www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болгари в Сербії мають статус офіційно визнаної національної меншини Станом на 2011 рік чисельність болгар у країні дося

Болгари в Сербії

Болгари в Сербії мають статус офіційно визнаної національної меншини. Станом на 2011 рік чисельність болгар у країні досягала 18 543 осіб, більшість їх проживали в містах Босилеград і Димитровград

Прапор болгарської громади Сербії

Демографічні дані Редагувати

Болгари фігурують у перепису населення в Югославії та Сербії від 1948 року.

  • 1948: 59 472
  • 1953: 60 146 (з них з болгарською як рідною 59 166)
  • 1961: 58 494
  • 1971: 53 800 (з них з болгарською як рідною 49 942)
  • 1981: 33 455 (з них з болгарською як рідною 35 269)
  • 1991: 26 698 (з них з болгарською як рідною 25 408)
  • 2002: 20 497 (з них з болгарською як рідною 16 459)
  • 2011: 18 543 (з них з болгарською як рідною 13 337)

Згідно з переписом населення від 2011 року, в країні проживало 18 543 етнічних болгар, які розселилися переважно по містах Босилеград[ru] і Димитровград на найпівденнішому сході країни: в Босилеграді проживає 5 839 болгар (71,9 % всього населення), а в Димитровграді (він же Цариброд) — 5 413 болгар (53,5 % населення). Болгари сповідують православ'я: в гірських районах, де знаходяться Босилеград і Димитровград, майже немає мусульман. Через невелику кількістю болгарських священиків частина болгар є парафіянами Сербської православної церкви. У районах Босилеграда і Димитровграда в кожному селі є церкви: найстаріша з них датується XI століттям. Для місцевих жителів характерним є торлакська говірка сербохорватської мови. Самоназва мешканців, що жили на стику територій сучасних Сербії, Болгарії та Північної Македонії і розмовляли торлакською говіркою — «торлаки» (серб. torlaci / торлаци) або «шопи» (серб. šopi / шопи).

Історія Редагувати

Відкриття пам'ятника Василу Левському в Босилеграді
Карта професора Константана Дежардана «Сербія і землі, в яких розмовляють сербською» (1853)

До оттоманського завоювання Балкан межі регіону постійно змінювалися внаслідок протистояння Візантійської імперії, Болгарського царства та Середньовічної Сербії. Як окремий народ місцеві жителі-торлаки не виділялися. Першим письмовим джерелом торлацькою говіркою є рукопис з Темського монастиря від 1762 року за авторством монаха Кирила Живковича[en] з Пирота, написаний, за його словами, звичайною болгарською мовою.

Якийсь мандрівник з Сілезії 1596 року писав про подорож з Софії в Ніш, розповідаючи про звірства Османської імперії, і стверджував, що серед страчених за наказом турецького султана були бідні болгарські селяни: за його словами, відрубані голови звозили до міських воріт Ніша. В 1830-і роки цю територію охопили кілька повстань: Піротське[en] (1836), Ніське[bg] (1841) і Відінське (1850). На тій території, за даними турецьких істориків, в епоху Танзимату більша частина жителів Ніського санджака[en] була болгарами за походженням; за даними авторів середини XIX століття, фактична межа між зонами проживання сербів і болгарів проходила на північ від Ніша. Сербські історики Димитрій Давидович[ru] (1828) і Мілан Савич[en] (1878) як кордон визначали також і Південну Мораву. Обговорювалося питання про передання території Болгарії, відповідно до Константинопольської конференції 1876 року, і більшу частину цих земель планувалися передати болгарам за Сан-Стефанським миром. Від 1870 року ця територія, яка раніше була під юрисдикцією Константинопольської православної церкви і Пецького патріархату Сербської православної церкви, вже перейшла до Болгарської православної церкви.

Після Першої світової війни чотири області, відомі в болгарській історіографії як Західні околиці[ru], було відібрано в Болгарії і приєднано до КСХС: стара межа проходила по озеру Власина. У міжвоєнні роки ВМРО вела підпільну боротьбу за вихід зі складу Югославії, здійснюючи часті напади на армію і поліцію — це класифікувалося владою як тероризм. Під час Другої світової війни, в якій Болгарія брала участь на стороні гітлерівської Німеччини, Західні окраїни увійшли до складу Третього Болгарського царства (приєднані Пирот та Вране), однак після війни довоєнний болгаро-югославський кордон було відновлено, і він не змінювався й після розпаду СФРЮ.

Відомі представники Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020. 
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 квітня 2008. 
  3. . Statistical Office of the Republic of Serbia. 2014. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 27 травня 2020. 
  4. . Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 27 травня 2020. 
  5. Roudometof, Victor; Robertson, Roland (2001). Nationalism, globalization, and orthodoxy: the social origins of ethnic conflict in the Balkans. Greenwood Publishing Group. pp. 68-71. ISBN 0313319499.
  6. Василев, В. П. Темският ръкопис — български езиков паметник от 1764 г, Paleobulgarica, IX (1986), кн. 1, с. 49-72
  7. Kultur der Nationen. — С. 110.
  8. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 27 травня 2020. 
  9. Light, Andrew; Smith, Jonathan M. Philosophy and Geography II: The Production of Public Space. — Rowman & Littlefield[en], 1998. — С. 240, 241. — ISBN 9780847688104.
  10. Милан Савич. История на българския народ. — 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bolgari v Serbiyi mayut status oficijno viznanoyi nacionalnoyi menshini Stanom na 2011 rik chiselnist bolgar u krayini dosyagala 18 543 osib 1 bilshist yih prozhivali v mistah Bosilegrad i Dimitrovgrad 2 Prapor bolgarskoyi gromadi Serbiyi Zmist 1 Demografichni dani 2 Istoriya 3 Vidomi predstavniki 4 Div takozh 5 PrimitkiDemografichni dani RedaguvatiBolgari figuruyut u perepisu naselennya v Yugoslaviyi ta Serbiyi vid 1948 roku 3 4 1948 59 472 1953 60 146 z nih z bolgarskoyu yak ridnoyu 59 166 1961 58 494 1971 53 800 z nih z bolgarskoyu yak ridnoyu 49 942 1981 33 455 z nih z bolgarskoyu yak ridnoyu 35 269 1991 26 698 z nih z bolgarskoyu yak ridnoyu 25 408 2002 20 497 z nih z bolgarskoyu yak ridnoyu 16 459 2011 18 543 z nih z bolgarskoyu yak ridnoyu 13 337 Zgidno z perepisom naselennya vid 2011 roku v krayini prozhivalo 18 543 etnichnih bolgar yaki rozselilisya perevazhno po mistah Bosilegrad ru i Dimitrovgrad na najpivdennishomu shodi krayini v Bosilegradi prozhivaye 5 839 bolgar 71 9 vsogo naselennya a v Dimitrovgradi vin zhe Caribrod 5 413 bolgar 53 5 naselennya Bolgari spoviduyut pravoslav ya v girskih rajonah de znahodyatsya Bosilegrad i Dimitrovgrad majzhe nemaye musulman Cherez neveliku kilkistyu bolgarskih svyashenikiv chastina bolgar ye parafiyanami Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi U rajonah Bosilegrada i Dimitrovgrada v kozhnomu seli ye cerkvi najstarisha z nih datuyetsya XI stolittyam Dlya miscevih zhiteliv harakternim ye torlakska govirka serbohorvatskoyi movi Samonazva meshkanciv sho zhili na stiku teritorij suchasnih Serbiyi Bolgariyi ta Pivnichnoyi Makedoniyi i rozmovlyali torlakskoyu govirkoyu torlaki serb torlaci torlaci abo shopi serb sopi shopi Istoriya Redaguvati nbsp Vidkrittya pam yatnika Vasilu Levskomu v Bosilegradi nbsp Karta profesora Konstantana Dezhardana Serbiya i zemli v yakih rozmovlyayut serbskoyu 1853 Do ottomanskogo zavoyuvannya Balkan mezhi regionu postijno zminyuvalisya vnaslidok protistoyannya Vizantijskoyi imperiyi Bolgarskogo carstva ta Serednovichnoyi Serbiyi Yak okremij narod miscevi zhiteli torlaki ne vidilyalisya 5 Pershim pismovim dzherelom torlackoyu govirkoyu ye rukopis z Temskogo monastirya vid 1762 roku za avtorstvom monaha Kirila Zhivkovicha en z Pirota napisanij za jogo slovami zvichajnoyu bolgarskoyu movoyu 6 Yakijs mandrivnik z Sileziyi 1596 roku pisav pro podorozh z Sofiyi v Nish rozpovidayuchi pro zvirstva Osmanskoyi imperiyi i stverdzhuvav sho sered strachenih za nakazom tureckogo sultana buli bidni bolgarski selyani za jogo slovami vidrubani golovi zvozili do miskih vorit Nisha 7 V 1830 i roki cyu teritoriyu ohopili kilka povstan Pirotske en 1836 Niske bg 1841 i Vidinske 1850 Na tij teritoriyi za danimi tureckih istorikiv v epohu Tanzimatu bilsha chastina zhiteliv Niskogo sandzhaka en bula bolgarami za pohodzhennyam 8 za danimi avtoriv seredini XIX stolittya faktichna mezha mizh zonami prozhivannya serbiv i bolgariv prohodila na pivnich vid Nisha 9 Serbski istoriki Dimitrij Davidovich ru 1828 i Milan Savich en 1878 yak kordon viznachali takozh i Pivdennu Moravu 10 Obgovoryuvalosya pitannya pro peredannya teritoriyi Bolgariyi vidpovidno do Konstantinopolskoyi konferenciyi 1876 roku i bilshu chastinu cih zemel planuvalisya peredati bolgaram za San Stefanskim mirom Vid 1870 roku cya teritoriya yaka ranishe bula pid yurisdikciyeyu Konstantinopolskoyi pravoslavnoyi cerkvi i Peckogo patriarhatu Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi vzhe perejshla do Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni chotiri oblasti vidomi v bolgarskij istoriografiyi yak Zahidni okolici ru bulo vidibrano v Bolgariyi i priyednano do KSHS stara mezha prohodila po ozeru Vlasina U mizhvoyenni roki VMRO vela pidpilnu borotbu za vihid zi skladu Yugoslaviyi zdijsnyuyuchi chasti napadi na armiyu i policiyu ce klasifikuvalosya vladoyu yak terorizm Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v yakij Bolgariya brala uchast na storoni gitlerivskoyi Nimechchini Zahidni okrayini uvijshli do skladu Tretogo Bolgarskogo carstva priyednani Pirot ta Vrane odnak pislya vijni dovoyennij bolgaro yugoslavskij kordon bulo vidnovleno i vin ne zminyuvavsya j pislya rozpadu SFRYu Vidomi predstavniki RedaguvatiYelena Bolgarska druzhina serbskogo korolya i carya Stefana Urosha IV Dushana regent 1355 1356 Grigorij Camblak bl 1365 1420 serednovichnij pismennik mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi RusiDiv takozh RedaguvatiSerbizaciya Zahidni okrayini Bolgari v Pivnichnij Makedoniyi Makedonski bolgariPrimitki Redaguvati Serbian 2011 census Arhiv originalu za 9 travnya 2020 Procitovano 27 travnya 2020 Serbian 2002 census Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 kvitnya 2008 Ethno confessional and language mosaic of Serbia Statistical Office of the Republic of Serbia 2014 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 Procitovano 27 travnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 27 travnya 2020 Roudometof Victor Robertson Roland 2001 Nationalism globalization and orthodoxy the social origins of ethnic conflict in the Balkans Greenwood Publishing Group pp 68 71 ISBN 0313319499 Vasilev V P Temskiyat rkopis blgarski ezikov pametnik ot 1764 g Paleobulgarica IX 1986 kn 1 s 49 72 Kultur der Nationen S 110 Ottoman Bulgaria in the First Tanzimat Period The Revolts in Nish 1841 and Vidin 1850 Mark Pinson Middle Eastern Studies Vol 11 No 2 May 1975 pp 103 146 Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 27 travnya 2020 Light Andrew Smith Jonathan M Philosophy and Geography II The Production of Public Space Rowman amp Littlefield en 1998 S 240 241 ISBN 9780847688104 Milan Savich Istoriya na blgarskiya narod 1981 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bolgari v Serbiyi amp oldid 38033312