www.wikidata.uk-ua.nina.az

J латиниця JЛатинська абеткаA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZДодаткові і варіантні знакиÀ Á Â Ã Ä Å ÆĀ Ă

J (латиниця)

J
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ Ả Ɐ Ɑ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ḱ Ǩ Ƙ Ⱪ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň N̈ Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
Ɽ ß ſ Ś Ŝ Ṡ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ T̈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ Ⱳ
Ẋ Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ẑ
Ẕ Ȥ Ⱬ Ź Ż Ƶ Ž        
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: J.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2022)

J, j, ȷ («йот») — десята літера латинського алфавіту, присутня в більшості графічних систем на його основі.

Назва

Латинська назва — йот або йота, французька назва — жі, англійська назва — джей [dʒeɪ], іспанська — хота. В міжнародному фонетичному алфавіті символ [j] позначає палатальний апроксимант. На комп'ютерній клавіатурі з QWERTY-розкладкою, клавіші F й J звичайно виділяється невеликим виступом у вигляді смуги, для зручності набору всліпу. На основі цієї літери було створено ідентичну літеру кириличного алфавіту.

Історія

За походженням літера J є варіантом I, спорядженим лівим верхнім розчерком. Він використовувався спочатку тільки в римських цифрах, заміняючи I на кінці групи однакових знаків (наприклад XXIIJ чи xxiij замість XXIII чи xxiii). Уперше розрізнення з'явилося в пам'ятках середньоверхньонімецької мови. Першим став розрізняти I і J як символи для різних звуків Джан Джорджо Тріссіно (1478—1550), у своїй роботі Ɛpistola del Trissino de le lettere nuωvamente aggiunte ne la lingua italiana («Тріссінова епістола про літери, недавно додані до італійської абетки»), опублікованій 1524 року. Спочатку обидві ці літери вимовлялися як [i], [iː], [j]. Однак в романських мовах з'являлися звуки, відмінні від колишнього звучання. Так вимова літери J в англійській і французькій мовах сильно відрізняється від вимови I.

Звук

Англійська мова

В англійській мові літері J у більшості випадків відповідає африкат [dʒ]. У давньоанглійській фонема /dʒ/ передавалася диграфом cg чи cȝ. Під впливом давньофранцузької, у якій фонема /dʒ/ сходить до латинської /j/, в англійських текстах узвичаюється вжиток i, потім і j для передачі початкового /dʒ/ (наприклад, iest стало записуватися jest), у той час як в інших позиціях стало використовуватися сполучення dg (hedge, sledge). Пізніше багато слів з i (що потім стала писатися j) проникли до англійської як з французької, так і з інших мов (adjoin, junta). Перша англійська книга, де чітко розрізнялися i і j, була видана в 1633 році. У таких запозиченнях, як raj, Azerbaijan, Taj Mahal, та Beijing вимовлення /dʒ/ ближче до звука у мові-джерелі, тому вимовлення її як /ʒ/ слід визнати гіперкорекційною помилкою.

Інші германські та східноєвропейські мови

У більшості германських мов (крім англійської), всіх слов'янських, що використовують латинський алфавіт, албанській, угорській, фінській і естонській мовах j читається як твердопіднебінний апроксимант [j].

Романські мови

У романських мовах вимова j еволюціонувала від палатального апроксиманта [j] в латинській (у класичній латині замість j для цього звука використовувалася i) до кількох видів фрикативних. У французькій, португальській, каталанській і румунській мовах j вимовляється як дзвінкий заясенний фрикативний [ʒ]. У давньофранцузькій [dʒ] перейшов у [ʒ] приблизно в XIII столітті. У іспанській мові, навпроти, раніший [ʝ] втратив дзвінкість і перетворився на [x].

У новолатинській мові літера вимовляється як [j]. Така ж вимова в есперанто.

У сучасній італійській мові літера J використовується в основному в запозичених словах. До XIX століття J використовувалася в дифтонгах замість I, замість заключного -ii і при розбитті групи голосних (як у слові Savoja).

Баскська мова

Інші мови

В азербайджанській, туркменській і турецькій мовах вимовляється як дзвінкий заясенний фрикативний [ʒ]. Така ж вимова в індонезійській, сомалійській, малайській, ігбо та зулу. У татарській передає схожий дзвінкий ретрофлексний фрикативний звук [ʐ].

Інше використовування

Велика літера

Мала літера

Способи кодування

В юнікоді велика літера J записується U+004A, а мала j — U+006A. Юнікод також включає варіант без крапки ȷ (U+0237), для використання з різними діакритичними знаками.

Код ASCII для великої J — 74, для малої j — 106; або у двійковій системі 01001010 та 01101010, відповідно.

Код EBCDIC для великої J — 209, для малої j — 145.

NCR код HTML та XML — «J» та «j» для великої та малої літер відповідно.


Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  2. De le lettere nuωvamente aggiunte ne la lingua Italiana в італійських Вікіджерелах.
  3. ↑ Hogg, Richard M.; Norman Francis Blake; Roger Lass; Suzanne Romaine; R. W. Burchfield; John Algeo (1992). . Cambridge University Press. с. 39. ISBN 0-521-26476-6. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. 
  4. English Grammar, Charles Butler, 1633
  5. Wells, John (1982). . Cambridge, UN: Cambridge University Press. с. 108. ISBN 0-521-29719-2. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. 
  6. Penny, Ralph John (2002). A History of the Spanish Language. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN 0-521-01184-1. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
JLatinska abetkaA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZDodatkovi i variantni znakiA A A A A A AEA Ă A Ȧ Ả Ɐ ⱭƁ Ƀ C C Ĉ Ċ ȻC D d D d Đ đ E E EE E Ė e E E ĜG Ġ G Ƣ Ĥ Ħ II I I i Į I IIJ Ĵ k Ḱ Ǩ Ƙ ⱩL L Ĺ Ľ Ŀ N NN N N Ɲ Ƞ Ŋ Oo O O O Ǫ O OŒ Ơ Ɋ ʠ Ŕ R ɌⱤ ss ſ S Ŝ Ṡ SS TH Ţ T Ŧ Ⱦ ƬƮ T U U U U uŬ U U Ų Ư Ŵ ⱲẊ Y Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ ẐẔ Ȥ Ⱬ Z Z Ƶ Z U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina J Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2022 J j ȷ jot desyata litera latinskogo alfavitu prisutnya v bilshosti grafichnih sistem na jogo osnovi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Zvuk 3 1 Anglijska mova 3 2 Inshi germanski ta shidnoyevropejski movi 3 3 Romanski movi 3 4 Baskska mova 3 5 Inshi movi 4 Inshe vikoristovuvannya 4 1 Velika litera 4 2 Mala litera 5 Sposobi koduvannya 6 PrimitkiNazva RedaguvatiLatinska nazva jot abo jota francuzka nazva zhi anglijska nazva dzhej dʒeɪ ispanska hota V mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti simvol j poznachaye palatalnij aproksimant Na komp yuternij klaviaturi z QWERTY rozkladkoyu klavishi F j J zvichajno vidilyayetsya nevelikim vistupom u viglyadi smugi dlya zruchnosti naboru vslipu Na osnovi ciyeyi literi bulo stvoreno identichnu literu kirilichnogo alfavitu Istoriya RedaguvatiZa pohodzhennyam litera J ye variantom I sporyadzhenim livim verhnim rozcherkom Vin vikoristovuvavsya spochatku tilki v rimskih cifrah zaminyayuchi I na kinci grupi odnakovih znakiv napriklad XXIIJ chi xxiij zamist XXIII chi xxiii Upershe rozriznennya z yavilosya v pam yatkah serednoverhnonimeckoyi movi 1 Pershim stav rozriznyati I i J yak simvoli dlya riznih zvukiv Dzhan Dzhordzho Trissino 1478 1550 u svoyij roboti Ɛpistola del Trissino de le lettere nuwvamente aggiunte ne la lingua italiana Trissinova epistola pro literi nedavno dodani do italijskoyi abetki opublikovanij 1524 roku 2 Spochatku obidvi ci literi vimovlyalisya yak i iː j Odnak v romanskih movah z yavlyalisya zvuki vidminni vid kolishnogo zvuchannya Tak vimova literi J v anglijskij i francuzkij movah silno vidriznyayetsya vid vimovi I Zvuk RedaguvatiAnglijska mova Redaguvati V anglijskij movi literi J u bilshosti vipadkiv vidpovidaye afrikat dʒ U davnoanglijskij fonema dʒ peredavalasya digrafom cg chi cȝ 3 Pid vplivom davnofrancuzkoyi u yakij fonema dʒ shodit do latinskoyi j v anglijskih tekstah uzvichayuyetsya vzhitok i potim i j dlya peredachi pochatkovogo dʒ napriklad iest stalo zapisuvatisya jest u toj chas yak v inshih poziciyah stalo vikoristovuvatisya spoluchennya dg hedge sledge 3 Piznishe bagato sliv z i sho potim stala pisatisya j pronikli do anglijskoyi yak z francuzkoyi tak i z inshih mov adjoin junta Persha anglijska kniga de chitko rozriznyalisya i i j bula vidana v 1633 roci 4 U takih zapozichennyah yak raj Azerbaijan Taj Mahal ta Beijing vimovlennya dʒ blizhche do zvuka u movi dzhereli tomu vimovlennya yiyi yak ʒ slid viznati giperkorekcijnoyu pomilkoyu 5 Inshi germanski ta shidnoyevropejski movi Redaguvati U bilshosti germanskih mov krim anglijskoyi vsih slov yanskih sho vikoristovuyut latinskij alfavit albanskij ugorskij finskij i estonskij movah j chitayetsya yak tverdopidnebinnij aproksimant j Romanski movi Redaguvati U romanskih movah vimova j evolyucionuvala vid palatalnogo aproksimanta j v latinskij u klasichnij latini zamist j dlya cogo zvuka vikoristovuvalasya i do kilkoh vidiv frikativnih U francuzkij portugalskij katalanskij i rumunskij movah j vimovlyayetsya yak dzvinkij zayasennij frikativnij ʒ U davnofrancuzkij dʒ perejshov u ʒ priblizno v XIII stolitti U ispanskij movi navproti ranishij ʝ vtrativ dzvinkist i peretvorivsya na x 6 U novolatinskij movi litera vimovlyayetsya yak j Taka zh vimova v esperanto U suchasnij italijskij movi litera J vikoristovuyetsya v osnovnomu v zapozichenih slovah Do XIX stolittya J vikoristovuvalasya v diftongah zamist I zamist zaklyuchnogo ii i pri rozbitti grupi golosnih yak u slovi Savoja Baskska mova Redaguvati Inshi movi Redaguvati V azerbajdzhanskij turkmenskij i tureckij movah vimovlyayetsya yak dzvinkij zayasennij frikativnij ʒ Taka zh vimova v indonezijskij somalijskij malajskij igbo ta zulu U tatarskij peredaye shozhij dzvinkij retrofleksnij frikativnij zvuk ʐ Inshe vikoristovuvannya RedaguvatiVelika litera Redaguvati U mizhnarodnomu kodi avtomobilnih nomeriv poznachennya Yaponiyi U metrichnij sistemi odinic latinichne poznachennya dzhoulya kirilichne Dzh Mala litera Redaguvati U matematici poznachennya odniyeyi z uyavnih odinic kvaternioniv Sposobi koduvannya RedaguvatiV yunikodi velika litera J zapisuyetsya U 004A a mala j U 006A Yunikod takozh vklyuchaye variant bez krapki ȷ U 0237 dlya vikoristannya z riznimi diakritichnimi znakami Kod ASCII dlya velikoyi J 74 dlya maloyi j 106 abo u dvijkovij sistemi 01001010 ta 01101010 vidpovidno Kod EBCDIC dlya velikoyi J 209 dlya maloyi j 145 NCR kod HTML ta XML amp 74 ta amp 106 dlya velikoyi ta maloyi liter vidpovidno Inshi poznachennya literi J Fonetichnij alfavit NATO kod MorzeJuliet Morskij prapornij signal Semaforna abetka Amerikanska mova zhestiv ASL Shrift BrajlyaPrimitki Redaguvati Worterbuchnetz Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 grudnya 2016 De le lettere nuwvamente aggiunte ne la lingua Italiana v italijskih Vikidzherelah a b Hogg Richard M Norman Francis Blake Roger Lass Suzanne Romaine R W Burchfield John Algeo 1992 The Cambridge History of the English Language Cambridge University Press s 39 ISBN 0 521 26476 6 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020 English Grammar Charles Butler 1633 Wells John 1982 Accents of English 1 An Introduction Cambridge UN Cambridge University Press s 108 ISBN 0 521 29719 2 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020 Penny Ralph John 2002 A History of the Spanish Language Cambridge UK Cambridge University Press ISBN 0 521 01184 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title J latinicya amp oldid 35804754