www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аймарська мова аймара Aymar aru мова народу аймара що мешкає в Центральних Андах Це одна з небагатьох індіанських мов з

Аймарська мова

Аймарська мова (аймара: Aymar aru) — мова народу аймара, що мешкає в Центральних Андах. Це одна з небагатьох індіанських мов з числом носіїв більше мільйона осіб Аймара, разом з кечуа і іспанською мовами, є офіційною мовою Перу і Болівії. Нею також розмовляють в Чилі.

Аймара
Aymar aru
Географічне розповсюдження мови аймара
Поширена в Болівія, Перу, Чилі
Регіон Анди
Носії 2 227 642 (центральний діалект)
Писемність латинське письмо
Класифікація Мови Південної Америки
  Аймарська сім'я
Офіційний статус
Офіційна Болівія, Перу
Коди мови
ISO 639-1 ay
ISO 639-2 aym
ISO 639-3 aym — загальний,
ayr — центральний діалект,
ayc — південний діалект

Деякі лінгвісти стверджують, що аймара споріднена своєму поширенішому сусідові, мові кечуа. Ця гіпотеза, проте, є сумнівною — хоча між цими мовами є схожість, більшість лінгвістів сходяться на думці, що ця схожість пояснюється тим, що народи-носії мали тривалу історію культурної взаємодії, займаючи одну або сусідню територію, а не спорідненістю мов.

Аймара — аглютинативно-полісинтетична мова з порядком слів SOV (підмет-додаток-присудок).

Назва Редагувати

Традиційне ствердження про те, що слово «аймара» походить з аймарськіх слів «jaya» (предок) і «mara» (рік, час) ймовірно є помилковим. Справжня етимологія залишається невідомою, дискусію на цю тему можна знайти в книзі Lingüística Aimara перуанського лінгвіста Родолфо Керрон-Паломіно.

Фонологія Редагувати

У мові аймара три голосних звуки (/a i u/, для яких розрізняють два ступені довготи. Високі голосні знижуються до середніх перед увулярними приголосними і після них (/i/ → [e], /u/ → [o]).

Що стосується приголосних, то вони в аймара можуть бути лабіальними, альвеолярними, палатализованими, велярними і увулярними. Звуки не оглушуються (наприклад, немає різниці між [p] і [b]), але кожна приголосна має три форми: проста (без придиху), глотальна, і з придихом. У аймара є вібруюче /r/, і відмінність альвеолярний/палатальний для носових і латеральних звуків, а також два півголосних (/w/ і /j/).

  Білабіальні Зубні/
Альвеолярні 		Пост-
альвеолярні 		Палатальні Велярні Увулярні
Вибухові без придиху p t tʃ k q
з придихом pʰ tʰ tʃʰ kʰ qʰ
глотальні pʼ tʼ tʃʼ kʼ qʼ
Фрикативні s x χ
Носові m n ɲ
Вібрантні r
Латеральні l ʎ
Апроксіманти j w

Наголос зазвичай ставиться на передостанньому складі, але за рахунок довгих голосних може зрушуватися.

Мовна сім'я Редагувати

Походження Редагувати

Існує твердження, що аймарська походить від мови, якою говорили в Тіуанако, позаяк це мова, яку нині використовують тутешні індіанці. Багато фахівців у наш час[коли?] вважають, що аймарська розповсюдилася на південь, в область Тіуанако, з області свого початкового розповсюдження у Центральному Перу, хоча це не достовірно. Вважається, що саме аймарська була основною мовою держави Уарі, а в Тіуанако говорили нині вимерлою мовою Пукіна. Топоніми мовою аймара присутні на півночі від Центрального Перу та на більшій частині Альтіплано.

Найближчі родичі Редагувати

Аймара є насправді лише однією з корінних мов цієї області, інші з тих, що дожили до наших днів — хакару/каукі. Ця мовна сім'я була виявлена дослідженням Марті Джеймса Хардмана де Батісту в рамках лінгвістичної програми університету Флориди. На мовах Хакару [jaqi aru = людська мова] та Каукі розмовляють спільноти в районі селища Тупе в долині Яуйос в регіоні Ліма в центральному Перу. На мові хакару говорять близько 3 тисяч людей, серед яких майже всі є двомовними носіями з іспанською як другою. Вимираючою мовою Каукі розмовляють переважно люди похилого віку в маленькій сусідній громаді. Доктор Хардман початково класифікувала мови хакару та каукі як досить відмінні одна від одної, проте пізніші дослідження виявили, що це два говори однієї мови.

Наразі нововиявлена мовна сім'я не має власної назви. Доктор Хардман запропонувала назву Хакі, тоді як перуанські мовознавці запропоновували інші назви. Алфредо Тореро використовував термін ару (мова); Родолфо Керрон-Паломіно, у свою чергу, запропонував розповсюдити термін аймара або аймарські мови на всю сім'ю, розділену на дві гілки, південну (в районі Альтіплано) аймара та центральну аймара (тобто Хакару та Каукі). Кожна з цих трьох пропозицій має своїх послідовників серед андійськіх мовознавців.

Далека спорідненість Редагувати

Аймара (разом з хакару і каукі) часто об'єднують з кечуа до однієї мовної групи кечумара. Дійсно, більше третини словникового запасу в цих мовах збігається, є деякі збіги й у граматиці, проте для реконструкції загального предка цих даних наразі недостатньо. У подальшому Кечуа й Аймара багато лінгвістів зближують з мовами мапуче (арауканськими) в андійську сім'ю, а потім з аравакськими мовами та мовами тупі-гуарані в андо-екваторіальну надсім'ю та включають в амеріндську макросім'ю.

Розповсюдження Редагувати

Зараз на аймара розмовляють понад 2,5 млн мешканців Болівії, 420 тис. мешканців Перу і близько 15 тис. мешканців Чилі. На момент іспанського завойовання в 16 століття, аймара домінувала на набагато ширшій площі, включаючи більшу частину Перуанських Анд на південь від Куско. Проте за наступні століття велика частина носіїв амара перейняли як іспанську мову, так і кечуа, зараз багато колись аймарамовних болівійських та перуанських районів стали кечуамовними.

Примітки Редагувати

  1. Bolivia: Idioma Materno de la Poblaciyn de 4 acos de edad. 2001 Bolivian Census. Instituto Nacional de Estadística, La Paz — Bolivia. 
  2. Іншими корінними американськими мовами з числом носіїв понад 1 млн є науатль, кечуа і гуарані.
  3. Rodolfo Cerrón-Palomino (2000). Lingüística Aimara. Cuzco.  pp.=34-36
  4. Rodolfo Cerrón-Palomino (2000). Lingüística Aimara. Cuzco.  pp.=68-70
  5. Xavier Albó, "Andean People in the Twentieth Century, " in The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas. Vol. III: South America, ed. Frank Salomon and Stuart B. Schwartz (New York: Cambridge University Press, 1999), 765—871.

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою аймара
Nayriri uñstawi

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ajmarska mova ajmara Aymar aru mova narodu ajmara sho meshkaye v Centralnih Andah Ce odna z nebagatoh indianskih mov z chislom nosiyiv bilshe miljona osib 1 2 Ajmara razom z kechua i ispanskoyu movami ye oficijnoyu movoyu Peru i Boliviyi Neyu takozh rozmovlyayut v Chili AjmaraAymar aruGeografichne rozpovsyudzhennya movi ajmaraPoshirena v Boliviya Peru ChiliRegion AndiNosiyi 2 227 642 centralnij dialekt Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Movi Pivdennoyi Ameriki Ajmarska sim yaOficijnij statusOficijna Boliviya PeruKodi moviISO 639 1 ayISO 639 2 aymISO 639 3 aym zagalnij ayr centralnij dialekt ayc pivdennij dialektDeyaki lingvisti stverdzhuyut sho ajmara sporidnena svoyemu poshirenishomu susidovi movi kechua Cya gipoteza prote ye sumnivnoyu hocha mizh cimi movami ye shozhist bilshist lingvistiv shodyatsya na dumci sho cya shozhist poyasnyuyetsya tim sho narodi nosiyi mali trivalu istoriyu kulturnoyi vzayemodiyi zajmayuchi odnu abo susidnyu teritoriyu a ne sporidnenistyu mov Ajmara aglyutinativno polisintetichna mova z poryadkom sliv SOV pidmet dodatok prisudok Zmist 1 Nazva 2 Fonologiya 3 Movna sim ya 3 1 Pohodzhennya 3 2 Najblizhchi rodichi 3 3 Daleka sporidnenist 4 Rozpovsyudzhennya 5 Primitki 6 Posilannya 7 LiteraturaNazva RedaguvatiTradicijne stverdzhennya pro te sho slovo ajmara pohodit z ajmarskih sliv jaya predok i mara rik chas jmovirno ye pomilkovim Spravzhnya etimologiya zalishayetsya nevidomoyu diskusiyu na cyu temu mozhna znajti v knizi Linguistica Aimara peruanskogo lingvista Rodolfo Kerron Palomino 3 Fonologiya RedaguvatiU movi ajmara tri golosnih zvuki a i u dlya yakih rozriznyayut dva stupeni dovgoti Visoki golosni znizhuyutsya do serednih pered uvulyarnimi prigolosnimi i pislya nih i e u o Sho stosuyetsya prigolosnih to voni v ajmara mozhut buti labialnimi alveolyarnimi palatalizovanimi velyarnimi i uvulyarnimi Zvuki ne oglushuyutsya napriklad nemaye riznici mizh p i b ale kozhna prigolosna maye tri formi prosta bez pridihu glotalna i z pridihom U ajmara ye vibruyuche r i vidminnist alveolyarnij palatalnij dlya nosovih i lateralnih zvukiv a takozh dva pivgolosnih w i j Bilabialni Zubni Alveolyarni Post alveolyarni Palatalni Velyarni UvulyarniVibuhovi bez pridihu p t tʃ k qz pridihom pʰ tʰ tʃʰ kʰ qʰglotalni pʼ tʼ tʃʼ kʼ qʼFrikativni s x xNosovi m n ɲVibrantni rLateralni l ʎAproksimanti j wNagolos zazvichaj stavitsya na peredostannomu skladi ale za rahunok dovgih golosnih mozhe zrushuvatisya Movna sim ya RedaguvatiPohodzhennya Redaguvati Isnuye tverdzhennya sho ajmarska pohodit vid movi yakoyu govorili v Tiuanako pozayak ce mova yaku nini vikoristovuyut tuteshni indianci Bagato fahivciv u nash chas koli vvazhayut sho ajmarska rozpovsyudilasya na pivden v oblast Tiuanako z oblasti svogo pochatkovogo rozpovsyudzhennya u Centralnomu Peru hocha ce ne dostovirno Vvazhayetsya sho same ajmarska bula osnovnoyu movoyu derzhavi Uari a v Tiuanako govorili nini vimerloyu movoyu Pukina Toponimi movoyu ajmara prisutni na pivnochi vid Centralnogo Peru ta na bilshij chastini Altiplano Najblizhchi rodichi Redaguvati Ajmara ye naspravdi lishe odniyeyu z korinnih mov ciyeyi oblasti inshi z tih sho dozhili do nashih dniv hakaru kauki Cya movna sim ya bula viyavlena doslidzhennyam Marti Dzhejmsa Hardmana de Batistu v ramkah lingvistichnoyi programi universitetu Floridi Na movah Hakaru jaqi aru lyudska mova ta Kauki rozmovlyayut spilnoti v rajoni selisha Tupe v dolini Yaujos v regioni Lima v centralnomu Peru Na movi hakaru govoryat blizko 3 tisyach lyudej sered yakih majzhe vsi ye dvomovnimi nosiyami z ispanskoyu yak drugoyu Vimirayuchoyu movoyu Kauki rozmovlyayut perevazhno lyudi pohilogo viku v malenkij susidnij gromadi Doktor Hardman pochatkovo klasifikuvala movi hakaru ta kauki yak dosit vidminni odna vid odnoyi prote piznishi doslidzhennya viyavili sho ce dva govori odniyeyi movi Narazi novoviyavlena movna sim ya ne maye vlasnoyi nazvi Doktor Hardman zaproponuvala nazvu Haki todi yak peruanski movoznavci zaproponovuvali inshi nazvi Alfredo Torero vikoristovuvav termin aru mova Rodolfo Kerron Palomino u svoyu chergu zaproponuvav rozpovsyuditi termin ajmara abo ajmarski movi na vsyu sim yu rozdilenu na dvi gilki pivdennu v rajoni Altiplano ajmara ta centralnu ajmara tobto Hakaru ta Kauki Kozhna z cih troh propozicij maye svoyih poslidovnikiv sered andijskih movoznavciv Daleka sporidnenist Redaguvati Ajmara razom z hakaru i kauki chasto ob yednuyut z kechua do odniyeyi movnoyi grupi kechumara Dijsno bilshe tretini slovnikovogo zapasu v cih movah zbigayetsya ye deyaki zbigi j u gramatici prote dlya rekonstrukciyi zagalnogo predka cih danih narazi nedostatno U podalshomu Kechua j Ajmara bagato lingvistiv zblizhuyut z movami mapuche araukanskimi v andijsku sim yu a potim z aravakskimi movami ta movami tupi guarani v ando ekvatorialnu nadsim yu ta vklyuchayut v amerindsku makrosim yu Rozpovsyudzhennya RedaguvatiZaraz na ajmara rozmovlyayut ponad 2 5 mln meshkanciv Boliviyi 420 tis meshkanciv Peru i blizko 15 tis meshkanciv Chili 4 Na moment ispanskogo zavojovannya v 16 stolittya ajmara dominuvala na nabagato shirshij ploshi vklyuchayuchi bilshu chastinu Peruanskih And na pivden vid Kusko Prote za nastupni stolittya velika chastina nosiyiv amara perejnyali yak ispansku movu tak i kechua zaraz bagato kolis ajmaramovnih bolivijskih ta peruanskih rajoniv stali kechuamovnimi 5 Primitki Redaguvati Bolivia Idioma Materno de la Poblaciyn de 4 acos de edad 2001 Bolivian Census Instituto Nacional de Estadistica La Paz Bolivia Inshimi korinnimi amerikanskimi movami z chislom nosiyiv ponad 1 mln ye nauatl kechua i guarani Rodolfo Cerron Palomino 2000 Linguistica Aimara Cuzco pp 34 36 Rodolfo Cerron Palomino 2000 Linguistica Aimara Cuzco pp 68 70 Xavier Albo Andean People in the Twentieth Century in The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas Vol III South America ed Frank Salomon and Stuart B Schwartz New York Cambridge University Press 1999 765 871 Posilannya RedaguvatiAjmara mova Arhivovano 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Hakaru programa zahistu znikayuchoyi movi v Peru Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Mova ajmara na sajti Ethnologue Aymara A language of Bolivia Arhivovano 3 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova ajmara na sajti Glottolog 3 0 Language Central Southern Aymara Arhivovano 3 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova ajmara na sajti WALS Online Language Aymara Central Arhivovano 3 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Literatura RedaguvatiKuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Pachakuti Jamki Salkamajva Kuprienko S A Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilmovoyu ajmaraNayriri unstawi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ajmarska mova amp oldid 37128207