www.wikidata.uk-ua.nina.az

Румунська кирилиця Кириличні абеткиСлов янські БілоруськаБолгарськаСербськаМакедонськаРосійськаУкраїнськаЧорногорськаНес

Румунська кирилиця

Старорумунська кирилиця (молдовська кирилиця, давньомолдовський шрифт, старомолдовська кирилиця, влахо-слов'янська азбука, романокирилиця, молдово-волоська писемність, азбука влахо-молдовських рукописів) використовувалася для запису волоської і молдовської мов у Валахії, Трансильванії, Молдовському князівстві. В об'єднаній Румунії з початку 1860-х років офіційно стали використовувати румунську абетку на латинській основі; в Бессарабії з XIX століття — російську абетку.

Не плутати з Молдовська абетка.

Варіанти кириличного алфавіту, що вживалися для молдовської мови в Молдавській АРСР 1924–1932 і 1938–1940 років (між 1932 і 1938 роками офіційно використовували латиницю) і з 1940 по 1989 рік в Молдавській РСР (див. Молдовська абетка), значно відрізняються від традиційної кирилиці і являють собою адаптацію російської абетки для молдовської мови.

Перехід румунської писемності на латиницю був двоступеневим: спочатку (1830–1850-ті роки) застосовували так званий «перехідний алфавіт», що включав як кириличні, так і латинські знаки, і лише через кілька років була введена повноцінна латиниця.

Абетка

Перевагою кирилиці була її здатність досить чітко передавати фонетичні особливості мови волохів і молдован.

«Стандартний» варіант

Румунська кирилиця була дуже близька до сучасної для неї церковнослов'янської; відмінності у складі абетки (на кінець XVIII і XIX ст.) такі:

  • літеру ѕ застосовують тільки як цифровий знак, тобто фактично вона не є буквою;
  • не використовують ы, а для передачі цього звуку застосовують великий юс ѫ ;
  • початковий склад [ин] ([им] перед [б], [п], [м]) позначають видозміненою юсовою буквою ин ꙟ ;
  • для дзвінкого африкату [дж] застосовують спеціально винайдену букву џ .

Деякі літери (ь, ѣ, щ, голосні зі знаком стислості) мають відмінний від московського церковнослов'янського ізводу звуковий зміст, ближчий до болгарської фонетики.

Алфавітний порядок відтворюється за букварем: Букоавнъ пентру ꙟвъцътура прунчилѡр де а се депринде атѫт ла куноащерѣ словелѡр, ла словеніе, ши ла четаніе… Букурещй, 1826. Порядок літер не був строго фіксований і в деяких абетках і букварях міг істотно відрізнятися від наведеного. Деякі видання включають до складу алфавіту букву Ѿ, яку, як і Ы, в письмі ніколи не використовували, але вживали в Пасхалії. Іноді Ѿ могли писати на початку церковних термінів, запозичених із церковнослов'янської: наприклад, ѿпуст.

Порівняльна таблиця

Румунська кирилиця була близька до ранньої абетки церковнослов'янської мови богослужіння.

Літера Числове
значення 		Відповідник
у румунській
латинці 		Перехідний
алфавіт 		Відповідник
у молдовській
кирилиці 		Фонема Румунська
назва		 Староцерковнослов'янський
відповідник
name
А а 1 a A a а /a/ az азъ (azŭ)
Б б b Б б б /b/ buche бꙋкꙑ (buky)
В в 2 v В в в /v/ vede вѣдѣ (vĕdĕ)
Г г 3 g, gh G g г /ɡ/ glagol глаголи (glagoli)
Д д 4 d D d д /d/ dobru добро (dobro)
Є є, Е е 5 e E e е /e/ est єстъ (estŭ)
Ж ж j Ж ж ж /ʒ/ juvete живѣтє (živěte)
Ѕ ѕ 6 dz Ḑ ḑ дз /d͡z/ zalu ꙃѣло (dzělo)
З з 7 z Z z з /z/ zemle зємл҄ꙗ (zemlja)
И и 8 i I i и /i/ ije ижє (iže)
Й й i Ĭ ĭ й /j/, /ʲ/
І і 10 i I i и /i/ i и (i)
К к 20 c, ch К к
or
K k		 к /k/ kaku како (kako)
Л л 30 l Л л л /l/ liude людиѥ (ljudije)
М м 40 m M m м /m/ mislete мꙑслитє (myslite)
Н н 50 n N n н /n/ naș нашь (našĭ)
Ѻ ѻ, О o 70 o O o о /o̯/ on онъ (onŭ)
П п 80 p П п п /p/ pocoi покои (pokoi)
Р р 100 r Р р р /r/ râță рьци (rĭci)
С с 200 s S s с /s/ slovă слово (slovo)
Т т 300 t T t т /t/ tferdu тврьдо (tvrĭdo)
Ѹ ѹ, ОУ оу 400 u Ꙋ ꙋ (Ȣ, ȣ, ɣ) у /u/ upsilon ꙋкъ (ukŭ)
Ѹ Ȣ, У Ȣ ucu
Ф ф 500 f F f ф /f/ fârta фрьтъ (frĭtŭ)
Х х 600 h Х х х /h/ heru хѣръ (xěrŭ)
Ѡ ѡ 800 o O o о /o/ omega отъ (otŭ)
Щ щ șt Щ щ шт /ʃt/ ștea ща (šta)
Ц ц 900 ț Ц ц ц /t͡s/ ți ци
Ч ч 90 c (перед e, i) Ч ч ч /t͡ʃ/ cervu чрьвь (črĭvĭ)
Ш ш ș Ш ш ш /ʃ/ șa ша (ša)
Ъ ъ ă, ŭ Ъ ъ э /ə/ ier ѥръ (jerŭ)
Ы ы, Ꙑ ꙑ â, î, ĭ, ŭ Î î ы /ɨ/ ieri ѥрꙑ (jery)
Ь ь ă, ŭ, ĭ Ꙋ̆ ꙋ̆ ь — ѥрь (jerĭ)
Ѣ ѣ ea Ea ea я /e̯a/ eati(u) ѣть (ětĭ)
Ю ю iu Ĭꙋ ĭꙋ ю /ju/ Io / iu ю (ju)
Ꙗ ꙗ, IA ia Ĭa ĭa иа /ja/ ia ꙗ (ja)
Ѥ ѥ, IE ie Ĭe ĭe ие /je/ ѥ (je)
Ѧ ѧ ĭa, ea Ĭa ĭa, Ea ea я /ja/ ia ѧсъ (ęsŭ)
Ѫ ѫ î Î î ы /ɨ/ ѫсъ (ǫsŭ)
Ѯ ѯ 60 x Ks ks кс /ks/ csi ѯи (ksi)
Ѱ ѱ 700 ps Пs пs пс /ps/ psi ѱи (psi)
Ѳ ѳ 9 th, ft T t, Ft ft т, фт /t/ and approx. /θ/ or /f/ thita фита (fita)
Ѵ ѵ 400 i, u I i; Ꙋ ꙋ и, у /i/, /y/, /v/ ижица (ižica)
Ꙟ ꙟ, ↑ ↑ în îm În în Îm îm ын, ым /ɨn/, /ɨm/ în
Џ џ g (перед e, i) Џ џ ӂ /d͡ʒ/ gea

Див. також

Примітки

  1. Гром О. А. «Молдавский вопрос» в Бессарабии в конце XIX – начале XX века: сравнительный аспект // Россия XXI. 2014. № 4. — С. 58
  2. Гром О. Алфавит, язык и идентичность в Бессарабии второй половины XIX – начала XX вв. // Plural: journal of the History and Geography Department, "Ion Creanga" State Pedagogical University, Kishinev. Vol. 2 no. 3, 2014. PP. 5–24. — С. 15
  3. Молдавский язык // Велика радянська енциклопедія — Том 28 — 1954 — С. 105
  4. Шустек З. Румынские надписи на бумажных деньгах и их орфография // Крыніцазнаўства і спецыяльныя гістарычныя дысцыпліны: навук. зб. Вып. 4 — Мінск: БДУ. 2008 — С. 231
  5. Згідно зі статтею Costache Negruzzi, "Cum am învățat românește", вперше надрукованою в Curier de Ambe Sexe, I, nr. 22, p.337–343
  6. ↑ Великі літери проти малих: Є/Е, Ѻ/О, Ѹ/У, IA/Ѧ.
  7. Й не зовсім окрема літера; літери Ю, Ȣ and Ѡ також уживалися з бревісом.
  8. У словах грецького походження (чи запозичених через грецьку), літери И and І позначають ету та йоту, відповідно. У словах румунського й слов'янського походження, згідно російських правил до 1918, тобто, І пред голосними, И у решті випадків.
  9. Книга написана із застосуванням багатьох форм літери Ук
  10. Як Ѡ, так і О присутні не лише в запозичених, а й в румунських словах (подібно до цековнослов'янської та староукраїнської).
  11. ↑ Літери ĭ та ŭ позначають короткі, ледь чутні i or u.
  12. ↑ Лтери Ѯ, Ѱ, Ѳ та Ѵ вживаються в грецьких запозиченнях (особливо іменах і топонімах).

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kirilichni abetkiSlov yanski BiloruskaBolgarskaSerbskaMakedonskaRosijskaUkrayinskaChornogorskaNeslov yanski KazahskaKirgizkaMongolskaTadzhickaIstorichni Staroslov yanska abetkaRumunska kirilicyaMoldovska abetka Zaznacheni tilki oficijnialfaviti derzhav chleniv OON Detalnishe tut Starorumunska kirilicya moldovska kirilicya 1 davnomoldovskij shrift 2 staromoldovska kirilicya vlaho slov yanska azbuka romanokirilicya moldovo voloska pisemnist azbuka vlaho moldovskih rukopisiv vikoristovuvalasya dlya zapisu voloskoyi i moldovskoyi mov u Valahiyi Transilvaniyi Moldovskomu knyazivstvi V ob yednanij Rumuniyi z pochatku 1860 h rokiv oficijno stali vikoristovuvati rumunsku abetku na latinskij osnovi v Bessarabiyi z XIX stolittya 3 rosijsku abetku Ne plutati z Moldovska abetka Varianti kirilichnogo alfavitu sho vzhivalisya dlya moldovskoyi movi v Moldavskij ARSR 1924 1932 i 1938 1940 rokiv mizh 1932 i 1938 rokami oficijno vikoristovuvali latinicyu i z 1940 po 1989 rik v Moldavskij RSR div Moldovska abetka znachno vidriznyayutsya vid tradicijnoyi kirilici i yavlyayut soboyu adaptaciyu rosijskoyi abetki dlya moldovskoyi movi Perehid rumunskoyi pisemnosti na latinicyu buv dvostupenevim spochatku 1830 1850 ti roki zastosovuvali tak zvanij perehidnij alfavit sho vklyuchav yak kirilichni tak i latinski znaki i lishe cherez kilka rokiv bula vvedena povnocinna latinicya Zmist 1 Abetka 1 1 Standartnij variant 2 Porivnyalna tablicya 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaAbetka RedaguvatiPerevagoyu kirilici bula yiyi zdatnist dosit chitko peredavati fonetichni osoblivosti movi volohiv i moldovan 4 Standartnij variant Redaguvati Rumunska kirilicya bula duzhe blizka do suchasnoyi dlya neyi cerkovnoslov yanskoyi vidminnosti u skladi abetki na kinec XVIII i XIX st taki literu ѕ zastosovuyut tilki yak cifrovij znak tobto faktichno vona ne ye bukvoyu ne vikoristovuyut y a dlya peredachi cogo zvuku zastosovuyut velikij yus ѫ pochatkovij sklad in im pered b p m poznachayut vidozminenoyu yusovoyu bukvoyu in ꙟ dlya dzvinkogo afrikatu dzh zastosovuyut specialno vinajdenu bukvu џ Deyaki literi ѣ sh golosni zi znakom stislosti mayut vidminnij vid moskovskogo cerkovnoslov yanskogo izvodu zvukovij zmist blizhchij do bolgarskoyi fonetiki Alfavitnij poryadok vidtvoryuyetsya za bukvarem Bukoavn pentru ꙟvctura prunchilѡr de a se deprinde atѫt la kunoasherѣ slovelѡr la slovenie shi la chetanie Bukureshj 1826 Poryadok liter ne buv strogo fiksovanij i v deyakih abetkah i bukvaryah mig istotno vidriznyatisya vid navedenogo Deyaki vidannya vklyuchayut do skladu alfavitu bukvu Ѿ yaku yak i Y v pismi nikoli ne vikoristovuvali ale vzhivali v Pashaliyi Inodi Ѿ mogli pisati na pochatku cerkovnih terminiv zapozichenih iz cerkovnoslov yanskoyi napriklad ѿpust Persha poshtova marka Moldavskogo knyazivstva pershij vipusk 1858 Poshtova marka Moldavskogo knyazivstva drugij vipusk 1858 Porivnyalna tablicya RedaguvatiRumunska kirilicya bula blizka do rannoyi abetki cerkovnoslov yanskoyi movi bogosluzhinnya Litera Chisloveznachennya Vidpovidniku rumunskijlatinci Perehidnijalfavit Vidpovidniku moldovskijkirilici Fonema Rumunskanazva 5 Starocerkovnoslov yanskijvidpovidniknameA a 1 a A a a a az az azŭ B b b B b b b buche bꙋkꙑ buky V v 2 v V v v v vede vѣdѣ vĕdĕ G g 3 g gh G g g ɡ glagol glagoli glagoli D d 4 d D d d d dobru dobro dobro Ye ye E e 6 5 e E e e e est yest estŭ Zh zh j Zh zh zh ʒ juvete zhivѣtye zivete Ѕ ѕ 6 dz Ḑ ḑ dz d z zalu ꙃѣlo dzelo Z z 7 z Z z z z zemle zyeml ꙗ zemlja I i 8 i I i i i ije izhye ize J j 7 i Ĭ ĭ j j ʲ I i 8 10 i I i i i i i i K k 20 c ch K k or K k k k kaku kako kako L l 30 l L l l l liude lyudiѥ ljudije M m 40 m M m m m mislete mꙑslitye myslite N n 50 n N n n n naș nash nasĭ Ѻ ѻ O o 6 70 o O o o o on on onŭ P p 80 p P p p p pocoi pokoi pokoi R r 100 r R r r r rață rci rĭci S s 200 s S s s s slovă slovo slovo T t 300 t T t t t tferdu tvrdo tvrĭdo Ѹ ѹ OU ou 6 400 u Ꙋ ꙋ 9 Ȣ ȣ ɣ u u upsilon ꙋk ukŭ Ѹ Ȣ U Ȣ 6 ucuF f 500 f F f f f farta frt frĭtŭ H h 600 h H h h h heru hѣr xerŭ Ѡ ѡ 10 800 o O o o o omega ot otŭ Sh sh șt Sh sh sht ʃt ștea sha sta C c 900 ț C c c t s ți ciCh ch 90 c pered e i Ch ch ch t ʃ cervu chrv crĭvĭ Sh sh ș Sh sh sh ʃ șa sha sa ă ŭ 11 e e ier ѥr jerŭ Y y Ꙑ ꙑ a i ĭ ŭ 11 I i y ɨ ieri ѥrꙑ jery ă ŭ ĭ 11 Ꙋ ꙋ ѥr jerĭ Ѣ ѣ ea Ea ea ya e a eati u ѣt etĭ Yu yu iu Ĭꙋ ĭꙋ yu ju Io iu yu ju Ꙗ ꙗ IA 6 ia Ĭa ĭa ia ja ia ꙗ ja Ѥ ѥ IE 6 ie Ĭe ĭe ie je ѥ je Ѧ ѧ ĭa ea 11 Ĭa ĭa Ea ea ya ja ia ѧs esŭ Ѫ ѫ i I i y ɨ ѫs ǫsŭ Ѯ ѯ 12 60 x Ks ks ks ks csi ѯi ksi Ѱ ѱ 12 700 ps Ps ps ps ps psi ѱi psi Ѳ ѳ 12 9 th ft T t Ft ft t ft t and approx 8 or f thita fita fita Ѵ ѵ 12 400 i u I i Ꙋ ꙋ i u i y v izhica izica Ꙟ ꙟ in im In in Im im yn ym ɨn ɨm inЏ џ g pered e i Џ џ ӂ d ʒ geaDiv takozh RedaguvatiMoldovska abetka Polska kirilicyaPrimitki Redaguvati Grom O A Moldavskij vopros v Bessarabii v konce XIX nachale XX veka sravnitelnyj aspekt Rossiya XXI 2014 4 S 58 Grom O Alfavit yazyk i identichnost v Bessarabii vtoroj poloviny XIX nachala XX vv Plural journal of the History and Geography Department Ion Creanga State Pedagogical University Kishinev Vol 2 no 3 2014 PP 5 24 S 15 Moldavskij yazyk Velika radyanska enciklopediya Tom 28 1954 S 105 Shustek Z Rumynskie nadpisi na bumazhnyh dengah i ih orfografiya Krynicaznaystva i specyyalnyya gistarychnyya dyscypliny navuk zb Vyp 4 Minsk BDU 2008 S 231 Zgidno zi statteyu Costache Negruzzi Cum am invățat romanește vpershe nadrukovanoyu v Curier de Ambe Sexe I nr 22 p 337 343 a b v g d e Veliki literi proti malih Ye E Ѻ O Ѹ U IA Ѧ J ne zovsim okrema litera literi Yu Ȣ and Ѡ takozh uzhivalisya z brevisom U slovah greckogo pohodzhennya chi zapozichenih cherez grecku literi I and I poznachayut etu ta jotu vidpovidno U slovah rumunskogo j slov yanskogo pohodzhennya zgidno rosijskih pravil do 1918 tobto I pred golosnimi I u reshti vipadkiv Kniga napisana iz zastosuvannyam bagatoh form literi Uk Yak Ѡ tak i O prisutni ne lishe v zapozichenih a j v rumunskih slovah podibno do cekovnoslov yanskoyi ta staroukrayinskoyi a b v g Literi ĭ ta ŭ poznachayut korotki led chutni i or u a b v g Lteri Ѯ Ѱ Ѳ ta Ѵ vzhivayutsya v greckih zapozichennyah osoblivo imenah i toponimah Posilannya RedaguvatiKolekciya rumunskih starodrukiv v elektronnij biblioteci Dacoromanica Transsylvanica kolekciya transilvanskih knig i manuskriptiv v t ch rumunskoyu movoyu Ginkulov Ya D Naris pravil valah moldavskoyi gramatiki SPb 1840 Staroruminska pisemnist Grigorie Ou reki Domnij C rѫj Mѡldovij shi viѧca lѡr Chronique de Moldavie depuis le milieu du XIVe siecle jusqu a l an 1594 par Gregoire Urechi texte roumain avec traduction francaise notes historiques tableaux genealogiques glossaire et table par Emile Picot Paris 1878 86 Paralelnij tekst rumunskoyu ta francuzkoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rumunska kirilicya amp oldid 38950531