www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іжиця Літера ѴКирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С С Т ЋЌ У Ў Ф Х Ц ЧЏ Ш Щ Ъ Ы Ь ЭЮ ЯНесл

Іжиця

Літера Ѵ
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

І́жиця, заст. и́жиця (Ѵ, ѵ) — остання літера давньої кирилиці та дореформеної російської абетки; вживалася в деяких словах грецького походження й позначала в дореволюційній російській орфографії голосний звук [і] (мѵро, сѵнодъ), а в старо- й церковнослов'янській — також і звук [v] після голосних. Походить від грецької літери υ (іпсилон). У більшості українських орфографій XIX ст. іжиця не вживалась.

Іжиця і пов'язані з нею літери в старо- і церковнослов'янській мовах ред.

Зображення в стародавній кирилиці — , глаголиці — . Числове значення в кирилиці — 400, в глаголиці числового значення не мала. У пізнішій церковнослов'янській буквеній цифірі для позначення числа 400 зазвичай використовують не власне іжицю, а знак «ік» ().

Власне іжиця в найдавнішій писемності використовувалася дуже нечасто, але в поєднанні з утворювала диграф оѵ, що позначав звук [u] і в обох слов'янських абетках вважався окремою літерою під назвою «ук» (ѹ). Це було наслідуванням грецького правопису, де звук [u] також передається буквосполученням «омікрон-іпсилон» («ου»). Ук у кирилиці спочатку зазвичай виглядав як оѵ; при нестачі місця (здебільшого в кінці рядків) іжицю ставили на о. Виходило щось гаммаподібне, у вигляді цифри 8 із зрізаною верхівкою — . Дволітерне ж зображення оѵ з часом продовжило свою праву частину під рядок і стало виглядати як оу; паралельно і іжиця в записі чисел теж стала у-подібною. У староруській писемності, далі, лігатура оу у більшості випадків спростилася до у — тим самим збігшись з іжицею з грецьких запозичень і поглинувши її.

Здавалося б, іжиця зникла; але численні вчені люди, що втікали із завойованих турками південнослов'янських країн, прийшовши на Русь (перш за все на західні, українські землі), почали «виправляти» місцеву книжність, стараючись, зокрема, відновити написання імен, назв та інших запозичень, що відійшло від грецьких зразків. Так разом зі «старою» іжицею (що набула у-подібної форми й перейменувалася в «ік»; диграф же оу отримав назву «он-ік», як складений із знаків «он» і «ік») увійшла до абетки і стала уживатися «нова», що знову виглядає як безхвосте ѵ.

Правила вживання іжиці, іка, диграфа оу і ука-лігатури довгий час мінялися, але врешті-решт (з другої половини XVII століття) церковнослов'янська писемність на Русі (і під її впливом — в Сербії і Болгарії, що втратили власні ізводи церковної мови) встановилася в такому вигляді:

  • звук [у] на початку слів виражається диграфом оу («он-ік»);
  • в середині ж і в кінці — гаммаподібною лігатурою (власне «ук»);
  • як числовий знак для числа 400 використовується у-подібний знак «ік»;
  • у запозичених з грецької словах читається або як [і], або як [в] (Паѵелъ, Єѵа) — зазвичай після букв «е» або «а», передаючи грецькі диграфи εὐ і αὐ. Вживання іжиці як самостійної літери для передавання грецизмів аналогічне використанню «Y» («ігрека», «грецького і») в абетці класичної латинської мови.

Формально вибір правильного читання іжиці визначають надрядкові знаки: якщо над іжицею стоїть придих і (або) наголос, то це голосна [і], а якщо нічого не стоїть — то приголосна [в]. Для позначення іжиць, які треба читати як [и], але які стоять не на початку слова і не під наголосом, використовується спеціальний надрядковий знак — кендема (ѷ), сьогодні іноді помилково званий «подвійним важким наголосом» або, ще гірше, «подвійним тупим наголосом». Іжиця з кендемою окремою літерою абетки не вважається.

Описані правила використання іжиці з кендемою вельми відрізняються від грецького вживання двох крапок (дієрезиса) над буквою іпсилон (ϋ): у греків дієрезис над голосною ставиться для того, щоб вона не утворила дифтонг з сусідньою голосною.

У доніконовській (і пізнішою старообрядницькій) орфографії система була в цілому тією самою, хоча диграф оу і гаммаподібний «ук» великою мірою були взаємозамінними; часто проголошувалося правило такого вигляду: позначати звук [у] диграфом оу на початку слів і під наголосом, якщо тільки останньою або передостанньою перед тим літерою не є о; у решті випадків використовувати гаммаподібний «ук» (на практиці, втім, від нього відступали в обидві сторони).

Іжиця в російській мові ред.

До часів Петра I російська абетка й орфографія не вважалися відмінними від церковнослов'янських, тож і правила вживання іжиці були одні й ті самі. Петро I ввів для російської мови спрощену писемність (гражданський шрифт) — без надрядкових знаків і з меншим числом літер. Серед інших «зайвих» літер він прибрав і іжицю (замінивши на I або В, залежно від вимови). Але пізніше вона була відновлена (без кендеми, незалежно від звучання). Знову скасована в 1735 р. Знову відновлена в 1758. З тих пір адміністративних дій відносно її застосування або незастосування не було, але сама собою вона уживалася все рідше і рідше. З 1870-х років іжиця зазвичай вважалася такою, що взагалі не входить в російську абетку, хоча до 1917—1918 рр. в окремих словах деколи вживалася — зазвичай в словах «мѵро» (з похідними), рідше «сѵнодъ» (з похідними), ще рідше — в «ѵпостась», у слові «сѵмвол» вживалася лише у значенні «Символ Віри» і т. ін.; цікаво, що у пресі початку XX століття можна угледіти якесь пожвавлення її використання в порівнянні з кінцем XIX століття). У документах орфографічної реформи 1917—1918 рр. іжиця не згадана, хоча «загальним місцем» є твердження про те, що тоді-то її і скасували, разом з І, Ѣ та Ѳ.

«Стародавня» ж іжиця (у-подібний знак «ік») в російському гражданському шрифті була відсутня із самого початку. Введене Петром I зображення літери У правильніше вважати таким, що продовжує не її, а гаммаподібний лігатурний «ук» (у його заголовній формі): та «крапелька», якою внизу закінчується наше У (і якої, що характерно, немає в латинської букви Y), і є залишком літери О із стародавнього поєднання оѵ.

Інші вживання ред.

У неслов'янських абетках іжиця використовувалася, наприклад, в осетинській абетці Андреаса Шегрена. В результаті переходу на латиницю (1923) була замінена на «y», а при поверненні на (модифіковану) кирилицю (1938; у Південній Осетії в 1954 році) замість іжиці стали писати «ы».

Ідіома ред.

  • И́жицю прописа́ти — висікти

Таблиця кодів ред.

Кодування Регістр Десятковий код Шістнадцятковий код Вісімковий код Двійковий код
Юнікод для Ѵ Верхній 1140 0474 002160 0000010001110100
Юнікод для ѵ Нижній 1141 0475 002161 0000010001110101
Юнікод для Ѷ Верхній 1142 0476 002162 0000010001110110
Юнікод для ѷ Нижній 1143 0477 002163 0000010001110111

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ижиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera ѴKirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciI zhicya zast i zhicya 1 Ѵ ѵ ostannya litera davnoyi kirilici ta doreformenoyi rosijskoyi abetki vzhivalasya v deyakih slovah greckogo pohodzhennya j poznachala v dorevolyucijnij rosijskij orfografiyi golosnij zvuk i mѵ ro sѵ nod a v staro j cerkovnoslov yanskij takozh i zvuk v pislya golosnih Pohodit vid greckoyi literi y ipsilon U bilshosti ukrayinskih orfografij XIX st izhicya ne vzhivalas Zmist 1 Izhicya i pov yazani z neyu literi v staro i cerkovnoslov yanskij movah 2 Izhicya v rosijskij movi 3 Inshi vzhivannya 3 1 Idioma 4 Tablicya kodiv 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaIzhicya i pov yazani z neyu literi v staro i cerkovnoslov yanskij movah red Zobrazhennya v starodavnij kirilici nbsp glagolici nbsp Chislove znachennya v kirilici 400 v glagolici chislovogo znachennya ne mala U piznishij cerkovnoslov yanskij bukvenij cifiri dlya poznachennya chisla 400 zazvichaj vikoristovuyut ne vlasne izhicyu a znak ik nbsp Vlasne izhicya v najdavnishij pisemnosti vikoristovuvalasya duzhe nechasto ale v poyednanni z nbsp utvoryuvala digraf oѵ sho poznachav zvuk u i v oboh slov yanskih abetkah vvazhavsya okremoyu literoyu pid nazvoyu uk ѹ Ce bulo nasliduvannyam greckogo pravopisu de zvuk u takozh peredayetsya bukvospoluchennyam omikron ipsilon oy Uk u kirilici spochatku zazvichaj viglyadav yak oѵ pri nestachi miscya zdebilshogo v kinci ryadkiv izhicyu stavili na o Vihodilo shos gammapodibne u viglyadi cifri 8 iz zrizanoyu verhivkoyu nbsp Dvoliterne zh zobrazhennya oѵ z chasom prodovzhilo svoyu pravu chastinu pid ryadok i stalo viglyadati yak ou paralelno i izhicya v zapisi chisel tezh stala u podibnoyu U staroruskij pisemnosti dali ligatura ou u bilshosti vipadkiv sprostilasya do u tim samim zbigshis z izhiceyu z greckih zapozichen i poglinuvshi yiyi Zdavalosya b izhicya znikla ale chislenni vcheni lyudi sho vtikali iz zavojovanih turkami pivdennoslov yanskih krayin prijshovshi na Rus persh za vse na zahidni ukrayinski zemli pochali vipravlyati miscevu knizhnist starayuchis zokrema vidnoviti napisannya imen nazv ta inshih zapozichen sho vidijshlo vid greckih zrazkiv Tak razom zi staroyu izhiceyu sho nabula u podibnoyi formi j perejmenuvalasya v ik digraf zhe ou otrimav nazvu on ik yak skladenij iz znakiv on i ik uvijshla do abetki i stala uzhivatisya nova sho znovu viglyadaye yak bezhvoste ѵ Pravila vzhivannya izhici ika digrafa ou i uka ligaturi dovgij chas minyalisya ale vreshti resht z drugoyi polovini XVII stolittya cerkovnoslov yanska pisemnist na Rusi i pid yiyi vplivom v Serbiyi i Bolgariyi sho vtratili vlasni izvodi cerkovnoyi movi vstanovilasya v takomu viglyadi zvuk u na pochatku sliv virazhayetsya digrafom ou on ik v seredini zh i v kinci gammapodibnoyu ligaturoyu vlasne uk yak chislovij znak dlya chisla 400 vikoristovuyetsya u podibnij znak ik u zapozichenih z greckoyi slovah chitayetsya abo yak i abo yak v Paѵ el Yeѵ a zazvichaj pislya bukv e abo a peredayuchi grecki digrafi eὐ i aὐ Vzhivannya izhici yak samostijnoyi literi dlya peredavannya grecizmiv analogichne vikoristannyu Y igreka greckogo i v abetci klasichnoyi latinskoyi movi Formalno vibir pravilnogo chitannya izhici viznachayut nadryadkovi znaki yaksho nad izhiceyu stoyit pridih i abo nagolos to ce golosna i a yaksho nichogo ne stoyit to prigolosna v Dlya poznachennya izhic yaki treba chitati yak i ale yaki stoyat ne na pochatku slova i ne pid nagolosom vikoristovuyetsya specialnij nadryadkovij znak kendema ѷ sogodni inodi pomilkovo zvanij podvijnim vazhkim nagolosom abo she girshe podvijnim tupim nagolosom Izhicya z kendemoyu okremoyu literoyu abetki ne vvazhayetsya Opisani pravila vikoristannya izhici z kendemoyu velmi vidriznyayutsya vid greckogo vzhivannya dvoh krapok diyerezisa nad bukvoyu ipsilon y u grekiv diyerezis nad golosnoyu stavitsya dlya togo shob vona ne utvorila diftong z susidnoyu golosnoyu U donikonovskij i piznishoyu staroobryadnickij orfografiyi sistema bula v cilomu tiyeyu samoyu hocha digraf ou i gammapodibnij uk velikoyu miroyu buli vzayemozaminnimi chasto progoloshuvalosya pravilo takogo viglyadu poznachati zvuk u digrafom ou na pochatku sliv i pid nagolosom yaksho tilki ostannoyu abo peredostannoyu pered tim literoyu ne ye o u reshti vipadkiv vikoristovuvati gammapodibnij uk na praktici vtim vid nogo vidstupali v obidvi storoni Izhicya v rosijskij movi red Do chasiv Petra I rosijska abetka j orfografiya ne vvazhalisya vidminnimi vid cerkovnoslov yanskih tozh i pravila vzhivannya izhici buli odni j ti sami Petro I vviv dlya rosijskoyi movi sproshenu pisemnist grazhdanskij shrift bez nadryadkovih znakiv i z menshim chislom liter Sered inshih zajvih liter vin pribrav i izhicyu zaminivshi na I abo V zalezhno vid vimovi Ale piznishe vona bula vidnovlena bez kendemi nezalezhno vid zvuchannya Znovu skasovana v 1735 r Znovu vidnovlena v 1758 Z tih pir administrativnih dij vidnosno yiyi zastosuvannya abo nezastosuvannya ne bulo ale sama soboyu vona uzhivalasya vse ridshe i ridshe Z 1870 h rokiv izhicya zazvichaj vvazhalasya takoyu sho vzagali ne vhodit v rosijsku abetku hocha do 1917 1918 rr v okremih slovah dekoli vzhivalasya zazvichaj v slovah mѵ ro z pohidnimi ridshe sѵ nod z pohidnimi she ridshe v ѵ postas u slovi sѵ mvol vzhivalasya lishe u znachenni Simvol Viri i t in cikavo sho u presi pochatku XX stolittya mozhna uglediti yakes pozhvavlennya yiyi vikoristannya v porivnyanni z kincem XIX stolittya U dokumentah orfografichnoyi reformi 1917 1918 rr izhicya ne zgadana hocha zagalnim miscem ye tverdzhennya pro te sho todi to yiyi i skasuvali razom z I Ѣ ta Ѳ Starodavnya zh izhicya u podibnij znak ik v rosijskomu grazhdanskomu shrifti bula vidsutnya iz samogo pochatku Vvedene Petrom I zobrazhennya literi U pravilnishe vvazhati takim sho prodovzhuye ne yiyi a gammapodibnij ligaturnij uk u jogo zagolovnij formi ta krapelka yakoyu vnizu zakinchuyetsya nashe U i yakoyi sho harakterno nemaye v latinskoyi bukvi Y i ye zalishkom literi O iz starodavnogo poyednannya oѵ Inshi vzhivannya red U neslov yanskih abetkah izhicya vikoristovuvalasya napriklad v osetinskij abetci Andreasa Shegrena V rezultati perehodu na latinicyu 1923 bula zaminena na y a pri povernenni na modifikovanu kirilicyu 1938 u Pivdennij Osetiyi v 1954 roci zamist izhici stali pisati y Idioma red I zhicyu propisa ti visiktiTablicya kodiv red Koduvannya Registr Desyatkovij kod Shistnadcyatkovij kod Visimkovij kod Dvijkovij kodYunikod dlya Ѵ Verhnij 1140 0474 002160 0000010001110100Yunikod dlya ѵ Nizhnij 1141 0475 002161 0000010001110101Yunikod dlya Ѷ Verhnij 1142 0476 002162 0000010001110110Yunikod dlya ѷ Nizhnij 1143 0477 002163 0000010001110111Div takozh red Rosijska doreformena orfografiyaPrimitki red Izhicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Posilannya red Resursi z dorevolyucijnij orfografiyi Arhivovano 13 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Russkij poisk poshukova sistema sho pidtrimuye dorevolyucijnij pravopis nedostupne posilannya z travnya 2019 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izhicya amp oldid 36260599