www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західнополіський говір Західнополіський волинсько поліський говір один із старожитніх говорів північного наріччя українс

Західнополіський говір

Західнополіський (волинсько-поліський) говір — один із старожитніх говорів північного наріччя української мови.

Карта українських наріч і говорів (2005).
   Західнополіський говір (1)

Охоплює територію майже всієї Волинської і північно-західних районів Рівненської областей, а також Берестейщини в Білорусі.

До нього тісно прилягають надбузько-поліські говірки (відомі в науці під назвою підляські), що побутують на лівобережжі річки Західний Буг, тягнучись уздовж нього смугою 40-50 км до річки Нарва.

Північна межа західнополіського говору — з білоруською мовою, часом не зовсім чітко виявлена, з численними перехідними українсько-білоруськими говірками; на сході вона проходить з півночі на південь від гирла річки Стир до перетину річкою Горинь державного кордону України і далі по Горині, а з місця її найбільшого зближення зі Стиром — по цій річці у напрямку на Луцьк; західна межа — приблизно по Західному Бугу, на західному узбережжі якого також наявні окремі українські говірки; південна межа перетинає із заходу на схід населені пункти Володимир — Луцьк до межі зі Стиром. Уздовж цієї лінії на північ тягнеться досить широка (місцями до 100 км) смуга перехідних говірок на північноукраїнській основі.

Історичні фактори

Українсько-білоруська мовна межа за даними мовознавців

Західнополіський говір постав унаслідок давньої колонізації цієї території різними етнічними елементами. Очевидно, північна (поліська) частина історичної Волині з давніх часів етнічно відрізнялася від південної, яку охоплює сучасний волинський говір, що зумовлювалося різними природніми умовами. На території, яку охоплює західнополіський говір, згідно з давньоруським літописом, жило східнослов'янське плем'я бужан, яке пізніше стало називатися волинянами. Бужани первісно входили до племінного об'єднання дулібів. Західнополіський говір відповідає північній частині Червенської землі, яка охоплювала течію Стира, але не доходила до Горині. Отже, межа між середньополіським і західнополіським говорами повністю відповідає історичним даним. Також історичними чинниками зумовлена відмінність берестейських говірок від решти говірок західнополіського говору, бо волиняни перейшли р. Прип'ять і освоїли територію майбутньої Берестейщини. Виділення надбузьких говірок у західнополіському говорі пояснюється давніми етнічними зв'язками цієї території з Наддністрянщиною і багатовіковим перебуванням у складі Польщі. Західнополіський говір характеризується низкою специфічних ознак у фонетиці, граматиці й лексиці.

Сучасні межі західнополіського говору визначаємо так:

  • західна межа — державний кордон між Україною і Республікою Польща по річці Західний Буг (з Холмщини та південного Підляшшя українська людність була виселена ще у 1944−1947–х рр.), а навпроти Берестейської області Республіки Білорусь ця мовна межа різко повертає на захід територією північного Підляшшя, що охоплює регіон між Бугом і Нарвою (лише з десяток населених пунктів північніше Нарви);
  • східна межа — середина межиріччя Горині і Стиру;
  • південна межа — умовна лінія між містами Устилуг — Володимир — Луцьк — Рівне (на п'ятдесят кілометрів на північ і південь від цієї лінії знаходяться говірки перехідного типу)
  • північна межа — на північ від м. Більська-Підляського аж за р. Нарву (Республіка Польща)  та м. Кам'янця (Республіка Білорусь), далі по р. Ясельді до її впадіння у Прип'ять (тут теж існує, особливо на території Кам'янецького та Пружанського районів, широка смуга перехідних говірок від української до білоруської мови).

Фонетичні риси

Найхарактерніші фонетичні риси говору:

  • Відповідно до етимологічного [о] в новозакритих складах під наголосом виступають здебільшого монофтонги [у], [и], [і], [іи] (кун’, вул, кин’, вил, кіин’, віил, кін’, віл та ін.), хоч у пн. говірках цієї групи, а також у надбузько-поліських зустрічаються ще й дифтонги [уо], [уе], [уі], (вуол, муой, вуел, муей, вуіл, куін’ та ін.), які помітно витісняються монофтонгами, зокрема й [ÿ] (вÿл, мÿй та ін.);
  • На місці етимологічного [е] в новозакритих складах під наголосом також виступають звичайні монофтонги [у], [ÿ], [и], а частіше [і] (прин’ýс, прин’ÿс, прин’íс, жíнка, піч, шіст’, с'ім та ін.), хоч у надбузько-поліських говірках зустрічається ще дифтонг [іе] (хміел’ та ін.);
  • Давній [ѣ] як у наголошеній, так і в ненаголош. позиції заступається тепер монофтонгом [і] (сн'іг, с'іно, л'іс, л'ісá та ін.), хоч у ненаголош. позиції може бути й [и] (мишóк, писóк та ін.), проте в ряді говірок, зокрема в деяких північніших і в надбузько-поліських, під наголосом зустрічається ще й дифтонг [іе] чи [ие] (с'и́ено, л'іес, т'и́есто та ін.);
  • У ненаголошеній позиції [е], [и] зближуються (сеилó, теипéр, пос’íйиш та ін.);
  • Ненаголошене [о] зближується з [у] (гуолýбка, куожýх та ін.);
  • Поширені звукосполуки [гі], [кі], [xi], поряд з [ги], [ки], [хи], зокрема в пн. частині цих говірок (рокí, мурахí, нóчі та ін.);
  • Дзвінкі приголосні в серед. слів перед глухими і в кін. слова втрачають повністю або частково свою дзвінкість (сóлотко, сóлодко, д’íжка, моурóс, сат та ін.);
  • Поширеність приставних приголосних [в], [г] (гоувéс, гóко, вýлиц'а, вýсил'ниц'а та ін.);
  • У більшій частині говору наголош. звук я після м'яких і шиплячих приголосних переходить в е (вз'еў, д’éкувати, т’éжко, душ'е);
  • У північній частині говору в е переходить наголошений а після й (йéма, йéгода, йéблуко).

Граматичні риси

Граматичні риси західнополіського говору:

  • Поширеність закінчення -ови, -еви в давальному відмінку однини іменників чоловічого роду (си́нови, брáтови, дýбови, конéви та ін.);
  • Наявність закінчення -и в давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду як м'якої, так і твердої групи (ви́шни — на ви́шни, ли́пи — на ли́пи та ін.);
  • Вживання паралельних закінчень -ам, -ах і -ом, -ох у дав. і місц. в. мн. іменників ч. р. (волáм — волóм, столáм — столóм та ін.);
  • Наявність інфінітивних форм на -ти і -чи, як у південно-західних діалектах (ходи́ти, носи́ти, могчи́, пеи(к)чи́ та ін.);
  • Наявність складених форм майбутнього часу недоконаного виду, наприклад, буду ходи́ти і му ходи́ти;
  • У деяких говірках, зокрема, у надбузько-поліських, поширені складені форми минулого часу типу ходи́лис'мо (ми ходили), ходи́лис'те (ви ходили), а також ходи́лихмо (ми ходили), бýл'іхмо (ми були);
  • Поширеність, як і у південно-західних діалектах, іменникових утворень із суфіксом -иско, відповідно до утворень із суфіксом -ище, які поширені в інших поліських та південно-східних діалектах;
  • Наявність ряду синтаксичних конструкцій, спільних з південно-західними діалектами. Наприклад: нас булó двох (нас було двоє), мен’í боли́т’ головá (у мене болить голова) і т. д.

Особливістю західнополіського говору є нашарування на північну діалектну основу рис південно-західних діалектів. Найбільше південно-західних особливостей — у надбузьких говірках, найменше — у берестейських і пінських.

Див. також

Література

  • Михальчук К. П. Наречия, поднаречия и говоры Южной России в связи c наречиями Галичины. В кн.: Труды этногр.-стат. экспедиции в Западнорус. край. Юго-Зап. отдел, т. 7, в. 2. СПб., 1877
  • Шимановский В. Звуковые и форм. особенности нар. говоров Холмской Руси. Варшава, 1897
  • Tarnacky J. Studia porównawcza nad geografią wyrazów (Poliesie Mazowsze). Warszawa, 1939
  • Назарова Т. В. Інтерферентні ареали як об'єкт дослідження істор. діалектології. В кн.: Праці XIII Респ. діалектол. наради. К., 1970; ОЛА МИ. 1971. М., 1974
  • Бевзенко С. П. Укр. діалектологія. К., 1980; АУМ, т. 2. К., 1988
  • Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори. К., 1990

Відео

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zahidnopoliskij volinsko poliskij govir odin iz starozhitnih govoriv pivnichnogo narichchya ukrayinskoyi movi Karta ukrayinskih narich i govoriv 2005 Zahidnopoliskij govir 1 Ohoplyuye teritoriyu majzhe vsiyeyi Volinskoyi i pivnichno zahidnih rajoniv Rivnenskoyi oblastej a takozh Berestejshini v Bilorusi Do nogo tisno prilyagayut nadbuzko poliski govirki vidomi v nauci pid nazvoyu pidlyaski sho pobutuyut na livoberezhzhi richki Zahidnij Bug tyagnuchis uzdovzh nogo smugoyu 40 50 km do richki Narva Pivnichna mezha zahidnopoliskogo govoru z biloruskoyu movoyu chasom ne zovsim chitko viyavlena z chislennimi perehidnimi ukrayinsko biloruskimi govirkami na shodi vona prohodit z pivnochi na pivden vid girla richki Stir do peretinu richkoyu Gorin derzhavnogo kordonu Ukrayini i dali po Gorini a z miscya yiyi najbilshogo zblizhennya zi Stirom po cij richci u napryamku na Luck zahidna mezha priblizno po Zahidnomu Bugu na zahidnomu uzberezhzhi yakogo takozh nayavni okremi ukrayinski govirki pivdenna mezha peretinaye iz zahodu na shid naseleni punkti Volodimir Luck do mezhi zi Stirom Uzdovzh ciyeyi liniyi na pivnich tyagnetsya dosit shiroka miscyami do 100 km smuga perehidnih govirok na pivnichnoukrayinskij osnovi Zmist 1 Istorichni faktori 2 Fonetichni risi 3 Gramatichni risi 4 Div takozh 5 Literatura 6 Video 7 Dzherela 8 PosilannyaIstorichni faktori Redaguvati Ukrayinsko biloruska movna mezha za danimi movoznavcivZahidnopoliskij govir postav unaslidok davnoyi kolonizaciyi ciyeyi teritoriyi riznimi etnichnimi elementami Ochevidno pivnichna poliska chastina istorichnoyi Volini z davnih chasiv etnichno vidriznyalasya vid pivdennoyi yaku ohoplyuye suchasnij volinskij govir sho zumovlyuvalosya riznimi prirodnimi umovami Na teritoriyi yaku ohoplyuye zahidnopoliskij govir zgidno z davnoruskim litopisom zhilo shidnoslov yanske plem ya buzhan yake piznishe stalo nazivatisya volinyanami Buzhani pervisno vhodili do pleminnogo ob yednannya dulibiv Zahidnopoliskij govir vidpovidaye pivnichnij chastini Chervenskoyi zemli yaka ohoplyuvala techiyu Stira ale ne dohodila do Gorini Otzhe mezha mizh serednopoliskim i zahidnopoliskim govorami povnistyu vidpovidaye istorichnim danim Takozh istorichnimi chinnikami zumovlena vidminnist berestejskih govirok vid reshti govirok zahidnopoliskogo govoru bo volinyani perejshli r Prip yat i osvoyili teritoriyu majbutnoyi Berestejshini Vidilennya nadbuzkih govirok u zahidnopoliskomu govori poyasnyuyetsya davnimi etnichnimi zv yazkami ciyeyi teritoriyi z Naddnistryanshinoyu i bagatovikovim perebuvannyam u skladi Polshi Zahidnopoliskij govir harakterizuyetsya nizkoyu specifichnih oznak u fonetici gramatici j leksici Suchasni mezhi zahidnopoliskogo govoru viznachayemo tak zahidna mezha derzhavnij kordon mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Polsha po richci Zahidnij Bug z Holmshini ta pivdennogo Pidlyashshya ukrayinska lyudnist bula viselena she u 1944 1947 h rr a navproti Berestejskoyi oblasti Respubliki Bilorus cya movna mezha rizko povertaye na zahid teritoriyeyu pivnichnogo Pidlyashshya sho ohoplyuye region mizh Bugom i Narvoyu lishe z desyatok naselenih punktiv pivnichnishe Narvi shidna mezha seredina mezhirichchya Gorini i Stiru pivdenna mezha umovna liniya mizh mistami Ustilug Volodimir Luck Rivne na p yatdesyat kilometriv na pivnich i pivden vid ciyeyi liniyi znahodyatsya govirki perehidnogo tipu pivnichna mezha na pivnich vid m Bilska Pidlyaskogo azh za r Narvu Respublika Polsha ta m Kam yancya Respublika Bilorus dali po r Yaseldi do yiyi vpadinnya u Prip yat tut tezh isnuye osoblivo na teritoriyi Kam yaneckogo ta Pruzhanskogo rajoniv shiroka smuga perehidnih govirok vid ukrayinskoyi do biloruskoyi movi Fonetichni risi RedaguvatiNajharakternishi fonetichni risi govoru Vidpovidno do etimologichnogo o v novozakritih skladah pid nagolosom vistupayut zdebilshogo monoftongi u i i ii kun vul kin vil kiin viil kin vilta in hoch u pn govirkah ciyeyi grupi a takozh u nadbuzko poliskih zustrichayutsya she j diftongi uo ue ui vuol muoj vuel muej vuil kuin ta in yaki pomitno vitisnyayutsya monoftongami zokrema j y vyl myj ta in Na misci etimologichnogo e v novozakritih skladah pid nagolosom takozh vistupayut zvichajni monoftongi u y i a chastishe i prin ys prin ys prin is zhinka pich shist s imta in hoch u nadbuzko poliskih govirkah zustrichayetsya she diftong ie hmiel ta in Davnij ѣ yak u nagoloshenij tak i v nenagolosh poziciyi zastupayetsya teper monoftongom i sn ig s ino l is l isata in hoch u nenagolosh poziciyi mozhe buti j i mishok pisokta in prote v ryadi govirok zokrema v deyakih pivnichnishih i v nadbuzko poliskih pid nagolosom zustrichayetsya she j diftong ie chi ie s i eno l ies t i estota in U nenagoloshenij poziciyi e i zblizhuyutsya seilo teiper pos ijishta in Nenagoloshene o zblizhuyetsya z u guolybka kuozhyhta in Poshireni zvukospoluki gi ki xi poryad z gi ki hi zokrema v pn chastini cih govirok roki murahi nochita in Dzvinki prigolosni v sered sliv pered gluhimi i v kin slova vtrachayut povnistyu abo chastkovo svoyu dzvinkist solotko solodko d izhka mouros satta in Poshirenist pristavnih prigolosnih v g gouves goko vylic a vysil nic ata in U bilshij chastini govoru nagolosh zvuk ya pislya m yakih i shiplyachih prigolosnih perehodit v e vz ey d ekuvati t ezhko dush e U pivnichnij chastini govoru v e perehodit nagoloshenij a pislya j jema jegoda jebluko Gramatichni risi RedaguvatiGramatichni risi zahidnopoliskogo govoru Poshirenist zakinchennya ovi evi v davalnomu vidminku odnini imennikiv cholovichogo rodu si novi bratovi dybovi konevita in Nayavnist zakinchennya i v davalnomu i miscevomu vidminkah odnini imennikiv zhinochogo rodu yak m yakoyi tak i tverdoyi grupi vi shni na vi shni li pi na li pita in Vzhivannya paralelnih zakinchen am ah i om ohu dav i misc v mn imennikiv ch r volam volom stolam stolomta in Nayavnist infinitivnih form na ti i chi yak u pivdenno zahidnih dialektah hodi ti nosi ti mogchi pei k chi ta in Nayavnist skladenih form majbutnogo chasu nedokonanogo vidu napriklad budu hodi ti i mu hodi ti U deyakih govirkah zokrema u nadbuzko poliskih poshireni skladeni formi minulogo chasu tipu hodi lis mo mi hodili hodi lis te vi hodili a takozh hodi lihmo mi hodili byl ihmo mi buli Poshirenist yak i u pivdenno zahidnih dialektah imennikovih utvoren iz sufiksom isko vidpovidno do utvoren iz sufiksom ishe yaki poshireni v inshih poliskih ta pivdenno shidnih dialektah Nayavnist ryadu sintaksichnih konstrukcij spilnih z pivdenno zahidnimi dialektami Napriklad nas bulo dvoh nas bulo dvoye men i boli t golova u mene bolit golova i t d Osoblivistyu zahidnopoliskogo govoru ye nasharuvannya na pivnichnu dialektnu osnovu ris pivdenno zahidnih dialektiv Najbilshe pivdenno zahidnih osoblivostej u nadbuzkih govirkah najmenshe u berestejskih i pinskih Div takozh RedaguvatiZahidnopoliska mikromova nekodifikovana vidozminena redakciyeyu gazeti Zbudinne zahidnopoliska govirka ukrayinskoyi movi Literatura RedaguvatiMihalchuk K P Narechiya podnarechiya i govory Yuzhnoj Rossii v svyazi c narechiyami Galichiny V kn Trudy etnogr stat ekspedicii v Zapadnorus kraj Yugo Zap otdel t 7 v 2 SPb 1877 Shimanovskij V Zvukovye i form osobennosti nar govorov Holmskoj Rusi Varshava 1897 Tarnacky J Studia porownawcza nad geografia wyrazow Poliesie Mazowsze Warszawa 1939 Nazarova T V Interferentni areali yak ob yekt doslidzhennya istor dialektologiyi V kn Praci XIII Resp dialektol naradi K 1970 OLA MI 1971 M 1974 Bevzenko S P Ukr dialektologiya K 1980 AUM t 2 K 1988 Matviyas I G Ukrayinska mova i yiyi govori K 1990Video RedaguvatiUkrayinski dialekti Volin Zahidnopoliskij ta Volinskij govori Arhivovano 11 listopada 2021 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiG V Voronich Zahidnopoliskij govir Enciklopediya Ukrayinska mova Kiyiv 2000 Arhivovano 29 chervnya 2007 u Wayback Machine Arkushin G L Zahidnopoliska dialektologiya navch posib z region dialektologiyi dlya stud spec Ukr mova ta lit Luck Volin nac un t im Lesi Ukrayinki 2012 256 s Posilannya RedaguvatiProekt Fonokarta zahidnopoliskogo govoru ta sumizhzhya Govirkove kufro Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidnopoliskij govir amp oldid 38660181