Q латиниця QЛатинська абеткаA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZДодаткові і варіантні знакиÀ Á Â Ã Ä Å ÆĀ Ă

Q
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ð,ð	Ď,ď	Đ,đ	È	É	Ê
Ë	Ē	Ė	Ę	Ě	Ə	Ĝ
Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ	Ĥ	Ħ	Ì
Í	Î	Ï	Ī	Į	İ	I
Ĳ	Ĵ	Ķ	Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ
Ļ	Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ	Ñ	Ń
Ņ	Ň	N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ò
Ó	Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő
Œ	Ơ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Q.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ку.

Q, q («ку») — 17-а літера латинського алфавіту. Присутня в низці графічних систем на його основі.

Історія

Єгипетський ієрогліф
wj

Фінікійська
коф

Грецька
коппа

Етруська
Q

У фінікійському алфавіті існувала літера коф, що позначала фонему /q/, звичайну для семітських мов. Форма букви може походити від зображення голки з вушком, вузла, чи навіть мавпи зі звішеним донизу хвостом. Деякі навіть припускали, що походження накреслення літери «коф» ще давніше: від єгипетського ієрогліфа з фонетичним значенням wj.

У грецькій абетці від «коф» походить літера Ϙ («коппа»), яка можливо призначалася для передачі лабіалізованого велярного проривного, наприклад, /kʷ/ чи /kʷʰ/. Надалі внаслідок історичного розвитку фонетичної системи давньогрецьких діалектів ці звуки змінилися відповідно в /p/ і /pʰ/. Тому різні накреслення букви «коппа» перетворили на дві окремі літери: Ϙ («коппа»), що в пізніші часи використовувалася для позначення числа 90; і Φ, φ («фі»), яка первісно передавала придиховий звук /pʰ/, чия вимова надалі змінилася в /f/.

Етруски використовували літеру q у сполученні з v для передачі лабіалізованого велярного проривного /kʷ/; цю комбінацію запозичили від них і римляни разом з рештою алфавіту. У найраніших латинських написах літери c, k і q використовувались всі разом для передачі двох фонем — /k/ і /ɡ/, чиє графічне позначення тоді не розрізнялось. Існували певні правила правопису: q писалось перед округлими літерами (наприклад, EQO — ego, «я»), k перед a, а c — у будь-яких сполученнях. Пізніше c витіснило k і q майже з усіх позицій: q стало вживатися тільки разом з v для позначення сполучення /k/ з наступним /w/.

Вимова

Оскільки фонема /q/ відсутня в більшості мов Європи, q в абетках цих мов (романських і германських) дублює c і k, слугуючи для передавання [k]; разом з k вона заміняє c перед голосними переднього ряду /i/ і /e/, які змінюють вимову c із задньоязикового на фрикативний чи африкат. Вживається q переважно разом з наступною u (літерою, що розвинулася з ранішої v).

В англійській мові q (де вона називається cue, «к'ю», МФА: [kjuː]) у більшості випадків використовується в складі диграфа qu — переважно для передачі сполучення [k] і [w], але у французьких запозиченнях читається як [k] (наприклад, plaque — МФА: [plak]). Рідше q вживається самостійно, без наступного u: зазвичай у галліцизмах (cinq, coq), для передачі літери ق в арабських запозиченнях (burqa, niqab, faqir, Iraq), або в китайських словах, записаних піньїнем (qi, guqin, qigong). За частотою вживання в англійському письмі q стоїть на 25-му місці, вона трапляється лише в 0,1 % слів; більш рідкісною є тільки z. За частотою вживання на початку слів q — на 24-му місці.

У французькій, окситанській, каталонській і португальській писемностях диграф qu передає фонему /k/ чи сполучення /kw/.

В іспанській писемності диграф qu передає фонему /k/.

В італійському письмі qu позначає сполучення [kw], де [w] є напівголосним алофоном голосного /u/.

Літера q відсутня в боснійській, валлійській, естонській, ісландській, ірландській, корнській, латиській, литовській, польській, словенській, турецькій, хорватській і шотландській абетках, у сербській гаєвиці.

Писемності деяких мов використовують літери c (k) і q для позначення різних фонем. У цьому разі фонетичне значення q у різних мовах може значно різнитися.

Фонетичне значення літери Q
Символ МФА	Назва звука	Графічна система
[q]	глухий язичковий проривний	МФА, аймара, кримськотатарська, гренландська, хопі, курдська (курманджі, єкгірту), казахська латиниця, луїсеньйо, лушуцид, кечуа, уйгурська, узбецька, абетка зазакі мови зазакі, міжмовна стандартна абетка Лепсіуса; замість [q] фонему /q/ іноді може представляти інший алофон [ɢ]: сомалійська, латиниця для кетської мови (як правило, з африкацією: як [qχ])
[qː]	подвоєний глухий язичковий проривний	волоф
[qχ]	африкований глухий язичковий проривний	латиниця для кетської мови (алофон звука [q])
[qʰ]	придиховий глухий язичковий проривний	кіче, нухалк
[ɢ]	дзвінкий язичковий проривний	сомалійська (алофон звука [q]), латиниця для кетської мови (алофон звука [q] після [ŋ])
[k]	глухий м'якопіднебінний проривний	деякі європейські мови, часто тільки в складі диграфа qu, що часто вимовляється як [kw]. В інших випадках диграф читається як [k].
[kʷ]	лабіалізований глухий м'якопіднебінний проривний	мохеган-пекот
[kw]	нео
[ɡ]	дзвінкий м'якопіднебінний проривний	азербайджанська абетка
[c]	глухий твердопіднебінний проривний	албанська абетка
[ʔ]	гортанна змичка	мальтійська, меноміні, виро
[ŋɡ]	преназалізований дзвінкий м'якопіднебінний проривний	фіджійська
[tɕʰ]	придиховий глухий ясенно-твердопіднебінний африкат	піньїнь
[x]	глухий м'якопіднебінний фрикативний	латинська транслітерація класичної монгольської, мікмаку
[ɣ]	дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний	алфавіт мапудунґун для мови мапудунґун
[θ]	глухий зубний фрикативний	логлан
[ǃ]	постальвеолярний ляскаючий приголосний	ходза, коса, зулу
[ǃkʼ]	абруптивний ляскаючий	сесото
[kʼ]	велярний абруптивний приголосний	кайова
[qʼ]	язичковий абруптивний приголосний	транслітерація абхазької абетки на основі ISO 9
/w/	дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант	писемність південних в'єтнамських діалектів (у складі диграфа qu)

Інше використовування

Інші позначення літери Q

Фонетичний алфавіт НАТО	код Морзе
Quebec	— – · —

Морський прапорний сигнал	Семафорна абетка	Американська мова жестів (ASL)	Шрифт Брайля

Велика літера Q використовується як знак гватемальського кетсаля (quetzal).
Велика літера Q колись вживалася як римська цифра зі значенням 500 000.
У фільмах і романах про Джеймса Бонда велика літера Q використовується для позначення одного з персонажів.
Велика літера Q використана в назві раси Q у науково-фантастичній франшизі «Зоряний шлях».

Способи кодування

У юнікоді велика Q_кодується як U+0051, мала q — U+0071.

Код ASCII для великої Q — 81, для малої q — 113; або у двійковій системі 01010001 та 01110001 відповідно.

Код EBCDIC для великої Q — 216, для малої q — 152.

NCR код HTML та XML — «Q» та «q» для великої та малої літер відповідно.

Примітки

Travers Wood, Henry Craven Ord Lanchester, A Hebrew Grammar, 1913, p. 7. A. B. Davidson, Hebrew Primer and Grammar, 2000, p. 4 [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]. The meaning is doubtful. «Eye of a needle» has been suggested, and also «knot» Harvard Studies in Classical Philology vol. 45.
Isaac Taylor, History of the Alphabet: Semitic Alphabets, Part 1, 2003: "The old explanation, which has again been revived by Halévy, is that it denotes an 'ape,' the character Q being taken to represent an ape with its tail hanging down. It may also be referred to a Talmudic root which would signify an 'aperture' of some kind, as the 'eye of a needle,' … Lenormant adopts the more usual explanation that the word means a 'knot'.
↑ Haley, Allan. . Fonts.com (амер.). Monotype Imaging Corporation. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
Samuel, Stehman Haldeman (1851). . J.B. Lippincott. с. 56. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
Hamilton, Gordon James (2006). . Catholic Biblical Association of America. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
Woodard, Roger G. (24 березня 2014). . с. 303. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
Noyer, Rolf. . University of Pennsylvania Department of Linguistics. Архів оригіналу за 4 лютого 2017.
Boeree, C. George. . Shippensburg University. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 3 лютого 2017.
Arvaniti, Amalia (1999). Standard Modern Greek. Journal of the International Phonetic Association 2 (29): 167–172. doi:10.1017/S0025100300006538. оригіналу за 3 березня 2016.
Miller, D. Gary (6 вересня 1994). (англ.). John Benjamins Publishing. с. 54–56. ISBN 9789027276711. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
Bispham, Edward (1 березня 2010). (англ.). Edinburgh University Press. с. 482. ISBN 9780748627141. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
Sihler, Andrew L. (1995). (вид. illustrated). New York: Oxford University Press. с. 21. ISBN 0-19-508345-8. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 9 червня 2018.
«Q» Oxford English Dictionary, 2nd edition (1989); Merriam-Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged (1993); "que, " op. cit.
Gordon, Arthur E. (1983). . University of California Press. с. 44. ISBN 9780520038981. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 3 October 2015.

[1] Travers Wood, Henry Craven Ord Lanchester, A Hebrew Grammar, 1913, p. 7. A. B. Davidson, Hebrew Primer and Grammar, 2000, p. 4 [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]. The meaning is doubtful. «Eye of a needle» has been suggested, and also «knot» Harvard Studies in Classical Philology vol. 45.

[2] Isaac Taylor, History of the Alphabet: Semitic Alphabets, Part 1, 2003: "The old explanation, which has again been revived by Halévy, is that it denotes an 'ape,' the character Q being taken to represent an ape with its tail hanging down. It may also be referred to a Talmudic root which would signify an 'aperture' of some kind, as the 'eye of a needle,' … Lenormant adopts the more usual explanation that the word means a 'knot'.

[:4-3] Haley, Allan. . Fonts.com (амер.). Monotype Imaging Corporation. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.

[4] Samuel, Stehman Haldeman (1851). . J.B. Lippincott. с. 56. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.

[5] Hamilton, Gordon James (2006). . Catholic Biblical Association of America. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.

[6] Woodard, Roger G. (24 березня 2014). . с. 303. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.

[7] Noyer, Rolf. . University of Pennsylvania Department of Linguistics. Архів оригіналу за 4 лютого 2017.

[8] Boeree, C. George. . Shippensburg University. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 3 лютого 2017.

[9] Arvaniti, Amalia (1999). Standard Modern Greek. Journal of the International Phonetic Association 2 (29): 167–172. doi:10.1017/S0025100300006538. оригіналу за 3 березня 2016.

[10] Miller, D. Gary (6 вересня 1994). (англ.). John Benjamins Publishing. с. 54–56. ISBN 9789027276711. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.

[11] Bispham, Edward (1 березня 2010). (англ.). Edinburgh University Press. с. 482. ISBN 9780748627141. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.

[12] Sihler, Andrew L. (1995). (вид. illustrated). New York: Oxford University Press. с. 21. ISBN 0-19-508345-8. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 9 червня 2018.

[13] «Q» Oxford English Dictionary, 2nd edition (1989); Merriam-Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged (1993); "que, " op. cit.

[14] Gordon, Arthur E. (1983). . University of California Press. с. 44. ISBN 9780520038981. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 3 October 2015.