www.wikidata.uk-ua.nina.az

І кирилиця Літера ІКирилична цифір 10Unicode hex велика U 0406мала U 0456КирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї Й

І (кирилиця)

Літера І
Кирилична цифір: 10
Unicode (hex)
велика: U+0406
мала: U+0456
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: І (значення).

І, і — літера деяких кириличних абеток; позначає неогублений голосний звук переднього ряду високого підняття [і]. Колись називалась «і десяткове».

Історія Редагувати

Походить від старослов'янської кириличної літери («і»), утворене на основі аналогічної літери візантійського уніціалу, що була варіантом грецької Ι, ι («йота»). Старослов'янська назва букви — «і», її фонетичний дублер називається «іже», хоча зазвичай їх називали відповідно «і десяткове» і «і вісімкове» — за їхніми числовими значеннями у кириличній цифірі.

У глаголиці мала вигляд  . Числове значення у кириличній буквеній цифірі — «десять», у глаголичній — «двадцять».

В абетці української мови Редагувати

І — дванадцята літера української абетки. У сучасній українській мові позначає неогублений голосний [i] переднього ряду верхнього підняття, а на початку деяких слів, залежно від вимови, крім звичайного [i], також цей звук з більшим чи меншим наближенням до [и]: [іиндик, іиноді, іинший, іискра, або индик, иноді, инший, искра].

Див. також: Слова з початковим «и»

У староукраїнській графіці мала варіанти и, і, ї, j, які у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) вживалися у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

Тривалий час і вживалася в українському письмі як дублер літери и, а пізніше й ы — у більшості українських земель з XII—XIII ст. їх читали як звук [ɪ] (що виник внаслідок злиття стародавніх [і] та [ɨ]), причому з XV ст. і писали перед голосними, а и, ы — в інших позиціях. Для звука [і] тоді використовувалася літера ѣ («ять»): наприклад, мѣнута, фѣґура.

У 16 столітті, крім рукописної, з'явилась друкована форма літери.

У «ярижці» вживання цієї літери було аналогічне використовуванню її у російському письмі — перед літерами, що позначали голосні звуки: «а», «е», «ю», «я».

В українській абетці літера і послідовно вживається, починаючи з «Грамматики малороссійскаго нарічія» О. П. Павловського (1818) — для позначення голосного [і], що виник з праслов'янських *o, *e в новозакритому складі та давнього початкового *i (ігри — множина від «гра», іскра).

У правописі Гатцука і використано замість скасованого ѣ — для позначення звука [і], ця заміна стала правилом для всіх подальших правописних систем.

Літера — І

Звук і Редагувати

Звук [і] існував у праслов'янській мові, де він може мати різне походження: від праіндоєвропейського ī, від праіндоєвропейських дифтонгів ei̯ і oi̯, від сполучення *jь. У більшості українських діалектів надалі він злився з [ɨ] в новий звук [ɪ]. Але потім виник новий [і] — з праслов'янських *o, *e в новозакритому складі (явище ікавізму). В одиничних випадках [і] розвинувся з [u] в аналогічній позиції (діброва, заміж, огірок). Окрім того, в [і] могли переходити й інші звуки.

Отже, сучасне українське і (звук [i]) може походити:

  • Від праслов'янського [ě] (віра, білий, ліс);
  • Від праслов'янських *o, *e в новозакритому складі після занепаду редукованих (дім, бір, стіл);
  • Від [і] (на письмі — ѣ), що замінив за аналогією праслов'янський *i у закінченнях родового, давального і місцевого відмінків слів з основою на *-ĭ і *-n (ночі, тіні, печі, імені, племені при дав.-рус. имени, племени, ночи, печи), у закінченнях давального відмінка слів з основою на *-ŭ (синові при дав.-рус. сынови, домови, садови, наявність і замість належного и пояснюється аналогією до закінчення давального 1-ї відміни), на *-r і на *-nt (теляті, ягняті, матері при дав.-рус. телѧти, ягнѧти, матери), у закінченнях називного множини прикметників (добрі, любі, хоробрі), і в деяких інших випадках;
  • Від «нового ятя» (камінь, степінь, матір);
  • Від праслов'янського *i після пом'якшеного приголосного (середній, синій при дав.-рус. середнии, синии);
  • Від протетичного голосного (іржа);
  • Він міг утворюватися на стиках морфем (підіймати, віднімати, рознімати);
  • За рахунок запозичень з інших мов (мінута, фігура, лірика). У старих запозиченнях переважно вживалася «и» (винятком є слово барвінок, що здавна вимовлялося через [і] внаслідок зближення з вінок), зараз написання «і» у запозичених словах визначає «правило дев'ятки».
  • Від йотованого [i] — тобто у сполученні його з попереднім [j] (прасл. strojiti, stojitь). Йотований [і] передається літерою ї, яка замінює буквосполучення йі.

Інше використання Редагувати

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «дванадцятий» (до введення в абетку літери ґ мало значення «одинадцятий»): пункт «і» розділу 2. При цифровій нумерації може вживатися як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має однаковий номер: кабіна № 8-ті й подібне.

В інших абетках Редагувати

Російська абетка Редагувати

У російській мові літеру вживали до реформи 1918 р., після якої її замінила «и». Літера і позначала той же звук [і], що її дублер «и», але вживалася лише перед голосними, «й», та у слові «міръ» (яке означало «світ») — для відрізнення від «миръ» («мир»).

Білоруська абетка Редагувати

У білоруській абетці вживається для позначення звука [і].

Інше Редагувати

  • Літера «і» має діакритичний знак крапку. Існує вираз «поставити крапку (крапки) над „і“», що має два значення: «уточнити сказане, не залишити нічого недомовленим», і «довести до логічного завершення».

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: І (кирилиця)

Примітки Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. І // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera IKirilichna cifir 10Unicode hex velika U 0406mala U 0456KirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina I znachennya I i litera deyakih kirilichnih abetok poznachaye neogublenij golosnij zvuk perednogo ryadu visokogo pidnyattya i Kolis nazivalas i desyatkove Zmist 1 Istoriya 2 V abetci ukrayinskoyi movi 2 1 Zvuk i 2 2 Inshe vikoristannya 3 V inshih abetkah 3 1 Rosijska abetka 3 2 Biloruska abetka 4 Inshe 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPohodit vid staroslov yanskoyi kirilichnoyi literi nbsp i utvorene na osnovi analogichnoyi literi vizantijskogo unicialu sho bula variantom greckoyi I i jota Staroslov yanska nazva bukvi i yiyi fonetichnij dubler nbsp nazivayetsya izhe hocha zazvichaj yih nazivali vidpovidno i desyatkove i i visimkove za yihnimi chislovimi znachennyami u kirilichnij cifiri U glagolici mala viglyad nbsp Chislove znachennya u kirilichnij bukvenij cifiri desyat u glagolichnij dvadcyat V abetci ukrayinskoyi movi RedaguvatiI dvanadcyata litera ukrayinskoyi abetki U suchasnij ukrayinskij movi poznachaye neogublenij golosnij i perednogo ryadu verhnogo pidnyattya a na pochatku deyakih sliv zalezhno vid vimovi krim zvichajnogo i takozh cej zvuk z bilshim chi menshim nablizhennyam do i iindik iinodi iinshij iiskra abo indik inodi inshij iskra Div takozh Slova z pochatkovim i U staroukrayinskij grafici mala varianti i i yi j yaki u zv yazku z nayavnistyu riznih pisemnih shkil i tipiv pisma ustav pivustav skoropis vzhivalisya u kilkoh variantah sho dopomagaye viznachiti chas i misce napisannya pam yatok Trivalij chas i vzhivalasya v ukrayinskomu pismi yak dubler literi i a piznishe j y u bilshosti ukrayinskih zemel z XII XIII st yih chitali yak zvuk ɪ sho vinik vnaslidok zlittya starodavnih i ta ɨ prichomu z XV st i pisali pered golosnimi a i y v inshih poziciyah Dlya zvuka i todi vikoristovuvalasya litera ѣ yat napriklad mѣnuta fѣgura U 16 stolitti krim rukopisnoyi z yavilas drukovana forma literi U yarizhci vzhivannya ciyeyi literi bulo analogichne vikoristovuvannyu yiyi u rosijskomu pismi pered literami sho poznachali golosni zvuki a e yu ya V ukrayinskij abetci litera i poslidovno vzhivayetsya pochinayuchi z Grammatiki malorossijskago narichiya O P Pavlovskogo 1818 dlya poznachennya golosnogo i sho vinik z praslov yanskih o e v novozakritomu skladi ta davnogo pochatkovogo i igri mnozhina vid gra iskra U pravopisi Gatcuka i vikoristano zamist skasovanogo ѣ dlya poznachennya zvuka i cya zamina stala pravilom dlya vsih podalshih pravopisnih sistem nbsp Litera IZvuk i Redaguvati Dokladnishe Neogublenij golosnij perednogo ryadu visokogo pidnyattyaZvuk i isnuvav u praslov yanskij movi de vin mozhe mati rizne pohodzhennya vid praindoyevropejskogo i vid praindoyevropejskih diftongiv ei i oi vid spoluchennya j U bilshosti ukrayinskih dialektiv nadali vin zlivsya z ɨ v novij zvuk ɪ Ale potim vinik novij i z praslov yanskih o e v novozakritomu skladi yavishe ikavizmu V odinichnih vipadkah i rozvinuvsya z u v analogichnij poziciyi dibrova zamizh ogirok Okrim togo v i mogli perehoditi j inshi zvuki Otzhe suchasne ukrayinske i zvuk i mozhe pohoditi Vid praslov yanskogo e vira bilij lis Vid praslov yanskih o e v novozakritomu skladi pislya zanepadu redukovanih dim bir stil Vid i na pismi ѣ sho zaminiv za analogiyeyu praslov yanskij i u zakinchennyah rodovogo davalnogo i miscevogo vidminkiv sliv z osnovoyu na ĭ i n nochi tini pechi imeni plemeni pri dav rus imeni plemeni nochi pechi u zakinchennyah davalnogo vidminka sliv z osnovoyu na ŭ sinovi pri dav rus synovi domovi sadovi nayavnist i zamist nalezhnogo i poyasnyuyetsya analogiyeyu do zakinchennya davalnogo 1 yi vidmini na r i na nt telyati yagnyati materi pri dav rus telѧti yagnѧti materi u zakinchennyah nazivnogo mnozhini prikmetnikiv dobri lyubi horobri i v deyakih inshih vipadkah Vid novogo yatya kamin stepin matir Vid praslov yanskogo i pislya pom yakshenogo prigolosnogo serednij sinij pri dav rus serednii sinii Vid protetichnogo golosnogo irzha Vin mig utvoryuvatisya na stikah morfem pidijmati vidnimati roznimati Za rahunok zapozichen z inshih mov minuta figura lirika U starih zapozichennyah perevazhno vzhivalasya i vinyatkom ye slovo barvinok sho zdavna vimovlyalosya cherez i vnaslidok zblizhennya z vinok 1 zaraz napisannya i u zapozichenih slovah viznachaye pravilo dev yatki Vid jotovanogo i tobto u spoluchenni jogo z poperednim j prasl strojiti stojit Jotovanij i peredayetsya literoyu yi yaka zaminyuye bukvospoluchennya ji Inshe vikoristannya Redaguvati Nini vikoristovuyetsya takozh pri klasifikacijnih poznachennyah i oznachaye dvanadcyatij do vvedennya v abetku literi g malo znachennya odinadcyatij punkt i rozdilu 2 Pri cifrovij numeraciyi mozhe vzhivatisya yak dodatkova diferencijna oznaka koli ryad predmetiv maye odnakovij nomer kabina 8 ti j podibne V inshih abetkah RedaguvatiRosijska abetka Redaguvati U rosijskij movi literu vzhivali do reformi 1918 r pislya yakoyi yiyi zaminila i Litera i poznachala toj zhe zvuk i sho yiyi dubler i ale vzhivalasya lishe pered golosnimi j ta u slovi mir yake oznachalo svit dlya vidriznennya vid mir mir Biloruska abetka Redaguvati U biloruskij abetci vzhivayetsya dlya poznachennya zvuka i Inshe RedaguvatiLitera i maye diakritichnij znak krapku Isnuye viraz postaviti krapku krapki nad i sho maye dva znachennya utochniti skazane ne zalishiti nichogo nedomovlenim i dovesti do logichnogo zavershennya 2 Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu I kirilicya I latinicya IPrimitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s I Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pivtorak G P I Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Posilannya RedaguvatiNazvuk Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1069 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title I kirilicya amp oldid 35371794