Інгуле́ць (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Греки називали її Пантікап, а скіфи - Герр (Герри) .
| Інгулець | |
|---|---|
| | |
| | |
| 48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д. / 48.7327777778057722° пн. ш. 32.39250000002777341° сх. д. | |
| Витік | поблизу села Топило на Кіровоградщині |
| • координати | 48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д. / 48.7327777778057722° пн. ш. 32.39250000002777341° сх. д. |
| • висота, м | 175 м |
| Гирло | Дніпро, за 40 км від Херсона |
| • координати | 46°41′03″ пн. ш. 32°48′45″ сх. д. / 46.684166666694771664° пн. ш. 32.812500000028° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: | Україна |
| Регіон | Кіровоградська область Дніпропетровська область Херсонська область Миколаївська область |
| Довжина | 549 км |
| Площа басейну: | 14 870 км² |
| Середньорічний стік | 0,32 м³/с (біля села Могилівка) |
| Притоки: | Бешка, Бокова, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві) |
| Водойми в руслі | Іскрівське водосховище і Карачунівське водосховище |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Етимологія Редагувати
Згідно з Топонімічним словником України, слово Інгулець тюркського походження. Є кілька тлумачень слова:
- від турецького äŋgül — «тихий, ледачий»,
- від тюркського енгел — «перешкода»,
- від татарського словосполучення ени-гьол — «нове озеро» (її так могли назвати за русло, що розширюється),
- від татарських слів ін — «печера» і галь (ґуль) — «річка» (ще скіфи вміли копати печери уздовж берегів річок для зимовища своїх табунів). [джерело?]
- від монгольської: єн гол — широка річка [1] [ 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Гідрографія Редагувати
Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.
Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.
Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами.
Водогосподарська система Редагувати
У верхній частині по каналу Дніпро—Інгулець (Світловодський та Олександрійський райони Кіровоградської області) до річки Інгулець подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності, оздоровлення та водопостачання Кривбасу — великого гірничо-рудного центру, для якого необхідно багато води.
У пониззі Інгульця у вегетаційний період вода рухається у протилежному напрямку — уверх по річці, оскільки головна насосна станція Інгулецької зрошувальної системи (розташована за 83 км від гирла) закачує значні обсяги річкової води (дніпровської та інгулецької) на зрошувані масиви. В цей період тут утворюється т.з. «антирічка».
Розташування Редагувати
Бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Кропивницького району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 40 км від Херсона.
Російсько-українська війна Редагувати
На початку червня На Криворізькому напрямку російські загарбники були змушені посилювати свою оборону і зривати плити з доріг для будівництва собі укріплень, та мінувати узбережжя річки Інгулець.
Було повідомлено, що спецпідрозділами росіян підірвано мости через річку Інгулець в районі Давидова Броду та Великої Олександрівки.
Однак українським військовим вдалось вибити ворога з позиції в селі Давидів Брід й створити плацдарм на лівому березі Інгульця.
Це селище знаходиться на берегу Інгульця та на дорозі Т 2207, яка веде до Нової Каховки. Тому створення плацдарму на східному березі річки було вкрай важливим для ЗСУ.
Вранці 23 липня 2022 року, невдовзі після ударів по Антонівському мосту в окупованому Херсоні, аби створити проблеми з постачанням російського угрупування на правому березі Дніпра в Херсонській області українські військові влучили в Дар'ївський міст через Інгулець. Таким чином, був пошкоджений міст через Інгулець біля с. Дар'ївка в бік Каховської ГЕС. Російські окупанти стверджували, міст був пошкоджений ракетами з комплексу HIMARS.
14 вересня 2022 року близько 17-ї години російські військові зі стратегічних бомбардувальників випустили крилаті ракети (до 8 одиниць, попередньо — ракети Х-101 з Ту-95МС, за іншими даними — Х-22), які влучили в гідротехнічні споруди на західних околицях Кривого Рогу. Внаслідок ракетного удару було пошкоджену греблю Карачунівського водосховища, почався витік води в Інгулець. Внаслідок витоку води з водосховища в річці став підніматись рівень води.
Притоки Редагувати
Праві Редагувати
Ліві Редагувати
- Березівка
- Ведмежий Яр — починається східніше від села Диківка. Тече переважно на південний схід і на північно-східній околиці села Оліївки впадає в Інгулець. У балці зростають байрачні ліси — багаторічне місце гніздування степового канюка. Вперше гніздову пару виявлено у 1996 році у лісі з місцевою назвою Янівський.
- Зелена
- Жовта
- Саксагань
- Кобильна
Іхтіофауна Редагувати
В річці трапляються тюлька, краснопірка, плотва, верховодка, ялець, головень, карась, короп, окунь, тарань, рибець, чехоня, жерех, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство.
Екологія Редагувати
Як описано вище, річка Інгулець давно перетворилася на складну водогосподарську систему. Мінералізація води може сягати навіть до 1000 мг/дм3. Тому у сьогоденних умовах Інгулець не може існувати без дніпровської води.
Через дуже велике забруднення річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.
Протягом 17 квітня — 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м3, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм3 до 290 мг/дм3, а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм3..
Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня.
Визначні місця Редагувати
- Чорноліський заказник
- ландшафтний заказник «Інгулецький степ»
- геологічна пам'ятка природи Виходи мігматиту
- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Парк імені Федора Мершавцева
- геологічна пам'ятка природи державного значення «Скелі МОДРу»
- геологічна пам'ятка природи Виходи аркозових пісковиків
- геологічна пам'ятка природи Пісковикова скеля
- геологічна пам'ятка природи Скелеватські виходи
- геологічна пам'ятка природи Відслонення аркозових пісковиків
- ландшафтний заказник «Візирка»
- ландшафтний заказник «Біла Криниця»
Топоніми річки Інгулець Редагувати
Міста Редагувати
- Олександрія
- Кривий Ріг
- колишнє місто Інгулець (нині складова Кривого Рогу)
- Снігурівка
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інгулець (річка) |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [ 17 грудня 2018 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
- Вілкул: Росіяни мінують узбережжя Інгульця і посилюють оборону. Українська Правда. 1 червня 2022.
- Херсонщина: Росіяни підірвали мости через Інгулець — ОК “Південь”. Українська Правда. 1 червня 2022.
- ↑ Як ЗСУ звільняли Давидів Брід на Херсонщині: нищівний снайперський вогонь з американських M777 (відео). Defense Express. 1 червня 2022.
- ЗСУ вдарили ще по одному важливому для ворога мосту на Херсонщині — депутат. Укрінформ. 23 липня 2022.
- Окупанти заявили про обстріл мосту через річку Інгулець під Херсоном. Мілітарний. 23 липня 2022.
- По Кривому Рогу вдарили вісім ворожих ракет - пошкоджені гідротехнічні споруди. Укрінформ. 14 вересня 2022.
- Наслідки ракетного обстрілу гідротехнічних споруд Кривого Рогу. ВІДЕО. Цензор. 14 вересня 2022.
- Через ракетний удар по гідроспорудах Кривого Рогу піднявся рівень води в Інгульці. Керівник ОВА Резніченко повідомив, що військові РФ випустили сім крилатих ракет Х-22 по об’єктах критичної та транспортної інфраструктури і серйозно пошкодили гідротехнічні споруди. Суспільне Новини. 14 вересня 2022.
- Гніздування степового канюка в Олександрійському районі Кіроавоградської області
- ↑ Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг [ 2015-09-27 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету (Перевірено 15 січня 2012)
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [ 17 грудня 2018 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
- Шерстюк Н. П, Хільчевський В. К. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних і природних водних обє'ктах Кривбасу: Монографія [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] / — Дніпропетровськ: Акцент, 2012. — 263 с.
| У Вікіджерелах є Легенди про Інгулець |