www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзвінкий м якопіднебінний фрикативний Дзвінкий м яко піднебінний задньопіднебінний велярний фрикативний тип приголосного

Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɣ, а відповідний символ X-SAMPA — G. Звук позначається знаком грецької літери гамма (γ). В українській мові цей звук передається на письмі літерою г.

ɣ
Номер МФА 141
Кодування
HTML (decimal) ɣ
Юнікод (hex) U+0263
X-SAMPA G
Кіршенбаум Q
Брайль

Властивості Редагувати

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — м'якопіднебінне (артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні)
  • Ротовий (повітря виходить крізь рот)
  • Центральний (повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках)
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)

Приклади Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
Арабська غريب / ġarīb [ɣæˈriːb] 'чужинець' див. арабська фонетика
Білоруська галава [ɣalava] 'голова' див. білоруська фонетика
Грецька (сучасна) γάλα / gála [ˈɣɐlɐ] 'milk' див. грецька фонетика
Грузинська ღარიბი / ġaribi [ɣɑribi] 'бідний'
Ісландська saga [ˈsaːɣa] 'сага' див. ісландська фонетика
Іспанська amigo [a̠ˈmiɣo̟] 'друг' алофон /ɡ/, див. іспанська фонетика
Ірландська a dhorn [ə ɣoːɾˠn̪ˠ] 'його кулак' див. ірландська фонетика
Литовська humoras [ˈɣʊmɔrɐs̪] 'гумор' переважно замість [ɦ]. див литовська фонетика
Нідерландська (фламандська) gaan [ɣaːn] 'іти' див. нідерландська фонетика
Німецька (австрійська) damalige [ˈdaːmaːlɪɣə] 'колишній' алофон /ɡ/ між голосними, у швидкій, нечіткій мові.; див. німецька фонетика
Норвезька (східна) å ha [ɔ ˈɣɑː] 'to have' алофон /h/ між голосними; див. норвезька фонетика
Перська باغ/Bâġ [bɒːɣ] 'сад'
Польська niechże [ˈɲɛɣʐɛ] 'нехай' алофон /x/ перед дзвінкими приголосними. Див. польська фонетика
Португальська agora [ɐˈɣɔɾɐ] 'зараз' алофон /ɡ/ між голосними. див. португальська фонетика
Російська (південна) дорога [dɐˈro̞ɣə] 'дорога' див. російська фонетика
Словенська gajba [ɣájba] 'гажба'
Таджицька ғафс/ƣafs [ɣafs] 'товстий'
Українська голка [ɣolka] 'голка'
Шведська meg [mɪːɣ] 'мені' алофон /ɡ/ між голосними і в кінці слова, див. шведська фонетика.
Якутська аҕа / aǧa [aɣa] 'батько'
Японська はげ / hage [haɣe] 'лисий' алофон /ɡ/ у швидкій, нечіткій мові. Див. японська фонетика

Примітки Редагувати

  1. Watson, (2002), pp. 17 and 19-20.
  2. Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  3. Verhoeven (2005:243)
  4. Collins & Mees (2003:191)
  5. ↑ Krech et al. (2009:108)
  6. ↑ Vanvik, (1979), p. 40.
  7. Cruz-Ferreira, (1995), p. 92.
  8. Mateus та d'Andrade, (2000), p. 11.
  9. . 1893. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  10. Okada, (1999), p. 118.

Бібліографія Редагувати

  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756. 
  • Booij, Geert (1999). The phonology of Dutch. Oxford University Press. ISBN 0-19-823869-X. 
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch (вид. 5th). Leiden: Brill Publishers. ISBN 9004103406.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999). . Journal of the International Phonetic Association (University of Nijmegen, Centre for Language Studies) 29 (2): 155–166. doi:10.1017/S0025100300006526. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Hualde, José Ignacio (1991). . New York: Routledge. ISBN 9780203168004. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Kachru, Yamuna (2006). . John Benjamins Publishing. ISBN 90-272-3812-X. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009). Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin, New York: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-018202-6. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000). The Phonology of Portuguese. Oxford University Press. ISBN 0-19-823581-X. 
  • Nowikow, Wieczysław (2012). Fonetyka hiszpańska (вид. 3rd). Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 978-83-01-16856-8.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Okada, Hideo (1999). Japanese. У International Phonetic Association. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge University Press. с. 117–119. ISBN 978-0-52163751-0. 
  • Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428. 
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
  • Quilis, Antonio (1981). . Gredos. ISBN 9788424901325. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). . Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series 18. Bloomington: Indiana University. 
  • Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer (1997). (вид. 2nd). Kerkrade: Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer. ISBN 90-70246-34-1. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6. 
  • Verhoeven, Jo (2005). Belgian Standard Dutch. Journal of the International Phonetic Association 35 (2): 243–247. doi:10.1017/S0025100305002173. 
  • Watson, Janet C. E. (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
  • Wheeler, Max W (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzvinkij m yako pidnebinnij zadnopidnebinnij velyarnij frikativnij tip prigolosnogo zvuka sho isnuye v riznih lyudskih movah Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya cogo zvuka ɣ a vidpovidnij simvol X SAMPA G Zvuk poznachayetsya znakom greckoyi literi gamma g V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi literoyu g ɣNomer MFA 141KoduvannyaHTML decimal amp 611 Yunikod hex U 0263X SAMPA GKirshenbaum QBrajlImage Zmist 1 Vlastivosti 2 Prikladi 3 Primitki 4 Bibliografiya 5 PosilannyaVlastivosti RedaguvatiTip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya frikativnij tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi vuzku shilinu sho sprichinyaye turbulentnist Misce tvorennya m yakopidnebinne artikulyuyetsya zadnoyu spinkoyu yazika na m yakomu pidnebinni Rotovij povitrya vihodit kriz rot Centralnij povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Prikladi RedaguvatiMova Slovo MFA Znachennya PrimitkiArabska 1 غريب ġarib ɣaeˈriːb chuzhinec div arabska fonetikaBiloruska galava ɣalava golova div biloruska fonetikaGrecka suchasna gala gala ˈɣɐlɐ milk div grecka fonetikaGruzinska 2 ღარიბი ġaribi ɣɑribi bidnij Islandska saga ˈsaːɣa saga div islandska fonetikaIspanska amigo a ˈmiɣo drug alofon ɡ div ispanska fonetikaIrlandska a dhorn e ɣoːɾˠn ˠ jogo kulak div irlandska fonetikaLitovska humoras ˈɣʊmɔrɐs gumor perevazhno zamist ɦ div litovska fonetikaNiderlandska flamandska 3 4 gaan ɣaːn iti div niderlandska fonetikaNimecka avstrijska 5 damalige ˈdaːmaːlɪɣe kolishnij alofon ɡ mizh golosnimi u shvidkij nechitkij movi 5 div nimecka fonetikaNorvezka shidna 6 a ha ɔ ˈɣɑː to have alofon h mizh golosnimi 6 div norvezka fonetikaPerska باغ Baġ bɒːɣ sad Polska niechze ˈɲɛɣʐɛ nehaj alofon x pered dzvinkimi prigolosnimi Div polska fonetikaPortugalska 7 8 agora ɐˈɣɔɾɐ zaraz alofon ɡ mizh golosnimi div portugalska fonetikaRosijska pivdenna doroga dɐˈro ɣe doroga div rosijska fonetikaSlovenska gajba ɣajba gazhba Tadzhicka gafs ƣafs ɣafs tovstij Ukrayinska golka ɣolka golka Shvedska meg mɪːɣ meni alofon ɡ mizh golosnimi i v kinci slova 9 div shvedska fonetika Yakutska aҕa aǧa aɣa batko Yaponska 10 はげ hage haɣe lisij alofon ɡ u shvidkij nechitkij movi Div yaponska fonetikaPrimitki Redaguvati Watson 2002 pp 17 and 19 20 Shosted ta Chikovani 2006 p 255 Verhoeven 2005 243 Collins amp Mees 2003 191 a b Krech et al 2009 108 a b Vanvik 1979 p 40 Cruz Ferreira 1995 p 92 Mateus ta d Andrade 2000 p 11 685 686 Nordisk familjebok 1800 talsutgavan 17 V Varing 1893 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2021 Okada 1999 p 118 Bibliografiya RedaguvatiBarbosa Plinio A Albano Eleonora C 2004 Brazilian Portuguese Journal of the International Phonetic Association 34 2 227 232 doi 10 1017 S0025100304001756 Booij Geert 1999 The phonology of Dutch Oxford University Press ISBN 0 19 823869 X Collins Beverley Mees Inger M 2003 The Phonetics of English and Dutch vid 5th Leiden Brill Publishers ISBN 9004103406 Proignorovano nevidomij parametr orig year dovidka Cruz Ferreira Madalena 1995 European Portuguese Journal of the International Phonetic Association 25 2 90 94 doi 10 1017 S0025100300005223 Gussenhoven Carlos Aarts Flor 1999 The dialect of Maastricht Journal of the International Phonetic Association University of Nijmegen Centre for Language Studies 29 2 155 166 doi 10 1017 S0025100300006526 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2021 Hualde Jose Ignacio 1991 Basque phonology New York Routledge ISBN 9780203168004 Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2021 Kachru Yamuna 2006 Hindi John Benjamins Publishing ISBN 90 272 3812 X Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2021 Krech Eva Maria Stock Eberhard Hirschfeld Ursula Anders Lutz Christian 2009 Deutsches Ausspracheworterbuch Berlin New York Walter de Gruyter ISBN 978 3 11 018202 6 Landau Ernestina Loncaric Mijo Horga Damir Skaric Ivo 1999 Croatian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 66 69 ISBN 0 521 65236 7 Mateus Maria Helena d Andrade Ernesto 2000 The Phonology of Portuguese Oxford University Press ISBN 0 19 823581 X Nowikow Wieczyslaw 2012 Fonetyka hiszpanska vid 3rd Warsaw Wydawnictwo Naukowe PWN ISBN 978 83 01 16856 8 Proignorovano nevidomij parametr orig year dovidka Okada Hideo 1999 Japanese U International Phonetic Association Handbook of the International Phonetic Association A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet Cambridge University Press s 117 119 ISBN 978 0 52163751 0 Peters Jorg 2006 The dialect of Hasselt Journal of the International Phonetic Association 36 1 117 124 doi 10 1017 S0025100306002428 Pop Sever 1938 Micul Atlas Linguistic Roman Muzeul Limbii Romane Cluj Quilis Antonio 1981 Fonetica acustica de la lengua espanola Gredos ISBN 9788424901325 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2021 Shosted Ryan K Chikovani Vakhtang 2006 Standard Georgian Journal of the International Phonetic Association 36 2 255 264 doi 10 1017 S0025100306002659 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2021 Sjoberg Andree F 1963 Uzbek Structural Grammar Uralic and Altaic Series 18 Bloomington Indiana University Stichting Kirchroadsjer Dieksiejoneer 1997 Kirchroadsjer Dieksiejoneer vid 2nd Kerkrade Stichting Kirchroadsjer Dieksiejoneer ISBN 90 70246 34 1 Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 Proignorovano nevidomij parametr orig year dovidka Thompson Laurence 1959 Saigon phonemics Language 35 3 454 476 JSTOR 411232 doi 10 2307 411232 Vanvik Arne 1979 Norsk fonetikk Oslo Universitetet i Oslo ISBN 82 990584 0 6 Verhoeven Jo 2005 Belgian Standard Dutch Journal of the International Phonetic Association 35 2 243 247 doi 10 1017 S0025100305002173 Watson Janet C E 2002 The Phonology and Morphology of Arabic New York Oxford University Press Wheeler Max W 2005 The Phonology Of Catalan Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 925814 7 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzvinkij m yakopidnebinnij frikativnij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzvinkij m 27yakopidnebinnij frikativnij amp oldid 40586452