www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болгарська музика є частиною болгарської балканської європейської та світової культури Сформувалася на основі народної м

Болгарська музика

Болгарська музика є частиною болгарської, балканської, європейської та світової культури. Сформувалася на основі народної музики слов'янських племен, увібравши у себе елементи музичних культур інших народів, що населяли територію сучасної Болгарії.

Історичний нарис Редагувати

На території Болгарії збереглися пам'ятки культур різних народів, що населяли Балкани в давнину — зокрема фракійської, іллірійської, еллінської, візантійської, турецької та інших. Ці культури мали значний вплив на формування культур слов'янських племен, які стали переважати на балканах з VII століття. До ранньої доби розвитку музичної культури болгар відносяться керамічні зображення водяного органу, скульптури і рельєфи вершника, який тримає в руках ліру.

Давній фольклор болгар пов'язаний із язичницькими культами, що не щез навіть після прийняття християнства. Наприклад, у проповіді Козьми Пресвитера (10 в.), згадується про поширені в народі «бісовскі» обрядові святкові танці зі співом під акомпанемент гуслів. Типові зразки зберігшихся обрядів з музикою і танцями — з.зв. кукерські ігри, що виконуються рядженими під дзвін мідних дзвіночків, ритуальні танці нестінарок, що виконувались на розпечених вугіллях, а також різні зимові та весняні обряди та ігри, пов'язані з ритуальними святами і потім приурочені до християнського календаря — «лазарські», «еневські», «ладувані», «пеперуда» («метелик»), «герман» та інші. Важливе місце в архаїчному фольклорі займають і пісні обрядно-трудового циклу — пастуші («овчарски»), орні («на копан»), післязбиральні («седенкарски»), а також т. зв. «Тлакі» — веселі сатиричні пісні, що супроводжують легку домашню роботу.

Християнська музика Редагувати

З утвердженням християнства в Болгарії розвивався церковний спів давньоболгарською мовою, але під час візантійського панування (1018—1187) проникнення у болгарську церкву канонізованого візантійського співу затримало розвиток пов'язаних з народною основою болгарських національних релігійних співів. Після звільнення від володарювання Візантії і утворення Другого Болгарського царства (1187—1396) почався розквіт болгарської культури. У ХІІІ-XIV ст. під впливом народного музичного мистецтва сформувався болгарський розспів. З тих часів збереглися «Зографскій трефологій» (13 ст.) Та «Синодик на цар Борил» (14 ст.) — Єдині що дійшли до нас писемні пам'ятки з музичною нотацією.

Багато візантійських співочників — болгарського походження. Найвідоміший з них — півчий і композитор Іоанн Кукузель, прозваний «Ангелогласним» (жив у монастирі у Візантії). Він створив неовізантійську невменну нотацію (т.з. «Кукузелеви невми»), яка використовується в сучасній церковній музиці і по сьогоднішній день. У той час як у Візантії культивувалися складні, віртуозні кукузелеви піснеспіви з візерунчастою орнаментикою, в Болгарії розвивалося простіший, демократичний культовий спів. Болгарські наспіви, т.з. «Bulgarica», проникають і в західну церковну музику. З

Завоювання Болгарії турками (1393-96) поклало кінець її незалежності як самостійної держави. Болгарські ченці в монастирях Афон а зберігали свої церковні наспіви, а мандрівні ченці були розповсюджувачами болгарських піснеспівів серед інших слов'янських народів.

Становлення професійної школи Редагувати

Під час османського панування в Болгарії не було ніяких музичних інституцій, лише небагатьом болгарам вдавалося отримували музичну освіту в Європі, деякі з них повернулися на батьківщину і створили зразки самобутньої болгарської класичної музики. Османське іго знайшло своє відображення в народній музиці — з 14 століття з'являються історичні пісні, в яких знайшли відображення важливі події в житті країни. Найбільш давні з них пов'язані зі смертю царя Івана Шишмана (14 ст.). Традиції історичних пісень продовжують т. зв. «Хайдушкі» (повстанські), пов'язані з національно-визвольним рухом 2-ї половини 18 ст.

Звільнення Болгарії від Османського іга у 1878 році відкрила шлях для нового етапу у розвитку болгарської музичної культури. Виникали хори при нар. "Читалиштах (культ.-просвітницькі організації типу клубів), створювалися духові оркестри. Перший симфонічний оркестр був заснований 1892 року, художній керівник Г. Атанасов.

Серед перших болгарських композиторів — Е. Манолов, Ангел Букорештлієв, П. Піпков, А. Морфов, А. Кристев, Д. Христов. У 1899 р. Емануїл Манолов створив першу болгарську оперу — «Сіромахкиня». Георгій Атанасов написав опери «Алцек», «Косар», «Запустялата воденица». Панайот Пипков створив перші болгарські дитячі оперети «Деца і пташки» і «Щурець та мравкі». Його найвідоміший твір — «Гімн святих Кирила і Мефодія». Нікола Атанасов написав першу болгарську симфонію.

Перші болгарські музиканти отримали музичну освіту в Росії, Німеччині та Австро-Угорщині. У 1904 була створена Софійська приватна музична школа, що 1921 отримала статус академії з середнім і вищим відділенням, а з 1954 відома, як Болгарська державна консерваторія. 1908 року товариство «Болгарска оперна дружба» відкрило свій перший оперний театр у Софії, а у 1920-30-ті роках виникають оперні театри у Стара Загорі, Варні, Пловдиві, Русе. Значно розширилася мережа музичних закладів у повоєнні роки.

Народна музика Редагувати

В Болгарії традиційно виділяють одинадцять областей, різних за своїм фольклором: Родопська, Фракійська, Странджанська, Піринська, Шопська, Добруджанська, Середньо-північна, Північнозахідна, Пазарджиксько-Іхтиманська, Велинградська і Середньо-західна.

Основні народні музичні інструменти Болгарії: струнні — гадулка (зазвичай 3-струни, смичковий), тамбура (щипковий); різні духові — гайда (рід волинки), кава (різновид вівчарській сопілки), додюк (сопілка), двоянка (сопілка-двійка); ударні — тупа та інші.

Народна музика Болгарії зберігає самобутні риси щодо образності, мелодики, ладо-гармонічного строю і метроритму. Їй властиві слов'янська наспівність і в той же час богата орнаментика, в основі багатьох мелодій — різні натуральні лади (еолійський, дорійський, фригійський а також лади зі збільшеною секундою). Поряд з простими розмірами 2/4, 3/4, 4/4, 3/8 зустрічаються також 5/8, 7/8, 8/8, 9/8, 10/16, 12/16, 14/16; зустрічаються і складніші комбінації подібних розмірів. Ці розміри є основою різних танців. Наприклад «Ръченица» («рученіца») має розмір 7/16, більшість хороводів — 8/16, проте існують і зі складнішими розмірами: 5/8, 5/16, 7/8, 9/8, 14/16. Часто в одній і тій самій пісні кілька нерівнодольних розмірів; численні пісні не мають постійного розміру.

У будові музичних фраз і речень спостерігається різне поєднання симетричних і несиметричних структур. Ладова будова пісень заснована на старовинних звукорядах; зазвичай їхній діапазон обмежений тетрахордом. Протяжні, головним чином історичні пісні не мають рівномірного тактового поділу, істотну роль грає акцентування словесного тексту, що додає пісням характер речитативу.

Болгарські народні пісні переважно одноголосні. Багатоголосні пісні, яким властивий секундовий і квартовий рух голосів, зустрічаються частіше в середній, західній і південно-західній Болгарії. У народних болгарських танцях (симетричних і несиметричних структур) часто муз. фраза не збігається із закінченням танцю — свідчення того, що танець створювався не одночасно з музикою.

Музична культура на сучасному етапі Редагувати

Музична культура Болгарії представлена розгалуженою мережею закладів. Діють 7 оперних театрів (у Софії, Варні, Старій Загорі, Пловдиві, Бургасі, Русе, Плевені), консерваторія у Софії, ряд музично-драматичних театрів та філармоній.


Болгарський рок і метал Редагувати

  • Аналгин
  • Артерия
  • Ахат
  • Adibas
  • Балканджи
  • Бараби Блус Бенд
  • Бичето
  • БТР
  • Детонатор
  • Джендема
  • Диана Експрес
  • Епизод
  • Ера
  • Ер малък
  • Георги Минчев
  • Кале
  • Карцер
  • Каскадьори
  • Клас
  • Конкурент
  • Контрол
  • Кукери
  • Кълн
  • Монолит
  • Млък
  • Нова генерация
  • Нафталин
  • Обратен ефект
  • Остава
  • Overdawn
  • Бандата на Пецко
  • Пиромания
  • Подуене Блус Бенд
  • Пройдоха
  • Пропаганда
  • Rapehammer
  • Ревю
  • Светльо & The Legends
  • Сигнал
  • Сребърните гривни
  • Стари муцуни
  • Старо зло
  • Тангра
  • Три и половина
  • Уикеда
  • Фактор
  • ФСБ
  • Хиподил
  • Холера
  • Хоризонт
  • Щурците
  • Babyface clan
  • Cigaretta
  • Herman's Wolf Band
  • Panican Whyasker
  • Rag dolls
  • Stain
  • Suffer H
  • Last Remains

Болгарська поп-музика Редагувати

Болгарський джаз Редагувати

  • Акага
  • Акустична версия
  • Балкантон
  • Бели, Зелени, Червени
  • Джаз студио Русе
  • Джаз Фокус 65
  • Динамит брас бенд
  • Експеримент
  • Милчо Левиев
  • Оркестър София
  • Стакато

Болгарський поп-фолк Редагувати

Виник на початку 90-х років минулого століття і є однією з найпопулярніших і спірних напрямків музики в Болгарії. Пройшов через багато стадій, але досі його ненавидять і захоплюються ним. Найпопулярна музична компанія в Болгарії, «Payner Музика», створена майже виключно з поп-фолк співачок.

Представники: Азис, Алисия, Андреа, Анелия, Бони, Борис Дали, Боряна, Биляна, Весела, Галена, Гергана, Глория, Джена, Елена, Емануела, Емилия, Ивана, Камелия, Константин, Малина, Мария, Полина, Преслава, Райна, Теодора, Тони Стораро, Илиян, Стефани, Цветелина Янева

Література Редагувати

  • Христов Д., Теоретические основы болгарской народной музыки, М., 1959 (на обл. 1960);
  • його ж, Ритмичните основи на народната на музика, С., 1913;
  • його ж, Техническият строеж на българската народна музика, С., 1928;
  • Стоин В., Българска народна музика. Метрика и ритмика, С., 1927;
  • Камбуров И., Илюстрован музикален речник, С., 1933;
  • Djoudjiev S., Rhythme et mesure dans la musique populaire bulgare, S., 1931;
  • його ж, Теория на българската народна музика, т. I—IV, С., 1954-61;
  • Кръстев В., Очерки върху развитието на българската музика, М., 1954;
  • його ж, Насоки в българската масова песен, С., 1958;
  • його ж, Очерци по история на болгарската музика, С., 1970;
  • Моцев A., Характерни ритми в творчество то на българските композитори, С., 1957;
  • Сагаев Л., Българското оперно творчество, С., 1958, М., 1964;
  • Илиев К., Любомир Пипков, С., 1958; 15 години българска музикална култура, С., 1959;
  • Петров С., Очерци по история на българската музикална култура, т. 1, С., 1959;
  • Кауфман Н., Песни на българското революционно движение 1891—1944, С., 1959;
  • його ж, Българската многогласна народна песен, С., 1968;
  • Стършепов Б., Стоянов П., Българска музика, С., 1966;
  • Стайнов П., За българската музикална култура, С., 1967;

Посилання Редагувати

http://www.bgmuzika.net — [ 3 травня 2022 у Wayback Machine.] Болгарські кліпи

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bolgarska muzika ye chastinoyu bolgarskoyi balkanskoyi yevropejskoyi ta svitovoyi kulturi Sformuvalasya na osnovi narodnoyi muziki slov yanskih plemen uvibravshi u sebe elementi muzichnih kultur inshih narodiv sho naselyali teritoriyu suchasnoyi Bolgariyi Zmist 1 Istorichnij naris 1 1 Hristiyanska muzika 1 2 Stanovlennya profesijnoyi shkoli 2 Narodna muzika 3 Muzichna kultura na suchasnomu etapi 3 1 Bolgarskij rok i metal 3 2 Bolgarska pop muzika 3 3 Bolgarskij dzhaz 3 4 Bolgarskij pop folk 4 Literatura 5 PosilannyaIstorichnij naris RedaguvatiNa teritoriyi Bolgariyi zbereglisya pam yatki kultur riznih narodiv sho naselyali Balkani v davninu zokrema frakijskoyi illirijskoyi ellinskoyi vizantijskoyi tureckoyi ta inshih Ci kulturi mali znachnij vpliv na formuvannya kultur slov yanskih plemen yaki stali perevazhati na balkanah z VII stolittya Do rannoyi dobi rozvitku muzichnoyi kulturi bolgar vidnosyatsya keramichni zobrazhennya vodyanogo organu skulpturi i relyefi vershnika yakij trimaye v rukah liru Davnij folklor bolgar pov yazanij iz yazichnickimi kultami sho ne shez navit pislya prijnyattya hristiyanstva Napriklad u propovidi Kozmi Presvitera 10 v zgaduyetsya pro poshireni v narodi bisovski obryadovi svyatkovi tanci zi spivom pid akompanement gusliv Tipovi zrazki zberigshihsya obryadiv z muzikoyu i tancyami z zv kukerski igri sho vikonuyutsya ryadzhenimi pid dzvin midnih dzvinochkiv ritualni tanci nestinarok sho vikonuvalis na rozpechenih vugillyah a takozh rizni zimovi ta vesnyani obryadi ta igri pov yazani z ritualnimi svyatami i potim priurocheni do hristiyanskogo kalendarya lazarski enevski laduvani peperuda metelik german ta inshi Vazhlive misce v arhayichnomu folklori zajmayut i pisni obryadno trudovogo ciklu pastushi ovcharski orni na kopan pislyazbiralni sedenkarski a takozh t zv Tlaki veseli satirichni pisni sho suprovodzhuyut legku domashnyu robotu Hristiyanska muzika Redaguvati Z utverdzhennyam hristiyanstva v Bolgariyi rozvivavsya cerkovnij spiv davnobolgarskoyu movoyu ale pid chas vizantijskogo panuvannya 1018 1187 proniknennya u bolgarsku cerkvu kanonizovanogo vizantijskogo spivu zatrimalo rozvitok pov yazanih z narodnoyu osnovoyu bolgarskih nacionalnih religijnih spiviv Pislya zvilnennya vid volodaryuvannya Vizantiyi i utvorennya Drugogo Bolgarskogo carstva 1187 1396 pochavsya rozkvit bolgarskoyi kulturi U HIII XIV st pid vplivom narodnogo muzichnogo mistectva sformuvavsya bolgarskij rozspiv Z tih chasiv zbereglisya Zografskij trefologij 13 st Ta Sinodik na car Boril 14 st Yedini sho dijshli do nas pisemni pam yatki z muzichnoyu notaciyeyu Bagato vizantijskih spivochnikiv bolgarskogo pohodzhennya Najvidomishij z nih pivchij i kompozitor Ioann Kukuzel prozvanij Angeloglasnim zhiv u monastiri u Vizantiyi Vin stvoriv neovizantijsku nevmennu notaciyu t z Kukuzelevi nevmi yaka vikoristovuyetsya v suchasnij cerkovnij muzici i po sogodnishnij den U toj chas yak u Vizantiyi kultivuvalisya skladni virtuozni kukuzelevi pisnespivi z vizerunchastoyu ornamentikoyu v Bolgariyi rozvivalosya prostishij demokratichnij kultovij spiv Bolgarski naspivi t z Bulgarica pronikayut i v zahidnu cerkovnu muziku ZZavoyuvannya Bolgariyi turkami 1393 96 poklalo kinec yiyi nezalezhnosti yak samostijnoyi derzhavi Bolgarski chenci v monastiryah Afon a zberigali svoyi cerkovni naspivi a mandrivni chenci buli rozpovsyudzhuvachami bolgarskih pisnespiviv sered inshih slov yanskih narodiv Stanovlennya profesijnoyi shkoli Redaguvati Pid chas osmanskogo panuvannya v Bolgariyi ne bulo niyakih muzichnih institucij lishe nebagatom bolgaram vdavalosya otrimuvali muzichnu osvitu v Yevropi deyaki z nih povernulisya na batkivshinu i stvorili zrazki samobutnoyi bolgarskoyi klasichnoyi muziki Osmanske igo znajshlo svoye vidobrazhennya v narodnij muzici z 14 stolittya z yavlyayutsya istorichni pisni v yakih znajshli vidobrazhennya vazhlivi podiyi v zhitti krayini Najbilsh davni z nih pov yazani zi smertyu carya Ivana Shishmana 14 st Tradiciyi istorichnih pisen prodovzhuyut t zv Hajdushki povstanski pov yazani z nacionalno vizvolnim ruhom 2 yi polovini 18 st Zvilnennya Bolgariyi vid Osmanskogo iga u 1878 roci vidkrila shlyah dlya novogo etapu u rozvitku bolgarskoyi muzichnoyi kulturi Vinikali hori pri nar Chitalishtah kult prosvitnicki organizaciyi tipu klubiv stvoryuvalisya duhovi orkestri Pershij simfonichnij orkestr buv zasnovanij 1892 roku hudozhnij kerivnik G Atanasov Sered pershih bolgarskih kompozitoriv E Manolov Angel Bukoreshtliyev P Pipkov A Morfov A Kristev D Hristov U 1899 r Emanuyil Manolov stvoriv pershu bolgarsku operu Siromahkinya Georgij Atanasov napisav operi Alcek Kosar Zapustyalata vodenica Panajot Pipkov stvoriv pershi bolgarski dityachi opereti Deca i ptashki i Shurec ta mravki Jogo najvidomishij tvir Gimn svyatih Kirila i Mefodiya Nikola Atanasov napisav pershu bolgarsku simfoniyu Pershi bolgarski muzikanti otrimali muzichnu osvitu v Rosiyi Nimechchini ta Avstro Ugorshini U 1904 bula stvorena Sofijska privatna muzichna shkola sho 1921 otrimala status akademiyi z serednim i vishim viddilennyam a z 1954 vidoma yak Bolgarska derzhavna konservatoriya 1908 roku tovaristvo Bolgarska operna druzhba vidkrilo svij pershij opernij teatr u Sofiyi a u 1920 30 ti rokah vinikayut operni teatri u Stara Zagori Varni Plovdivi Ruse Znachno rozshirilasya merezha muzichnih zakladiv u povoyenni roki Narodna muzika RedaguvatiV Bolgariyi tradicijno vidilyayut odinadcyat oblastej riznih za svoyim folklorom Rodopska Frakijska Strandzhanska Pirinska Shopska Dobrudzhanska Seredno pivnichna Pivnichnozahidna Pazardzhiksko Ihtimanska Velingradska i Seredno zahidna Osnovni narodni muzichni instrumenti Bolgariyi strunni gadulka zazvichaj 3 struni smichkovij tambura shipkovij rizni duhovi gajda rid volinki kava riznovid vivcharskij sopilki dodyuk sopilka dvoyanka sopilka dvijka udarni tupa ta inshi Narodna muzika Bolgariyi zberigaye samobutni risi shodo obraznosti melodiki lado garmonichnogo stroyu i metroritmu Yij vlastivi slov yanska naspivnist i v toj zhe chas bogata ornamentika v osnovi bagatoh melodij rizni naturalni ladi eolijskij dorijskij frigijskij a takozh ladi zi zbilshenoyu sekundoyu Poryad z prostimi rozmirami 2 4 3 4 4 4 3 8 zustrichayutsya takozh 5 8 7 8 8 8 9 8 10 16 12 16 14 16 zustrichayutsya i skladnishi kombinaciyi podibnih rozmiriv Ci rozmiri ye osnovoyu riznih tanciv Napriklad Rchenica ruchenica maye rozmir 7 16 bilshist horovodiv 8 16 prote isnuyut i zi skladnishimi rozmirami 5 8 5 16 7 8 9 8 14 16 Chasto v odnij i tij samij pisni kilka nerivnodolnih rozmiriv chislenni pisni ne mayut postijnogo rozmiru U budovi muzichnih fraz i rechen sposterigayetsya rizne poyednannya simetrichnih i nesimetrichnih struktur Ladova budova pisen zasnovana na starovinnih zvukoryadah zazvichaj yihnij diapazon obmezhenij tetrahordom Protyazhni golovnim chinom istorichni pisni ne mayut rivnomirnogo taktovogo podilu istotnu rol graye akcentuvannya slovesnogo tekstu sho dodaye pisnyam harakter rechitativu Bolgarski narodni pisni perevazhno odnogolosni Bagatogolosni pisni yakim vlastivij sekundovij i kvartovij ruh golosiv zustrichayutsya chastishe v serednij zahidnij i pivdenno zahidnij Bolgariyi U narodnih bolgarskih tancyah simetrichnih i nesimetrichnih struktur chasto muz fraza ne zbigayetsya iz zakinchennyam tancyu svidchennya togo sho tanec stvoryuvavsya ne odnochasno z muzikoyu Muzichna kultura na suchasnomu etapi RedaguvatiMuzichna kultura Bolgariyi predstavlena rozgaluzhenoyu merezheyu zakladiv Diyut 7 opernih teatriv u Sofiyi Varni Starij Zagori Plovdivi Burgasi Ruse Pleveni konservatoriya u Sofiyi ryad muzichno dramatichnih teatriv ta filarmonij Bolgarskij rok i metal Redaguvati Analgin Arteriya Ahat Adibas Balkandzhi Barabi Blus Bend Bicheto BTR Detonator Dzhendema Diana Ekspres Epizod Era Er malk Georgi Minchev Kale Karcer Kaskadori Klas Konkurent Kontrol Kukeri Kln Monolit Mlk Nova generaciya Naftalin Obraten efekt Ostava Overdawn Bandata na Pecko Piromaniya Poduene Blus Bend Projdoha Propaganda Rapehammer Revyu Svetlo amp The Legends Signal Srebrnite grivni Stari mucuni Staro zlo Tangra Tri i polovina Uikeda Faktor FSB Hipodil Holera Horizont Shurcite Babyface clan Cigaretta Herman s Wolf Band Panican Whyasker Rag dolls Stain Suffer H Last Remains Bolgarska pop muzika Redaguvati Grafa Diana Ekspres Desi Slava Doni i Momchil duet Riton Emil Dimitrov Irina Florin Jordanka Hristova KariZma Lili Ivanova Mastilo Margarita Hranova Nona Jotova Pasha Hristova Rosicya Kirilova Rushi Vidinliev Slavi Trifonov Tramvaj 5 Toni Dimitrova Familiya Tonika psurt Bolgarskij dzhaz Redaguvati Akaga Akustichna versiya Balkanton Beli Zeleni Cherveni Dzhaz studio Ruse Dzhaz Fokus 65 Dinamit bras bend Eksperiment Milcho Leviev Orkestr Sofiya Stakato Bolgarskij pop folk Redaguvati Vinik na pochatku 90 h rokiv minulogo stolittya i ye odniyeyu z najpopulyarnishih i spirnih napryamkiv muziki v Bolgariyi Projshov cherez bagato stadij ale dosi jogo nenavidyat i zahoplyuyutsya nim Najpopulyarna muzichna kompaniya v Bolgariyi Payner Muzika stvorena majzhe viklyuchno z pop folk spivachok Predstavniki Azis Alisiya Andrea Aneliya Boni Boris Dali Boryana Bilyana Vesela Galena Gergana Gloriya Dzhena Elena Emanuela Emiliya Ivana Kameliya Konstantin Malina Mariya Polina Preslava Rajna Teodora Toni Storaro Iliyan Stefani Cvetelina YanevaLiteratura RedaguvatiHristov D Teoreticheskie osnovy bolgarskoj narodnoj muzyki M 1959 na obl 1960 jogo zh Ritmichnite osnovi na narodnata na muzika S 1913 jogo zh Tehnicheskiyat stroezh na blgarskata narodna muzika S 1928 Stoin V Blgarska narodna muzika Metrika i ritmika S 1927 Kamburov I Ilyustrovan muzikalen rechnik S 1933 Djoudjiev S Rhythme et mesure dans la musique populaire bulgare S 1931 jogo zh Teoriya na blgarskata narodna muzika t I IV S 1954 61 Krstev V Ocherki vrhu razvitieto na blgarskata muzika M 1954 jogo zh Nasoki v blgarskata masova pesen S 1958 jogo zh Ocherci po istoriya na bolgarskata muzika S 1970 Mocev A Harakterni ritmi v tvorchestvo to na blgarskite kompozitori S 1957 Sagaev L Blgarskoto operno tvorchestvo S 1958 M 1964 Iliev K Lyubomir Pipkov S 1958 15 godini blgarska muzikalna kultura S 1959 Petrov S Ocherci po istoriya na blgarskata muzikalna kultura t 1 S 1959 Kaufman N Pesni na blgarskoto revolyucionno dvizhenie 1891 1944 S 1959 jogo zh Blgarskata mnogoglasna narodna pesen S 1968 Strshepov B Stoyanov P Blgarska muzika S 1966 Stajnov P Za blgarskata muzikalna kultura S 1967 Posilannya Redaguvatihttp www bgmuzika net Arhivovano 3 travnya 2022 u Wayback Machine Bolgarski klipi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bolgarska muzika amp oldid 38774000