Епенте́за (від дав.-гр. ἡ ἐπένθεσις — «вставка») — поява у словах додаткового звука; протилежне дієрезі явище.
- В українській мові: страм із срам «сором», строк із срок, верства із верста, павук із паук, жерсть із жесть;
- У білоруській мові: навука із наука;
- У російській мові (у діалектах): радиво із радио, ндрав із нрав.
Особливо поширене явище епентези в говірках та просторічному мовленні: радійо, окіян, константувати.
Поява епентичного [j] спостерігається також при засвоєнні запозичених слів зі збігом двох голосних: Italia → Італія, cavalleria → кавалерія. У коренях слів йотація непослідовна (дієз, але авіація, діаспора, колегіальний), втім проєкт Харківського правопису приписує поширити сферу вживання йотованих літер (діяспора, колегіяльний).
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005.
Посилання Редагувати
- Епентеза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 185. — ISBN 978-966-439-921-7.
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |