www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юс малий Малий юсUnicode hex велика U 0466мала U 0467КирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С

Юс малий

Малий юс
Unicode (hex)
велика: U+0466
мала: U+0467
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

Мали́й юс (Ѧ ѧ) — давня кирилична літера, що нині вживається лише в церковнослов'янській мові. Мала вигляд і займала 36-ту позицію. Була присутня також у глаголичній абетці, де мала вигляд і посідала 35-ту позицію.

У ранній кирилиці позначала також число 900. Це можна пояснити тим, що малий юс графічно дещо схожий на архаїчну (відсутню в класичному грецькому алфавіті) давньогрецьку букву сампі (Ϡ) — з тим же числовим значенням. У глаголиці й пізній кирилиці числового значення вже не мала.

Історія Редагувати

Див. також: Носові голосні в праслов'янській мові
Див. також: Юси

Літера «малий юс» уперше з'являється в глаголиці, де вона мала накреслення . У хорватських джерелах відомий як «енсъ» (хорв. ęsъ). Графічне походження «малого юса» неясне, її пояснюють як варіант глаголичного («наш») або як лігатуру грецьких літер εν («епсилон» + «ню») або ον («омікрон» + «ню»), в обох випадках це пов'язане з носовим характером позначуваного звука (ен). Відоме вживання малого юса і замість (наприклад у слові «ангелъ» у «Синайській псалтирі»). Існує гіпотеза, що символу не існувало в найдавнішій глаголиці: окреме позначення нейотованого носового впроваджено пізніше. Зрідка, тільки в Зографському і Маріїнському Євангеліях, вживається «юс з хвостом» — .

Кириличну форму Ѧ пояснюють як повернуту на 90° за годинниковою стрілкою глаголичну літеру.

Рукописний малий юс

У староцерковнослов'янській мові позначав носовий звук [ɛ̃] (у фонетичній транскрипції праслов'янської мови ця фонема позначається символом *ę), і відповідав сучасній польській літері ę (староцерк.-слов. сѧ, пѧть — пор. пол. się, pięć). Успадкований старослов'янською від праслов'янської, цей звук ще на початку ІІ тис. н. е. існував у південнослов'янському і західнослов'янському мовленні. Але оскільки у східнослов'янських землях на X—XI ст. малий юс втратив носове звучання і став позначати звук ['a], [ja], незабаром ця зміна відбулася і на письмі в руському ізводі старослов'янської: ѧ стали змішувати з йотованим а (староцерк.-слов. сѧ — дав.-рус. ся (себе), староцерк.-слов. пѧть — дав.-рус. пять).

З XVII ст. у церковнослов'янській мові вживання малого юса і йотованого «а» визначається правилами правопису, а не первісним фонетичним значенням цих символів.

У разі використання церковнослов'янського алфавіту для письма іншими мовами (українською, російською, сербською) займенник «я» (якому відповідав церковнослов'янський азъ) передавався тільки через йотоване «а», а не через Ѧ.

У польській кирилиці (варіант «юсовиця») символ ѧ передавав носовий [e] і відповідав латинському ę («e з огонеком»).

Сучасність Редагувати

Малий юс зберігається у сучасній церковнослов'янській мові, де він є фонетичним дублером йотованого а і читається як ['a], [ja]. Різниця в їхньому вживанні регулюється орфографічними правилами й слугує для розрізнення омофонів.

Малий юс на обкладинці видання опери «Життя за царя» початку XX ст. використаний на місці звичайного «я»

Правила церковнослов'янської орфографії вимагають вживання йотованого «а» на початку слів, а малого юса — у середині та наприкінці, за такими двома винятками:

  • особовий займенник ѧ҆̀ («їх», 3-тя особа знах. відм. множини та двоїни) пишеться через Ѧ. Проте, похідний від нього відносний займенник я́же («яка», «котра», «які», «котрі», «яких», «котрих») — через йотоване «а»;
  • слово ѧ҆́зыкъ («язик», «мова») з похідними пишеться через Ѧ, слово іазыкъ («народ», «плем'я») — через йотоване «а»: наше́ствїе га́ллѡвъ и҆ съ ни́ми двана́десѧти іа́зы̑къ.

На відміну від староцерковнослов'янської мови південнослов'янських ізводів, написання літер Ѧ, звичайного і йотованого «а» у сучасній церковнослов'янській не є етимологічним: так, у формі аориста 3-ї особи однини (быша, взѧша) прикінцеве «а» походить від носового *ę (староцерк.-слов. бышѧ, взѧшѧ), у слові іазыкъ початкове йотоване «а» — до *ję, а в займеннику моѧ, твоѧ прикінцевий Ѧ сходить до *ja (староцерк.-слов. моіа, твоіа).

На відміну від східнослов'янських мов, де літера «я» ніколи не пишеться після шиплячих, заміняючись «а», у церковнослов'янському правописі Ѧ можуть писати й в цій позиції. Вживання Ѧ замість трапляється у таких випадках:

  • у закінченнях займенників, прикметників, дієприкметників і іменників Ѧ вказує на форми множини. Наприклад, дщѝ на́ша («наша дочка») — дщєрѝ на́шѧ («наші дочки»);
  • в суфіксах коротких активних дієприкметників теперішнього часу (називний відмінок однини чол. і сер. родів) іноді може використовуватися для відрізнення на письмі від тотожних їм за вимовою форм аориста. Наприклад, слы́шѧ («чуючи») — слы́ша («ти/він чув», аорист від слы́шати). Втім, Ѧ часто пишеться у суфіксах форм, що не мають омофонів, наприклад, слы́шѧй («той, хто чує»).

Малий йотований юс Редагувати

Малий йотований юс мав накреслення ѩ і був лігатурою літер І і Ѧ. Передавав *ję — йотований звук *ę. Відомий лише в найдавніших пам'ятках. У руському ізводі замінявся ѧ або іа.

У глаголиці мав накреслення і був лігатурою («єсть») і («малий юс»). У хорватських джерелах відомий як «йен», «єн» (хорв. ję). Існує гіпотеза, що в найдавнішій глаголиці був лише йотований варіант малого юса, а нейотований з'явився пізніше.

У польській кирилиці (варіант «юсовиця») символ ѩ передавав йотований носовий [je] і відповідав латинським сполученням ję, ię.

Таблица кодів Редагувати

У Юнікоді:

Регістр Десятковий
код 		16-ковий
код 		Вісімковий
код 		Двійковий код
Велика 1126 0466 002146 00000100 01100110
Мала 1127 0467 002147 00000100 01100111

В HTML велику літеру Ѧ можна записати як Ѧ або Ѧ, а малу ѧ — як ѧ або ѧ.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Л. В. Біленька-Свистович, Н. Р. Рибак. Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником для духов. навч. закл. — К.: Криниця, 2000.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Происхождение букв глаголицы [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Malij yusUnicode hex velika U 0466mala U 0467KirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciMali j yus Ѧ ѧ davnya kirilichna litera sho nini vzhivayetsya lishe v cerkovnoslov yanskij movi Mala viglyad i zajmala 36 tu poziciyu Bula prisutnya takozh u glagolichnij abetci de mala viglyad i posidala 35 tu poziciyu U rannij kirilici poznachala takozh chislo 900 Ce mozhna poyasniti tim sho malij yus grafichno desho shozhij na arhayichnu vidsutnyu v klasichnomu greckomu alfaviti davnogrecku bukvu sampi Ϡ z tim zhe chislovim znachennyam U glagolici j piznij kirilici chislovogo znachennya vzhe ne mala Zmist 1 Istoriya 2 Suchasnist 3 Malij jotovanij yus 4 Tablica kodiv 5 Div takozh 6 Dzherela 7 PrimitkiIstoriya RedaguvatiDiv takozh Nosovi golosni v praslov yanskij movi Div takozh Yusi Litera malij yus upershe z yavlyayetsya v glagolici de vona mala nakreslennya nbsp U horvatskih dzherelah vidomij yak ens horv es Grafichne pohodzhennya malogo yusa neyasne yiyi poyasnyuyut yak variant glagolichnogo nbsp nash abo yak ligaturu greckih liter en epsilon nyu abo on omikron nyu v oboh vipadkah ce pov yazane z nosovim harakterom poznachuvanogo zvuka en Vidome vzhivannya malogo yusa i zamist nbsp napriklad u slovi angel u Sinajskij psaltiri Isnuye gipoteza sho simvolu nbsp ne isnuvalo v najdavnishij glagolici okreme poznachennya nejotovanogo nosovogo vprovadzheno piznishe 1 Zridka tilki v Zografskomu i Mariyinskomu Yevangeliyah vzhivayetsya yus z hvostom nbsp Kirilichnu formu Ѧ poyasnyuyut yak povernutu na 90 za godinnikovoyu strilkoyu glagolichnu literu nbsp Rukopisnij malij yusU starocerkovnoslov yanskij movi poznachav nosovij zvuk ɛ u fonetichnij transkripciyi praslov yanskoyi movi cya fonema poznachayetsya simvolom e i vidpovidav suchasnij polskij literi e starocerk slov sѧ pѧt por pol sie piec Uspadkovanij staroslov yanskoyu vid praslov yanskoyi cej zvuk she na pochatku II tis n e isnuvav u pivdennoslov yanskomu i zahidnoslov yanskomu movlenni Ale oskilki u shidnoslov yanskih zemlyah na X XI st malij yus vtrativ nosove zvuchannya i stav poznachati zvuk a ja nezabarom cya zmina vidbulasya i na pismi v ruskomu izvodi staroslov yanskoyi ѧ stali zmishuvati z jotovanim a starocerk slov sѧ dav rus sya sebe starocerk slov pѧt dav rus pyat Z XVII st u cerkovnoslov yanskij movi vzhivannya malogo yusa i jotovanogo a viznachayetsya pravilami pravopisu a ne pervisnim fonetichnim znachennyam cih simvoliv U razi vikoristannya cerkovnoslov yanskogo alfavitu dlya pisma inshimi movami ukrayinskoyu rosijskoyu serbskoyu zajmennik ya yakomu vidpovidav cerkovnoslov yanskij az peredavavsya tilki cherez jotovane a a ne cherez Ѧ U polskij kirilici variant yusovicya simvol ѧ peredavav nosovij e i vidpovidav latinskomu e e z ogonekom Suchasnist RedaguvatiMalij yus zberigayetsya u suchasnij cerkovnoslov yanskij movi de vin ye fonetichnim dublerom jotovanogo a i chitayetsya yak a ja Riznicya v yihnomu vzhivanni regulyuyetsya orfografichnimi pravilami j sluguye dlya rozriznennya omofoniv nbsp Malij yus na obkladinci vidannya operi Zhittya za carya pochatku XX st vikoristanij na misci zvichajnogo ya Pravila cerkovnoslov yanskoyi orfografiyi vimagayut vzhivannya jotovanogo a na pochatku sliv a malogo yusa u seredini ta naprikinci za takimi dvoma vinyatkami osobovij zajmennik ѧ yih 3 tya osoba znah vidm mnozhini ta dvoyini pishetsya cherez Ѧ Prote pohidnij vid nogo vidnosnij zajmennik ya zhe yaka kotra yaki kotri yakih kotrih cherez jotovane a slovo ѧ zyk yazik mova z pohidnimi pishetsya cherez Ѧ slovo iazyk narod plem ya cherez jotovane a nashe stvyie ga llѡv i s ni mi dvana desѧti ia zy k Na vidminu vid starocerkovnoslov yanskoyi movi pivdennoslov yanskih izvodiv napisannya liter Ѧ zvichajnogo i jotovanogo a u suchasnij cerkovnoslov yanskij ne ye etimologichnim tak u formi aorista 3 yi osobi odnini bysha vzѧsha prikinceve a pohodit vid nosovogo e starocerk slov byshѧ vzѧshѧ u slovi iazyk pochatkove jotovane a do je a v zajmenniku moѧ tvoѧ prikincevij Ѧ shodit do ja starocerk slov moia tvoia Na vidminu vid shidnoslov yanskih mov de litera ya nikoli ne pishetsya pislya shiplyachih zaminyayuchis a u cerkovnoslov yanskomu pravopisi Ѧ mozhut pisati j v cij poziciyi Vzhivannya Ѧ zamist nbsp traplyayetsya u takih vipadkah u zakinchennyah zajmennikiv prikmetnikiv diyeprikmetnikiv i imennikiv Ѧ vkazuye na formi mnozhini Napriklad dshѝ na sha nasha dochka dshyerѝ na shѧ nashi dochki v sufiksah korotkih aktivnih diyeprikmetnikiv teperishnogo chasu nazivnij vidminok odnini chol i ser rodiv inodi mozhe vikoristovuvatisya dlya vidriznennya na pismi vid totozhnih yim za vimovoyu form aorista Napriklad sly shѧ chuyuchi sly sha ti vin chuv aorist vid sly shati Vtim Ѧ chasto pishetsya u sufiksah form sho ne mayut omofoniv napriklad sly shѧj toj hto chuye Malij jotovanij yus RedaguvatiMalij jotovanij yus mav nakreslennya ѩ i buv ligaturoyu liter I i Ѧ Peredavav je jotovanij zvuk e Vidomij lishe v najdavnishih pam yatkah U ruskomu izvodi zaminyavsya ѧ abo ia U glagolici mav nakreslennya nbsp i buv ligaturoyu nbsp yest i nbsp malij yus U horvatskih dzherelah vidomij yak jen yen horv je Isnuye gipoteza sho v najdavnishij glagolici buv lishe jotovanij variant malogo yusa a nejotovanij z yavivsya piznishe 1 U polskij kirilici variant yusovicya simvol ѩ peredavav jotovanij nosovij je i vidpovidav latinskim spoluchennyam je ie Tablica kodiv RedaguvatiU Yunikodi Registr Desyatkovijkod 16 kovijkod Visimkovijkod Dvijkovij kodVelika 1126 0466 002146 00000100 01100110Mala 1127 0467 002147 00000100 01100111V HTML veliku literu Ѧ mozhna zapisati yak amp 1126 abo amp x466 a malu ѧ yak amp 1127 abo amp x467 Div takozh RedaguvatiYusi Velikij yusDzherela RedaguvatiL V Bilenka Svistovich N R Ribak Cerkovnoslov yanska mova Pidruchnik zi slovnikom dlya duhov navch zakl K Krinicya 2000 Primitki Redaguvati a b Proishozhdenie bukv glagolicy Arhivovano 16 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yus malij amp oldid 40323943