www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзвінкий губно губний фрикативний приголосний звук що існує в деяких мовах У Міжнародному фонетичному алфавіті записуєть

Дзвінкий губно-губний фрикативний

Дзвінкий губно-губний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨β⟩ (грецькою літерою «β»). В українській мові цей звук передається на письмі літерою б або в.

β
Номер МФА 127
Кодування
HTML (decimal) β
Юнікод (hex) U+03B2
X-SAMPA B
Кіршенбаум B
Брайль

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-46) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-46) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

Назва Редагувати

  • Дзвінкий білабіальний фрикатив (англ. voiced bilabial fricative)
  • Дзвінкий білабіальний фрикативний
  • Дзвінкий губно-губний фрикатив
  • Дзвінкий губно-губний фрикативний

Властивості Редагувати

Властивості губно-губного фрикативного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
амхарська አበባ [aβ̞əβ̞a] квітка Алофон /b/ між голосними.
баскська alaba [alaβ̞a] дочка Алофон /b/
еве Eʋe [ɛβɛ] мова еве Опозиція [v] і [w].
іспанська lava [ˈläβ̞ä] лава Алофон /b/. Див. іспанська фонетика
кабільська bri [βri] різати
каталанська rebost [rəˈβ̞ɔst] драбина Алофон /b/. Див. каталанська фонетика
португальська sábado [ˈsaβɐðu] субота Алофон /b/. Див. португальська фонетика
руандійська abana [aβana] діти
турецька vücut [βy̠ˈd͡ʒut̪] тіло Алофон /v/ перед огубленими голосними. Див. турецька фонетика
туркменська watan [βatan] країна
шведська aber [ˈɑːβ̞eɾ] проблема Алофон /b/ у розмовній мові. Див. шведська фонетика
японська 神戸市/kōbe-shi [ko̞ːβ̞e̞ ɕi] Кобе Алофон /b/ між голосними в швидкому мовленні. Див. японська фонетика

Примітки Редагувати

  1. ↑ Hayward & Hayward (1999:48)
  2. Hualde (1991:99–100)
  3. Ladefoged (2005:156)
  4. Martínez-Celdrán et al. (2003:257)
  5. Wheeler (2005:10)
  6. Cruz-Ferreira (1995:92)
  7. Mateus & d'Andrade (2000:11)
  8. ↑ Göksel & Kerslake (2005:6)
  9. Engstrand (2004:167)
  10. Okada (1991:95)

Джерела Редагувати

  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Engstrand, Olle (2004). Fonetikens grunder (Swedish). Lund: Studenlitteratur. ISBN 91-44-04238-8. 
  • Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005). . Routledge. ISBN 978-0415114943. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. 
  • Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999). . Journal of the International Phonetic Association (University of Nijmegen, Centre for Language Studies) 29: 155–166. doi:10.1017/S0025100300006526. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 15 травня 2016. 
  • Hayward, Katrina; Hayward, Richard J. (1999). Amharic. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 45–50. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998). . Journal of the International Phonetic Association 28: 107–112. doi:10.1017/S0025100300006307. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 травня 2016. 
  • Hualde, José Ignacio (1991). Basque phonology. New York: Routledge. ISBN 978-0-415-05655-7. 
  • Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009). Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin, New York: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-018202-6. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana María; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). . Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 15 травня 2016. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000). The Phonology of Portuguese. Oxford University Press. ISBN 0-19-823581-X. 
  • Okada, Hideo (1991). Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428. 
  • Picard, Marc (1987). On the Palatalization and Fricativization of W. International Journal of American Linguistics 53 (3): 362–365. doi:10.1086/466063. 
  • Pope, Mildred (1966). From Latin to Modern French. Manchester: Manchester University Press. 
  • Quilis, Antonio (1981). . Gredos. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 травня 2016. 
  • Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer (1997) [1987]. (вид. 2nd). Kerkrade: Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer. ISBN 90-70246-34-1. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 15 травня 2016. 
  • Verhoeven, Jo (2007). The Belgian Limburg dialect of Hamont. Journal of the International Phonetic Association 37 (2): 219–225. doi:10.1017/S0025100307002940. 
  • Wheeler, Max W (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7. 
  • Zhuqing, Li (2002). Fuzhou Phonology and Grammar. Springfield, VA: Dunwoody Press. ISBN 9781881265931. 


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzvinkij gubno gubnij frikativnij prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti zapisuyetsya yak b greckoyu literoyu b V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi literoyu b abo v bNomer MFA 127KoduvannyaHTML decimal amp 946 Yunikod hex U 03B2X SAMPA BKirshenbaum BBrajl File Shablon Braille cell dot id2filename 25px alt Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 46 Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 46 Shablon Braille cell dot id2unicode id File Shablon Braille cell dot id2filename 25px alt Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 12 Shablon Braille cell dot id2character braille pattern dots 12 Shablon Braille cell dot id2unicode id Image Zmist 1 Nazva 2 Vlastivosti 3 Prikladi 4 Primitki 5 DzherelaNazva RedaguvatiDzvinkij bilabialnij frikativ angl voiced bilabial fricative Dzvinkij bilabialnij frikativnij Dzvinkij gubno gubnij frikativ Dzvinkij gubno gubnij frikativnijVlastivosti RedaguvatiVlastivosti gubno gubnogo frikativnogo Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya frikativnij tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi vuzku shilinu sho sprichinyaye turbulentnist Misce tvorennya gubno gubne tobto vin artikulyuyetsya oboma gubami Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Prikladi RedaguvatiMova Slovo MFA Znachennya Primitkiamharska 1 አበባ ab eb a kvitka Alofon b mizh golosnimi 1 baskska 2 alaba alab a dochka Alofon b eve 3 Eʋe ɛbɛ mova eve Opoziciya v i w ispanska 4 lava ˈlab a lava Alofon b Div ispanska fonetikakabilska bri bri rizatikatalanska 5 rebost reˈb ɔst drabina Alofon b Div katalanska fonetikaportugalska 6 7 sabado ˈsabɐdu subota Alofon b Div portugalska fonetikaruandijska abana abana dititurecka 8 vucut by ˈd ʒut tilo Alofon v pered ogublenimi golosnimi 8 Div turecka fonetikaturkmenska watan batan krayinashvedska 9 aber ˈɑːb eɾ problema Alofon b u rozmovnij movi Div shvedska fonetikayaponska 10 神戸市 kōbe shi ko ːb e ɕi Kobe Alofon b mizh golosnimi v shvidkomu movlenni Div yaponska fonetikaPrimitki Redaguvati a b Hayward amp Hayward 1999 48 Hualde 1991 99 100 Ladefoged 2005 156 Martinez Celdran et al 2003 257 Wheeler 2005 10 Cruz Ferreira 1995 92 Mateus amp d Andrade 2000 11 a b Goksel amp Kerslake 2005 6 Engstrand 2004 167 Okada 1991 95 Dzherela RedaguvatiCruz Ferreira Madalena 1995 European Portuguese Journal of the International Phonetic Association 25 2 90 94 doi 10 1017 S0025100300005223 Engstrand Olle 2004 Fonetikens grunder Swedish Lund Studenlitteratur ISBN 91 44 04238 8 Goksel Asli Kerslake Celia 2005 Turkish a comprehensive grammar Routledge ISBN 978 0415114943 Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Gussenhoven Carlos Aarts Flor 1999 The dialect of Maastricht Journal of the International Phonetic Association University of Nijmegen Centre for Language Studies 29 155 166 doi 10 1017 S0025100300006526 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 15 travnya 2016 Hayward Katrina Hayward Richard J 1999 Amharic Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 45 50 ISBN 0 521 65236 7 doi 10 1017 S0025100300004874 Heijmans Linda Gussenhoven Carlos 1998 The Dutch dialect of Weert Journal of the International Phonetic Association 28 107 112 doi 10 1017 S0025100300006307 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 travnya 2016 Hualde Jose Ignacio 1991 Basque phonology New York Routledge ISBN 978 0 415 05655 7 Krech Eva Maria Stock Eberhard Hirschfeld Ursula Anders Lutz Christian 2009 Deutsches Ausspracheworterbuch Berlin New York Walter de Gruyter ISBN 978 3 11 018202 6 Ladefoged Peter 2005 Vowels and Consonants vid Second Blackwell Martinez Celdran Eugenio Fernandez Planas Ana Maria Carrera Sabate Josefina 2003 Castilian Spanish Journal of the International Phonetic Association 33 2 255 259 doi 10 1017 S0025100303001373 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 15 travnya 2016 Merrill Elizabeth 2008 Tilquiapan Zapotec Journal of the International Phonetic Association 38 1 107 114 doi 10 1017 S0025100308003344 Mateus Maria Helena d Andrade Ernesto 2000 The Phonology of Portuguese Oxford University Press ISBN 0 19 823581 X Okada Hideo 1991 Japanese Journal of the International Phonetic Association 21 2 94 97 doi 10 1017 S002510030000445X Peters Jorg 2006 The dialect of Hasselt Journal of the International Phonetic Association 36 1 117 124 doi 10 1017 S0025100306002428 Picard Marc 1987 On the Palatalization and Fricativization of W International Journal of American Linguistics 53 3 362 365 doi 10 1086 466063 Pope Mildred 1966 From Latin to Modern French Manchester Manchester University Press Quilis Antonio 1981 Fonetica acustica de la lengua espanola Gredos Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 15 travnya 2016 Stichting Kirchroadsjer Dieksiejoneer 1997 1987 Kirchroadsjer Dieksiejoneer vid 2nd Kerkrade Stichting Kirchroadsjer Dieksiejoneer ISBN 90 70246 34 1 Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 15 travnya 2016 Verhoeven Jo 2007 The Belgian Limburg dialect of Hamont Journal of the International Phonetic Association 37 2 219 225 doi 10 1017 S0025100307002940 Wheeler Max W 2005 The Phonology Of Catalan Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 925814 7 Zhuqing Li 2002 Fuzhou Phonology and Grammar Springfield VA Dunwoody Press ISBN 9781881265931 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzvinkij gubno gubnij frikativnij amp oldid 37408228