www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неогублений голосний середнього ряду високого підняття або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення англ

Неогублений голосний середнього ряду високого підняття

Неогублений голосний середнього ряду високого підняття, або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення (англ. close central unrounded vowel; фр. voyelle fermée centrale non arrondie; яп. 非円唇中舌狭母音) — один з голосних звуків, сімнадцятий з основних голосних звуків.

Номер МФА 317
Кодування
X-SAMPA 1
Кіршенбаум i"
Зображення
Звучання
noicon
джерело · допомога

Інколи називається неогубленим середнім високим голосним.

У деяких мовах існує неогублений голосний середнього ряду високо-середнього підняття, який відрізняється злегка нижчим підняттям. У МФА він часто транскрибується як [ɨ̞] чи [ɪ̈], також можлива транскрипція [ɪ̠] чи [ɘ̝]. У багатьох британських словниках цю голосну транскрибують як [ɪ] (відзначаючи її підняття); в американській традиції її часто транскрибують як [ɨ] (відзначаючи її ряд) або [ᵻ] (відзначаючи її підняття і ряд). У третьому виданні Oxford English Dictionary [ᵻ] передає вільне варіювання між фонемами /ɪ/ та /ə/.

Властивості Редагувати

  • За підняттям — високий, це значить, що язик при його вимовлянні розташований максимально близько до піднебіння, але без притискування (що дало б приголосний).
  • За рядом — середній, тобто язик розташований у середній позиції порівняно з вимовлянням передніх і задніх голосних
  • Неогублений — губи при вимовлянні залишаються неокругленими.

В українській мові Редагувати

У сучасній літературній українській звук [ɨ] відсутній. Існував у давньоруській мові, успадкований нею з праслов'янської, де розвинувся внаслідок процесу кількісного вирівнювання голосних з праіндоєвропейського монофтонга [ū] або дифтонга [eu]). Це підтверджує порівняння праслов'янських лексем з іншими індоєвропейськими: прасл. *synъ («син») — лит. sūnŭs, прасл. *svekry («свекруха») — лат. socrūs, прасл. *rydati («ридати») — лат. rūdere («ревти», «ревіти»), прасл. *byxъ («я був», пор. староцерк.-слов. быхъ, укр. би) — лат. fūi, прасл. *ty («ти») — лат. tu і дав.-гр. σύ. Звук [ŭ], короткий варіант праіндоєвропейського *u, дав у праслов'янській редукований звук *ъ.

У запису фонетичної реконструкції праслов'янської мови для позначення цього звука використовується латинська y, цією ж літерою прийнято передавати схожі звуки у практичній латинській транслітерації. У більшості староукраїнських говірок зник приблизно у XI ст., злившись з [і] в один звук [ɪ]. Нині зберігається у деяких західноукраїнських говорах (лемківському, бойківському, надсянському і деяких говірках закарпатського), протиставляючись там [і] і [e].

Позначення Редагувати

  • У кирилиці передається літерою «ы» («єри»). Зі слов'янських кириличних абеток ця літера наразі існує лише в російській і білоруській, але вона наявна у багатьох абетках на основі кирилиці для неслов'янських мов (монгольській, казахській та ін.). В українському письмі скасована у XIX ст.
  • При транслітерації латинкою для передавання [ɨ] прийнято вживати букву «y».
  • У румунській абетці для позначення звука існують дві літери з «дашками»: «â», «î». Першу («а-циркумфлекс») використовують у середині, другу («і-циркумфлекс») — на початку та наприкінці слів. У румунській кирилиці існувала літера «ы», але практично не використовувалася, замість неї для позначення звука [ɨ] вживалася буква Ѫ («великий юс»). У молдавській кирилиці на місці румунських «â» і «î» вживають «ы».
Див. також: Ы

Приклади Редагувати

Цей звук, у цілому, не властивий індоєвропейським мовам, але зустрічається (як алофон) у багатьох слов'янських мовах. Він є вельми звичайною окремою фонемою у мовах індіанців Північної і Південної Америки, де часто протиставляється таким близьким до нього звукам, як [i] і [u] — як у живих мовах, так і в реконструйованих прамовах (наприклад, у праутоацтекській).

Мова Слово МФА Значення Примітки
Англійська Говірки південної Англії[en] rude [ɹɨːd] 'грубий' Замість нього може бути огублений [ʉː], чи дифтонг [ʊʉ̯~əʉ̯].
Ангор hüfᵻ [xɨβə] 'гарячий'
Ачехська tupeue [tupɨə] 'знати' Так характеризують цей звук деякі мовознавці, інші ж описують його як ближчий до [ɯ].
Білоруська крыніца [krɨnitsa] 'джерело' У ненаголошеному стані може наближатися до [а] (у північно-східних діалектах) або [u] (у поліських діалектах). Див. Білоруська фонетика
Валійська Північні діалекти llun [ɬɨːn] 'картинка' Див. Валійська фонетика[en]
В'єтнамська trưa [ʈɨə˧] 'полудень' Див. В'єтнамська фонетика
Гуарані yvy [ɨʋɨ] 'Земля'
Естонська Виро sysar [sɨsarʲ] 'сестра'
Ірландська Манстерський діалект caora [kɨ̟ːɾˠə] 'вівця' Певною мірою передній; алофон звука [i] між відкритими приголосними. Див. Ірландська фонетика[en]
Кайнганг fy [ɸɨ] 'насінина'
Кашинава           —
Кашмірі teer [ˈt̪ɨːr] 'холод'
Китайська Мандарин 日 rì [ɻɨ̹˥˩] д·і 'день' Див. Мандаринська фонетика[en]
Латгальська dyžan [ˈd̪ɨʒän̪] 'пребагато' Див. Латгальська фонетика[en]
Монгольська хүчир [xutʃʰɨɾɘ̆] 'трудний, складний'
Муїска hycha [hɨʂa] 'я' Див. Фонетика мови чибча
Російська ты [t̪ɨ] д·і 'ти' Зустрічається тільки після твердих приголосних. Див. Російська фонетика
Румунська [înot] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) [ɨˈn̪o̞t̪] 'плаваю' Див. Румунська фонетика
Сама Сібуту [pɨˈnɨt̪] 'борода'
Сапотекська Тількіапанська сапотекська nɨ [nɨ] 'бути кислим'
Сахаптин [kʼsɨt] 'холод' Вставний. Не має подовженої пари.
Сіріоно [eˈsɨ] 'сухе дерево'
Сумі sü [ʃɨ̀] 'завдавати болю' Також його описують як [ɨ̞].
Тамільська ஆனால் [äːnäːlɨ] 'але' Вставний голосний, що з'являється в розмовному мовленні після прикінцевих плавних; може також вимовлятися як огублений [ʉ]. Див. Тамільська фонетика
Тера zu [zɨ] 'казав'
Удмуртська ургетэ, ыргетэ [ɨrgete] 'гуркоче'
Узбецька qiz [qɨz] 'дівчинка' Алофон звука [i].
Українська Лемківський говір гырміт [ɦɨrmit] 'гримить' Див. Фонетика лемківського говору
Хауса    — Алофон звука [i].
Чеська Деякі діалекти był [bɨɫ] 'був' Зустрічається у деяких східноморавських, ляських і сілезьких діалектах. Див. Чеська фонетика
Шведська [bi] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sv (допомога) [bɨː] 'бджола' Зустрічається в діалектах провінцій Нерке і Богуслен, а також у соціалектах Стокгольма й Гетеборга. Див. Шведська фонетика
Шипібо-конібо tenaitianronki [ˈt̪ɨnɐi̞ti̞ɐ̃ɽõ̞ɣi̞] [translation needed] Один з алофонів тієї ж фонеми, що й [ɯ] — після передньоязикових приголосних.

Примітки Редагувати

  1. Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996). Phonetic Symbol Guide. Chicago, IL, USA: University of Chicago Press. ISBN 9780226685366.  (англ.)
  2. Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене
  3. Lodge, Ken (2009). A Critical Introduction to Phonetics. Continuum International Publishing Group. ISBN 978-0-8264-8873-2. 
  4. Asyik, Abdul Gani (1982). The agreement system in Acehnese. Mon-Khmer Studies 11: 1–33. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 9 листопада 2012. 
  5. Al-Ahmadi Al-Harbi, Awwad Ahmad (2003). . Umm Al-Qura University Journal of Educational and Social Sciences and Humanities 15: 9–21. Архів оригіналу за 29 липня 2009. Процитовано 8 лютого 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 8 лютого 2016. 
  7. Фанетыка беларускай літаратурнай мовы І. Р. Бурлыка, Л. Ц. Выгонная, Г. В. Лосік, А. І. Падлужны; Рэд. А. І. Падлужны. — Мн. : Навука і тэхніка, 1989. — 335 с. ISBN 5-343-00292-7.
  8. Ball, Martin J. (1984). Phonetics for phonology. У Ball, Martin J.; Jones, G.E. Welsh Phonology. Cardiff: University of Wales Press. ISBN 978-0-7083-0861-5. 
  9. ↑ Ó Sé, Diarmuid (2000). Gaeilge Chorca Dhuibhne (ірл.). Dublin: Institiúid Teangeolaíochta Éireann. ISBN 978-0-946452-97-2. 
  10. Koshur: Spoken Kashmiri: A Language Course: Transcription. Процитовано 16 січня 2016. 
  11. Nau, Nicole (2011). A short grammar of Latgalian. Munich: Lincom Europa. ISBN 978-3-86288-055-3. 
  12. ↑ Iivonen, Antti; Harnud, Huhe (2005). Acoustical comparison of the monophthong systems in Finnish, Mongolian and Udmurt. Journal of the International Phonetic Association 35 (1): 59–71. doi:10.1017/S002510030500191X. 
  13. Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press. 
  14. Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  15. Hargus, Sharon; Beavert, Virginia (2002). Predictable versus Underlying Vocalism in Yakima Sahaptin. International Journal of American Linguistics 68 (3): 316–340. doi:10.1086/466492. 
  16. Firestone, Homer L. (1965). Description and classification of Sirionó: A Tupí-Guaraní language.. Janua linguarum, Series Practica (16). London: Mouton & Co. 
  17. Teo, Amos B. (2014). A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland. Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5. 
  18. Teo, Amos B. (2012). Sumi (Sema). Journal of the International Phonetic Association 42 (3): 365–373. doi:10.1017/S0025100312000254. 
  19. Keane, Elinor (2004). Tamil. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 111–116. doi:10.1017/S0025100304001549. 
  20. Keane, (2004), p. 114.
  21. Tench, Paul (2007). Tera. Journal of the International Phonetic Association 37 (1): 228–234. doi:10.1017/s0025100307002952. 
  22. ru:ургетыны. Удмуртско-русский словарь (російська). 
  23. ↑ Schuh, Russell G.; Yalwa, Lawan D. (1999). Hausa. Handbook of the International Phonetic Association. Cambridge University Press. с. 90–95. ISBN 978-0-521-63751-0. 
  24. ↑ Valenzuela, Márquez Pinedo & Maddieson (2001:283)
  25. Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  26. Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 

Джерела Редагувати

  • Abdel-Massih, Ernest T. (1971). A Reference Grammar of Tamazight. Ann Arbor: University of Michigan. 
  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominic (2004). The dialects in the South of England: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 181–196. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Blankenship, Barbara; Ladefoged, Peter; Bhaskararao, Peri; Chase, Nichumeno (1993). Phonetic structures of Khonoma Angami. У Maddieson, Ian. Fieldwork studies of targeted languages 84. Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group. с. 127–141. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Campbell, Lyle; Kaufman, Terrence; Smith-Stark, Thomas C (1986). Meso-America as a linguistic area. Language 62 (3): 530–570. JSTOR 415477. doi:10.2307/415477. 
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092. 
  • Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005). . Routledge. ISBN 978-0415114943. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. 
  • Gordon, Matthew J.; Maddieson, Ian (1996). The phonetics of Paici. У Maddieson, Ian. UCLA working papers in phonetics: Fieldwork studies of targeted languages IV 93. Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group. с. 111–124. 
  • Ido, Shinji (2014). Bukharan Tajik. Journal of the International Phonetic Association 44 (1): 87–102. doi:10.1017/S002510031300011X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Kruspe, Nicole; Hajek, John (2009). Mah Meri. Journal of the International Phonetic Association 39 (2): 241–248. doi:10.1017/S0025100309003946. 
  • Lass, Roger (2002). South African English. У Mesthrie, Rajend. Language in South Africa. Cambridge University Press. ISBN 9780521791052. 
  • Mott, Brian (2012). Traditional Cockney and popular London speech. Dialectologia (RACO (Revistes Catalanes amb Accés Obert)) 9: 69–94. ISSN 2013-2247. 
  • Ní Chasaide, Ailbhe (1999). Irish. Handbook of the International Phonetic Association. Cambridge University Press. с. 111–16. ISBN 0-521-63751-1. 
  • Olson, Kenneth S. (2004). Mono. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 233–238. doi:10.1017/S0025100304001744. 
  • Pearce, Mary (2011). Kera. Journal of the International Phonetic Association 41 (2): 249–258. doi:10.1017/S0025100311000168. 
  • Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996). Phonetic Symbol Guide. Chicago, IL, USA: University of Chicago Press. ISBN 9780226685366. 
  • Riad, Tomas (2014). The Phonology of Swedish. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-954357-1. 
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369. 
  • Sarlin, Mika (2014 (first published 2013)). Sounds of Romanian and their spelling. Romanian Grammar (вид. 2nd). Helsinki: Books on Demand GmbH. с. 16–37. ISBN 978-952-286-898-5. 
  • Valenzuela, Pilar M.; Márquez Pinedo, Luis; Maddieson, Ian (2001). Shipibo. Journal of the International Phonetic Association 31 (2): 281–285. doi:10.1017/S0025100301002109. 
  • Wells, John C. (1982). Accents of English. Volume 3: Beyond the British Isles (pp. i–xx, 467—674). Cambridge University Press. ISBN 0-52128541-0
  • Wendel, Åsa; Wendel, Dag (1978). . Studies in Philippine Linguistics 2 (1): 191–203. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 8 березня 2017. 
  • Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999). Turkish. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 154–158. ISBN 978-0-521-65236-0. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Neogublenij golosnij serednogo ryadu visokogo pidnyattya abo neogublenij golosnij serednogo ryadu visokogo pidnesennya angl close central unrounded vowel fr voyelle fermee centrale non arrondie yap 非円唇中舌狭母音 odin z golosnih zvukiv simnadcyatij z osnovnih golosnih zvukiv Nomer MFA 317KoduvannyaX SAMPA 1Kirshenbaum i ZobrazhennyaZvuchannya source source noicondzherelo dopomogaInkoli nazivayetsya neogublenim serednim visokim golosnim U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti poznachayetsya yak ɨ U Rozshirenomu fonetichnomu alfaviti SAM poznachayetsya yak 1 U deyakih movah isnuye neogublenij golosnij serednogo ryadu visoko serednogo pidnyattya yakij vidriznyayetsya zlegka nizhchim pidnyattyam U MFA vin chasto transkribuyetsya yak ɨ chi ɪ takozh mozhliva transkripciya ɪ chi ɘ U bagatoh britanskih slovnikah cyu golosnu transkribuyut yak ɪ vidznachayuchi yiyi pidnyattya v amerikanskij tradiciyi yiyi chasto transkribuyut yak ɨ vidznachayuchi yiyi ryad abo ᵻ 1 vidznachayuchi yiyi pidnyattya i ryad U tretomu vidanni Oxford English Dictionary ᵻ peredaye vilne variyuvannya mizh fonemami ɪ ta e Zmist 1 Vlastivosti 2 V ukrayinskij movi 3 Poznachennya 4 Prikladi 5 Primitki 6 DzherelaVlastivosti RedaguvatiZa pidnyattyam visokij ce znachit sho yazik pri jogo vimovlyanni roztashovanij maksimalno blizko do pidnebinnya ale bez pritiskuvannya sho dalo b prigolosnij Za ryadom serednij tobto yazik roztashovanij u serednij poziciyi porivnyano z vimovlyannyam perednih i zadnih golosnih Neogublenij gubi pri vimovlyanni zalishayutsya neokruglenimi V ukrayinskij movi RedaguvatiU suchasnij literaturnij ukrayinskij zvuk ɨ vidsutnij Isnuvav u davnoruskij movi uspadkovanij neyu z praslov yanskoyi de rozvinuvsya vnaslidok procesu kilkisnogo virivnyuvannya golosnih z praindoyevropejskogo monoftonga u abo diftonga eu Ce pidtverdzhuye porivnyannya praslov yanskih leksem z inshimi indoyevropejskimi prasl syn sin lit sunŭs prasl svekry svekruha lat socrus prasl rydati ridati lat rudere revti reviti prasl byx ya buv por starocerk slov byh ukr bi lat fui prasl ty ti lat tu i dav gr sy Zvuk ŭ korotkij variant praindoyevropejskogo u dav u praslov yanskij redukovanij zvuk U zapisu fonetichnoyi rekonstrukciyi praslov yanskoyi movi dlya poznachennya cogo zvuka vikoristovuyetsya latinska y ciyeyu zh literoyu prijnyato peredavati shozhi zvuki u praktichnij latinskij transliteraciyi U bilshosti staroukrayinskih govirok znik priblizno u XI st zlivshis z i v odin zvuk ɪ Nini zberigayetsya u deyakih zahidnoukrayinskih govorah lemkivskomu bojkivskomu nadsyanskomu i deyakih govirkah zakarpatskogo protistavlyayuchis tam i i e 2 Poznachennya RedaguvatiU kirilici peredayetsya literoyu y yeri Zi slov yanskih kirilichnih abetok cya litera narazi isnuye lishe v rosijskij i biloruskij ale vona nayavna u bagatoh abetkah na osnovi kirilici dlya neslov yanskih mov mongolskij kazahskij ta in V ukrayinskomu pismi skasovana u XIX st Pri transliteraciyi latinkoyu dlya peredavannya ɨ prijnyato vzhivati bukvu y U rumunskij abetci dlya poznachennya zvuka isnuyut dvi literi z dashkami a i Pershu a cirkumfleks vikoristovuyut u seredini drugu i cirkumfleks na pochatku ta naprikinci sliv U rumunskij kirilici isnuvala litera y ale praktichno ne vikoristovuvalasya zamist neyi dlya poznachennya zvuka ɨ vzhivalasya bukva Ѫ velikij yus U moldavskij kirilici na misci rumunskih a i i vzhivayut y Div takozh YPrikladi RedaguvatiCej zvuk u cilomu ne vlastivij indoyevropejskim movam ale zustrichayetsya yak alofon u bagatoh slov yanskih movah Vin ye velmi zvichajnoyu okremoyu fonemoyu u movah indianciv Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki de chasto protistavlyayetsya takim blizkim do nogo zvukam yak i i u yak u zhivih movah tak i v rekonstrujovanih pramovah napriklad u prautoactekskij Mova Slovo MFA Znachennya PrimitkiAnglijska Govirki pivdennoyi Angliyi en 3 rude ɹɨːd grubij Zamist nogo mozhe buti ogublenij ʉː chi diftong ʊʉ eʉ Angor hufᵻ xɨbe garyachij Achehska tupeue tupɨe znati Tak harakterizuyut cej zvuk deyaki movoznavci 4 5 inshi zh opisuyut jogo yak blizhchij do ɯ 6 Biloruska krynica krɨnitsa dzherelo U nenagoloshenomu stani mozhe nablizhatisya do a u pivnichno shidnih dialektah abo u u poliskih dialektah 7 Div Biloruska fonetikaValijska Pivnichni dialekti 8 llun ɬɨːn kartinka Div Valijska fonetika en V yetnamska trưa ʈɨe poluden Div V yetnamska fonetikaGuarani yvy ɨʋɨ Zemlya Estonska Viro sysar sɨsarʲ sestra Irlandska Mansterskij dialekt 9 caora kɨ ːɾˠe vivcya Pevnoyu miroyu perednij 9 alofon zvuka i mizh vidkritimi prigolosnimi 9 Div Irlandska fonetika en Kajngang fy ɸɨ nasinina Kashinava Kashmiri 10 teer ˈt ɨːr holod Kitajska Mandarin 日 ri ɻɨ d i den Div Mandarinska fonetika en Latgalska 11 dyzan ˈd ɨʒan prebagato Div Latgalska fonetika en Mongolska 12 hүchir code mon promoted to code mn xutʃʰɨɾɘ trudnij skladnij Muyiska hycha hɨʂa ya Div Fonetika movi chibchaRosijska 13 ty t ɨ d i ti Zustrichayetsya tilki pislya tverdih prigolosnih Div Rosijska fonetikaRumunska inot pomilka lang tekst vzhe maye kursivnij shrift dopomoga ɨˈn o t plavayu Div Rumunska fonetikaSama Sibutu pɨˈnɨt boroda Sapotekska Tilkiapanska sapotekska 14 nɨ nɨ buti kislim Sahaptin 15 kʼsɨt holod Vstavnij Ne maye podovzhenoyi pari Siriono 16 eˈsɨ suhe derevo Sumi 17 su ʃɨ zavdavati bolyu Takozh jogo opisuyut yak ɨ 18 Tamilska 19 ஆன ல aːnaːlɨ ale Vstavnij golosnij sho z yavlyayetsya v rozmovnomu movlenni pislya prikincevih plavnih mozhe takozh vimovlyatisya yak ogublenij ʉ 20 Div Tamilska fonetikaTera 21 zu zɨ kazav Udmurtska 12 urgete yrgete 22 ɨrgete gurkoche Uzbecka qiz qɨz divchinka Alofon zvuka i Ukrayinska Lemkivskij govir gyrmit ɦɨrmit grimit Div Fonetika lemkivskogo govoruHausa 23 Alofon zvuka i 23 Cheska Deyaki dialekti byl bɨɫ buv Zustrichayetsya u deyakih shidnomoravskih lyaskih i silezkih dialektah Div Cheska fonetikaShvedska bi pomilka lang script latn not supported for code sv dopomoga bɨː bdzhola Zustrichayetsya v dialektah provincij Nerke i Boguslen a takozh u socialektah Stokgolma j Geteborga Div Shvedska fonetikaShipibo konibo 24 tenaitianronki ˈt ɨnɐi ti ɐ ɽo ɣi translation needed Odin z alofoniv tiyeyi zh fonemi sho j ɯ pislya perednoyazikovih prigolosnih 24 Polsku literu y chasto transkribuyut yak ɨ hocha naspravdi vona peredaye zakritij variant neogublenogo golosnogo serednogo ryadu visoko serednogo pidnyattya inodi dlya tochnosti transkribovanij yak ɘ 25 Literu e yevropejskogo varianta portugalskoyi movi chasto predstavlyayut yak ɨ ale cej zvuk yavlyaye soboyu neogublenij nenapruzhenij golosnij visokogo pidnyattya zadnogo ryadu dlya tochnishoyi transkripciyi yakogo vzhivayut simvoli ɯ centralizovanij ɯ palatalizovanij ʊ 26 Primitki Redaguvati Pullum Geoffrey K Ladusaw William A 1996 Phonetic Symbol Guide Chicago IL USA University of Chicago Press ISBN 9780226685366 angl Zoryana Kupchinska Volodimir Pileckij Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi Navchalnij posibnik dlya studentiv filologichnih fakultetiv Vidannya druge vipravlene ta dopovnene Lodge Ken 2009 A Critical Introduction to Phonetics Continuum International Publishing Group ISBN 978 0 8264 8873 2 Asyik Abdul Gani 1982 The agreement system in Acehnese Mon Khmer Studies 11 1 33 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 9 listopada 2012 Al Ahmadi Al Harbi Awwad Ahmad 2003 Acehnese coda condition An optimality theoretic account Umm Al Qura University Journal of Educational and Social Sciences and Humanities 15 9 21 Arhiv originalu za 29 lipnya 2009 Procitovano 8 lyutogo 2016 Mid vowels in Acehnese Arhiv originalu za 14 lipnya 2010 Procitovano 8 lyutogo 2016 Fanetyka belaruskaj litaraturnaj movy I R Burlyka L C Vygonnaya G V Losik A I Padluzhny Red A I Padluzhny Mn Navuka i tehnika 1989 335 s ISBN 5 343 00292 7 Ball Martin J 1984 Phonetics for phonology U Ball Martin J Jones G E Welsh Phonology Cardiff University of Wales Press ISBN 978 0 7083 0861 5 a b v o Se Diarmuid 2000 Gaeilge Chorca Dhuibhne irl Dublin Institiuid Teangeolaiochta Eireann ISBN 978 0 946452 97 2 Koshur Spoken Kashmiri A Language Course Transcription Procitovano 16 sichnya 2016 Nau Nicole 2011 A short grammar of Latgalian Munich Lincom Europa ISBN 978 3 86288 055 3 a b Iivonen Antti Harnud Huhe 2005 Acoustical comparison of the monophthong systems in Finnish Mongolian and Udmurt Journal of the International Phonetic Association 35 1 59 71 doi 10 1017 S002510030500191X Jones Daniel Ward Dennis 1969 The Phonetics of Russian Cambridge University Press Merrill Elizabeth 2008 Tilquiapan Zapotec Journal of the International Phonetic Association 38 1 107 114 doi 10 1017 S0025100308003344 Hargus Sharon Beavert Virginia 2002 Predictable versus Underlying Vocalism in Yakima Sahaptin International Journal of American Linguistics 68 3 316 340 doi 10 1086 466492 Firestone Homer L 1965 Description and classification of Siriono A Tupi Guarani language Janua linguarum Series Practica 16 London Mouton amp Co Teo Amos B 2014 A phonological and phonetic description of Sumi a Tibeto Burman language of Nagaland Canberra Asia Pacific Linguistics ISBN 978 1 922185 10 5 Teo Amos B 2012 Sumi Sema Journal of the International Phonetic Association 42 3 365 373 doi 10 1017 S0025100312000254 Keane Elinor 2004 Tamil Journal of the International Phonetic Association 34 1 111 116 doi 10 1017 S0025100304001549 Keane 2004 p 114 Tench Paul 2007 Tera Journal of the International Phonetic Association 37 1 228 234 doi 10 1017 s0025100307002952 ru urgetyny Udmurtsko russkij slovar rosijska a b Schuh Russell G Yalwa Lawan D 1999 Hausa Handbook of the International Phonetic Association Cambridge University Press s 90 95 ISBN 978 0 521 63751 0 a b Valenzuela Marquez Pinedo amp Maddieson 2001 283 Jassem Wiktor 2003 Polish Journal of the International Phonetic Association 33 1 103 107 doi 10 1017 S0025100303001191 Cruz Ferreira Madalena 1995 European Portuguese Journal of the International Phonetic Association 25 2 90 94 doi 10 1017 S0025100300005223 Dzherela RedaguvatiAbdel Massih Ernest T 1971 A Reference Grammar of Tamazight Ann Arbor University of Michigan Altendorf Ulrike Watt Dominic 2004 The dialects in the South of England phonology U Schneider Edgar W Burridge Kate Kortmann Bernd Mesthrie Rajend Upton Clive A handbook of varieties of English 1 Phonology Mouton de Gruyter s 181 196 ISBN 3 11 017532 0 Blankenship Barbara Ladefoged Peter Bhaskararao Peri Chase Nichumeno 1993 Phonetic structures of Khonoma Angami U Maddieson Ian Fieldwork studies of targeted languages 84 Los Angeles The UCLA Phonetics Laboratory Group s 127 141 Cruz Ferreira Madalena 1995 European Portuguese Journal of the International Phonetic Association 25 2 90 94 doi 10 1017 S0025100300005223 Campbell Lyle Kaufman Terrence Smith Stark Thomas C 1986 Meso America as a linguistic area Language 62 3 530 570 JSTOR 415477 doi 10 2307 415477 Gimson Alfred Charles 2014 U Cruttenden Alan Gimson s Pronunciation of English vid 8th Routledge ISBN 9781444183092 Goksel Asli Kerslake Celia 2005 Turkish a comprehensive grammar Routledge ISBN 978 0415114943 Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Gordon Matthew J Maddieson Ian 1996 The phonetics of Paici U Maddieson Ian UCLA working papers in phonetics Fieldwork studies of targeted languages IV 93 Los Angeles The UCLA Phonetics Laboratory Group s 111 124 Ido Shinji 2014 Bukharan Tajik Journal of the International Phonetic Association 44 1 87 102 doi 10 1017 S002510031300011X Jassem Wiktor 2003 Polish Journal of the International Phonetic Association 33 1 103 107 doi 10 1017 S0025100303001191 Kruspe Nicole Hajek John 2009 Mah Meri Journal of the International Phonetic Association 39 2 241 248 doi 10 1017 S0025100309003946 Lass Roger 2002 South African English U Mesthrie Rajend Language in South Africa Cambridge University Press ISBN 9780521791052 Mott Brian 2012 Traditional Cockney and popular London speech Dialectologia RACO Revistes Catalanes amb Acces Obert 9 69 94 ISSN 2013 2247 Ni Chasaide Ailbhe 1999 Irish Handbook of the International Phonetic Association Cambridge University Press s 111 16 ISBN 0 521 63751 1 Olson Kenneth S 2004 Mono Journal of the International Phonetic Association 34 2 233 238 doi 10 1017 S0025100304001744 Pearce Mary 2011 Kera Journal of the International Phonetic Association 41 2 249 258 doi 10 1017 S0025100311000168 Pullum Geoffrey K Ladusaw William A 1996 Phonetic Symbol Guide Chicago IL USA University of Chicago Press ISBN 9780226685366 Riad Tomas 2014 The Phonology of Swedish Oxford University Press ISBN 978 0 19 954357 1 Sadowsky Scott Painequeo Hector Salamanca Gaston Avelino Heriberto 2013 Mapudungun Journal of the International Phonetic Association 43 1 87 96 doi 10 1017 S0025100312000369 Sarlin Mika 2014 first published 2013 Sounds of Romanian and their spelling Romanian Grammar vid 2nd Helsinki Books on Demand GmbH s 16 37 ISBN 978 952 286 898 5 Valenzuela Pilar M Marquez Pinedo Luis Maddieson Ian 2001 Shipibo Journal of the International Phonetic Association 31 2 281 285 doi 10 1017 S0025100301002109 Wells John C 1982 Accents of English Volume 3 Beyond the British Isles pp i xx 467 674 Cambridge University Press ISBN 0 52128541 0 Wendel Asa Wendel Dag 1978 Kaagan Kalagan phonemic statement Studies in Philippine Linguistics 2 1 191 203 Arhiv originalu za 11 travnya 2015 Procitovano 8 bereznya 2017 Zimmer Karl Orgun Orhan 1999 Turkish Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 154 158 ISBN 978 0 521 65236 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Neogublenij golosnij serednogo ryadu visokogo pidnyattya amp oldid 38127736