelo Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii Herson 1896 Takozh informaciya pro najbilshi naseleni punkti poviti z riznih dzherel za rizni roki Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii po dannym Vserossijskoj sel hoz perepisi 1916 g Aleksandriya Tip F H Rajhelsona 1917 2 377 s Sistematicheskij svod postanovlenij Aleksandrijskogo Hersonskoj gubernii uezdnogo zemskogo sobraniya 1865 89 gg Aleksandriya 1889 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oleksandrijskij povit amp oldid 39942345