Андрій Анатолійович Залізняк (рос. Андрей Анатольевич Зализняк; 29 квітня 1935, Москва, СРСР — 24 грудня 2017, Москва) — радянський і російський лінгвіст.
Андрій Анатолійович Залізняк | |
---|---|
рос. Андрей Анатольевич Зализняк | |
| |
Народився | 29 квітня 1935 Москва, СРСР |
Помер | 24 грудня 2017 (82 роки) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР, Росія |
Діяльність | мовознавець, діалектолог, викладач університету |
Alma mater | (Московський державний університет), Паризький університет |
Галузь | лінгвістика |
Заклад | (Інститут слов'янознавства РАН)d (Філологічний факультет МДУ)d МДУ |
Вчене звання | (академік Російської академії наук) і (члени-кореспонденти РАН)d |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Вчителі | (Андре Мартіне) |
Відомі учні | (Anna Feliksovna Litvina)d (Гіппіус Олексій Олексійович)d (Дибо Анна Володимирівна)d (Поліванова Анна Костянтинівна)d |
Аспіранти, докторанти | (Дибо Анна Володимирівна)d (Anna Feliksovna Litvina)d (Поліванова Анна Костянтинівна)d (Гіппіус Олексій Олексійович)d |
Членство | (Російська академія наук) Геттінгенська академія наук (Spelling Commission of the Russian Academy of Sciences)d |
У шлюбі з | (Elena Viktorovna Paducheva)d |
Діти | (Anna Zaliznyak)d |
Нагороди | |
Залізняк Андрій Анатолійович у Вікісховищі |
Життєпис
Андрій Залізняк народився в Москві в 1935 році. Закінчив філологічний факультет МДУ (романо-германське відділення) (1958).
У 1957—1958 роках навчався в Паризькому університеті у відомого структураліста (Андре Мартіне).
Працював в Інституті слов'янознавства АН СРСР з 1960 року, де в 1965 році здобув ступінь доктора філологічних наук.
З 1987 року — член-кореспондент АН СРСР, а в 1997 році обраний академіком РАН.
Популяризація науки
А. А. Залізняк відомий своїми популярними лекціями з досліджень давньоруських берестяних грамот, а також лекціями загального плану «Про історичну лінгвістику», а також низкою лекцій з («аматорської лінгвістики»), де він піддав критиці ідеї (маргінальної) лінгвістики (зокрема, робіт (А. Т. Фоменка) з («Нової хронології»)) як дилетантські і побудовані на примітивних асоціаціях.
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Умер лингвист Андрей Зализняк
- . (ТАСС) (рос.). Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
- . Институт славяноведения Российской академии наук (ИСл РАН) (рос.). 25 грудня 2017. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 28 грудня 2017.
- . «Публичные лекции «Полит.ру». 30 ноября 2006. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- А.Зализняк (2009). . ж. (Наука и жизнь), №1. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- А.Зализняк (2009). . ж. (Наука и жизнь), №2. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
- А.Зализняк (28 мая 2010). . Полит.ру. Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 13 квітня 2017.
Це незавершена стаття про мовознавця чи мовознавицю. Ви можете (допомогти) проєкту, виправивши або дописавши її. |