www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Літера КирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С С Т ЋЌ Ў Ф Х Ц ЧЏ Ш Щ Ъ Ы Ь ЭЮ ЯНеслов янсь

У

Літера У
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

У, у — літера кириличної абетки. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена літера кириличної абетки.

Історія Редагувати

У старослов'янській абетці називалася «ук» і мала вигляд диграфа з літер («он») та «ік», який був графічним варіантом Ѵ («іжиці») і відрізнявся від неї подовженою нижньою частиною. Обидва елементи могли записуватись в рядок (ѹ), або одна над одною (ꙋ). Це диграфічне позначення походить з грецького письма, де [u] передається сполученням ου («омікрон» + «іпсилон»). Вибір диграфа для позначення монофтонга пов'язаний з тим, що в грецькій мові перехід праіндоєвропейського дифтонга *ou̯ в [u] (див. нижче) стався вже у писемний період, що й відбилося в графіці.

Поряд з диграфом ѹ для передавання звука [u] використовували і його лігатурний варіант, який може мати кілька форм, частіше вживалося накреслення . Разом з диграфами спектр можливих зображень літери є вельми різноманітним: . Подібні форми зберігаються досі у церковнослов'янській писемності, причому перша форма використовується як велика, диграфи — на початку слів, лігатури — у середині та наприкінці.

У старослов'янській кириличній цифірі мала числове значення «400», причому для позначення числа могла використовуватися і диграфічна, і лігатурна форма. У сучасному церковнослов'янському варіанті буквеної цифірі для цієї мети вживають другу частину диграфа, тобто знак «ік» (іжицю з довгим «хвостиком») — .

У глаголиці буква «укъ» мала накреслення , її числове значення також було «400». Очевидна аналогія у глаголичному та кириличному передаванні [u]: глаголичний «укъ» має схожість з («онъ») і («іжиця»).

Сучасна форма йде з початку XVIII ст.: коли в гражданському шрифті церковнослов'янський диграфічний і лігатурний «ук» був замінений на «ік», стилізований під малу латинську y.

Див. також: Ук (кирилиця) та Іжиця

В українській мові Редагувати

У — двадцять четверта літера української абетки.

У сучасній українській мові літерою «у» позначають звук [u] — лабіалізований голосний заднього ряду високого підняття (успіх, дуб, наука).

Походження «у» Редагувати

В українській мові звук [u] може мати різне походження:

  • Від праслов'янського *u, який сходив до праіндоєвропейських дифтонгів *ou̯, *au̯ у закритих складах. У відкритих ті ж звукосполучення дали праслов'янські *ov, *av, чим і пояснюються пізніші фонетичні чергування: прасл. *kujǫ < *kou̯jǫ («кую») — *kovati < *kou̯ati («кувати»). Йотований варіант того ж звука *ju («ю») походив від дифтонга *eu̯. Саме таке походження має «у» у більшості українських слів. У старослов'янській кириличній і глаголичній писемності [u] передавався літерою «ук».
  • Від праслов'янського *ǫ — носового варіанта звука [o], що походив зі сполучень голосних заднього ряду з наступними носовими приголосними (*on, *om, *an, *an), які утворилися у закритих складах після початку дії закону відкритого складу. У старослов'янській писемності [ǫ] передавався літерою «великий юс», який у кирилиці мав вигляд Ѫ. Після втрати носових голосних у східнослов'янських і південнослов'янських мовах Ѫ поступово змінила літера «ук», бо [ǫ] у більшості слов'янських мов збігся з [u] (лише у болгарській замість «великого юса» став вживатися «єр», бо [ǫ] у ній збігся з редукованим [ъ]). Саме таке походження має «у» у словах голуб, гуска, дуб, путь, суд, вудка та ін., у закінченнях знахідного відмінка однини іменників І відміни (воду, жінку, людину), закінченнях дієслів першої особи однини (буду, ходжу, лежу) та третьої особи множини (дадуть, можуть, суть). Звук [u] «юсового» походження може виявляти давнє чергування з [ja] («я»), яке в цьому випадку теж походить від носового (запрягати, супряга — супруг, супруга, трясти — трус, м'який, м'яти — мука).
  • У деяких випадках [u] походить від звичайного (неносового) [o]: кувати < прасл. *kovati, сувати < прасл. *sovati. Часто сполучення -ув трапляється на місці прасл. -ov, який чергувався з -u: внаслідок походження їх з того ж дифтонга *ou̯.
  • У запозиченнях з інших мов (музика, сурма, румб).
Див. також: Монофтонгізація дифтонгів у праслов'янській мові, Носові голосні в праслов'янській мові, Ю та Юси

Прийменник Редагувати

В українській мові існують слова, що складаються з одної цієї літери — вигук «у» та прийменник «у», який є фонетичним варіантом прийменника «в» (рідше трапляються форми «ув», зі знах. і місц. відмінками вживаються також «уві», «вві», «ві», церк.-слов. «во»). Він має значну кількість значень, означаючи і місцеперебування (у лісі), і напрямок (у ліс), і посідання (у мене), і початок дії (у танець). Колись цей прийменник міг вживатися у значенні «біля», «поруч»: «Два брати, грізні ісполини ..стояли у ворот» (І. П. Котляревський); «А вона, безталанночка, поклонилась та й стала в порога, як чужа» (Марко Вовчок).

З граматичного й етимологічного погляду в прийменнику «в/у» можна виділити два різних праслов'янських прийменники. Один, найбільш поширений, вживається з місцевим і знахідним відмінками і походить від прасл. *vъ < *vъn (дав.-рус. въ, вън), у якому початкове *v- має протетичне походження, а *ъn вважається спорідненим з дав.-гр. εν, лат. і англ. in, нім. im. Втрата прикінцевого *n сталася внаслідок закону відкритого складу майже у всіх позиціях, зберігся він тільки на початку деяких займенників (у них, у ньому, у неї). Другий прийменник трапляється у сполученні з родовим відмінком (у мене, заст. у воріт, у порога) і веде походження від прасл. *u (дав.-рус. ѹ) < пра-і.є. *au.

Таблиця кодів Редагувати

Кодування Регістр Десятковий
код 		16-ковий
код 		Вісімковий
код 		Двійковий код
Юнікод
(У, у) 		Велика 1059 0423 002043 00000100 00100011
Мала 1091 0443 002103 00000100 01000011
Юнікод
(Ѹ, ѹ) 		Велика 1144 0478 002170 00000100 01111000
Мала 1145 0479 002171 00000100 01111001
Юнікод
(Ꙋ, ꙋ) 		Велика 42570 A64A 123112 10100110 01001010
Мала 42571 A64B 123112 10100110 01001010
ISO 8859-5 Велика 195 C3 303 11000011
Мала 227 E3 343 11100011
KOI 8 Велика 245 F5 365 11110101
Мала 213 D5 325 11010101
Windows 1251 Велика 211 D3 323 11010011
Мала 243 F3 363 11110011

Примітки Редагувати

  1. У // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. В // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera UKirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciU u litera kirilichnoyi abetki Ye v usih abetkah stvorenih na slov yano kirilichnij grafichnij osnovi Za formoyu nakreslennya vidozminena litera kirilichnoyi abetki Zmist 1 Istoriya 2 V ukrayinskij movi 2 1 Pohodzhennya u 2 2 Prijmennik 3 Tablicya kodiv 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU staroslov yanskij abetci nazivalasya uk i mala viglyad digrafa z liter nbsp on ta ik yakij buv grafichnim variantom Ѵ izhici i vidriznyavsya vid neyi podovzhenoyu nizhnoyu chastinoyu Obidva elementi mogli zapisuvatis v ryadok ѹ abo odna nad odnoyu ꙋ Ce digrafichne poznachennya pohodit z greckogo pisma de u peredayetsya spoluchennyam oy omikron ipsilon Vibir digrafa dlya poznachennya monoftonga pov yazanij z tim sho v greckij movi perehid praindoyevropejskogo diftonga ou v u div nizhche stavsya vzhe u pisemnij period sho j vidbilosya v grafici Poryad z digrafom ѹ dlya peredavannya zvuka u vikoristovuvali i jogo ligaturnij variant yakij mozhe mati kilka form chastishe vzhivalosya nakreslennya nbsp Razom z digrafami spektr mozhlivih zobrazhen literi ye velmi riznomanitnim nbsp Podibni formi zberigayutsya dosi u cerkovnoslov yanskij pisemnosti prichomu persha forma vikoristovuyetsya yak velika digrafi na pochatku sliv ligaturi u seredini ta naprikinci U staroslov yanskij kirilichnij cifiri mala chislove znachennya 400 prichomu dlya poznachennya chisla mogla vikoristovuvatisya i digrafichna i ligaturna forma U suchasnomu cerkovnoslov yanskomu varianti bukvenoyi cifiri dlya ciyeyi meti vzhivayut drugu chastinu digrafa tobto znak ik izhicyu z dovgim hvostikom nbsp U glagolici bukva uk mala nakreslennya nbsp yiyi chislove znachennya takozh bulo 400 Ochevidna analogiya u glagolichnomu ta kirilichnomu peredavanni u glagolichnij uk maye shozhist z nbsp on i nbsp izhicya Suchasna forma jde z pochatku XVIII st koli v grazhdanskomu shrifti cerkovnoslov yanskij digrafichnij i ligaturnij uk buv zaminenij na ik stilizovanij pid malu latinsku y Div takozh Uk kirilicya ta IzhicyaV ukrayinskij movi RedaguvatiU dvadcyat chetverta litera ukrayinskoyi abetki U suchasnij ukrayinskij movi literoyu u poznachayut zvuk u labializovanij golosnij zadnogo ryadu visokogo pidnyattya uspih dub nauka Pohodzhennya u Redaguvati V ukrayinskij movi zvuk u mozhe mati rizne pohodzhennya Vid praslov yanskogo u yakij shodiv do praindoyevropejskih diftongiv ou au u zakritih skladah U vidkritih ti zh zvukospoluchennya dali praslov yanski ov av chim i poyasnyuyutsya piznishi fonetichni cherguvannya prasl kujǫ lt kou jǫ kuyu kovati lt kou ati kuvati Jotovanij variant togo zh zvuka ju yu pohodiv vid diftonga eu Same take pohodzhennya maye u u bilshosti ukrayinskih sliv U staroslov yanskij kirilichnij i glagolichnij pisemnosti u peredavavsya literoyu uk Vid praslov yanskogo ǫ nosovogo varianta zvuka o sho pohodiv zi spoluchen golosnih zadnogo ryadu z nastupnimi nosovimi prigolosnimi on om an an yaki utvorilisya u zakritih skladah pislya pochatku diyi zakonu vidkritogo skladu U staroslov yanskij pisemnosti ǫ peredavavsya literoyu velikij yus yakij u kirilici mav viglyad Ѫ Pislya vtrati nosovih golosnih u shidnoslov yanskih i pivdennoslov yanskih movah Ѫ postupovo zminila litera uk bo ǫ u bilshosti slov yanskih mov zbigsya z u lishe u bolgarskij zamist velikogo yusa stav vzhivatisya yer bo ǫ u nij zbigsya z redukovanim Same take pohodzhennya maye u u slovah golub guska dub put sud vudka ta in u zakinchennyah znahidnogo vidminka odnini imennikiv I vidmini vodu zhinku lyudinu zakinchennyah diyesliv pershoyi osobi odnini budu hodzhu lezhu ta tretoyi osobi mnozhini dadut mozhut sut Zvuk u yusovogo pohodzhennya mozhe viyavlyati davnye cherguvannya z ja ya yake v comu vipadku tezh pohodit vid nosovogo zapryagati supryaga suprug supruga tryasti trus m yakij m yati muka U deyakih vipadkah u pohodit vid zvichajnogo nenosovogo o kuvati lt prasl kovati suvati lt prasl sovati Chasto spoluchennya uv traplyayetsya na misci prasl ov yakij cherguvavsya z u vnaslidok pohodzhennya yih z togo zh diftonga ou U zapozichennyah z inshih mov muzika surma rumb Div takozh Monoftongizaciya diftongiv u praslov yanskij movi Nosovi golosni v praslov yanskij movi Yu ta Yusi Prijmennik Redaguvati V ukrayinskij movi isnuyut slova sho skladayutsya z odnoyi ciyeyi literi viguk u ta prijmennik u yakij ye fonetichnim variantom prijmennika v ridshe traplyayutsya formi uv zi znah i misc vidminkami vzhivayutsya takozh uvi vvi vi cerk slov vo Vin maye znachnu kilkist znachen oznachayuchi i misceperebuvannya u lisi i napryamok u lis i posidannya u mene i pochatok diyi u tanec Kolis cej prijmennik mig vzhivatisya u znachenni bilya poruch Dva brati grizni ispolini stoyali u vorot I P Kotlyarevskij A vona beztalannochka poklonilas ta j stala v poroga yak chuzha Marko Vovchok 1 2 Z gramatichnogo j etimologichnogo poglyadu v prijmenniku v u mozhna vidiliti dva riznih praslov yanskih prijmenniki Odin najbilsh poshirenij vzhivayetsya z miscevim i znahidnim vidminkami i pohodit vid prasl v lt vn dav rus v vn u yakomu pochatkove v maye protetichne pohodzhennya a n vvazhayetsya sporidnenim z dav gr en lat i angl in nim im Vtrata prikincevogo n stalasya vnaslidok zakonu vidkritogo skladu majzhe u vsih poziciyah zberigsya vin tilki na pochatku deyakih zajmennikiv u nih u nomu u neyi Drugij prijmennik traplyayetsya u spoluchenni z rodovim vidminkom u mene zast u vorit u poroga i vede pohodzhennya vid prasl u dav rus ѹ lt pra i ye au 3 Tablicya kodiv RedaguvatiKoduvannya Registr Desyatkovijkod 16 kovij kod Visimkovij kod Dvijkovij kodYunikod U u Velika 1059 0423 002043 00000100 00100011Mala 1091 0443 002103 00000100 01000011Yunikod Ѹ ѹ Velika 1144 0478 002170 00000100 01111000Mala 1145 0479 002171 00000100 01111001Yunikod Ꙋ ꙋ Velika 42570 A64A 123112 10100110 01001010Mala 42571 A64B 123112 10100110 01001010ISO 8859 5 Velika 195 C3 303 11000011Mala 227 E3 343 11100011KOI 8 Velika 245 F5 365 11110101Mala 213 D5 325 11010101Windows 1251 Velika 211 D3 323 11010011Mala 243 F3 363 11110011Primitki Redaguvati U Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 V Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pivtorak G P U Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2000 Posilannya RedaguvatiNazvuk Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1069 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title U amp oldid 38659533