www.wikidata.uk-ua.nina.az

Губно зубний апроксимант приголосний звук що існує в деяких мовах У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ʋ В

Губно-зубний апроксимант

Губно-зубний апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʋ⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.

ʋ
Номер МФА 150
Кодування
HTML (decimal) ʋ
Юнікод (hex) U+028B
X-SAMPA P or v\
Кіршенбаум r<lbd>
Брайль

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-236) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1236) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-1236) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]
Звучання
noicon
джерело · допомога

Назва Редагувати

  • Губно-зубний апроксимант
  • Лабіо-дентальний апроксимант (англ. labiodental approximant)
  • Дзвінкий губно-зубний апроксимант
  • Дзвінкий лабіо-дентальний апроксимант

Властивості Редагувати

Властивості «губно-зубного апроксиманта»:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
вірменська (східна) ոսկի [ʋɔski] золото
гавайська wikiwiki [ʋikiʋiki] швидко Інша реалізація — [w] або [v]. Див. гавайська фонетика
гінді वरुण [ʋəruɳ] Варуна Див. фонетика гінді
гуарані avañe'ẽ [ʔãʋ̃ãɲẽˈʔẽ] гуарані Опозиція /w/ і /ɰ/
данська véd' [ʋe̝ːˀð̠˕ˠ] знає Див. данська фонетика
маратхі वजन [ʋə(d)zən] вага Див. фонетика маратхі
німецька was [ʋas] що? Див. німецька фонетика
норвезька venn [ʋɛ̝nː] друг Інша реалізація — [v]. Див. норвезька фонетика
пенджабська ਵਾਲ [ʋäːl] волосся
сербська цврчак [t͡sʋř̩ːt͡ʃak] цвіркун Інша реалізація — [v]. Див. сербська фонетика
словенська veter [ˈʋéːtər] вітер Інший запис — [v]. Див. словенська фонетика
українська вітер [ˈʋi.t̪ɛ̝r] — Див. українська фонетика
фінська vauva [ˈʋɑuʋːɑ] дитина Див. фінська фонетика
шведська vän [ʋɛn] друг Див. шведська фонетика

Примітки Редагувати

  1. Dum-Tragut (2009:20)
  2. Basbøll (2005:62)
  3. Kristoffersen (2000:22 and 25)
  4. ↑ Vanvik (1979:41)
  5. Kristoffersen (2000:74)
  6. Šuštaršič, Komar & Petek (1999:136)
  7. Priestley (2002:394)
  8. Greenberg (2006:18)

Джерела Редагувати

  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317. 
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Foulkes, Paul; Docherty, Gerard J., ред. (1999). Urban Voices. Arnold. 
  • Greenberg, Mark L. (2006). . Kansas: University of Kansas. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 21 травня 2016. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Mesthrie, Rajend (2004). Indian South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 953–963. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Priestley, T.M.S. (2002). Slovene. У Comrie, Bernard; Corbett, Greville. G. The Slavonic Languages. London: Routledge. с. 388–451. ISBN 0-415-28078-8. 
  • Saborit Vilar, Josep (2009). Millorem la pronúncia. Acadèmia Valenciana de la Llengua. 
  • Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999). Slovene. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 135–139. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6. 


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gubno zubnij aproksimant prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti zapisuyetsya yak ʋ V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi literoyu v ʋNomer MFA 150KoduvannyaHTML decimal amp 651 Yunikod hex U 028BX SAMPA P or v Kirshenbaum r lt lbd gt Brajl File Shablon Braille cell dot id2filename 25px alt Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 236 Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 236 Shablon Braille cell dot id2unicode id File Shablon Braille cell dot id2filename 25px alt Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 1236 Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 1236 Shablon Braille cell dot id2unicode id ImageZvuchannya source source noicondzherelo dopomoga Zmist 1 Nazva 2 Vlastivosti 3 Prikladi 4 Primitki 5 DzherelaNazva RedaguvatiGubno zubnij aproksimant Labio dentalnij aproksimant angl labiodental approximant Dzvinkij gubno zubnij aproksimant Dzvinkij labio dentalnij aproksimantVlastivosti RedaguvatiVlastivosti gubno zubnogo aproksimanta Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya aproksimant tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi shilinu ale nedostatno vuzku dlya sprichinennya turbulentnosti Misce tvorennya gubno zubne tobto vin artikulyuyetsya nizhnoyu guboyu proti verhnih zubiv Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Prikladi RedaguvatiMova Slovo MFA Znachennya Primitkivirmenska shidna 1 ոսկի ʋɔski zolotogavajska wikiwiki ʋikiʋiki shvidko Insha realizaciya w abo v Div gavajska fonetikagindi वर ण ʋeruɳ Varuna Div fonetika gindiguarani avane ẽ ʔaʋ aɲẽˈʔẽ guarani Opoziciya w i ɰ danska 2 ved ʋe ːˀd ˠ znaye Div danska fonetikamarathi वजन ʋe d zen vaga Div fonetika marathinimecka was ʋas sho Div nimecka fonetikanorvezka 3 4 venn ʋɛ nː drug Insha realizaciya v 4 5 Div norvezka fonetikapendzhabska ਵ ਲ ʋaːl volossyaserbska cvrchak t sʋr ːt ʃak cvirkun Insha realizaciya v Div serbska fonetikaslovenska 6 veter ˈʋeːter viter Inshij zapis v 7 8 Div slovenska fonetikaukrayinska viter ˈʋi t ɛ r Div ukrayinska fonetikafinska vauva ˈʋɑuʋːɑ ditina Div finska fonetikashvedska van ʋɛn drug Div shvedska fonetikaPrimitki Redaguvati Dum Tragut 2009 20 Basboll 2005 62 Kristoffersen 2000 22 and 25 a b Vanvik 1979 41 Kristoffersen 2000 74 Sustarsic Komar amp Petek 1999 136 Priestley 2002 394 Greenberg 2006 18 Dzherela RedaguvatiArnason Kristjan 2011 The Phonology of Icelandic and Faroese Oxford University Press ISBN 0199229317 Basboll Hans 2005 The Phonology of Danish ISBN 0 203 97876 5 Dum Tragut Jasmine 2009 Armenian Modern Eastern Armenian Amsterdam John Benjamins Publishing Company Foulkes Paul Docherty Gerard J red 1999 Urban Voices Arnold Greenberg Mark L 2006 A Short Reference Grammar of Standard Slovene Kansas University of Kansas Arhiv originalu za 11 bereznya 2021 Procitovano 21 travnya 2016 Kristoffersen Gjert 2000 The Phonology of Norwegian Oxford University Press ISBN 978 0 19 823765 5 Mesthrie Rajend 2004 Indian South African English phonology U Schneider Edgar W Burridge Kate Kortmann Bernd Mesthrie Rajend Upton Clive A handbook of varieties of English 1 Phonology Mouton de Gruyter s 953 963 ISBN 3 11 017532 0 Priestley T M S 2002 Slovene U Comrie Bernard Corbett Greville G The Slavonic Languages London Routledge s 388 451 ISBN 0 415 28078 8 Saborit Vilar Josep 2009 Millorem la pronuncia Academia Valenciana de la Llengua Sustarsic Rastislav Komar Smiljana Petek Bojan 1999 Slovene Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 135 139 ISBN 0 521 65236 7 doi 10 1017 S0025100300004874 Vanvik Arne 1979 Norsk fonetikk Oslo Universitetet i Oslo ISBN 82 990584 0 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gubno zubnij aproksimant amp oldid 36160841