| Ś | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | ||||
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | ||||
| Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ĥ | Ħ | Ì | ||||
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | ||||
| IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | ||||
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | ||||
| Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | ||||
| Ó | Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | ||||
| Œ | Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ś — додаткова літера латинського алфавіту. Утворена з S і знаку гострого наголосу. Використовується у кількох мовах, зокрема в польській, чорногорській та інших.
Слов'янські мови Редагувати
Нижньолужицька Редагувати
У нижньолужицькій мові називається літерою шєй (śej). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується на місці етимологічного /t/. Наприклад,
- pśijaśel — приятель, śele — теля, pěś — пять
Польська Редагувати
У польській мові 25 літера абетки. Називається літерою ешь (eś) або ес з рискою (es z kreską). Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ], зрідка, у сілезьких говорах, — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук [ʑ]. Використовується на місці етимологічного, старопольського /s/, який у пізньому середньовіччі перейшов у /ɕ/. Наприклад,
- білоруська — сь /sʲ/ (у проекті латинки за польським взірцем);
- українська — сь /sʲ/ (у проекті латинки за польським взірцем);
Чорногорська Редагувати
- чорногорська — шь [ɕ]; кириличний відповідник — С́.
Індо-арійські мови Редагувати
Санскрит Редагувати
У санскриті, на писемності деванаґарі, записується як श. Позначає глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний звук шь [ɕ]. Використовується у латинських системах транслітерації санскриту. Інколи помилково транскрибується як тверде ш /ʃ/. Наприклад,
Циганська Редагувати
У міжнародній латиниці для циганської мови позначає глухий заясенний фрикативний звук ш [ʃ].
Інші Редагувати
- ладинська — з [z]
- лідійська — сь /sʲ/
- емілійська — з [z]
Кодування Редагувати
| Символ | Ś | ś | ||
|---|---|---|---|---|
| Unicode name | ВЕЛИКА БУКВА Ś | МАЛЕНЬКА БУКВА Ś | ||
| Encodings | decimal | hex | decimal | hex |
| Unicode | 346 | U+015A | 347 | U+015B |
| UTF-8 | 197 154 | C5 9A | 197 155 | C5 9B |
| Числове позначення символів | Ś | Ś | ś | ś |
Примітки Редагувати
- Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego... 2010.
- Klemensiewicz, 1985, s. 105–106.
- Łozynśkyj, 1834 (абецадло)
- Бурба, 2018.
- Matras, 1999, pp. 481—502.
Джерела Редагувати
- Klemensiewicz, Z. Historia języka polskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.
- Łozynśkyj, J. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29, ст. 228—230.
- Matras, Yaron. Writing Romani: The pragmatics of codification in a stateless language // Applied Linguistics, 1999, vol. 20, pp. 481—502.
- Sadowska, I. Polish: A Comprehensive Grammar. Oxford; New York City: Routledge, 2012.
- Słownik gwarowy Śląska Cieszyńskiego / red. Jadwiga Wronicz. Ustroń, 2010.
- Бурба, Д.В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ś