www.wikidata.uk-ua.nina.az

Степовий говір Степови й го вір украї нської мо ви один із новожитніх говорів що разом з черкасько полтавськими середньо

Степовий говір

Степови́й го́вір украї́нської мо́ви — один із новожитніх говорів, що разом з черкасько-полтавськими (середньонаддніпрянськими) й слобожанськими говірками утворює південно-східне наріччя, найпізніший за часом формування, найбільший за територією поширення.

Карта українських наріч і говорів (2005).
   Степовий говір (6)

Охоплює південні райони Кіровоградської, Дніпропетровської, Луганської областей, Крим; окремі райони (крім північно-західних) Миколаївської і Одеської областей, Запорізької, Донецької, Херсонської області України, Краснодарського краю і західних районів Ростовської області Росії; окремі говірки у південно-східній частині Румунії (дельта Дунаю). Межує на півночі з середньонаддніпрянським говором, на північному сході — із слобожанським говором, на південному заході — з румунськими і молдовськими говірками, на північному заході — з подільськими говірками, на сході — з російськими говірками.

Степовий говір активно формувався у 17 — 19 ст. на середньонаддніпрянській і слобожанській діалектичній основі, з украпленнями говірок північного і південно-західного типів. У різний час зазнав впливу російських, болгарських, молдавських, частково — сербських, грецьких, німецьких говірок.

Ареал і межі Редагувати

У межах степового говору невиразно виділяються групи говірок:

  • західну: (південно-басарабську з власне — степовим — між Дністром і Бугом) з помітнішими подільсько-волинськими рисами,
  • центральну (дніпропетровсько-запорізьку)
  • східну (донецьку).

Фонетика Редагувати

1) наголошений вокалізм шестифонемний:

і                                  у;
    и
          е             о
                  а

ненаголошений вокалізм п'ятифонемний, варіативний, може мати такі типові структури:

і                           у,          і                                у;
      ие(еи)      о                        ие(еи)        oy
              а                                          а

2) помірне укання — переважно перед складом з наголошеними í, ý у більшості говірок (тоубí, зоузýл'а); як зворотне до укання гіперичне окання (очи́теил’);
3) спорадично обнижеш вимова «і» різного походження як «и» (рил’á, фигýра);
4) регулярний розвиток «ę» як «а», зрідка — як «е», «и», «і» (колóд'ез’, дéв'іт’);
5) неоднаковий розвиток «ě» — переважно як «і», зрідка — як «и», «е», «о», «у» (ди́рка, ц'ул'увáти);
6) відносно рідке вживання протетичних приголосних (вýлиц'а, йіржáти, але óстрий, ýса);
7) пом'якшена вимова "ч’ " (курч’á, ч'ужи́й);
8) зміна функц. навантаження окр. фонем: «р’ » — у наддніпр. говірках (р'ама), «р» — у західностепових (зорá, гарáчий); пом'якшена вимова «р'» у кінці слова (сахарь, базарь, лікарь); в окремих говірках вживання «ф» зам. «хв» (фали́ти, фіст, фате) і «x» або «xв» зам. «ф» (хунт, тухлі, хвабрика, мікрохвон);
9) неоднаковий розвиток сполуки губний приголосний +j (здорóвл'а, здорóвйа);
10) відсутність в окр. словоформах чергування задньоязикових приголосних г, к, x з шиплячими і свистячими приголосними (на дорóг’í, рук’í);
11) перед глухими і в кінці слова дзвінкі приголосні оглушуються (т’áшко, міх ‘міг’);
12) заступлення "т’ " на "к’ " в окремих словах (к’íсно, к’íсто).

Наголос у степового говору динамічний; особливістю захід. говірок є збереження півд.-зах. типу наголошування займенників (мóго, твóго); в окремих говірках зміна наголосу лексикалізована (полоўни́к, сорокови́й, уз’áли та ін.).

Морфологія Редагувати

1) при збереженні протиставлення твердого й м'якого різновидів відмінювання іменників виразний уплив твердого різновиду на м'який і мішаний (дав. в. — з’áт'ові, товáришові, ор. в. ковал’óм, пáл'ц'ом);
2) у частині говірок спостерігається розподіл уживання паралельних закінчень род. в. одн. іменників І відміни: під наголосом -и (гори́, нори́), не під наголосом -і (хáт'і, хмáр'і);
3) зрідка у говірках зберігаються давні закінчення род. в. одн. іменників III відміни -и (рáдости, сóли);
4) в ор. в. одн. іменники І відміни можуть мати паралельні закінчення -ойу, -ейу, -ой, -ей (земл’óйу, душóй);
5) помітний вплив закінчень іменників ч. р. на іменники ж. і с. р. у род. в. одн. (хат’íў, ноч’íў, озéр'іў, тел'ат'іў);
6) паралельні закінчення широко відомі в іменниках колишніх t-основ: у род. в. -ати, -ат'і, -а (тел’áти, тел’áт'і, тел'а), дав. в. -у, -ату, -атов'і, ор. в. -ам, -ом, -атом;
7) паралельні закінчення властиві ор. в. множинних іменників (сáн'ми — сáнами, гóн'ми — гóнами);
8) у ряді говірок збереглися форми двоїни іменників ж. р. при числівниках два, три, чоти́ри (три йам'і, ч'оти́р'і корзйн'і);
9) відсутність у формах непрямих відмінків особових займенників приставного «н» (кóло йéйі, на йóму);
10) у наддніпр. говірках поширені нестягнені форми займенників — мойóго, свойóго;
11) при дієвідмінюванні виразна тенденція збереження структури основи — кінцеві приголосні д, т, з, с у 1-й ос. одн. теп. ч. переважно не чергуються (крут’ý, вóз'у);
12) можливе паралельне закінчення 3-ї ос. одн. теп. ч. — зрідка з кінцевим "т’ " (рóбит’, хóдит’), але переважно без кінцевого "т’ " (рóбе, нóсе).

13) можливе використання деяких дієслів 3-ї ос. множ. без кінцевого "т’ " (біжá, сид’á, стойá).

Синтаксис Редагувати

1) вираження іменної частини складеного присудка у формі наз. в. (він був хаз’áйін);
2) широке використання прислівника де у ролі обставини місця дії замість куди (де йдеш?);
3) переважання безприйменникових конструкцій ор. місця над прийменниковими по + ім. у місц. в. (йíхати степом, пливти́ водóйу);
4) приєднання підряд. означальних речень до головного сполучними словами шо, котрий, де.

Лексика Редагувати

Запозичення Редагувати

Запозичення мають здебільшого вузьколокальний характер, часто зумовлені міжмовними контактами різного часу, наприклад:

  • бакáй — ‘вибоїна, яма’,
  • каби́ця — ‘пічка у дворі’,
  • кирд — ‘велика отара овець’,
  • ґард — ‘споруда на річці для лову риби’,
  • киргáн — ‘лодник на березі річки, озера для зберігання риби’,
  • вáда — ‘рівчак для поливання городини’ та ін. У лексиці є чимало русизмів, а також, тюркізмів, болгаризмів, запозичень з роман. мов.

Історія виділення і дослідження Редагувати

Степовий говір досліджували С. Габ, О. Горбач, П. Гриценко, Й. Дзендзелівський, В. Дроздовський, Т. Заворотна, О. Миртов, А. Москаленко, А. Мукан, Я. Нагін, В. Негрескул, Г. Пелих, Т. Поляруш, А. Поповський, І. Приймак, С. Самійленко, Т. Сікиринський, З. Сікорська, Л. Терешко, В. Чабаненко, Б. Шарпило, Т. Шевченко, M. Шумко, Б. Юрковський та ін.

У дослідженні степового говору можна назвати два етапи. На початковому (XIX ст.- 30-ті роки ХХ ст.) мовознавцями було виділено степовий говір з-поміж інших говорів південно-східного наріччя та закладено основу для його подальшого вивчення. Окремі згадки про степові говірки зустрічаємо в працях М. О. Максимовича, Ф. М. Піскунова. Всі попередні матеріали та ряд відомих фактів допомогли К. П. Михальчуку виокремити «степове піднаріччя».

У післявоєнний період (з кінця 40-х років ХХ ст.) відбулося цілеспрямоване вивчення степових говорів України. Одним із перших комплексних досліджень стала дисертація Й. О. Дзендзелівського «Українські говори Нижнього Подністров'я» (1951), у якій подано опис фонетики, словотвору, словозміни та синтаксису. У вивченні наступної групи говірок значний внесок було зроблено В. П. Дроздовським, зокрема працею «Українські говірки Бессарабського Примор'я» (1962). Ученим доведено, що послідовні місцеві діалектні особливості характерні, в основному, для звукової системи і морфологічної будови.

Степовий говір у художній літературі Редагувати

Елементи степового говору використовували І. Тобілевич, В. Винниченко, Ю. Яновський й ін.

Література Редагувати

Див. також Редагувати


Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stepovi j go vir ukrayi nskoyi mo vi odin iz novozhitnih govoriv sho razom z cherkasko poltavskimi serednonaddnipryanskimi j slobozhanskimi govirkami utvoryuye pivdenno shidne narichchya najpiznishij za chasom formuvannya najbilshij za teritoriyeyu poshirennya Karta ukrayinskih narich i govoriv 2005 Stepovij govir 6 Ohoplyuye pivdenni rajoni Kirovogradskoyi Dnipropetrovskoyi Luganskoyi oblastej Krim okremi rajoni krim pivnichno zahidnih Mikolayivskoyi i Odeskoyi oblastej Zaporizkoyi Doneckoyi Hersonskoyi oblasti Ukrayini Krasnodarskogo krayu i zahidnih rajoniv Rostovskoyi oblasti Rosiyi okremi govirki u pivdenno shidnij chastini Rumuniyi delta Dunayu Mezhuye na pivnochi z serednonaddnipryanskim govorom na pivnichnomu shodi iz slobozhanskim govorom na pivdennomu zahodi z rumunskimi i moldovskimi govirkami na pivnichnomu zahodi z podilskimi govirkami na shodi z rosijskimi govirkami Stepovij govir aktivno formuvavsya u 17 19 st na serednonaddnipryanskij i slobozhanskij dialektichnij osnovi z ukraplennyami govirok pivnichnogo i pivdenno zahidnogo tipiv U riznij chas zaznav vplivu rosijskih bolgarskih moldavskih chastkovo serbskih greckih nimeckih govirok Zmist 1 Areal i mezhi 2 Fonetika 3 Morfologiya 4 Sintaksis 5 Leksika 5 1 Zapozichennya 6 Istoriya vidilennya i doslidzhennya 7 Stepovij govir u hudozhnij literaturi 8 Literatura 9 Div takozhAreal i mezhi RedaguvatiU mezhah stepovogo govoru nevirazno vidilyayutsya grupi govirok zahidnu pivdenno basarabsku z vlasne stepovim mizh Dnistrom i Bugom z pomitnishimi podilsko volinskimi risami centralnu dnipropetrovsko zaporizku shidnu donecku Fonetika Redaguvati1 nagoloshenij vokalizm shestifonemnij i u i e o anenagoloshenij vokalizm p yatifonemnij variativnij mozhe mati taki tipovi strukturi i u i u ie ei o ie ei oy a a2 pomirne ukannya perevazhno pered skladom z nagoloshenimi i y u bilshosti govirok toubi zouzyl a yak zvorotne do ukannya giperichne okannya ochi teil 3 sporadichno obnizhesh vimova i riznogo pohodzhennya yak i ril a figyra 4 regulyarnij rozvitok e yak a zridka yak e i i kolod ez dev it 5 neodnakovij rozvitok e perevazhno yak i zridka yak i e o u di rka c ul uvati 6 vidnosno ridke vzhivannya protetichnih prigolosnih vylic a jirzhati ale ostrij ysa 7 pom yakshena vimova ch kurch a ch uzhi j 8 zmina funkc navantazhennya okr fonem r u naddnipr govirkah r ama r u zahidnostepovih zora garachij pom yakshena vimova r u kinci slova sahar bazar likar v okremih govirkah vzhivannya f zam hv fali ti fist fate i x abo xv zam f hunt tuhli hvabrika mikrohvon 9 neodnakovij rozvitok spoluki gubnij prigolosnij j zdorovl a zdorovja 10 vidsutnist v okr slovoformah cherguvannya zadnoyazikovih prigolosnih g k x z shiplyachimi i svistyachimi prigolosnimi na dorog i ruk i 11 pered gluhimi i v kinci slova dzvinki prigolosni oglushuyutsya t ashko mih mig 12 zastuplennya t na k v okremih slovah k isno k isto Nagolos u stepovogo govoru dinamichnij osoblivistyu zahid govirok ye zberezhennya pivd zah tipu nagoloshuvannya zajmennikiv mogo tvogo v okremih govirkah zmina nagolosu leksikalizovana poloyni k sorokovi j uz ali ta in Morfologiya Redaguvati1 pri zberezhenni protistavlennya tverdogo j m yakogo riznovidiv vidminyuvannya imennikiv viraznij upliv tverdogo riznovidu na m yakij i mishanij dav v z at ovi tovarishovi or v koval om pal c om 2 u chastini govirok sposterigayetsya rozpodil uzhivannya paralelnih zakinchen rod v odn imennikiv I vidmini pid nagolosom i gori nori ne pid nagolosom i hat i hmar i 3 zridka u govirkah zberigayutsya davni zakinchennya rod v odn imennikiv III vidmini i radosti soli 4 v or v odn imenniki I vidmini mozhut mati paralelni zakinchennya oju eju oj ej zeml oju dushoj 5 pomitnij vpliv zakinchen imennikiv ch r na imenniki zh i s r u rod v odn hat iy noch iy ozer iy tel at iy 6 paralelni zakinchennya shiroko vidomi v imennikah kolishnih t osnov u rod v ati at i a tel ati tel at i tel a dav v u atu atov i or v am om atom 7 paralelni zakinchennya vlastivi or v mnozhinnih imennikiv san mi sanami gon mi gonami 8 u ryadi govirok zbereglisya formi dvoyini imennikiv zh r pri chislivnikah dva tri choti ri tri jam i ch oti r i korzjn i 9 vidsutnist u formah nepryamih vidminkiv osobovih zajmennikiv pristavnogo n kolo jeji na jomu 10 u naddnipr govirkah poshireni nestyagneni formi zajmennikiv mojogo svojogo 11 pri diyevidminyuvanni virazna tendenciya zberezhennya strukturi osnovi kincevi prigolosni d t z s u 1 j os odn tep ch perevazhno ne cherguyutsya krut y voz u 12 mozhlive paralelne zakinchennya 3 yi os odn tep ch zridka z kincevim t robit hodit ale perevazhno bez kincevogo t robe nose 13 mozhlive vikoristannya deyakih diyesliv 3 yi os mnozh bez kincevogo t bizha sid a stoja Sintaksis Redaguvati1 virazhennya imennoyi chastini skladenogo prisudka u formi naz v vin buv haz ajin 2 shiroke vikoristannya prislivnika de u roli obstavini miscya diyi zamist kudi de jdesh 3 perevazhannya bezprijmennikovih konstrukcij or miscya nad prijmennikovimi po im u misc v jihati stepom plivti vodoju 4 priyednannya pidryad oznachalnih rechen do golovnogo spoluchnimi slovami sho kotrij de Leksika RedaguvatiZapozichennya Redaguvati Zapozichennya mayut zdebilshogo vuzkolokalnij harakter chasto zumovleni mizhmovnimi kontaktami riznogo chasu napriklad bakaj viboyina yama kabi cya pichka u dvori kird velika otara ovec gard sporuda na richci dlya lovu ribi kirgan lodnik na berezi richki ozera dlya zberigannya ribi vada rivchak dlya polivannya gorodini ta in U leksici ye chimalo rusizmiv a takozh tyurkizmiv bolgarizmiv zapozichen z roman mov Istoriya vidilennya i doslidzhennya RedaguvatiStepovij govir doslidzhuvali S Gab O Gorbach P Gricenko J Dzendzelivskij V Drozdovskij T Zavorotna O Mirtov A Moskalenko A Mukan Ya Nagin V Negreskul G Pelih T Polyarush A Popovskij I Prijmak S Samijlenko T Sikirinskij Z Sikorska L Tereshko V Chabanenko B Sharpilo T Shevchenko M Shumko B Yurkovskij ta in U doslidzhenni stepovogo govoru mozhna nazvati dva etapi Na pochatkovomu XIX st 30 ti roki HH st movoznavcyami bulo vidileno stepovij govir z pomizh inshih govoriv pivdenno shidnogo narichchya ta zakladeno osnovu dlya jogo podalshogo vivchennya Okremi zgadki pro stepovi govirki zustrichayemo v pracyah M O Maksimovicha F M Piskunova Vsi poperedni materiali ta ryad vidomih faktiv dopomogli K P Mihalchuku viokremiti stepove pidnarichchya U pislyavoyennij period z kincya 40 h rokiv HH st vidbulosya cilespryamovane vivchennya stepovih govoriv Ukrayini Odnim iz pershih kompleksnih doslidzhen stala disertaciya J O Dzendzelivskogo Ukrayinski govori Nizhnogo Podnistrov ya 1951 u yakij podano opis fonetiki slovotvoru slovozmini ta sintaksisu U vivchenni nastupnoyi grupi govirok znachnij vnesok bulo zrobleno V P Drozdovskim zokrema praceyu Ukrayinski govirki Bessarabskogo Primor ya 1962 Uchenim dovedeno sho poslidovni miscevi dialektni osoblivosti harakterni v osnovnomu dlya zvukovoyi sistemi i morfologichnoyi budovi Stepovij govir u hudozhnij literaturi RedaguvatiElementi stepovogo govoru vikoristovuvali I Tobilevich V Vinnichenko Yu Yanovskij j in Literatura RedaguvatiGricenko P Yu Stepovij govir Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Bessaraba I V Materialy dlya etnografii Hersonskoj gub Pg 1916 Mirtov A V Ukraincy na Donu Rostov na Donu 1930 Moskalenko A A Slovnik dialektizmiv ukrayinskih govirok Odeskoyi oblasti O 1958 Berlizov A A Leksika ribalstva ukrayinskih govoriv Nizhnogo Podnistrov ya Chernigiv 1959 Vashenko V S Lingvistichna geografiya Naddnipryanshini Dp 1968 Gorbach O Diyalnij slovnik pivnichnodobrudzhanskoyi govirki s Verhnij Dunavec bilya Tulchi Myunhen 1968 Gricenko P Yu Modelyuvannya sistemi dialektnoyi leksiki K 1984 Popovskij A M Znachennya pivdennoukrayinskih stepovih govoriv u formuvanni literaturno nacionalnoyi movi Dp 1989 Ukrayinski shidnostepovi govirki D 1998 Robchuk I Studiyi i statti Buharest 1999 Slovnik ukrayinskih govirok Buzko Ingulskogo mezhirichchya blizko 20000 dialektizmiv In t ukr movi NAN Ukrayini Mikol nac un t im V O Suhomlinskogo uklad L S Spanatij A P Suprun M F Timchenko za zag red L S Spanatij nauk red P Yu Gricenko Mikolayiv Ilion 2018 875 stvp Uzhchenko V Uzhchenko D Frazeologichnij slovnik shidnoslobozhanskih i stepovih govirok Donbasu Lugansk 2013 Chabanenko V A Frazeologichnij slovnik Nizhnoyi Naddnipryanshini Zaporizhzhya 2001 Chabanenko V A Slovnik govirok nizhnoyi Naddnipryanshini Zaporizhzhya 1992 AUM t 3 K 2001 www kubanska org Sajt kubanskoyi balachki Stepovij govir Zhilko F T Narisi z dialektologiyi ukr movi K 1966 Bevzenko S P Ukr dialektologiya K 1980 Popovskij A M Znachennya pivdennoukr stepovih govoriv u formuvanni lit nac movi Dp 1989 Orfoepichnij slovnik Ukladach Pogribnij M I K Rad shkola 1983 629 sDiv takozh RedaguvatiBalachka nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stepovij govir amp oldid 39294908