www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бузьке козацьке військо військове формування на Півдні України в другій половині 18 на початку 19 століття ГербКраїна Ро

Бузьке козацьке військо

Бузьке козацьке військо — військове формування на Півдні України в другій половині 18 — на початку 19 століття.

Бузьке козацьке військо
Герб
Країна  Російська імперія
 Бузьке козацьке військо у Вікісховищі

Сформовано 1769 року з козаків (українців) Запорізької Січі, молдован, волохів, болгар та македонців, що входили до окремих полків, які під час російсько-турецької війни 1768–1774 років брали участь у бойових діях під Очаковом, Бендерами, Акерманом, Ізмаїлом.

З 1775 року, після руйнування Запорізької Січі, військо несло прикордонну службу вздовж Південного Бугу.

1800 року полк було ліквідовано, а козаків перетворено на державних селян. Саме з цих козаків 1803 року й утворено кілька п'ятисотенних полків, які стали називатися Бузьким козацьким військом.

Бузьке козацьке військо за час Російсько-турецької війни (1768—1774) Редагувати

У війнах другої половини XVIII століття на боці Росії проти Османської імперії воювало багато греків, болгар, молдован та представників інших балканських народів. З греків і албанців створюються військові формування. Під час війни 1768—1774 на боці російської армії воювало багато загонів болгар. Так, болгарин Н. А. Каразін доставив російському командуванню цінні розвіддані і привів із собою трьохтисячний загін добровольців з болгар, румунів і молдован. Деякі з подібних загонів пізніше були включені в Бузьке козацьке військо.

Основою бузького війська став полк, що сформувався османським командуванням в 1769 році з болгар, волохів і представників інших народів Балканського півострова. Він був направлений в Бессарабію до армії сераскіра, щоб допомогти зняти облогу з османської фортеці Хотин. Але замість того, щоб воювати проти російських військ, полк перейшов на їхню сторону, і протягом всієї війни брав участь у бойових діях у складі корпусу, який знаходився під командуванням генерал-фельдмаршала графа Петра Румʼянцева на власному утриманні.

Допомога, яку надало населення Північного Причорномор'я російським військам, була величезна: в період війни російська армія була достатньо забезпечена провіантом і фуражем, безперешкодним постачанням зброї, боєприпасів, розвідувальними даними та іншим необхідним для успішного ведення бойових дій.

Війна 1768—1774 років стала переможною для Російської імперії. Укладена 10 липня 1774 року в селі Кючук-Кайнарджа, поблизу міста Силістрії, на території Болгарії, мирна угода закріпила перемогу Російської імперії над Османською імперією. За Кючук-Кайнарджийською мирною угодою до Російської імперії переходили землі, що лежали ліворуч від Південного Бугу. Саме на цих землях були розміщені офіцери і солдати Бузького козацького полку разом зі своїми сім'ями, яких граф Румʼянцев запевнив, що під заступництвом Російської держави вони знайдуть спокійне життя і будуть нагороджені вигідними для поселення і обзаведення господарством землями, причому проголошений був й Маніфест, що обіцяв їм тридцятирічні пільги. Тому, залишивши свої житла в Болгарії, Молдові і Валахії, вони перейшли в Південну Україну і оселилися по річці Бугові. Внаслідок незаселеності відведеного їм під поселення місця і віддаленості його від міст, вони з великими труднощами завели господарство.

Всього бузьких козаків було близько 7 тисяч. Вони заснували 26 сіл між Бугом і Інгулом в Бобринецькому і Херсонському повітах, у тому числі Касперівку й Федорівку (тепер місто Нова Одеса), Костянтинівку, Білоусівку, Себине або Гнилий-Єланець, Баловну, Гур'ївку та інші, що пізніше належали до Бузького уланського поселення. Центром було місто Вознесенськ, яке раніше було запорізьким містечком Соколи біля гирла річки Мертві Води.

Аполлон Скальківський писав, що бузьким козакам за їх вірну службу Російському уряду були обіцяні 30-ти річні пільги з переконаннями, що вони завжди залишаться у військово-хліборобському стані, але цими пільгами вони користувались тільки 8 років, тобто до 1785 року, або до завоювання Криму. З даних А. О. Скальківського випливає, що пільги бузьким козакам були обіцяні в 1777 році, тоді як в «Пам'ятці законів про бузьких козаків» говориться про те, що Маніфест, в якому надавалося 30 пільгових років переселенцям до Російської імперії, був проголошений бузьким козакам відразу ж після припинення військових дій з Османською імперією, тобто влітку 1774 року. Але обіцяними пільгами, як це сказано в «Пам'ятникові законів», козаки Бузького війська користувались тільки 8 років, або ж до 1782 року.

У 1783 році за наказом князя Потьомкіна козаки поступили на службу і охороняли кордон з Османською імперією по Бугу.

Нововербований козацький полк Редагувати

Поруч з Бузьким козацьким полком був поселений «Нововербований козацький полк» генерала О. О. Прозоровського, що сформувався в 1769 році, утворений з українців, поляків, болгар і молдован. Цей полк брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774 років. Після її закінчення козаки цього полку у 1775 році були поселені на землях біля Бугу, разом з ними розмістили арнаутів і волонтерів з болгар, албанців, валахів, сербів, невеликі загони яких знаходились на російській службі.

Молдовський гусарський полк Редагувати

Завдяки перемозі у війні 1768—1774 років уряд Російської імперії отримав нові ідеологічні і економічні важелі для здійснення переселенської політики у Причорномор'ї. Молдовани брали активну так і в російсько-турецьких війнах Російської імперії. Зрозуміло, що імператорський уряд був вкрай зацікавлений у створенні військових поселень з молдован. Найчисленніші військові поселення молдован і представників інших народів були засновані в Єлизаветградській провінції у другій половині XVIII століття. На початку 1770-х років до Єлизаветградської провінції було поселено 3595 молдован, що здались у полон під час російсько-турецкої війни.

До складу так званого Молдовського гусарського полку ввійшли, наприклад, села Павлівськ (сучасна Новоукраїнка), Скроні, Піщаний Брід, Чорний Ташлик (північна сторона сучасної Новоукраїнки), Тернівка, Інгульськ, Добрянка, Синюхин Брід, Липняжка, Плетений Ташлик, Лиса Гора, Тишківка, Сухий Ташлик, Грузьке, Катерининський Шанець.

Склад бузького козацтва на 1782 рік Редагувати

У 1782 році переселенці, які мешкали у Ольвіопольському і Єлизаветградському повітах входили до

Російсько-турецька війна (1787—1792) Редагувати

В 1787 році, коли знову почалися військові дії, бузькі козаки були переміщені князем Потьомкіним від річки Буг до внутрішніх частин губернії на 200 верст у Красносельські хутори, які були куплені для них. Після того, як до кордонів підійшла російська армія, вони були повернуті назад. Але переміщення принесло козакам розорення. Переміщення до Красносельських хуторів і під Бахмут Катеринославської губернії торкнулися тільки деяких османських іммігрантів.

У 1787 році почалася чергова російсько-турецька війна. Як і в попередніх війнах, російський уряд намагався якомога повніше використати людські і матеріальні ресурси населення Південної України. Російські війська розташувались на лівому березі Бугу. На території Добрянки, Вільшанки, Синюшного Броду стояли Вітебський, Тавричний і Київський фанагорійський гренадерські полки. Михайло Кутузов командував бригадою, що входила в Катеринославську армію Гриця Потьомкіна. Штаб Кутузова був розташований у Лисій Горі.

З бузьких козаків було сформовано два полки, які брали участь у боях проти османів у 1787 році. Ними командував Петро Скаржинський, родом з польських дворян, які заснували на Бузі село Мигію, а на Мертвих Водах село Трикрати. З рапорту Скаржинського, поданого генерал-майору Кутузову 27 листопада 1787 року, бачимо, що в 2-му Бузькому полку було 32 родини старшин, в яких 89 чоловік і 421 козацька родина, всього 1618 чоловік. У цей час, окрім військової служби, вони постачали армії збіжжя, великі запаси сіна і соломи і до 900 голів коней, а також рогату і руну худобу. Населення всього Бузького війська було досить заможне, його чисельність доходила до 4000 чоловік, з яких до 1000 чоловік було добре навчених військовій справі.

У 1788 році з козаків був сформований полк, який брав участь у штурмі фортець Очакова та Ізмаїла. Протягом війни багато бузьких козаків було вбито і поранено, вдови і сироти залишені без необхідної допомоги. І нарешті полк був використаний проти польських повстанців і охороняв кордон по річці Дністер і берегах Чорного моря. За весь цей час козаки, незважаючи на їхні вимоги, не отримували грошей за фураж і провіант. У 1788 році бузькі полки були об'єднані в один полк з приписанням до нього 3796 українських селян. У рапорті, поданому в січні 1788 року на ім'я Потьомкіна, Кутузов повідомляв про прибуття Бузького єгерського корпусу, до складу якого входив півторатисячний Бузький козацький полк.

Бузький козацький полк у складі 1500 чоловік під командуванням полковника Петра Скаржинського, а потім підполковника О. П. Орлова відзначився в битвах під Очаковим, Бендерами, Акерманом, Килією та Ізмаїлом.

Під час війни 1787—1791 років болгари та модавани входили також у загони волонтерів, якими командував Афанасій Гуржій. Ці загони часто діяли в тилу ворога. Багато волонтерів, які билися з османами під прапорами Російської імперії, на початку 90-х років XVIII століття поповнили Бузьке козацьке військо.

Серед старожилів «Очаківської області» — території між Південним Бугом і Дністром, приєднаної до Російської імперії в 1791 році за Ясським мирним договором від 29 грудня 1791 року, згадуються молдовани і болгари. За даними А. О. Скальковского, до 1791 року до півдня Україну переселилося до двох тисяч болгар, що оселились в Ізмаїлі, Килії, Бендерах, Акермані (Білгород-Дністровський), Кишеневі і Рені, на землях молдовських бояр, а також на вільних землях Буджаку. Ці болгари під час війни складали особливе ополчення і служили під прапорами Румʼянцева, Суворова та інших полководців. Пам'ять про них їхні нащадки зберігали в сальвогардіях і атестатах як священне надбання. Після укладення Ясського договору протягом 90-х років болгари переходили за Дністер і селилися в містах Тирасполі, Нових Дубосарах, Григориополі й Одесі. В Одесу багато болгар добиралося морем, тут чимало з них стали купцями і вели значну закордонну торгівлю, засновували школи в Болгарії і Україні, допомагаючи народній освіті.

Скасування Бузького козацького війська у 1796—1798 Редагувати

У 1796 році імператриця Катерина ІІ за добру службу цього полку повеліла князю Зубову залишити Бузький козацький полк на службі і зарахувати до козацького стану 3796 чоловік, куплених князем Потьомкіним у різних поміщиків, ці зараховані до Бузького козацького війська селяни повинні були забезпечувати Військо продовольством, фуражем та всім необхідним для підтримки боєздатності. Полк необхідно було забезпечити відповідним штатом і призначити при Дністрі прикордонну землю, офіцерів нагородити чинами, відвести їм рангові дачі і сплатити всі раніше заслужені суми. Але, внаслідок її смерті, все це не було виконане.

В 1797 році імператор Павло І (1796—1801) наказав розпустити Бузький полк зі служби по домівках, причому не було зроблено жодної постанови, на якому стані надалі йому залишатися, — одна його частина тоді вже була розпущена, а інша залишалася охороняти кордон по Дністру і Чорному морю до 1800 року, а потім і вона була розпущена, а всі люди переведені в селянський стан. Їх кількість, окрім оселених на дачах 600 болгар, була 6383 чоловіки, що мешкали в 3-х повітах: Єлизаветградському, Ольвіопольському і Херсонському. Дворів у них було 1595, зручної землі — 169.738 десятин.

В 1798 році Бузьке козацьке військо було ліквідоване, а козаки переведені в стан державних селян. У 1780 році в селянський стан були переведені і ті козаки, що несли службу на кордоні з Османською імперією.

Відродження Бузького козацького війська Редагувати

На початку XIX століття Російський уряд розпочав підготовку до нової війни з Османською імперією, його метою був вихід до Середземного моря. Для цього необхідно було використати всі наявні внутрішні військові і економічні ресурси і зміцнити вплив Російської імперії на Балканах. Тому у відповідь на клопотання Олександру І (1801—1825), яке було подане 12 вересня 1801 року довіреними від колишніх бузьких козаків Хмельницьким і Салтиковським і в якому викладалося прохання про переведення їх в колишній стан, 28 квітня 1803 року, після проведеного розбору, була складена «Пам'ятка законів про Бузьких козаків». Перша частина цього документу — це своєрідна довідка про історію створення бузьких козацьких полків, їх правове становище, друга — положення, на основі яких повинно в подальшому існувати це військово-адміністративне утворення. Тобто, документ «Пам'ятка законів про Бузьких козаків» можемо розглядати як законодавчу основу створення й існування Бузького козацького війська на початку XIX століття.

Другий етап існування Бузького козацького війська починається з того, що довірений від бузьких козаків капітан Хмельницький подав 12 вересня 1801 року прохання на ім'я імператора про повернення їх на службу. Справа була передана від генерал-прокурора Беклешева на розгляд імператора і за його наказом запропонована на розгляд Раді. За загальною думкою було вирішено тимчасово залишити бузьких козаків у їхньому селянському стані, а тим часом через генерала Міхельсона запропоновано колишньому Новоросійському громадському губернатору Миклашевському оглянути поселення козаків і, переконавшись чи насправді всі вони бажають відновлення в колишній стан, надати справу зі своїми зауваженнями. У зв'язку з цим генерал надав зібрані губернатором Миклашевським відомості про бузьких козаків разом зі своїми міркуваннями на розгляд імператора.

Бузьке козацьке військо

В справі були зазначені причини, які вимагали відновлення бузьких козаків у їх колишній стан:

  1. Бузькі козаки своєю вірною службою здобули право на перевагу свого звання, але вони були зараховані проти їхньої волі в селянський стан.
  2. Якщо бузькі козаки будуть переведені в колишній їх стан козацьких військ, то залишаючись на своєму утриманні, будуть охороняти кордон, така варта буде найбільш надійна, тому що, захищаючи кордони, вони будуть захищати свої житла.
  3. Внаслідок цього скарбниця уникне досить великих витрат, потрібних на прибуття з віддалених місць війська і на його утримання в прикордонних місцях.
  4. Відновлення Бузького козацького війська на думку адміністрації, було корисне і для внутрішнього влаштування всього Новоросійського краю — нової, з просторими степами, різноманітним національним складом території. Бо нерідко земській поліції необхідне було військове підкріплення, для чого інколи цілі Донські полки всередині краю утримувались за рахунок скарбниці. Козаки Бузького війська, проживаючи в своїх будинках, будуть достатнім підкріпленням земській поліції.
  5. Повернення переселенців у стан козаків буде сприяти подальшим переселенням у межі Російської імперії представникам балканських народів.
  6. Повертаючи козаків у колишній їх стан, скарбниця втрачала 1500 карбованців прибутку, але ця втрата в порівнянні з вигодами від того очікуваними була невелика, тим більше, що після обіцяної їм 30-ти річної пільги у весь цей час козаки повинні були бути вільними від державних повинностей.
  7. Отже, відновлення бузьких козаків у їх первинний стан було не тільки справедливим, але й приносило користь як їм, так і державі.

Повертаючи бузьких козаків, на думку генерала Міхельсона, в їх колишній військовий стан, потрібно приєднати до них і 600 болгар, які оселились на їх землях.

У 1803 році більше 500 болгар переселилося до України, вони отримали ті ж особисті і поземельні права, що й інші бузькі козаки. Вони жили в волостях Диміній, Щербинівці (зараз село Тавричанка Херсонської області) та інших Херсонської губернії і повіту. Також у Бузьке козацьке військо ввійшло багато представників народів Балканського півострова і Подунав'я, виведених в 1790-х роках із-за Дунаю і влаштованих князями Іваном і Миколою Кантакузіними.

Наказом від 18 травня 1803 року Бузьке козацьке військо було відновлене в складі трьох п'ятисотенних полків із зарахуванням до нього 600 болгар, що переселилися в Україну після укладення Ясського договору. Також у військо були включені Красносельські хутори, центр яких знаходився в місті Вознесенську.

З них були утворені три нерегулярні п'ятисотенні козацькі полки під командуванням військового отамана. Один полк завжди по черзі ніс прикордонну службу, а на вимогу і всі три могли бути вислані на службу. Кількість офіцерів у полку і його влаштування було точно таким, як в Донському і Чорноморському козацьких полках. Посади офіцерів могли займати обрані козаки з Бузького війська. Службу несли по черзі і особисто, без всяких наймів і замін. Офіцерам, що відряджалися на прикордонну службу далі 100 верст від місця проживання, і взагалі відрядженим на службу, видавалося з Державної скарбниці жалування по окладу армійських гусарських полків, а простим казакам 12 карбованців на рік і провіант, а також фураж для коней. Порох і свинець відпускалися, як і іншим козакам, від артилерійського відомства.

Була створена військова канцелярія під головуванням військового отамана і 2-х чинів неодмінно з штаб-офіцерів і 2-х асесорів, обраних на 3 роки. По громадянській частині козацькі поселення розташовувались у відомстві губернського начальства і в особливості керуючого губернією. Канцелярія знаходилась на утриманні козаків, вона брала участь у шитті мундирів, збруї та ін., скликала козаків і на їх розсуд виносила всі питання, пов'язані з утриманням полку. Бузьким козакам було надане право примножувати свій стан людьми з-за кордону їм одноплемінними: болгарами, волохами, молдованами та ін. Але їм було заборонено, для попередження зловживань, приймати простих селян у козаки, а також оселяти селян на козацьких землях.

Бузькому війську надавалася загальна військова земля, але не заборонялось і кожному купувати у власність землі за загальними правилами. Борг бузьких козаків 15181 карбованець 12 копійок був скасований. Причиною цьому послужив поганий стан їх господарств від переселення з місця на місце і неврожаї декількох років, а також те, що їм були обіцяні пільги, за якими вони протягом 30 років повинні були бути вільними від усяких повинностей. Миколаївському військовому губернатору було наказано оглянути, де зручніше буде заснувати військову канцелярію та ін. Оскільки в деяких селах козаків землі мало, а в інших з надлишком, то при поверненні їх у військовий стан їм було дозволено переселятися з перших в останні. Дозволялася прибавка Бузькому війську землі і віддання йому всієї тієї, що пустувала між річками Бугом і Інгулом. Це питання також подавалося на розсуд Миколаївського губернатора, так само як і подробиці, потрібні до подальшого влаштування війська.

Адміністративний склад Бузького козацького війська Редагувати

Адміністративний центр війська — Соколи (сучасний Вознесенськ Миколаївської області). Іншими слободами війська були: Ракове, Новогригоріївське, Арнаутівка, Михайлівське, Троїцьке, Федорівка, Касперівка, Скаржинка, Новопетрівське та інші.

Завдання Бузького козацького війська — охорона кордонів Російської імперії по річці Дністер.

Військова дії проти Франції й Османської імперії 1804—1814 Редагувати

Бузьке козацьке військо під час російсько-турецької війни 1806—1812 років постійно поповнювалося добровольцями із-за Дунаю: молдованами, болгарами, албанцями, сербами, румунами та іншими, про що свідчив рапорт генерал-лейтенанта Дюка де Рішельє генералу від кавалерії Міхельсону (2 лютого 1807 року) про формування чотирьох волонтерських полків наказним отаманом Бузького козацького війська полковником князем Кантакузеном. До 1811 року чисельність Бузького війська досягла 9448 козаків.

Три полки Бузького козацького війська, у складі українського корпусу, брали участь у боях з армією французького імператора Наполеона І Бонапарта в 1804—1814 роках.

Наказом 24 грудня 1817 року Бузьке козацьке військо було скасоване і, ввійшовши до складу військових поселень, об'єднане з двома українськими полками в Бузьку уланську дивізію.

Козаки цього війська брали участь у війнах Росії з Османською імперією (1806–1812) та Францією (1812–1814).

У 1817 році Бузьке козацьке військо, після придушення повстання, ліквідували.

Частина козаків стали військовими поселенцями, решта увійшли до Бузької уланської дивізії російського війська.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Гільденштедт Йоган-Антон. . library.kr.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 березня 2015. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buzke kozacke vijsko vijskove formuvannya na Pivdni Ukrayini v drugij polovini 18 na pochatku 19 stolittya Buzke kozacke vijskoGerbKrayina Rosijska imperiya Buzke kozacke vijsko u VikishovishiSformovano 1769 roku z kozakiv ukrayinciv Zaporizkoyi Sichi moldovan volohiv bolgar ta makedonciv sho vhodili do okremih polkiv yaki pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv brali uchast u bojovih diyah pid Ochakovom Benderami Akermanom Izmayilom Z 1775 roku pislya rujnuvannya Zaporizkoyi Sichi vijsko neslo prikordonnu sluzhbu vzdovzh Pivdennogo Bugu 1800 roku polk bulo likvidovano a kozakiv peretvoreno na derzhavnih selyan Same z cih kozakiv 1803 roku j utvoreno kilka p yatisotennih polkiv yaki stali nazivatisya Buzkim kozackim vijskom Zmist 1 Buzke kozacke vijsko za chas Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 2 Novoverbovanij kozackij polk 3 Moldovskij gusarskij polk 4 Sklad buzkogo kozactva na 1782 rik 5 Rosijsko turecka vijna 1787 1792 6 Skasuvannya Buzkogo kozackogo vijska u 1796 1798 7 Vidrodzhennya Buzkogo kozackogo vijska 8 Administrativnij sklad Buzkogo kozackogo vijska 9 Vijskova diyi proti Franciyi j Osmanskoyi imperiyi 1804 1814 10 Div takozh 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaBuzke kozacke vijsko za chas Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 RedaguvatiU vijnah drugoyi polovini XVIII stolittya na boci Rosiyi proti Osmanskoyi imperiyi voyuvalo bagato grekiv bolgar moldovan ta predstavnikiv inshih balkanskih narodiv Z grekiv i albanciv stvoryuyutsya vijskovi formuvannya Pid chas vijni 1768 1774 na boci rosijskoyi armiyi voyuvalo bagato zagoniv bolgar Tak bolgarin N A Karazin dostaviv rosijskomu komanduvannyu cinni rozviddani i priviv iz soboyu trohtisyachnij zagin dobrovolciv z bolgar rumuniv i moldovan Deyaki z podibnih zagoniv piznishe buli vklyucheni v Buzke kozacke vijsko Osnovoyu buzkogo vijska stav polk sho sformuvavsya osmanskim komanduvannyam v 1769 roci z bolgar volohiv i predstavnikiv inshih narodiv Balkanskogo pivostrova Vin buv napravlenij v Bessarabiyu do armiyi seraskira shob dopomogti znyati oblogu z osmanskoyi forteci Hotin Ale zamist togo shob voyuvati proti rosijskih vijsk polk perejshov na yihnyu storonu i protyagom vsiyeyi vijni brav uchast u bojovih diyah u skladi korpusu yakij znahodivsya pid komanduvannyam general feldmarshala grafa Petra Rumʼyanceva na vlasnomu utrimanni Dopomoga yaku nadalo naselennya Pivnichnogo Prichornomor ya rosijskim vijskam bula velichezna v period vijni rosijska armiya bula dostatno zabezpechena proviantom i furazhem bezpereshkodnim postachannyam zbroyi boyepripasiv rozviduvalnimi danimi ta inshim neobhidnim dlya uspishnogo vedennya bojovih dij Vijna 1768 1774 rokiv stala peremozhnoyu dlya Rosijskoyi imperiyi Ukladena 10 lipnya 1774 roku v seli Kyuchuk Kajnardzha poblizu mista Silistriyi na teritoriyi Bolgariyi mirna ugoda zakripila peremogu Rosijskoyi imperiyi nad Osmanskoyu imperiyeyu Za Kyuchuk Kajnardzhijskoyu mirnoyu ugodoyu do Rosijskoyi imperiyi perehodili zemli sho lezhali livoruch vid Pivdennogo Bugu Same na cih zemlyah buli rozmisheni oficeri i soldati Buzkogo kozackogo polku razom zi svoyimi sim yami yakih graf Rumʼyancev zapevniv sho pid zastupnictvom Rosijskoyi derzhavi voni znajdut spokijne zhittya i budut nagorodzheni vigidnimi dlya poselennya i obzavedennya gospodarstvom zemlyami prichomu progoloshenij buv j Manifest sho obicyav yim tridcyatirichni pilgi Tomu zalishivshi svoyi zhitla v Bolgariyi Moldovi i Valahiyi voni perejshli v Pivdennu Ukrayinu i oselilisya po richci Bugovi Vnaslidok nezaselenosti vidvedenogo yim pid poselennya miscya i viddalenosti jogo vid mist voni z velikimi trudnoshami zaveli gospodarstvo Vsogo buzkih kozakiv bulo blizko 7 tisyach Voni zasnuvali 26 sil mizh Bugom i Ingulom v Bobrineckomu i Hersonskomu povitah u tomu chisli Kasperivku j Fedorivku teper misto Nova Odesa Kostyantinivku Bilousivku Sebine abo Gnilij Yelanec Balovnu Gur yivku ta inshi sho piznishe nalezhali do Buzkogo ulanskogo poselennya Centrom bulo misto Voznesensk yake ranishe bulo zaporizkim mistechkom Sokoli bilya girla richki Mertvi Vodi Apollon Skalkivskij pisav sho buzkim kozakam za yih virnu sluzhbu Rosijskomu uryadu buli obicyani 30 ti richni pilgi z perekonannyami sho voni zavzhdi zalishatsya u vijskovo hliborobskomu stani ale cimi pilgami voni koristuvalis tilki 8 rokiv tobto do 1785 roku abo do zavoyuvannya Krimu Z danih A O Skalkivskogo viplivaye sho pilgi buzkim kozakam buli obicyani v 1777 roci todi yak v Pam yatci zakoniv pro buzkih kozakiv govoritsya pro te sho Manifest v yakomu nadavalosya 30 pilgovih rokiv pereselencyam do Rosijskoyi imperiyi buv progoloshenij buzkim kozakam vidrazu zh pislya pripinennya vijskovih dij z Osmanskoyu imperiyeyu tobto vlitku 1774 roku Ale obicyanimi pilgami yak ce skazano v Pam yatnikovi zakoniv kozaki Buzkogo vijska koristuvalis tilki 8 rokiv abo zh do 1782 roku U 1783 roci za nakazom knyazya Potomkina kozaki postupili na sluzhbu i ohoronyali kordon z Osmanskoyu imperiyeyu po Bugu Novoverbovanij kozackij polk RedaguvatiPoruch z Buzkim kozackim polkom buv poselenij Novoverbovanij kozackij polk generala O O Prozorovskogo sho sformuvavsya v 1769 roci utvorenij z ukrayinciv polyakiv bolgar i moldovan Cej polk brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1768 1774 rokiv Pislya yiyi zakinchennya kozaki cogo polku u 1775 roci buli poseleni na zemlyah bilya Bugu razom z nimi rozmistili arnautiv i volonteriv z bolgar albanciv valahiv serbiv neveliki zagoni yakih znahodilis na rosijskij sluzhbi Moldovskij gusarskij polk RedaguvatiZavdyaki peremozi u vijni 1768 1774 rokiv uryad Rosijskoyi imperiyi otrimav novi ideologichni i ekonomichni vazheli dlya zdijsnennya pereselenskoyi politiki u Prichornomor yi Moldovani brali aktivnu tak i v rosijsko tureckih vijnah Rosijskoyi imperiyi Zrozumilo sho imperatorskij uryad buv vkraj zacikavlenij u stvorenni vijskovih poselen z moldovan Najchislennishi vijskovi poselennya moldovan i predstavnikiv inshih narodiv buli zasnovani v Yelizavetgradskij provinciyi u drugij polovini XVIII stolittya Na pochatku 1770 h rokiv do Yelizavetgradskoyi provinciyi bulo poseleno 3595 moldovan sho zdalis u polon pid chas rosijsko tureckoyi vijni Do skladu tak zvanogo Moldovskogo gusarskogo polku vvijshli napriklad sela Pavlivsk suchasna Novoukrayinka Skroni Pishanij Brid Chornij Tashlik pivnichna storona suchasnoyi Novoukrayinki 1 Ternivka Ingulsk Dobryanka Sinyuhin Brid Lipnyazhka Pletenij Tashlik Lisa Gora Tishkivka Suhij Tashlik Gruzke Katerininskij Shanec Sklad buzkogo kozactva na 1782 rik RedaguvatiU 1782 roci pereselenci yaki meshkali u Olviopolskomu i Yelizavetgradskomu povitah vhodili do Bulgarskogo gusarskogo polku Sinyuhin Brid Lisa Gora Lyubomirivka Vilshanka Dobryana Ternivka Tishkivka Moldovskogo gusarskogo polku Pishanij Brid Pavlivske Chornij Tashlik Suhij Tashlik Eliske Vitovske Gruzke Lelekovate Dalmatskogo gusarskogo polku Rivne Makedonskogo gusarskogo polku Viske Serbskogo gusarskogo polku Martonoshske Novomirgorod Korobchinske Petroostrivske Nadlacke Kalnibolotske Shalevske Arhangelsk Yelisavetgrad Ugorskogo gusarskogo polku Panchivske Pinerske Santivske Vukovarske Fedvarske Subotcove Mishorine Goncharivka Znam yanske Yelizavetgradskogo pikinernogo polku Petrikivske Vishilekske Staroadzhamske Spasivske Golovkivske Chechelivske Pokrivske Novoadzhamske Rosijsko turecka vijna 1787 1792 RedaguvatiV 1787 roci koli znovu pochalisya vijskovi diyi buzki kozaki buli peremisheni knyazem Potomkinim vid richki Bug do vnutrishnih chastin guberniyi na 200 verst u Krasnoselski hutori yaki buli kupleni dlya nih Pislya togo yak do kordoniv pidijshla rosijska armiya voni buli povernuti nazad Ale peremishennya prineslo kozakam rozorennya Peremishennya do Krasnoselskih hutoriv i pid Bahmut Katerinoslavskoyi guberniyi torknulisya tilki deyakih osmanskih immigrantiv U 1787 roci pochalasya chergova rosijsko turecka vijna Yak i v poperednih vijnah rosijskij uryad namagavsya yakomoga povnishe vikoristati lyudski i materialni resursi naselennya Pivdennoyi Ukrayini Rosijski vijska roztashuvalis na livomu berezi Bugu Na teritoriyi Dobryanki Vilshanki Sinyushnogo Brodu stoyali Vitebskij Tavrichnij i Kiyivskij fanagorijskij grenaderski polki Mihajlo Kutuzov komanduvav brigadoyu sho vhodila v Katerinoslavsku armiyu Gricya Potomkina Shtab Kutuzova buv roztashovanij u Lisij Gori Z buzkih kozakiv bulo sformovano dva polki yaki brali uchast u boyah proti osmaniv u 1787 roci Nimi komanduvav Petro Skarzhinskij rodom z polskih dvoryan yaki zasnuvali na Buzi selo Migiyu a na Mertvih Vodah selo Trikrati Z raportu Skarzhinskogo podanogo general majoru Kutuzovu 27 listopada 1787 roku bachimo sho v 2 mu Buzkomu polku bulo 32 rodini starshin v yakih 89 cholovik i 421 kozacka rodina vsogo 1618 cholovik U cej chas okrim vijskovoyi sluzhbi voni postachali armiyi zbizhzhya veliki zapasi sina i solomi i do 900 goliv konej a takozh rogatu i runu hudobu Naselennya vsogo Buzkogo vijska bulo dosit zamozhne jogo chiselnist dohodila do 4000 cholovik z yakih do 1000 cholovik bulo dobre navchenih vijskovij spravi U 1788 roci z kozakiv buv sformovanij polk yakij brav uchast u shturmi fortec Ochakova ta Izmayila Protyagom vijni bagato buzkih kozakiv bulo vbito i poraneno vdovi i siroti zalisheni bez neobhidnoyi dopomogi I nareshti polk buv vikoristanij proti polskih povstanciv i ohoronyav kordon po richci Dnister i beregah Chornogo morya Za ves cej chas kozaki nezvazhayuchi na yihni vimogi ne otrimuvali groshej za furazh i proviant U 1788 roci buzki polki buli ob yednani v odin polk z pripisannyam do nogo 3796 ukrayinskih selyan U raporti podanomu v sichni 1788 roku na im ya Potomkina Kutuzov povidomlyav pro pributtya Buzkogo yegerskogo korpusu do skladu yakogo vhodiv pivtoratisyachnij Buzkij kozackij polk Buzkij kozackij polk u skladi 1500 cholovik pid komanduvannyam polkovnika Petra Skarzhinskogo a potim pidpolkovnika O P Orlova vidznachivsya v bitvah pid Ochakovim Benderami Akermanom Kiliyeyu ta Izmayilom Pid chas vijni 1787 1791 rokiv bolgari ta modavani vhodili takozh u zagoni volonteriv yakimi komanduvav Afanasij Gurzhij Ci zagoni chasto diyali v tilu voroga Bagato volonteriv yaki bilisya z osmanami pid praporami Rosijskoyi imperiyi na pochatku 90 h rokiv XVIII stolittya popovnili Buzke kozacke vijsko Sered starozhiliv Ochakivskoyi oblasti teritoriyi mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom priyednanoyi do Rosijskoyi imperiyi v 1791 roci za Yasskim mirnim dogovorom vid 29 grudnya 1791 roku zgaduyutsya moldovani i bolgari Za danimi A O Skalkovskogo do 1791 roku do pivdnya Ukrayinu pereselilosya do dvoh tisyach bolgar sho oselilis v Izmayili Kiliyi Benderah Akermani Bilgorod Dnistrovskij Kishenevi i Reni na zemlyah moldovskih boyar a takozh na vilnih zemlyah Budzhaku Ci bolgari pid chas vijni skladali osoblive opolchennya i sluzhili pid praporami Rumʼyanceva Suvorova ta inshih polkovodciv Pam yat pro nih yihni nashadki zberigali v salvogardiyah i atestatah yak svyashenne nadbannya Pislya ukladennya Yasskogo dogovoru protyagom 90 h rokiv bolgari perehodili za Dnister i selilisya v mistah Tiraspoli Novih Dubosarah Grigoriopoli j Odesi V Odesu bagato bolgar dobiralosya morem tut chimalo z nih stali kupcyami i veli znachnu zakordonnu torgivlyu zasnovuvali shkoli v Bolgariyi i Ukrayini dopomagayuchi narodnij osviti Skasuvannya Buzkogo kozackogo vijska u 1796 1798 RedaguvatiU 1796 roci imperatricya Katerina II za dobru sluzhbu cogo polku povelila knyazyu Zubovu zalishiti Buzkij kozackij polk na sluzhbi i zarahuvati do kozackogo stanu 3796 cholovik kuplenih knyazem Potomkinim u riznih pomishikiv ci zarahovani do Buzkogo kozackogo vijska selyani povinni buli zabezpechuvati Vijsko prodovolstvom furazhem ta vsim neobhidnim dlya pidtrimki boyezdatnosti Polk neobhidno bulo zabezpechiti vidpovidnim shtatom i priznachiti pri Dnistri prikordonnu zemlyu oficeriv nagoroditi chinami vidvesti yim rangovi dachi i splatiti vsi ranishe zasluzheni sumi Ale vnaslidok yiyi smerti vse ce ne bulo vikonane V 1797 roci imperator Pavlo I 1796 1801 nakazav rozpustiti Buzkij polk zi sluzhbi po domivkah prichomu ne bulo zrobleno zhodnoyi postanovi na yakomu stani nadali jomu zalishatisya odna jogo chastina todi vzhe bula rozpushena a insha zalishalasya ohoronyati kordon po Dnistru i Chornomu moryu do 1800 roku a potim i vona bula rozpushena a vsi lyudi perevedeni v selyanskij stan Yih kilkist okrim oselenih na dachah 600 bolgar bula 6383 choloviki sho meshkali v 3 h povitah Yelizavetgradskomu Olviopolskomu i Hersonskomu Dvoriv u nih bulo 1595 zruchnoyi zemli 169 738 desyatin V 1798 roci Buzke kozacke vijsko bulo likvidovane a kozaki perevedeni v stan derzhavnih selyan U 1780 roci v selyanskij stan buli perevedeni i ti kozaki sho nesli sluzhbu na kordoni z Osmanskoyu imperiyeyu Vidrodzhennya Buzkogo kozackogo vijska RedaguvatiNa pochatku XIX stolittya Rosijskij uryad rozpochav pidgotovku do novoyi vijni z Osmanskoyu imperiyeyu jogo metoyu buv vihid do Seredzemnogo morya Dlya cogo neobhidno bulo vikoristati vsi nayavni vnutrishni vijskovi i ekonomichni resursi i zmicniti vpliv Rosijskoyi imperiyi na Balkanah Tomu u vidpovid na klopotannya Oleksandru I 1801 1825 yake bulo podane 12 veresnya 1801 roku dovirenimi vid kolishnih buzkih kozakiv Hmelnickim i Saltikovskim i v yakomu vikladalosya prohannya pro perevedennya yih v kolishnij stan 28 kvitnya 1803 roku pislya provedenogo rozboru bula skladena Pam yatka zakoniv pro Buzkih kozakiv Persha chastina cogo dokumentu ce svoyeridna dovidka pro istoriyu stvorennya buzkih kozackih polkiv yih pravove stanovishe druga polozhennya na osnovi yakih povinno v podalshomu isnuvati ce vijskovo administrativne utvorennya Tobto dokument Pam yatka zakoniv pro Buzkih kozakiv mozhemo rozglyadati yak zakonodavchu osnovu stvorennya j isnuvannya Buzkogo kozackogo vijska na pochatku XIX stolittya Drugij etap isnuvannya Buzkogo kozackogo vijska pochinayetsya z togo sho dovirenij vid buzkih kozakiv kapitan Hmelnickij podav 12 veresnya 1801 roku prohannya na im ya imperatora pro povernennya yih na sluzhbu Sprava bula peredana vid general prokurora Beklesheva na rozglyad imperatora i za jogo nakazom zaproponovana na rozglyad Radi Za zagalnoyu dumkoyu bulo virisheno timchasovo zalishiti buzkih kozakiv u yihnomu selyanskomu stani a tim chasom cherez generala Mihelsona zaproponovano kolishnomu Novorosijskomu gromadskomu gubernatoru Miklashevskomu oglyanuti poselennya kozakiv i perekonavshis chi naspravdi vsi voni bazhayut vidnovlennya v kolishnij stan nadati spravu zi svoyimi zauvazhennyami U zv yazku z cim general nadav zibrani gubernatorom Miklashevskim vidomosti pro buzkih kozakiv razom zi svoyimi mirkuvannyami na rozglyad imperatora nbsp Buzke kozacke vijskoV spravi buli zaznacheni prichini yaki vimagali vidnovlennya buzkih kozakiv u yih kolishnij stan Buzki kozaki svoyeyu virnoyu sluzhboyu zdobuli pravo na perevagu svogo zvannya ale voni buli zarahovani proti yihnoyi voli v selyanskij stan Yaksho buzki kozaki budut perevedeni v kolishnij yih stan kozackih vijsk to zalishayuchis na svoyemu utrimanni budut ohoronyati kordon taka varta bude najbilsh nadijna tomu sho zahishayuchi kordoni voni budut zahishati svoyi zhitla Vnaslidok cogo skarbnicya unikne dosit velikih vitrat potribnih na pributtya z viddalenih misc vijska i na jogo utrimannya v prikordonnih miscyah Vidnovlennya Buzkogo kozackogo vijska na dumku administraciyi bulo korisne i dlya vnutrishnogo vlashtuvannya vsogo Novorosijskogo krayu novoyi z prostorimi stepami riznomanitnim nacionalnim skladom teritoriyi Bo neridko zemskij policiyi neobhidne bulo vijskove pidkriplennya dlya chogo inkoli cili Donski polki vseredini krayu utrimuvalis za rahunok skarbnici Kozaki Buzkogo vijska prozhivayuchi v svoyih budinkah budut dostatnim pidkriplennyam zemskij policiyi Povernennya pereselenciv u stan kozakiv bude spriyati podalshim pereselennyam u mezhi Rosijskoyi imperiyi predstavnikam balkanskih narodiv Povertayuchi kozakiv u kolishnij yih stan skarbnicya vtrachala 1500 karbovanciv pributku ale cya vtrata v porivnyanni z vigodami vid togo ochikuvanimi bula nevelika tim bilshe sho pislya obicyanoyi yim 30 ti richnoyi pilgi u ves cej chas kozaki povinni buli buti vilnimi vid derzhavnih povinnostej Otzhe vidnovlennya buzkih kozakiv u yih pervinnij stan bulo ne tilki spravedlivim ale j prinosilo korist yak yim tak i derzhavi Povertayuchi buzkih kozakiv na dumku generala Mihelsona v yih kolishnij vijskovij stan potribno priyednati do nih i 600 bolgar yaki oselilis na yih zemlyah U 1803 roci bilshe 500 bolgar pereselilosya do Ukrayini voni otrimali ti zh osobisti i pozemelni prava sho j inshi buzki kozaki Voni zhili v volostyah Diminij Sherbinivci zaraz selo Tavrichanka Hersonskoyi oblasti ta inshih Hersonskoyi guberniyi i povitu Takozh u Buzke kozacke vijsko vvijshlo bagato predstavnikiv narodiv Balkanskogo pivostrova i Podunav ya vivedenih v 1790 h rokah iz za Dunayu i vlashtovanih knyazyami Ivanom i Mikoloyu Kantakuzinimi Nakazom vid 18 travnya 1803 roku Buzke kozacke vijsko bulo vidnovlene v skladi troh p yatisotennih polkiv iz zarahuvannyam do nogo 600 bolgar sho pereselilisya v Ukrayinu pislya ukladennya Yasskogo dogovoru Takozh u vijsko buli vklyucheni Krasnoselski hutori centr yakih znahodivsya v misti Voznesensku Z nih buli utvoreni tri neregulyarni p yatisotenni kozacki polki pid komanduvannyam vijskovogo otamana Odin polk zavzhdi po cherzi nis prikordonnu sluzhbu a na vimogu i vsi tri mogli buti vislani na sluzhbu Kilkist oficeriv u polku i jogo vlashtuvannya bulo tochno takim yak v Donskomu i Chornomorskomu kozackih polkah Posadi oficeriv mogli zajmati obrani kozaki z Buzkogo vijska Sluzhbu nesli po cherzi i osobisto bez vsyakih najmiv i zamin Oficeram sho vidryadzhalisya na prikordonnu sluzhbu dali 100 verst vid miscya prozhivannya i vzagali vidryadzhenim na sluzhbu vidavalosya z Derzhavnoyi skarbnici zhaluvannya po okladu armijskih gusarskih polkiv a prostim kazakam 12 karbovanciv na rik i proviant a takozh furazh dlya konej Poroh i svinec vidpuskalisya yak i inshim kozakam vid artilerijskogo vidomstva Bula stvorena vijskova kancelyariya pid golovuvannyam vijskovogo otamana i 2 h chiniv neodminno z shtab oficeriv i 2 h asesoriv obranih na 3 roki Po gromadyanskij chastini kozacki poselennya roztashovuvalis u vidomstvi gubernskogo nachalstva i v osoblivosti keruyuchogo guberniyeyu Kancelyariya znahodilas na utrimanni kozakiv vona brala uchast u shitti mundiriv zbruyi ta in sklikala kozakiv i na yih rozsud vinosila vsi pitannya pov yazani z utrimannyam polku Buzkim kozakam bulo nadane pravo primnozhuvati svij stan lyudmi z za kordonu yim odnopleminnimi bolgarami volohami moldovanami ta in Ale yim bulo zaboroneno dlya poperedzhennya zlovzhivan prijmati prostih selyan u kozaki a takozh oselyati selyan na kozackih zemlyah Buzkomu vijsku nadavalasya zagalna vijskova zemlya ale ne zaboronyalos i kozhnomu kupuvati u vlasnist zemli za zagalnimi pravilami Borg buzkih kozakiv 15181 karbovanec 12 kopijok buv skasovanij Prichinoyu comu posluzhiv poganij stan yih gospodarstv vid pereselennya z miscya na misce i nevrozhayi dekilkoh rokiv a takozh te sho yim buli obicyani pilgi za yakimi voni protyagom 30 rokiv povinni buli buti vilnimi vid usyakih povinnostej Mikolayivskomu vijskovomu gubernatoru bulo nakazano oglyanuti de zruchnishe bude zasnuvati vijskovu kancelyariyu ta in Oskilki v deyakih selah kozakiv zemli malo a v inshih z nadlishkom to pri povernenni yih u vijskovij stan yim bulo dozvoleno pereselyatisya z pershih v ostanni Dozvolyalasya pribavka Buzkomu vijsku zemli i viddannya jomu vsiyeyi tiyeyi sho pustuvala mizh richkami Bugom i Ingulom Ce pitannya takozh podavalosya na rozsud Mikolayivskogo gubernatora tak samo yak i podrobici potribni do podalshogo vlashtuvannya vijska Administrativnij sklad Buzkogo kozackogo vijska RedaguvatiAdministrativnij centr vijska Sokoli suchasnij Voznesensk Mikolayivskoyi oblasti Inshimi slobodami vijska buli Rakove Novogrigoriyivske Arnautivka Mihajlivske Troyicke Fedorivka Kasperivka Skarzhinka Novopetrivske ta inshi Zavdannya Buzkogo kozackogo vijska ohorona kordoniv Rosijskoyi imperiyi po richci Dnister Vijskova diyi proti Franciyi j Osmanskoyi imperiyi 1804 1814 RedaguvatiBuzke kozacke vijsko pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv postijno popovnyuvalosya dobrovolcyami iz za Dunayu moldovanami bolgarami albancyami serbami rumunami ta inshimi pro sho svidchiv raport general lejtenanta Dyuka de Rishelye generalu vid kavaleriyi Mihelsonu 2 lyutogo 1807 roku pro formuvannya chotiroh volonterskih polkiv nakaznim otamanom Buzkogo kozackogo vijska polkovnikom knyazem Kantakuzenom Do 1811 roku chiselnist Buzkogo vijska dosyagla 9448 kozakiv Tri polki Buzkogo kozackogo vijska u skladi ukrayinskogo korpusu brali uchast u boyah z armiyeyu francuzkogo imperatora Napoleona I Bonaparta v 1804 1814 rokah Nakazom 24 grudnya 1817 roku Buzke kozacke vijsko bulo skasovane i vvijshovshi do skladu vijskovih poselen ob yednane z dvoma ukrayinskimi polkami v Buzku ulansku diviziyu Kozaki cogo vijska brali uchast u vijnah Rosiyi z Osmanskoyu imperiyeyu 1806 1812 ta Franciyeyu 1812 1814 U 1817 roci Buzke kozacke vijsko pislya pridushennya povstannya likviduvali Chastina kozakiv stali vijskovimi poselencyami reshta uvijshli do Buzkoyi ulanskoyi diviziyi rosijskogo vijska Div takozh RedaguvatiPovstannya buzkih kozakiv 1817 Novoverbovanij kozackij polk Katerinoslavske kozacke vijskoPrimitki Redaguvati Gildenshtedt Jogan Anton Puteshestvie Elisavetgradskoj provinciej library kr ua ros Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 11 bereznya 2015 Literatura RedaguvatiBachinska O A Buzke kozacke vijsko 1785 1817 roki Arhivovano 13 travnya 2008 u Wayback Machine Bachinskij A D Kozactvo na Pivdni Ukrayini 1775 1869 A D Bachinskij O A Bachinska Odesa 1995 Skalkovskij A Hronologicheskoe opisanie Novorossijskogo kraya A Skalkovskij Ch 2 Odessa 1832 S 61 Yanovskij S Slava j zagibel Buzkogo vijska Recenziya na knigu Oleksiya Patalaha STANICI NAD BUGOM Golos Ukrayini 11 lipnya 2019 128 Arhivovano 26 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 http library kr ua elib osadchiy sherbvolost html Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ShERBANOVSKAYa VOLOST ELISAVETGRADSKOGO UEZDA HERSONSKOJ GUBERNII Istoriko etnograficheskoe i hozyajstvenno statisticheskoe opisanie T I Osadchogo Izdanie Hersonskoj Gubernskoj Zemskoj Upravy HERSON Tipografiya O D Hodushinoj b Vashenko ugol Potemkinskoj i Sobornoj sob dom 1891Posilannya RedaguvatiO A Bachinska Buzke kozacke vijsko Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 393 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buzke kozacke vijsko amp oldid 38199001