www.wikidata.uk-ua.nina.az

Знахідний відмінок або акузати в лат accusativus від accuso звинувачую відповідає на запитання кого що Виражає об єкт що

Знахідний відмінок

Знахідний відмінок, або акузати́в (лат. accusativus; від accuso — «звинувачую») відповідає на запитання «кого?», «що?».

Виражає об'єкт, що зазнає прямої дії з боку суб'єкта: Козак знайшов свого коня. Програміст має скласти програму.

У мовах номінативного ладу знахідний відмінок використовується для позначення пацієнса, в ергативних мовах у цій ролі виступає абсолютив.

Знахідний відмінок в українській мові Редагувати

У «Граматіці словенскій» Лаврентія Зізанія знахідний відмінок відомий як винителный падежь. Той же термін прийнятий у «Граматиці слов'янській» Мелетія Смотрицького; автор так тлумачить його значення: винителный єстъ/ имже кого повинна творимъ: якѡ человѣка.

Історія Редагувати

У праслов'янський і давньоруській мовах було до 9 типів відмінювання, які визначалися не родом і закінченнями, як у сучасній мові, а тематичними голосними ранньопраслов'янських основ — так званими детермінативами (до останніх також відносять приголосні звуки основ на приголосний).

У ранній праслов'янській мові форми знахідного відмінка всіх іменників чоловічого і жіночого родів відрізнялися від форм називного своїми закінченнями. Ці флексії (в однині — *-m, у множині — *-ns) успадковані праслов'янською мовою з праіндоєвропейської й ідентичні відмінковим флексіям інших індоєвропейських мов: ранньо-прасл. *vodam («воду») — лат. aquam, ранньо-прасл. *domŭm («дім») — лат. domum. Ще на дуже ранньому етапі розвитку праслов'янської давній прикінцевий * -m перейшов у *-n у межах фонетичного закону (*vodam > *vodan, *domŭm > *domŭn). Надалі, після того як у праслов'янській став діяти «закон відкритого складу», відбулися фонетичні зміни: в іменників з давньою основою на *-ā закінчення (разом з останнім голосним основи) -an (з ранішого -am) перейшло в носовий *ǫ (прасл. *vodǫ), в іменників з основою на *-ŭ втратилася прикінцева приголосна *-n, а голосна основи *-ŭ- перейшла в редукований *ъ. Оскільки зникнення прикінцевого приголосного (*-s) відбулося також і в називному відмінку (*domŭs — з ранішого *domŏs), форми називного і знахідного в іменників з основою на *-ŭ збіглися: прасл. *domъ. Подібним же чином збіглися форми називного і знахідного в іменників основ на *-ŏ: ранньо-прасл. *gordŏ-n < *gordŏ-m («го́род», «огоро́жу», «горо́д», пор. лат. hortum, «горо́д», «сад») > *gordъ, з переходом *ŏ > *ŭ > *ъ; і в іменників основ на *-ĭ: ранньо-прасл. *gostĭ-n < *gostĭ-m («іноземця», «гостя», пор. лат. hostem, «ворога») > *gostь, з переходом ĭ в редукований *ь.

Дещо відмінним було утворення форм знахідного відмінка праслов'янських іменників з основою на *-ū (звук, що надалі перейшов в *y):*bry («брова»), *buky («буква», «книга»), *kerky, *cerky («церква», другий варіант є наслідком другої палаталізації), *ljuby («любов»), *svekry («свекруха»), *koty («якір»), *kry («кров»), *xorǫgy («хоругва», «корогва»). У них основа непрямих відмінків і називного відмінка множини відрізнялася від основи називного відмінка однини сполученням *ъv < *ŭu̯, а знахідний відмінок отримував закінчення *ь: *brъvь, *bukъvь, *cerkъvь, *kotъvь, *krъvь, *ljubъvь, *svekrъvь, *xorǫgъvь. Переважне вживання форм непрямих відмінків привело до того, що вже в праслов'янський період форми називного відмінка стали витіснятися формами знахідного. У сучасній українській за деякими словами цього типу збереглося закінчення «-в», тільки без редукованого [ь] (кров, любов), або новоутворені форми на -ва (брова, буква, кітва, хоругва, церква), в останньому разі в них утворилася нова форма знахідного відмінка (брову, букву) за аналогією з іменниками з основою на *-a.

У множині форми називного і знахідного відмінків збігалися в іменників з основами *-a, *ĭ та *-ū (дав.-рус. рыбы, рѫкы, гости, гѫси, цьркъви, хорѫгъви), а також в іменників середнього роду (дав.-рус. села, мѣста, словеса, небеса, чудеса). В іменників з іншими основами форми називного і знахідного розрізнювалися. В іменників чоловічого роду на *-ŏ називний відмінок множини чоловічого роду мав закінчення *i (з ранішого *oi̯ відповідно до монофтонгізації дифтонгів). у твердому і м'якому варіантах (дав.-рус. городи, ворози, друзи, мѫжи, отьци, краи, у другому і третьому прикладах перехід *g > *z пояснюється ефектом другої палаталізації), знахідний — закінчення *y (з ранньо-прасл. *-ōns) у твердому варіанті (дав.-рус. городы, ворогы, другы), і закінчення *ě або *ę у м'якому (дав.-рус. отьцѧ, мѫжѧ, краѧ). В іменників з основою на *-ŭ називний множини мав закінчення *-ove (дав.-рус. домове, садове, сынове), знахідний (а також називно-знахідний двоїни) — *y < *-ūns (дав.-рус. домы, сады, сыны), в іменників з основою на *n називний множини мав закінчення *e (дав.-рус. дьне, камене, степене), знахідний — *i (дав.-рус. дьни, камени, степени). Надалі, після змішання парадигм різних типів відмінювання, залишилася тільки форма знахідного відмінка, що замінила давні форми називного (суч. укр. городи, вороги, доми, сади, сини, дні, степені), лише у деяких випадках збереглися форми називного (суч. укр. друзі).

Окрім однини і множини, у праслов'янській і давньоруській мовах знахідний відмінок мали і форми двоїни. У цій граматичній категорії форми знахідного відмінка у всіх іменників збігалися з формами називного (дав.-рус. очи, уши, рѫцѣ, города, брата, сыны).

Оскільки форми називного і знахідного відмінків не розрізнювалися в більшості іменників, це створювало певні незручності (синтаксичну неоднозначність), адже не можна було відрізнити підмета від додатка. При вільному порядку слів у реченні вирази типу кънѧзь любить братъ і братъ любить кънѧзь могли бути повністю тотожними за сенсом. Це призвело до того, що вже в старослов'янських пам'ятках спостерігають заміну форм знахідного формами родового відмінка. Цей процес дедалі поширювався, надалі форму родового відмінка стали вживати і після прийменників (за друга, за друзів — замість за другъ, за другы). Реліктами давнього вживання знахідного відмінка після прийменників є деякі слова і сталі вирази: заміж, замуж (від дав.-рус. за мѫжь — «за чоловіка», «за мужа»), піти в гості (замість *в гостей), постригтися в ченці (замість *в ченців), і навіть балотуватися в депутати (замість *в депутатів). У сучасній українській форми родового відмінка витіснили форми знахідного для істот, а у розмовно-побутовому мовленні — навіть і для неістот. У російській мові форми родового вживаються за знахідний тільки в істот (открыть рот), а поширені сполучення типу налить чаю являють окремий випадок вживання родового як додатка.

В українській мові форми називного і знахідного відмінків середнього роду в усіх числах завжди збігаються. Це є характерною ознакою не тільки слов'янських, але й всіх індоєвропейських мов (наприклад, лат. vasum, «посудина» — vasum, «посудину»).

Див. також: Історія українського відмінка

Сучасність Редагувати

Лише деякі слова у сучасній українській мові мають окрему форму знахідного відмінка. До них належать іменники І відміни (воду, жінку, воєводу), а також прикметники жіночого роду, які мають у знахідному однини закінчення -у (< *ǫ < *-an < *-am). В інших випадках, залежно від того, йдеться про назву істоти чи неістоти, знахідний відмінок омонімічний з називним — знахідний неістотний, чи з родовим — знахідний істотний відмінок.

Роль знахідного істотного чоловічого роду ІІ відміни, а також множини всіх відмін грає родовий відмінок (зустріти гостя, любити брата, побачити сестер). В офіційно-діловому стилі мовлення форма знахідного неістотного чоловічого роду ІІ відміни збігається з формою називного (відкрити рот, написати лист, купити олівець). У розмовно-побутовому мовленні трапляється вживання родового відмінка у ролі знахідного неістот (відкрити рота, написати листа, купити олівця).

Головні функції в українській мові — показувати прямий об'єкт, міру і тривалий час. Окреме закінчення має тільки в імен жіночого роду на голосний, в середньому роді збігається з називним, у чоловічому — з родовим.

Приклади:

  • душу
  • маму
  • Київ
  • Василя

Інші мови Редагувати

Знахідний відмінок у латинській мові Редагувати

Знахідний відмінок (Casus Accusativus) у латинській мові утворюється доданням до основи родового відмінка таких закінчень:

Відміна Однина Множина
I fili-am («дочку») silv-ās («ліси»)
II fili-um («сина») de-ōs («богів»)
III Vener-em («Венеру») color-es («кольори»)
IV port-um («ворота») magistrat-ūs («магістрати»)
V sp-em («надію») r-es («справи», «речі»)

Флексія -m має загальноіндоєвропейське походження, флексії знахідного відмінка множини -as, -os, -es, -us сходять до праіндоєвропейського закінчення знахідного множині *-ns.

У середньому роді знахідний відмінок завжди збігається з називним: monstrum («диво», «чудовисько») множина — monstra, exemplar («зразок»), множина exemplaria, gelu («лід»), множина — gelua.

Окрім того ж значення, що і в українській мові, він може виражати:

  1. Місце, куди направлена дія (Romam veni — «я прийшов у Рим»).
  2. Час (multos annos — «багато років»),

Зворот «акузатив з інфінітивом» (Accusativus cum infinitivo) складається з: керуючого слова, як правило дієслова, акузатива та інфінітива.

Перекладається за допомогою введення нового речення зі словами «що», «щоб»: Dicit me insanum esse («Він сказав, що я божевільний»).

Якщо дієслово має значення «зробити», «вибрати», то отримується конструкція з двох слів у знахідному відмінку, вона називається «подвійним знахідним» (accusativus duplex): Populus eum senatorem facit («Народ зробив його сенатором»).

У пасивних реченнях в таких випадках використовуються два слова в називному відмінку: Is senator factus est («Його зробили сенатором», «Він зробився сенатором»).

У романських мовах Редагувати

У більшості сучасних романських мов відмінки відсутні. У тих з них, що зберегли систему відмінювання імен, знахідний збігається з називним (рум. apă — «вода», apă — «воду»).

У старофранцузькій мові іменники мали два відмінки: «прямий» або «підметовий» (cas sujet) і «непрямий» (cas régime). Непрямий без прийменника відповідав знахідному відмінку. Майже всі сучасні форми іменників сходять до старофранцузького непрямого відмінка. У деяких слів форми прямого і непрямого відмінків стали розрізнюватися за значенням (gars — garçon, pâtre — pasteur, sir — sieur і seignor, on — homme, copain — compagnon, cou — col).

Знахідний відмінок в німецькій мові Редагувати

Приклади

Рід/Число Називний відмінок Знахідний відмінок
Середній однина «Ein Haus ist ein Gebäude» «Er sieht ein Haus»
Жіночий однина «Die Lehrerin kauft Blumen» «Die Schüler begrüßen die Lehrerin»
Чоловічий множина «Die Äpfel stehen auf dem Tisch» «Er hat die Äpfel geklaut»
Чоловічий однина «Ein Lastwagen ist ein Fahrzeug» «Er sieht einen Lastwagen».

Інше Редагувати

  • Супін — одна з форм дієслова, використовувана в деяких мовах. У латині й давніх слов'янських мовах він за походженням являє собою знахідний відмінок віддієслівного іменника.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 25 червня 2017. 
  2. Beekes RSPComparative Indo-European Linguistics: An Introduction. Amsterdam: John Benjamins, 1995 ISBN 90-272-2150-2
  3. Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 127
  4. Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 136
  5. Пор. відомий російський каламбур «Мать любит дочь»
  6. Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 142
  7. Пор. у церковнослов'янському тексті «Євангелія від Івана» (15:13): за други своѧ, в українському перекладі — «за друзів своїх»
  8. Erhart A. Indoevropské jazyky. — Praha: Academia, 1982. — С. 94.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Znahidnij vidminok abo akuzati v lat accusativus vid accuso zvinuvachuyu vidpovidaye na zapitannya kogo sho Virazhaye ob yekt sho zaznaye pryamoyi diyi z boku sub yekta Kozak znajshov svogo konya Programist maye sklasti programu U movah nominativnogo ladu znahidnij vidminok vikoristovuyetsya dlya poznachennya paciyensa v ergativnih movah u cij roli vistupaye absolyutiv Zmist 1 Znahidnij vidminok v ukrayinskij movi 1 1 Istoriya 1 2 Suchasnist 2 Inshi movi 2 1 Znahidnij vidminok u latinskij movi 2 1 1 U romanskih movah 2 2 Znahidnij vidminok v nimeckij movi 3 Inshe 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaZnahidnij vidminok v ukrayinskij movi RedaguvatiU Gramatici slovenskij Lavrentiya Zizaniya znahidnij vidminok vidomij yak vinitelnyj padezh 1 Toj zhe termin prijnyatij u Gramatici slov yanskij Meletiya Smotrickogo avtor tak tlumachit jogo znachennya vinitelnyj yest imzhe kogo povinna tvorim yakѡ chelovѣka Istoriya Redaguvati U praslov yanskij i davnoruskij movah bulo do 9 tipiv vidminyuvannya yaki viznachalisya ne rodom i zakinchennyami yak u suchasnij movi a tematichnimi golosnimi rannopraslov yanskih osnov tak zvanimi determinativami do ostannih takozh vidnosyat prigolosni zvuki osnov na prigolosnij U rannij praslov yanskij movi formi znahidnogo vidminka vsih imennikiv cholovichogo i zhinochogo rodiv vidriznyalisya vid form nazivnogo svoyimi zakinchennyami Ci fleksiyi v odnini m u mnozhini ns uspadkovani praslov yanskoyu movoyu z praindoyevropejskoyi 2 j identichni vidminkovim fleksiyam inshih indoyevropejskih mov ranno prasl vodam vodu lat aquam 3 ranno prasl domŭm dim lat domum She na duzhe rannomu etapi rozvitku praslov yanskoyi davnij prikincevij m perejshov u n u mezhah fonetichnogo zakonu vodam gt vodan domŭm gt domŭn Nadali pislya togo yak u praslov yanskij stav diyati zakon vidkritogo skladu vidbulisya fonetichni zmini v imennikiv z davnoyu osnovoyu na a zakinchennya razom z ostannim golosnim osnovi an z ranishogo am perejshlo v nosovij ǫ prasl vodǫ v imennikiv z osnovoyu na ŭ vtratilasya prikinceva prigolosna n a golosna osnovi ŭ perejshla v redukovanij Oskilki zniknennya prikincevogo prigolosnogo s vidbulosya takozh i v nazivnomu vidminku domŭs z ranishogo domŏs formi nazivnogo i znahidnogo v imennikiv z osnovoyu na ŭ zbiglisya prasl dom Podibnim zhe chinom zbiglisya formi nazivnogo i znahidnogo v imennikiv osnov na ŏ ranno prasl gordŏ n lt gordŏ m go rod ogoro zhu goro d por lat hortum goro d sad gt gord z perehodom ŏ gt ŭ gt i v imennikiv osnov na ĭ ranno prasl gostĭ n lt gostĭ m inozemcya gostya por lat hostem voroga gt gost z perehodom ĭ v redukovanij Desho vidminnim bulo utvorennya form znahidnogo vidminka praslov yanskih imennikiv z osnovoyu na u zvuk sho nadali perejshov v y bry brova buky bukva kniga kerky cerky cerkva drugij variant ye naslidkom drugoyi palatalizaciyi ljuby lyubov svekry svekruha koty yakir kry krov xorǫgy horugva korogva U nih osnova nepryamih vidminkiv i nazivnogo vidminka mnozhini vidriznyalasya vid osnovi nazivnogo vidminka odnini spoluchennyam v lt ŭu a znahidnij vidminok otrimuvav zakinchennya brv bukv cerkv kotv krv ljubv svekrv xorǫgv 4 Perevazhne vzhivannya form nepryamih vidminkiv privelo do togo sho vzhe v praslov yanskij period formi nazivnogo vidminka stali vitisnyatisya formami znahidnogo U suchasnij ukrayinskij za deyakimi slovami cogo tipu zbereglosya zakinchennya v tilki bez redukovanogo krov lyubov abo novoutvoreni formi na va brova bukva kitva horugva cerkva v ostannomu razi v nih utvorilasya nova forma znahidnogo vidminka brovu bukvu za analogiyeyu z imennikami z osnovoyu na a U mnozhini formi nazivnogo i znahidnogo vidminkiv zbigalisya v imennikiv z osnovami a ĭ ta u dav rus ryby rѫky gosti gѫsi crkvi horѫgvi a takozh v imennikiv serednogo rodu dav rus sela mѣsta slovesa nebesa chudesa V imennikiv z inshimi osnovami formi nazivnogo i znahidnogo rozriznyuvalisya V imennikiv cholovichogo rodu na ŏ nazivnij vidminok mnozhini cholovichogo rodu mav zakinchennya i z ranishogo oi vidpovidno do monoftongizaciyi diftongiv u tverdomu i m yakomu variantah dav rus gorodi vorozi druzi mѫzhi otci krai u drugomu i tretomu prikladah perehid g gt z poyasnyuyetsya efektom drugoyi palatalizaciyi znahidnij zakinchennya y z ranno prasl ōns u tverdomu varianti dav rus gorody vorogy drugy i zakinchennya e abo e u m yakomu dav rus otcѧ mѫzhѧ kraѧ V imennikiv z osnovoyu na ŭ nazivnij mnozhini mav zakinchennya ove dav rus domove sadove synove znahidnij a takozh nazivno znahidnij dvoyini y lt uns dav rus domy sady syny v imennikiv z osnovoyu na n nazivnij mnozhini mav zakinchennya e dav rus dne kamene stepene znahidnij i dav rus dni kameni stepeni Nadali pislya zmishannya paradigm riznih tipiv vidminyuvannya zalishilasya tilki forma znahidnogo vidminka sho zaminila davni formi nazivnogo such ukr gorodi vorogi domi sadi sini dni stepeni lishe u deyakih vipadkah zbereglisya formi nazivnogo such ukr druzi Okrim odnini i mnozhini u praslov yanskij i davnoruskij movah znahidnij vidminok mali i formi dvoyini U cij gramatichnij kategoriyi formi znahidnogo vidminka u vsih imennikiv zbigalisya z formami nazivnogo dav rus ochi ushi rѫcѣ goroda brata syny Oskilki formi nazivnogo i znahidnogo vidminkiv ne rozriznyuvalisya v bilshosti imennikiv ce stvoryuvalo pevni nezruchnosti sintaksichnu neodnoznachnist adzhe ne mozhna bulo vidrizniti pidmeta vid dodatka Pri vilnomu poryadku sliv u rechenni virazi tipu knѧz lyubit brat i brat lyubit knѧz mogli buti povnistyu totozhnimi za sensom 5 Ce prizvelo do togo sho vzhe v staroslov yanskih pam yatkah sposterigayut zaminu form znahidnogo formami rodovogo vidminka 6 Cej proces dedali poshiryuvavsya nadali formu rodovogo vidminka stali vzhivati i pislya prijmennikiv za druga za druziv zamist za drug za drugy 7 Reliktami davnogo vzhivannya znahidnogo vidminka pislya prijmennikiv ye deyaki slova i stali virazi zamizh zamuzh vid dav rus za mѫzh za cholovika za muzha piti v gosti zamist v gostej postrigtisya v chenci zamist v chenciv i navit balotuvatisya v deputati zamist v deputativ U suchasnij ukrayinskij formi rodovogo vidminka vitisnili formi znahidnogo dlya istot a u rozmovno pobutovomu movlenni navit i dlya neistot U rosijskij movi formi rodovogo vzhivayutsya za znahidnij tilki v istot otkryt rot a poshireni spoluchennya tipu nalit chayu yavlyayut okremij vipadok vzhivannya rodovogo yak dodatka V ukrayinskij movi formi nazivnogo i znahidnogo vidminkiv serednogo rodu v usih chislah zavzhdi zbigayutsya Ce ye harakternoyu oznakoyu ne tilki slov yanskih ale j vsih indoyevropejskih mov napriklad lat vasum posudina vasum posudinu 8 Div takozh Istoriya ukrayinskogo vidminka Suchasnist Redaguvati Lishe deyaki slova u suchasnij ukrayinskij movi mayut okremu formu znahidnogo vidminka Do nih nalezhat imenniki I vidmini vodu zhinku voyevodu a takozh prikmetniki zhinochogo rodu yaki mayut u znahidnomu odnini zakinchennya u lt ǫ lt an lt am V inshih vipadkah zalezhno vid togo jdetsya pro nazvu istoti chi neistoti znahidnij vidminok omonimichnij z nazivnim znahidnij neistotnij chi z rodovim znahidnij istotnij vidminok Rol znahidnogo istotnogo cholovichogo rodu II vidmini a takozh mnozhini vsih vidmin graye rodovij vidminok zustriti gostya lyubiti brata pobachiti sester V oficijno dilovomu stili movlennya forma znahidnogo neistotnogo cholovichogo rodu II vidmini zbigayetsya z formoyu nazivnogo vidkriti rot napisati list kupiti olivec U rozmovno pobutovomu movlenni traplyayetsya vzhivannya rodovogo vidminka u roli znahidnogo neistot vidkriti rota napisati lista kupiti olivcya Golovni funkciyi v ukrayinskij movi pokazuvati pryamij ob yekt miru i trivalij chas Okreme zakinchennya maye tilki v imen zhinochogo rodu na golosnij v serednomu rodi zbigayetsya z nazivnim u cholovichomu z rodovim Prikladi dushu mamu Kiyiv VasilyaInshi movi RedaguvatiZnahidnij vidminok u latinskij movi Redaguvati Znahidnij vidminok Casus Accusativus u latinskij movi utvoryuyetsya dodannyam do osnovi rodovogo vidminka takih zakinchen Vidmina Odnina MnozhinaI fili am dochku silv as lisi II fili um sina de ōs bogiv III Vener em Veneru color es kolori IV port um vorota magistrat us magistrati V sp em nadiyu r es spravi rechi Fleksiya m maye zagalnoindoyevropejske pohodzhennya fleksiyi znahidnogo vidminka mnozhini as os es us shodyat do praindoyevropejskogo zakinchennya znahidnogo mnozhini ns U serednomu rodi znahidnij vidminok zavzhdi zbigayetsya z nazivnim monstrum divo chudovisko mnozhina monstra exemplar zrazok mnozhina exemplaria gelu lid mnozhina gelua ZnachennyaOkrim togo zh znachennya sho i v ukrayinskij movi vin mozhe virazhati Misce kudi napravlena diya Romam veni ya prijshov u Rim Chas multos annos bagato rokiv Zvorot akuzativ z infinitivom Zvorot akuzativ z infinitivom Accusativus cum infinitivo skladayetsya z keruyuchogo slova yak pravilo diyeslova akuzativa ta infinitiva Perekladayetsya za dopomogoyu vvedennya novogo rechennya zi slovami sho shob Dicit me insanum esse Vin skazav sho ya bozhevilnij Podvijnij akuzativYaksho diyeslovo maye znachennya zrobiti vibrati to otrimuyetsya konstrukciya z dvoh sliv u znahidnomu vidminku vona nazivayetsya podvijnim znahidnim accusativus duplex Populus eum senatorem facit Narod zrobiv jogo senatorom U pasivnih rechennyah v takih vipadkah vikoristovuyutsya dva slova v nazivnomu vidminku Is senator factus est Jogo zrobili senatorom Vin zrobivsya senatorom U romanskih movah Redaguvati U bilshosti suchasnih romanskih mov vidminki vidsutni U tih z nih sho zberegli sistemu vidminyuvannya imen znahidnij zbigayetsya z nazivnim rum apă voda apă vodu U starofrancuzkij movi imenniki mali dva vidminki pryamij abo pidmetovij cas sujet i nepryamij cas regime Nepryamij bez prijmennika vidpovidav znahidnomu vidminku Majzhe vsi suchasni formi imennikiv shodyat do starofrancuzkogo nepryamogo vidminka U deyakih sliv formi pryamogo i nepryamogo vidminkiv stali rozriznyuvatisya za znachennyam gars garcon patre pasteur sir sieur i seignor on homme copain compagnon cou col Znahidnij vidminok v nimeckij movi Redaguvati Prikladi Rid Chislo Nazivnij vidminok Znahidnij vidminokSerednij odnina Ein Haus ist ein Gebaude Er sieht ein Haus Zhinochij odnina Die Lehrerin kauft Blumen Die Schuler begrussen die Lehrerin Cholovichij mnozhina Die Apfel stehen auf dem Tisch Er hat die Apfel geklaut Cholovichij odnina Ein Lastwagen ist ein Fahrzeug Er sieht einen Lastwagen Inshe RedaguvatiSupin odna z form diyeslova vikoristovuvana v deyakih movah U latini j davnih slov yanskih movah vin za pohodzhennyam yavlyaye soboyu znahidnij vidminok viddiyeslivnogo imennika Div takozh RedaguvatiVidminok v ukrayinskij movi Ergativ Nominativnij ladPrimitki Redaguvati Lavrentij Zizanij Gramatika slovenska Izbornik S 30 Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 25 chervnya 2017 Beekes RSPComparative Indo European Linguistics An Introduction Amsterdam John Benjamins 1995 ISBN 90 272 2150 2 T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 127 T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 136 Por vidomij rosijskij kalambur Mat lyubit doch T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 142 Por u cerkovnoslov yanskomu teksti Yevangeliya vid Ivana 15 13 za drugi svoѧ v ukrayinskomu perekladi za druziv svoyih Erhart A Indoevropske jazyky Praha Academia 1982 S 94 Literatura RedaguvatiVihovanec I R Znahidnij vidminok Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 193 194 Pavlenko L P Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi navch posib dlya stud vish navch zakl Larisa Petrivna Pavlenko Luck Volin nac un t im Lesi Ukrayinki 2010 S 68 87 208 s Posilannya RedaguvatiAkuzativ znahidnij vidminok Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 20 ISBN 978 966 439 921 7 nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Znahidnij vidminok amp oldid 36251413