www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзвінкий губно зубний фрикативний У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна v приголосний звук що існує в дея

Дзвінкий губно-зубний фрикативний

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: v.

Дзвінкий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨v⟩.

v
Номер МФА 129
Кодування
HTML (decimal) v
Юнікод (hex) U+0076
X-SAMPA v
Кіршенбаум v
Брайль

Назва Редагувати

  • Дзвінкий губно-зубний фрикатив
  • Дзвінкий губно-зубний фрикативний
  • Дзвінкий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiced labiodental fricative)
  • Дзвінкий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості Редагувати

Властивості «дзвінкого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька европа [evˈropʼa] Європа Див. абхазька фонетика
албанська valixhe [vaˈlidʒɛ] випадок
англійська valve [væɫv] клапан Див. англійська фонетика
бурська wees [veə̯s] бути Див. бурська фонетика
болгарська вода [vɔda] вода Див. болгарська фонетика
валійська fi [vi] я
в'єтнамська và [vaː˨˩] і Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська גב' [ɡav] назад Див. гебрейська фонетика
гінді व्रत [vrət̪] швидкий Див. фонетика гінді
голландська wraak [vraːk] помста Алофон /ʋ/ перед /r/. Див. голландська фонетика
грецька βερνίκι [ve̞rˈnici] varnish Див. грецька фонетика
грузинська ვიწრო [ˈvitsʼɾo] вузький
данська véd [ve̝ːˀð̠˕ˠ] know(s) Див. данська фонетика
еве evlo [évló] він злий
ірландська bhaile [vaːlə] дім Див. ірландська фонетика
іспанська afgano [ävˈɣ̞äno̞] афганець Алофон /f/ перед дзвінкими. Див. іспанська фонетика
італійська avare [aˈvare] бідно Див. італійська фонетика
кабардинська вагъуэ [vaːʁʷa] зірка
македонська вода [vɔda] вода Див. македонська фонетика
німецька Wächter [ˈvɛçtɐ] вартовий Див. німецька фонетика
норвезька venn [vɛ̝nː] друг Алофон /ʋ/. Див. норвезька фонетика
польська wór [vur] сумка Див. польська фонетика
португальська vila [ˈvilɐ] місто Див. португальська фонетика
російська волосы [ˈvʷo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] волосся Див. російська фонетика
румунська val [val] хвиля Див. румунська фонетика
сербська гроф би [ɡrô̞v bi] граф би Алофон /f/ перед дзвінкими. Див. сербська фонетика
словацька voda [voda] water
турецька cetvel [dʒetvæl] правитель Алофон /ʋ/ після дзвінких. Див. турецька фонетика
угорська veszély [vɛseːj] небезпека Див. угорська фонетика
французька valve [valv] клапан Див. французька фонетика
чеченська ваша [vaʃa] брат
чеська voda [voda] water Див. чеська фонетика
шведська vägg [ˈvɛɡː] стіна Див. шведська фонетика

Примітки Редагувати

  1. Thompson (1959:458–461)
  2. Janet Pierrehumbert, Rami Nair, Volume Editor: Bernard Laks (1996). . European Studies Research Institute, University of Salford Press, 1996. ISBN 978-1-901471-02-1. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 20 травня 2016. 
  3. Gussenhoven (1992:45)
  4. Shosted & Chikovani (2006:255)
  5. Basbøll (2005:62)
  6. Ladefoged (2005:156)
  7. http://www.uclm.es/profesorado/nmoreno/compren/material/2006apuntes_fonetica.pdf [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]; http://plaza.ufl.edu/lmassery/Consonantes%20oclusivasreviewlaurie.doc [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  8. Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
  9. Kristoffersen (2000:74)
  10. Jassem (2003:103)
  11. Cruz-Ferreira (1995:91)
  12. Padgett (2003:42)
  13. ↑ Landau et al. (1999:67)
  14. Fougeron & Smith (1993:73)

Джерела Редагувати

  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317. 
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L. (1993). French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Skaug, Ingebjørg (2003). Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd). Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS. ISBN 82-456-0178-0. 
  • Strandskogen, Åse-Berit (1979). Norsk fonetikk for utlendinger. Oslo: Gyldendal. ISBN 82-05-10107-8. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6. 
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
  • Wheeler, Max W. (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina v Dzvinkij gubno zubnij frikativnij prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti zapisuyetsya yak v vNomer MFA 129KoduvannyaHTML decimal amp 118 Yunikod hex U 0076X SAMPA vKirshenbaum vBrajl Zmist 1 Nazva 2 Vlastivosti 3 Prikladi 4 Primitki 5 DzherelaNazva RedaguvatiDzvinkij gubno zubnij frikativ Dzvinkij gubno zubnij frikativnij Dzvinkij labio dentalnij frikativ angl voiced labiodental fricative Dzvinkij labio dentalnij frikativnijVlastivosti RedaguvatiVlastivosti dzvinkogo gubno zubnogo frikativnogo Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya frikativnij tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi vuzku shilinu sho sprichinyaye turbulentnist Misce tvorennya gubno zubne tobto vin artikulyuyetsya nizhnoyu guboyu proti verhnih zubiv Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Prikladi RedaguvatiMova Slovo MFA Znachennya Primitkiabhazka evropa evˈropʼa Yevropa Div abhazka fonetikaalbanska valixhe vaˈlidʒɛ vipadokanglijska valve vaeɫv klapan Div anglijska fonetikaburska wees vee s buti Div burska fonetikabolgarska voda vɔda voda Div bolgarska fonetikavalijska fi vi yav yetnamska 1 va vaː i Div v yetnamska fonetikagebrejska גב ɡav nazad Div gebrejska fonetikagindi 2 व रत vret shvidkij Div fonetika gindigollandska 3 wraak vraːk pomsta Alofon ʋ pered r Div gollandska fonetikagrecka berniki ve rˈnici varnish Div grecka fonetikagruzinska 4 ვიწრო ˈvitsʼɾo vuzkijdanska 5 ved ve ːˀd ˠ know s Div danska fonetikaeve 6 evlo evlo vin zlijirlandska bhaile vaːle dim Div irlandska fonetikaispanska 7 afgano avˈɣ ano afganec Alofon f pered dzvinkimi Div ispanska fonetikaitalijska 8 avare aˈvare bidno Div italijska fonetikakabardinska vague vaːʁʷa zirkamakedonska voda vɔda voda Div makedonska fonetikanimecka Wachter ˈvɛctɐ vartovij Div nimecka fonetikanorvezka 9 venn vɛ nː drug Alofon ʋ Div norvezka fonetikapolska 10 wor vur sumka Div polska fonetikaportugalska 11 vila ˈvilɐ misto Div portugalska fonetikarosijska 12 volosy ˈvʷo ɫ es ɨ volossya Div rosijska fonetikarumunska val val hvilya Div rumunska fonetikaserbska 13 grof bi ɡro v bi graf bi Alofon f pered dzvinkimi 13 Div serbska fonetikaslovacka voda voda waterturecka cetvel dʒetvael pravitel Alofon ʋ pislya dzvinkih Div turecka fonetikaugorska veszely vɛseːj nebezpeka Div ugorska fonetikafrancuzka 14 valve valv klapan Div francuzka fonetikachechenska vasha vaʃa bratcheska voda voda water Div cheska fonetikashvedska vagg ˈvɛɡː stina Div shvedska fonetikaPrimitki Redaguvati Thompson 1959 458 461 Janet Pierrehumbert Rami Nair Volume Editor Bernard Laks 1996 Implications of Hindi Prosodic Structure Current Trends in Phonology Models and Methods European Studies Research Institute University of Salford Press 1996 ISBN 978 1 901471 02 1 Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 20 travnya 2016 Gussenhoven 1992 45 Shosted amp Chikovani 2006 255 Basboll 2005 62 Ladefoged 2005 156 http www uclm es profesorado nmoreno compren material 2006apuntes fonetica pdf Arhivovano 7 bereznya 2012 u Wayback Machine http plaza ufl edu lmassery Consonantes 20oclusivasreviewlaurie doc Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Rogers amp d Arcangeli 2004 117 Kristoffersen 2000 74 Jassem 2003 103 Cruz Ferreira 1995 91 Padgett 2003 42 a b Landau et al 1999 67 Fougeron amp Smith 1993 73 Dzherela RedaguvatiArnason Kristjan 2011 The Phonology of Icelandic and Faroese Oxford University Press ISBN 0199229317 Basboll Hans 2005 The Phonology of Danish ISBN 0 203 97876 5 Carbonell Joan F Llisterri Joaquim 1992 Catalan Journal of the International Phonetic Association 22 1 2 53 56 doi 10 1017 S0025100300004618 Cruz Ferreira Madalena 1995 European Portuguese Journal of the International Phonetic Association 25 2 90 94 doi 10 1017 S0025100300005223 Dum Tragut Jasmine 2009 Armenian Modern Eastern Armenian Amsterdam John Benjamins Publishing Company Fougeron Cecile Smith Caroline L 1993 French Journal of the International Phonetic Association 23 2 73 76 doi 10 1017 S0025100300004874 Gussenhoven Carlos 1992 Dutch Journal of the International Phonetic Association 22 2 45 47 doi 10 1017 S002510030000459X Jassem Wiktor 2003 Polish Journal of the International Phonetic Association 33 1 103 107 doi 10 1017 S0025100303001191 Kristoffersen Gjert 2000 The Phonology of Norwegian Oxford University Press ISBN 978 0 19 823765 5 Ladefoged Peter 2005 Vowels and Consonants vid Second Blackwell Landau Ernestina Loncaric Mijo Horga Damir Skaric Ivo 1999 Croatian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 66 69 ISBN 0 521 65236 7 Padgett Jaye 2003 Contrast and Post Velar Fronting in Russian Natural Language amp Linguistic Theory 21 1 39 87 doi 10 1023 A 1021879906505 Rogers Derek d Arcangeli Luciana 2004 Italian Journal of the International Phonetic Association 34 1 117 121 doi 10 1017 S0025100304001628 Shosted Ryan K Chikovani Vakhtang 2006 Standard Georgian Journal of the International Phonetic Association 36 2 255 264 doi 10 1017 S0025100306002659 Skaug Ingebjorg 2003 Norsk spraklydlaere med ovelser vid 3rd Oslo Cappelen Akademisk Forlag AS ISBN 82 456 0178 0 Strandskogen Ase Berit 1979 Norsk fonetikk for utlendinger Oslo Gyldendal ISBN 82 05 10107 8 Thompson Laurence 1959 Saigon phonemics Language 35 3 454 476 JSTOR 411232 doi 10 2307 411232 Vanvik Arne 1979 Norsk fonetikk Oslo Universitetet i Oslo ISBN 82 990584 0 6 Watson Janet 2002 The Phonology and Morphology of Arabic New York Oxford University Press Wheeler Max W 2005 The Phonology Of Catalan Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 925814 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzvinkij gubno zubnij frikativnij amp oldid 40586473