www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каф зоря Caph Beta Cassiopeiae Розташування β Cas колом Дані спостереженняЕпоха J2000Сузір я КассіопеяПряме піднесення 0

Каф (зоря)

Caph, Beta Cassiopeiae

Розташування β Cas (колом)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Кассіопея
Пряме піднесення 00г 09х 10.68518с
Схилення +59° 08′ 59.2120″
Видима зоряна величина (V) +2.28 (2.25–2.31)
Характеристики
Спектральний клас F2 III
Показник кольору (B−V) 0.34
Показник кольору (U−B) 0.11
Тип змінності δ Sct
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 11.3 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 523.50 мас/р
Схил.: -179.77 мас/р
Паралакс (π) 59.58 ± 0.38 мас
Відстань 54.7 ± 0.3 св. р.
(16.8 ± 0.1 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		+1.3
Фізичні характеристики
Маса 1.91 ± 0.02 M☉
Радіус 3.43–3.69 R☉
Світність 27.3 L☉
Ефективна температура 7,079 K
Інші позначення
Caph, Chaph, Kaff, Al Sanam al Nakah, 11 Cas, Gl 8, HR 21, BD+58°3, HD 432, LHS 1027, GCTP 16.00, SAO 21133, FK5 2, HIP 746, GC 147, ADS 107, CCDM J00092+5909
Посилання
SIMBADдані для beta+Cas

Каф (β Кассіопеї / β Cas) — зоря в сузір'ї Кассіопеї, розташована в W-астеризмі скраю праворуч.

β Кассіопеї є гігантом спектрального класу F2 та змінною типу δ Щита (блиск зорі змінюється з періодом 2,5 години від +2,25m до +2,31m).

Номенклатура Редагувати

β Кассіопеї — це позначення Байєра. Вона також відома під традиційними назвами Каф (Caph, Chaph і Kaff, від арабського слова كف kaf, «долоня» — тобто яка простягається від Плеяд), або al-Sanam al-Nakah «Горб Верблюда». У 2016 році Міжнародний астрономічний союз утворив Робочу групу з назв зір (WGSN) з метою внесення до каталогів та стандартизації власних назв зір. Перший бюлетень WGSN від липня 2016 включив таблицю для перших двох пакетів зір, схвалених WGSN; вона включала і Каф для цієї зорі.

Доісламська арабська назва al-Kaff al-Khadib («заплямована рука») стосувалась п'яти зір, які утворюють латинську 'W' в сузір'ї Кассіопеї, та зображувалась як рука, фарбована хенною. Назва була пізніше скорочена, та якимсь чином почала позначати лише β Кассіопеї. «Заплямована рука» була, в свою чергу, частиною астеризму Турая (Thuraya), який простягався від Плеяд, що позначали «голову», через сузір'я Тельця та Персея та у Кассіопею, а друга «рука» була в сузір'ї Кита.

У Китаї назва 王良 (Wáng Liáng), що означає «Ноги», стосується астеризму, який складається з β Cas, κ Cas, η Cas, Шедара (α Cas) і λ Cas. Відповідно, β Cas відома як 王良一 (Wáng Liáng yī, "Перша зоря Ванг Ліанг)

Разом з Альферазом (α Андромеди) і Альгенібом (γ Пегаса), Каф була однією з трьох яскравих зір, відомих як «Три поводирі», які позначали колюр рівнодення., тобто уявну лінію, які проходила прямо на південь від бети Кассіопеї через альфу Кассіопеї у точку небесного екватора, де він перетинається з екліптикою (річним шляхом Сонця по небосхилу).

Доступність для спостережень Редагувати

Із середньою видимою зоряною величиною (у видимому світлі) +2,27, зоря є однією з 5 зір, які складають латинську 'W' Кассіопеї, і розташована поруч із трохи яскравішою зорею Шедар (α Cas). Наднова SN 1572, або зоря Тихо Браге, з'явилась за 5 градусів на північний захід від Каф у 1572 р.

Розташована у високо у північній півкулі, Каф добре видна спостерігачам північної півкулі, але рідко видимі у південній півкулі. Для спостерігачів південніше Тасманії сузір'я Кассіопеї взагалі не піднімається над горизонтом.

Характеристики Редагувати

β Кассіопеї — біло-жовтий гігант спектрального класу F2 та світності III з температурою поверхні бл. 7000 K. Вона більш як утричі перевищує Сонце за розміром та в 28 разів яскравіша за нього; її абсолютна зоряна велична становить +1,16. Вона має масу близько двох мас Сонця і колись була зорею спектрального класу A. Зараз вона розширюється та охолоджується й перетворюється на червоного гіганта. У її ядрі ймовірно вичерпано водень, воно стискається й розігрівається, а зовнішня воднева оболонка розширюється та охолоджується. Ця стадія еволюції зорі досить швидкоплинна, а тому це відносно рідкісне явище. Корона Каф незвично слабка.

β Кассіопеї є змінною зорею типу дельти Щита та другою за яскравістю зорею цього типу на небі (після Альтаїра). Вона є моноперіодичним пульсатором, яскравість якого змінюється від +2,25 до +2,31 зоряних величини з періодом 2,5 години. Цей тип змінної включає субгігантів та зорі головної послідовності спектральних класів F5–A0 з масами 1,5–2,5 мас Сонця, які завершують стадію горіння гідрогену в ядрі. Їх пульсації пов'язані з тією є самою гелієвою смугою нестабільності на діаграмі Герцшпрунга-Рассела, що й у класичних цефеїд. Змінні типу дельти Щита розташовані на перетині смуги нестабільності з головною послідовністю.

Зоря обертається дуже швидко, приблизно на 92 % від критичної швидкості, і робить щодоби 1,12 оберти. Тому вона має форму стиснутого еліпсоїда з екваторіальним балджем на 24 % більшим за полярний радіус. Це спричиняє вищу температуру поверхні у полярних регіонах (порівняно з екватором зорі): різниця температур становить майже 1000 K. Вісь обертання нахилена на ~20° до лінії спостереження з Землі.

β Кассіопеї колись вважалась спектроскопічною подвійною з тьмяним супутником на 27-денній орбіті, але зараз вважається, що це одиночна зоря.

Примітки Редагувати

  1. ↑ van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  2. Kukarkin, B. V. та ін. (1971). General Catalogue of Variable Stars containing information on 20437 variable stars discovered and designated till 1968 (вид. 3rd). Bibcode:1971GCVS3.C......0K. 
  3. Gray, R. O.; Corbally, C. J.; Garrison, R. F.; McFadden, M. T.; Robinson, P. E. (2003). Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs: The Northern Sample. I. The Astronomical Journal 126 (4): 2048. Bibcode:2003AJ....126.2048G. arXiv:astro-ph/0308182. doi:10.1086/378365. 
  4. ↑ Johnson, H. L. та ін. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars. Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 (99): 99. Bibcode:1966CoLPL...4...99J. 
  5. ↑ Daszyńska, J.; Cugier, H. (2003). Far-Ultraviolet light curves of the δ Scuti variable: β Cassiopeiae. Advances in Space Research 31 (2): 381–386. Bibcode:2003AdSpR..31..381D. doi:10.1016/S0273-1177(02)00630-0. 
  6. Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick. Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. Bibcode:1967IAUS...30...57E. 
  7. Jaschek, C.; Gomez, A. E. (1998). The absolute magnitude of the early type MK standards from HIPPARCOS parallaxes. Astronomy and Astrophysics 330: 619. Bibcode:1998A&A...330..619J. 
  8. ↑ Che, X. та ін. (May 2011). Colder and Hotter: Interferometric Imaging of β Cassiopeiae and α Leonis. The Astrophysical Journal 732 (2): 68. Bibcode:2011ApJ...732...68C. arXiv:1105.0740. doi:10.1088/0004-637X/732/2/68. 
  9. ↑ Allen, Richard Hinckley (1963) [1899]. Star-names and their meanings. New York, NY: Dover Publications. с. 146. ISBN 1-931559-44-9. 
  10. . SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2011. 
  11. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2016. 
  12. . Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 22 травня 2016. 
  13. . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 28 липня 2016. 
  14. Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). Dictionary of Modern Star Names. Cambridge, MA: Sky Publishing. с. 26. ISBN 1-931559-44-9. 
  15. Ванг Ліанг був знаменитим візником колісниці під час періоду Чуньцю
  16. (кит.) 中國星座神話, написано 陳久金, опубліковано 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  17. (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [ 2009-09-29 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  18. ↑ Kaler, James B. (2002). The Hundred Greatest Stars. New York: Copernicus Books. с. 27. ISBN 0-387-95436-8. 
  19. Newell, W. J. (1965). The Australian Sky. Jacaranda Press. с. 84. ISBN 0-7016-0037-3. 
  20. Buzasi, D. L. та ін. (2005). Altair: The Brightest δ Scuti Star. The Astrophysical Journal 619 (2): 1072–76. Bibcode:2005ApJ...619.1072B. arXiv:astro-ph/0405127. doi:10.1086/426704. 
  21. ↑ Poretti, E. (2000). The Frequency Content of δ Scuti Stars as Determined by Photometry. У Breger, Michel; Montgomery, Michael. Delta Scuti and Related Stars, Reference Handbook and Proceedings of the 6th Vienna Workshop in Astrophysics, held in Vienna, Austria, 4–7 August 1999. ASP Conference Series 210. с. 45. Bibcode:2000ASPC..210...45P. arXiv:astro-ph/0002304. 
  22. Percy, John R. (2007). Understanding variable stars. Cambridge University Press. с. 139–144, 182–187. ISBN 978-0-521-23253-1. 
  23. Teays, Terry J.; Schmidt, Edward G.; Pasinetti Fracassini, Laura E.; Fracassini, Massimo (1989). The chromosphere of Beta Cassiopeiae. Astrophysical Journal 343: 916. Bibcode:1989ApJ...343..916T. doi:10.1086/167761. 
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "aaa493_3_1099", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Див. також Редагувати

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Caph Beta Cassiopeiae Roztashuvannya b Cas kolom Dani sposterezhennyaEpoha J2000Suzir ya KassiopeyaPryame pidnesennya 00g 09h 10 68518s 1 Shilennya 59 08 59 2120 1 Vidima zoryana velichina V 2 28 2 25 2 31 2 HarakteristikiSpektralnij klas F2 III 3 Pokaznik koloru B V 0 34 4 Pokaznik koloru U B 0 11 4 Tip zminnosti d Sct 5 AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 11 3 6 km cVlasnij ruh m Pr sh 523 50 1 mas r Shil 179 77 1 mas rParalaks p 59 58 0 38 mas 1 Vidstan 54 7 0 3 sv r 16 8 0 1 pk Absolyutna zoryanavelichina MV 1 3 7 Fizichni harakteristikiMasa 1 91 0 02 8 M Radius 3 43 3 69 8 R Svitnist 27 3 8 L Efektivna temperatura 7 079 5 KInshi poznachennyaCaph Chaph Kaff Al Sanam al Nakah 9 11 Cas Gl 8 HR 21 BD 58 3 HD 432 LHS 1027 GCTP 16 00 SAO 21133 FK5 2 HIP 746 GC 147 ADS 107 CCDM J00092 5909 10 PosilannyaSIMBADdani dlya beta CasKaf 11 b Kassiopeyi b Cas zorya v suzir yi Kassiopeyi roztashovana v W asterizmi skrayu pravoruch b Kassiopeyi ye gigantom spektralnogo klasu F2 ta zminnoyu tipu d Shita blisk zori zminyuyetsya z periodom 2 5 godini vid 2 25m do 2 31m Zmist 1 Nomenklatura 2 Dostupnist dlya sposterezhen 3 Harakteristiki 4 Primitki 5 Div takozhNomenklatura Redaguvatib Kassiopeyi ce poznachennya Bajyera Vona takozh vidoma pid tradicijnimi nazvami Kaf Caph Chaph i Kaff vid arabskogo slova كف kaf dolonya tobto yaka prostyagayetsya vid Pleyad abo al Sanam al Nakah Gorb Verblyuda 9 U 2016 roci Mizhnarodnij astronomichnij soyuz utvoriv Robochu grupu z nazv zir WGSN 12 z metoyu vnesennya do katalogiv ta standartizaciyi vlasnih nazv zir Pershij byuleten WGSN vid lipnya 2016 13 vklyuchiv tablicyu dlya pershih dvoh paketiv zir shvalenih WGSN vona vklyuchala i Kaf dlya ciyeyi zori Doislamska arabska nazva al Kaff al Khadib zaplyamovana ruka stosuvalas p yati zir yaki utvoryuyut latinsku W v suzir yi Kassiopeyi ta zobrazhuvalas yak ruka farbovana hennoyu Nazva bula piznishe skorochena ta yakims chinom pochala poznachati lishe b Kassiopeyi Zaplyamovana ruka bula v svoyu chergu chastinoyu asterizmu Turaya Thuraya yakij prostyagavsya vid Pleyad sho poznachali golovu cherez suzir ya Telcya ta Perseya ta u Kassiopeyu a druga ruka bula v suzir yi Kita 14 U Kitayi nazva 王良 Wang Liang sho oznachaye Nogi 15 stosuyetsya asterizmu yakij skladayetsya z b Cas k Cas h Cas Shedara a Cas i l Cas 16 Vidpovidno b Cas vidoma yak 王良一 Wang Liang yi Persha zorya Vang Liang 17 Razom z Alferazom a Andromedi i Algenibom g Pegasa Kaf bula odniyeyu z troh yaskravih zir vidomih yak Tri povodiri yaki poznachali kolyur rivnodennya 9 tobto uyavnu liniyu yaki prohodila pryamo na pivden vid beti Kassiopeyi cherez alfu Kassiopeyi u tochku nebesnogo ekvatora de vin peretinayetsya z ekliptikoyu richnim shlyahom Soncya po neboshilu 18 Dostupnist dlya sposterezhen RedaguvatiIz serednoyu vidimoyu zoryanoyu velichinoyu u vidimomu svitli 2 27 zorya ye odniyeyu z 5 zir yaki skladayut latinsku W Kassiopeyi i roztashovana poruch iz trohi yaskravishoyu zoreyu Shedar a Cas 18 Nadnova SN 1572 abo zorya Tiho Brage z yavilas za 5 gradusiv na pivnichnij zahid vid Kaf u 1572 r 9 Roztashovana u visoko u pivnichnij pivkuli Kaf dobre vidna sposterigacham pivnichnoyi pivkuli ale ridko vidimi u pivdennij pivkuli Dlya sposterigachiv pivdennishe Tasmaniyi suzir ya Kassiopeyi vzagali ne pidnimayetsya nad gorizontom 19 Harakteristiki Redaguvatib Kassiopeyi bilo zhovtij gigant spektralnogo klasu F2 ta svitnosti III z temperaturoyu poverhni bl 7000 K Vona bilsh yak utrichi perevishuye Sonce za rozmirom ta v 28 raziv yaskravisha za nogo yiyi absolyutna zoryana velichna stanovit 1 16 Vona maye masu blizko dvoh mas Soncya i kolis bula zoreyu spektralnogo klasu A 8 Zaraz vona rozshiryuyetsya ta oholodzhuyetsya j peretvoryuyetsya na chervonogo giganta U yiyi yadri jmovirno vicherpano voden vono stiskayetsya j rozigrivayetsya a zovnishnya vodneva obolonka rozshiryuyetsya ta oholodzhuyetsya Cya stadiya evolyuciyi zori dosit shvidkoplinna a tomu ce vidnosno ridkisne yavishe Korona Kaf nezvichno slabka 18 b Kassiopeyi ye zminnoyu zoreyu tipu delti Shita ta drugoyu za yaskravistyu zoreyu cogo tipu na nebi pislya Altayira 20 Vona ye monoperiodichnim pulsatorom 21 yaskravist yakogo zminyuyetsya vid 2 25 do 2 31 zoryanih velichini z periodom 2 5 godini 18 Cej tip zminnoyi vklyuchaye subgigantiv ta zori golovnoyi poslidovnosti spektralnih klasiv F5 A0 z masami 1 5 2 5 mas Soncya yaki zavershuyut stadiyu gorinnya gidrogenu v yadri 21 Yih pulsaciyi pov yazani z tiyeyu ye samoyu geliyevoyu smugoyu nestabilnosti na diagrami Gercshprunga Rassela sho j u klasichnih cefeyid Zminni tipu delti Shita roztashovani na peretini smugi nestabilnosti z golovnoyu poslidovnistyu 22 Zorya obertayetsya duzhe shvidko priblizno na 92 vid kritichnoyi shvidkosti i robit shodobi 1 12 oberti Tomu vona maye formu stisnutogo elipsoyida z ekvatorialnim baldzhem na 24 bilshim za polyarnij radius Ce sprichinyaye vishu temperaturu poverhni u polyarnih regionah porivnyano z ekvatorom zori riznicya temperatur stanovit majzhe 1000 K Vis obertannya nahilena na 20 do liniyi sposterezhennya z Zemli 8 b Kassiopeyi kolis vvazhalas spektroskopichnoyu podvijnoyu z tmyanim suputnikom na 27 dennij orbiti ale zaraz vvazhayetsya sho ce odinochna zorya 23 Primitki Redaguvati a b v g d van Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 Bibcode 2007A amp A 474 653V arXiv 0708 1752 doi 10 1051 0004 6361 20078357 Kukarkin B V ta in 1971 General Catalogue of Variable Stars containing information on 20437 variable stars discovered and designated till 1968 vid 3rd Bibcode 1971GCVS3 C 0K Gray R O Corbally C J Garrison R F McFadden M T Robinson P E 2003 Contributions to the Nearby Stars NStars Project Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs The Northern Sample I The Astronomical Journal 126 4 2048 Bibcode 2003AJ 126 2048G arXiv astro ph 0308182 doi 10 1086 378365 a b Johnson H L ta in 1966 UBVRIJKL photometry of the bright stars Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 99 99 Bibcode 1966CoLPL 4 99J a b Daszynska J Cugier H 2003 Far Ultraviolet light curves of the d Scuti variable b Cassiopeiae Advances in Space Research 31 2 381 386 Bibcode 2003AdSpR 31 381D doi 10 1016 S0273 1177 02 00630 0 Evans D S June 20 24 1966 The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities U Batten Alan Henry Heard John Frederick Determination of Radial Velocities and their Applications Proceedings from IAU Symposium no 30 University of Toronto International Astronomical Union Bibcode 1967IAUS 30 57E Jaschek C Gomez A E 1998 The absolute magnitude of the early type MK standards from HIPPARCOS parallaxes Astronomy and Astrophysics 330 619 Bibcode 1998A amp A 330 619J a b v g d Che X ta in May 2011 Colder and Hotter Interferometric Imaging of b Cassiopeiae and a Leonis The Astrophysical Journal 732 2 68 Bibcode 2011ApJ 732 68C arXiv 1105 0740 doi 10 1088 0004 637X 732 2 68 a b v g Allen Richard Hinckley 1963 1899 Star names and their meanings New York NY Dover Publications s 146 ISBN 1 931559 44 9 V bet Cas Variable Star of delta Sct type SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 16 grudnya 2011 IAU Catalog of Star Names Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2016 IAU Working Group on Star Names WGSN Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 22 travnya 2016 Bulletin of the IAU Working Group on Star Names No 1 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2016 Kunitzsch Paul Smart Tim 2006 Dictionary of Modern Star Names Cambridge MA Sky Publishing s 26 ISBN 1 931559 44 9 Vang Liang buv znamenitim viznikom kolisnici pid chas periodu Chuncyu kit 中國星座神話 napisano 陳久金 opublikovano 台灣書房出版有限公司 2005 ISBN 978 986 7332 25 7 kit 香港太空館 研究資源 亮星中英對照表 Arhivovano 2009 09 29 u Wayback Machine Hong Kong Space Museum Accessed on line November 23 2010 a b v g Kaler James B 2002 The Hundred Greatest Stars New York Copernicus Books s 27 ISBN 0 387 95436 8 Newell W J 1965 The Australian Sky Jacaranda Press s 84 ISBN 0 7016 0037 3 Buzasi D L ta in 2005 Altair The Brightest d Scuti Star The Astrophysical Journal 619 2 1072 76 Bibcode 2005ApJ 619 1072B arXiv astro ph 0405127 doi 10 1086 426704 a b Poretti E 2000 The Frequency Content of d Scuti Stars as Determined by Photometry U Breger Michel Montgomery Michael Delta Scuti and Related Stars Reference Handbook and Proceedings of the 6th Vienna Workshop in Astrophysics held in Vienna Austria 4 7 August 1999 ASP Conference Series 210 s 45 Bibcode 2000ASPC 210 45P arXiv astro ph 0002304 Percy John R 2007 Understanding variable stars Cambridge University Press s 139 144 182 187 ISBN 978 0 521 23253 1 Teays Terry J Schmidt Edward G Pasinetti Fracassini Laura E Fracassini Massimo 1989 The chromosphere of Beta Cassiopeiae Astrophysical Journal 343 916 Bibcode 1989ApJ 343 916T doi 10 1086 167761 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu aaa493 3 1099 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Div takozh RedaguvatiSpisok zirok suzir ya Kassiopeyi nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kaf zorya amp oldid 39368625