www.wikidata.uk-ua.nina.az

Науатль Науа тль 1 або ацтекська мова 1 мексиканська мова на ватль nāhuatl МФА ˈnaːwatɬ mexìcatlàtōlli мова ацтеків одна

Науатль

Науа́тль, або ацтекська мова, мексиканська мова (на́ватль; nāhuatl, МФА: [ˈnaːwatɬ]; mexìcatlàtōlli) — мова ацтеків, одна з індіанських мов, що включається до тано-ацтекської сім'ї. Е. Сепір зараховує науатль до юто-ацтекських мов. Н. А. Мак-Куаун включає науатль до коранської підгрупи. К. Л. Гейл та Ч. Ф. Вьоглін[en] припускають належність наватля до групи таракаїта. Розповсюджена в Мексиці, в основному між містами Мехіко та Тустла-Ґутьєррес. Чисельність мовців перевищує 1,5 млн.

Науатль, ацтекська мова
Поширена в Мексика
Регіон North America
Носії бл.1,5 млн.
Писемність латинське письмо
Класифікація Юто-ацтекська
 Ацтекська
Офіційний статус
Державна -
Офіційна -
Регулює Мексиканський національний інститут аборигенних мов
Коди мови
ISO 639-2 nah
SIL nah

Характеристика

Виділяють три групи діалектів: науатль (йому властива заміна питомого юто-ацтекського [t] сполукою [tl] у позиції перед голосним); науаль (сполука [tl] замінена на [l]) та науат (збережено питомий [t]).

Фонологія загалом свідчить про риси тихоокеанського типу. Консонантизму властива присутність африкат, гортанна змичка, лабіалізований [kw]. Науатль має найдовшу з усіх юто-ацтекських мов серію проривних приголосних. Вокалізм — слабкий, представлений лише чотирма фонемами: [i], [e], [a], [o].

Морфологія аглютинативна з помірно розвинутим полісинтетизмом. У відміні та словотворі широко використовуються афікси (здебільшого суфікси), редуплікація, об'єднання слів у єдиний словокомплекс (напр.: tōtol-in «курка», te-tl «камінь», tlaxcalli «яйце» > tōtol-te-tlaxcalli «яєшня»). Для висловлення просторових та часових значень широко використовуються післяйменники (постфікси).

Лексика має велику кількість запозичень з іспанської мови.

Історія

До іспанського панування науатль був мовою ацтекської цивілізації. Припускають, що науатлем говорили близько 6 млн людей. В епоху розквіту ацтекської імперії (XIV—XVI століття) розвивалась піктографічна писемність з елементами ієрогліфіки. По приході іспанців було створено письмо на основі латинки (XVI століття); у XVII—XVIII століттях латинізованим письмом були відтворені деякі класичні ацтекські твори історичного, філософського та релігійного характеру. Також з'являються численні нові тексти. У XX столітті науатль починають викладати в початковій школі, ним видаються підручники, хрестоматії, збірки фольклору.

У 2008 році мер Мехіко (тут розмовляють мовою науатль бл. 30 тис. осіб) Марсело Ебрард розпочав проект з відродження науатля, змусивши міських службовців вивчати цю мову. 13 жовтня 2015 року вперше була звершена католицька меса мовою науатль — у Гваделупській базиліці Мехіко.

Примітки

  1. ↑ Ацтекська мова // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
  2. МЕКСИКА: ВПЕРШЕ ЗВЕРШЕНА МЕСА МОВОЮ НАУАТЛЬ, ЯКОЮ ГОВОРИЛИ АЦТЕКИ[недоступне посилання з липня 2019]

Література

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
Науатль мовою
Calīxatl

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про Мексику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Naua tl 1 abo actekska mova 1 meksikanska mova na vatl nahuatl MFA ˈnaːwatɬ mexicatlatōlli mova actekiv odna z indianskih mov sho vklyuchayetsya do tano actekskoyi sim yi E Sepir zarahovuye nauatl do yuto actekskih mov N A Mak Kuaun vklyuchaye nauatl do koranskoyi pidgrupi K L Gejl ta Ch F Voglin en pripuskayut nalezhnist navatlya do grupi tarakayita Rozpovsyudzhena v Meksici v osnovnomu mizh mistami Mehiko ta Tustla Gutyerres Chiselnist movciv perevishuye 1 5 mln Nauatl actekska movaPoshirena v MeksikaRegion North AmericaNosiyi bl 1 5 mln Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Yuto actekska ActekskaOficijnij statusDerzhavna Oficijna Regulyuye Meksikanskij nacionalnij institut aborigennih movKodi moviISO 639 2 nahSIL nah Zmist 1 Harakteristika 2 Istoriya 3 Primitki 4 LiteraturaHarakteristika RedaguvatiVidilyayut tri grupi dialektiv nauatl jomu vlastiva zamina pitomogo yuto actekskogo t spolukoyu tl u poziciyi pered golosnim naual spoluka tl zaminena na l ta nauat zberezheno pitomij t Fonologiya zagalom svidchit pro risi tihookeanskogo tipu Konsonantizmu vlastiva prisutnist afrikat gortanna zmichka labializovanij kw Nauatl maye najdovshu z usih yuto actekskih mov seriyu prorivnih prigolosnih Vokalizm slabkij predstavlenij lishe chotirma fonemami i e a o Morfologiya aglyutinativna z pomirno rozvinutim polisintetizmom U vidmini ta slovotvori shiroko vikoristovuyutsya afiksi zdebilshogo sufiksi reduplikaciya ob yednannya sliv u yedinij slovokompleks napr tōtol in kurka te tl kamin tlaxcalli yajce gt tōtol te tlaxcalli yayeshnya Dlya vislovlennya prostorovih ta chasovih znachen shiroko vikoristovuyutsya pislyajmenniki postfiksi Leksika maye veliku kilkist zapozichen z ispanskoyi movi Istoriya RedaguvatiDo ispanskogo panuvannya nauatl buv movoyu actekskoyi civilizaciyi Pripuskayut sho nauatlem govorili blizko 6 mln lyudej V epohu rozkvitu actekskoyi imperiyi XIV XVI stolittya rozvivalas piktografichna pisemnist z elementami iyeroglifiki Po prihodi ispanciv bulo stvoreno pismo na osnovi latinki XVI stolittya u XVII XVIII stolittyah latinizovanim pismom buli vidtvoreni deyaki klasichni actekski tvori istorichnogo filosofskogo ta religijnogo harakteru Takozh z yavlyayutsya chislenni novi teksti U XX stolitti nauatl pochinayut vikladati v pochatkovij shkoli nim vidayutsya pidruchniki hrestomatiyi zbirki folkloru U 2008 roci mer Mehiko tut rozmovlyayut movoyu nauatl bl 30 tis osib Marselo Ebrard rozpochav proekt z vidrodzhennya nauatlya zmusivshi miskih sluzhbovciv vivchati cyu movu 13 zhovtnya 2015 roku vpershe bula zvershena katolicka mesa movoyu nauatl u Gvadelupskij bazilici Mehiko 2 Primitki Redaguvati a b Actekska mova Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s MEKSIKA VPERShE ZVERShENA MESA MOVOYu NAUATL YaKOYu GOVORILI ACTEKI nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literatura RedaguvatiBernardino de Saagun Kuprienko S A Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s ISBN 978 617 7085 07 1 Anonimni avtori Kodeks Malyabekki Red i per V N Talaha S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 202 s ISBN 978 617 7085 04 0 Anonimnij avtor Kodeks Mendosa Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kupriyenko S A 2013 308 s ISBN 978 617 7085 05 7 Presviter Huan Antonio Peres fraj Pedro de los Rios glossy Meksikanskaya rukopis 385 Kodeks Telleriano Remensis s dopolneniyami iz Kodeksa Rios Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kupriyenko S A 2013 317 s ISBN 978 617 7085 06 4 Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya nava astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Vikipediya Vikipediya maye rozdilNauatl movoyuCalixatl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Meksiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nauatl amp oldid 39960276