www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сага У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Са га давньоскан saga МФА ˈsaːɣa сказання оригінальні та перек

Сага

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сага.

Са́га (давньоскан. saga, МФА: [ˈsaːɣa] — сказання) — оригінальні та перекладні епічні (історичні та героїчні) твори з віршованими вставками, поширені в Ірландії та Ісландії (VIII-XIII ст.).

Поділяються на ранні (усні) та пізні (писемні), створені безіменними авторами (філідами) — знавцями давніх законів. Найпоширеніші мотиви саг — військові подвиги, викрадення худоби, сватання, плавання у дивні краї, бенкети. Саги нагадують за стилем лицарські романи.

Переважно у сагах описувалися військові подвиги, викрадення худоби, сватання, плавання у дивні краї, бенкети.

Іноді використовувалися інтертекстуальні елементи, запозичені з античного, біблійного епосів тощо, як-от про троянців, юдеїв та інших, а також апостольські, переважно перекладені з латини, пов'язані з запровадженням християнства в Скандинавії в XI—XII ст.

У метафоричному сенсі (а іноді й іронічно) сагою називають також літературні твори інших стилів та епох (у тому числі сучасні) або взагалі життєві історії, що мають щось спільне з давньоскандинавськими сагами: зазвичай це деяка епічність стилю або змісту та / або ставлення до сімейних історій декількох поколінь. Деякі автори включають слово «сага» в назву своїх творів.

Назва saga, ймовірно, походить від ісландського дієслова segja — говорити, і позначає як усне оповідання, так і оформлене у письмовому вигляді. Спочатку в ісландців термін «сага» застосовувався по відношенню до будь-якої прозової розповіді, проте нині він об'єднує сукупність літературних пам'яток, записаних у вказаний час.

Матеріалом для саг також були таттри.

Систематизація саг розпочалась у XII ст. Деякі їхні сюжети (сказання про Фінна) поширилися за межі Ірландії та Ісландії, вплинули на творчість Дж. Макферсона, Г. Ібсена, Дж. Голсуорсі та інших.

Канон (принцип) саги Редагувати

Сага завжди починається з представлення дійових осіб, опису їх роду. При цьому використовуються стандартні кліше: "Жив чоловік на ім'я …, він був сином …. Одружений він був на …, дітей їх звали … ". Всі більш-менш значущі дійові особи характеризуються таким чином. Іноді розповідь починається за кілька поколінь до появи головного героя (героїв), вертаючись аж до часів заселення Ісландії та виникнення держав Скандинавського півострова. Взагалі, для саг характерно дуже велике число діючих осіб, іноді до сотні й більше. Потім розповідь переходить до основних подій — чвар (в родових сагах), правління (в королівських сагах), які теж описуються з усією докладністю, аж до вказівки, хто кому і яку рану наніс у бою й яке відшкодування було за це виплачено. Часто дослівно цитуються інші пам'ятники — наприклад, «Книга про заселення землі» або тексти давньоскандинавських законів. Хронологія завжди досить чітко витримана — точно вказується, скільки років минуло з часу тієї чи іншої події. Відносини статей у сагах ніколи не описуються так, як це прийнято в літературі нового часу. Все, що відбувається між подружжям, згадується лише через те, що має відношення до сюжету. Про любовний зв'язок між чоловіком та жінкою, які не перебувають у шлюбі, взагалі йдеться тільки натяками. Часто в сагах виступає й фантастичний елемент — епізоди з привидами, нежиттю, різними знаменнями тощо. Досить поширеним мотивом в родових сагах є перемога головного героя над вікінґом-берсерком під час перебування в Скандинавії.

Деякі саги Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 43. ISSN 0130-5247

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saga Sa ga davnoskan saga MFA ˈsaːɣa skazannya originalni ta perekladni epichni istorichni ta geroyichni tvori z virshovanimi vstavkami poshireni v Irlandiyi ta Islandiyi VIII XIII st Podilyayutsya na ranni usni ta pizni pisemni stvoreni bezimennimi avtorami filidami znavcyami davnih zakoniv Najposhirenishi motivi sag vijskovi podvigi vikradennya hudobi svatannya plavannya u divni krayi benketi Sagi nagaduyut za stilem licarski romani Perevazhno u sagah opisuvalisya vijskovi podvigi vikradennya hudobi svatannya plavannya u divni krayi benketi Inodi vikoristovuvalisya intertekstualni elementi zapozicheni z antichnogo biblijnogo eposiv tosho yak ot pro troyanciv yudeyiv ta inshih a takozh apostolski perevazhno perekladeni z latini pov yazani z zaprovadzhennyam hristiyanstva v Skandinaviyi v XI XII st U metaforichnomu sensi a inodi j ironichno sagoyu nazivayut takozh literaturni tvori inshih stiliv ta epoh u tomu chisli suchasni abo vzagali zhittyevi istoriyi sho mayut shos spilne z davnoskandinavskimi sagami zazvichaj ce deyaka epichnist stilyu abo zmistu ta abo stavlennya do simejnih istorij dekilkoh pokolin Deyaki avtori vklyuchayut slovo saga v nazvu svoyih tvoriv Nazva saga jmovirno pohodit vid islandskogo diyeslova segja govoriti i poznachaye yak usne opovidannya tak i oformlene u pismovomu viglyadi Spochatku v islandciv termin saga zastosovuvavsya po vidnoshennyu do bud yakoyi prozovoyi rozpovidi prote nini vin ob yednuye sukupnist literaturnih pam yatok zapisanih u vkazanij chas Materialom dlya sag takozh buli tattri 1 Sistematizaciya sag rozpochalas u XII st Deyaki yihni syuzheti skazannya pro Finna poshirilisya za mezhi Irlandiyi ta Islandiyi vplinuli na tvorchist Dzh Makfersona G Ibsena Dzh Golsuorsi ta inshih Zmist 1 Kanon princip sagi 2 Deyaki sagi 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaKanon princip sagi RedaguvatiSaga zavzhdi pochinayetsya z predstavlennya dijovih osib opisu yih rodu Pri comu vikoristovuyutsya standartni klishe Zhiv cholovik na im ya vin buv sinom Odruzhenij vin buv na ditej yih zvali Vsi bilsh mensh znachushi dijovi osobi harakterizuyutsya takim chinom Inodi rozpovid pochinayetsya za kilka pokolin do poyavi golovnogo geroya geroyiv vertayuchis azh do chasiv zaselennya Islandiyi ta viniknennya derzhav Skandinavskogo pivostrova Vzagali dlya sag harakterno duzhe velike chislo diyuchih osib inodi do sotni j bilshe Potim rozpovid perehodit do osnovnih podij chvar v rodovih sagah pravlinnya v korolivskih sagah yaki tezh opisuyutsya z usiyeyu dokladnistyu azh do vkazivki hto komu i yaku ranu nanis u boyu j yake vidshkoduvannya bulo za ce viplacheno Chasto doslivno cituyutsya inshi pam yatniki napriklad Kniga pro zaselennya zemli abo teksti davnoskandinavskih zakoniv Hronologiya zavzhdi dosit chitko vitrimana tochno vkazuyetsya skilki rokiv minulo z chasu tiyeyi chi inshoyi podiyi Vidnosini statej u sagah nikoli ne opisuyutsya tak yak ce prijnyato v literaturi novogo chasu Vse sho vidbuvayetsya mizh podruzhzhyam zgaduyetsya lishe cherez te sho maye vidnoshennya do syuzhetu Pro lyubovnij zv yazok mizh cholovikom ta zhinkoyu yaki ne perebuvayut u shlyubi vzagali jdetsya tilki natyakami Chasto v sagah vistupaye j fantastichnij element epizodi z prividami nezhittyu riznimi znamennyami tosho Dosit poshirenim motivom v rodovih sagah ye peremoga golovnogo geroya nad vikingom berserkom pid chas perebuvannya v Skandinaviyi Deyaki sagi RedaguvatiSaga pro Velsungiv Saga pro Erika Rudogo Saga pro jomsvikingiv Saga pro Ejmunda Saga pro Gisli Pro Olafa Tryuggvasona Pro Olafa Svyatogo Pro Grolva Pishohoda Pro gutiv Pro davni chasi pivnichnih krayin Pro Ingvara Mandrivnika Pro meshkanciv Farerskih ostroviv zapisana mizh 1200 1215 rokami Pro Magnusa Dobrogo zapisana do 1200 r za materialami stansiv korolivskih skaldiv Pro narodzhennya Kuhulina Cikl sag Pro davni chasi zokrema opovid pro Ejrika Mandrivnika Saga pro hreshennya avtor Sturla Tordarson Div takozh RedaguvatiTattrPrimitki Redaguvati Vojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven S 43 ISSN 0130 5247Dzherela RedaguvatiSaga Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 L Vojtovich Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven S 37 55 ISSN 0130 5247 S Hvedchenya Davnoislandski sagi yak dzherelo z istorichnoyi geografiyi podorozh Torvalda Kodranssona u svyatu zemlyu i jogo perebuvannya na terenah Rusi pochatok XI st Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 488 za veresen zhovten S 200 212 ISSN 0130 5247 Saga Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 362 363 Posilannya RedaguvatiKravchenko T O Sa gi Enciklopediya istoriyi Ukrayini Dodatkovij tom Kn 1 A Ya Redkol V A Smolij golova redkol ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2021 S 515 516 773 s ISBN 978 966 00 1858 7 Saga Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1658 1000 ekz Hronikat Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 563 Saga Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 508 634 s Skandinavski dzherela Sagi Ukrayina i ukrayinci ochima svitu bibliogr pokazhch NPBU uporyad O I Bilik K M Naumenko lit red O I Bohan nauk red V O Kononenko Kiyiv NBU im Yaroslava Mudrogo 2018 S 60 63 248 s nbsp Ce nezavershena stattya z mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Saga amp oldid 40012038