www.wikidata.uk-ua.nina.az

Показник кольору B V Показни к ко льору B V одна з поширених характеристик кольору астрономічних об єктів Визначається я

Показник кольору B−V

Показни́к ко́льору B−V — одна з поширених характеристик кольору астрономічних об'єктів. Визначається як різниця між зоряними величинами об'єкта, які виміряні у двох фотометричних смугах B і V системи Джонсона.

Показник кольору B−V (верхня горизонтальна вісь) зір кулястого скупчення M3
Залежність показника B−V від поверхневої температури зорі (для зір головної послідовності) за даними.

Показник кольору було запроваджено на початку XX сторіччя, коли з'ясувалося, що яскравість зір на фотопластинах відрізняється від спостережуваної візуально. Холодні зорі — червоні — виглядають яскравішими, коли їх спостерігати очима, а гарячі — блакитні та біло-блакитні — виходять яскравішими на фото. Справа в тому, що людське око найчутливіше до жовто-зеленого світла, у той час як фотоемульсія — до синього. Спочатку показник кольору (CI від англ. Color Index) визначали як різницю між фотографічною та візуальною зоряними величинами. Із запровадженням триколірної фотометричної системи Джонсона виникла можливість застосовувати два незалежні показники кольору: B−V та U−B.

Як і інші показники кольору, B−V характеризує розподіл енергії в спектрі. Зорі та інші об'єкти випромінюють різну кількість енергії в різних спектральних діапазонах. Відповідно до закону Віна максимум випромінювання гарячих зір припадає на синю (або навіть ультрафіолетову) ділянку спектра, а в жовто-зеленому світлі їх випромінювання слабше. Для холодних об'єктів максимум випромінювання лежить у червоній або інфрачервоній смузі, жовтого світла вони випромінюють менше, а синього — ще менше. Тому колір зорі можна охарактеризувати різницею між зоряними величинами, які виміряно в різних діапазонах.

Величина B (блиск об'єкта в «синьому» діапазоні) вимірюється за допомогою стандартного фільтру B-діапазону (максимум чутливості на довжині хвилі 435 нм), а величина V («візуальна») — за допомогою фільтра V-діапазону (максимум чутливості припадає на зелений колір із довжиною хвилі 555 нм). Оскільки фільтр V фотометричної системи близький до діапазону чутливості ока, а фільтр B — до діапазону чутливості фотопластинки, значення показників CI та B−V майже збігаються.

Система UBV визначена таким чином, що для білих зір спектрального класу A0V зоряні величини в усіх 3-х смугах — U, B, V — рівні. Отже, показники кольору B−V і U−B цих зір дорівнюють нулю.

Холодні об'єкти випромінюють синього світла менше, ніж жовтого, тому їх зоряна величина в синьому діапазоні (B) більша, ніж у візуальному (V). Отже, для них B−V > 0. Гарячі (блакитні) об'єкти, навпаки, мають B−V < 0. У найгарячіших блакитних зір B−V сягає −0,35m, а у найхолодніших червоних — +2m—+3m, іноді й більше. Дуже насичений червоний колір і, відповідно, великий B−V у вуглецевих зір. Наприклад, T Ліри має B−V ≈ 5,46m.

За показником кольору зорі можна зробити приблизні висновки про її температуру. Чим більший показник кольору, тим холодніша зоря (і тим пізніший спектральний клас вона має). Втім, ця залежність добре дотримується для гарячих зір, але погано — для холодних (у останніх на колір впливає, зокрема, хімічний склад — наприклад, у вуглецевих зір).

У міжзоряному середовищі синє світло поглинається сильніше за червоне або жовто-зелене. Тому спостережуваний показник кольору деяких зір, особливо далеких, збільшується за рахунок міжзоряного поглинання. Це явище аналогічне до почервоніння Сонця біля горизонту.

Показник B−V для деяких зір
Зоря Спектральний клас колір B−V, зор.вел.
Шаула (λ Sco) B1,5-2 біло-блакитний −0,23
Беллатрикс B2 біло-блакитний −0,22
Спіка B1/B2 біло-блакитний −0,13
Рігель B8 біло-блакитний −0,03
Вега A0 білий 0,00
Сіріус A1 білий +0,01
Проціон F5 жовтуватий +0,42
Сонце G2 жовтий +0,65
Арктур K1,5 жовтогарячий +1,22
Альдебаран K5 жовтогарячий +1,54
Бетельгейзе M2 червоний +1,86
Антарес M1,5 червоний +1,87
Мю Цефея M2 червоний +2,26

Примітки Редагувати

  1. Аллен К. У. Астрофизические величины. — Москва : «Мир», 1977. — 279 с. з джерела 1 березня 2012(рос.)
  2. ↑ Показатель цвета звезды. Сурдин В.Г. Архів оригіналу за 4 травня 2012. (рос.)
  3. Показатели цвета звёзд. Засов А.В. Архів оригіналу за 4 травня 2012. (рос.)
  4. Показник кольору // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 367. — ISBN 966-613-263-X.
  5. The Top 10 Very Red Stars. Jerry Lodriguss. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 4 вересня 2012. (англ.)

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pokazni k ko loru B V odna z poshirenih harakteristik koloru astronomichnih ob yektiv Viznachayetsya yak riznicya mizh zoryanimi velichinami ob yekta yaki vimiryani u dvoh fotometrichnih smugah B i V sistemi Dzhonsona Pokaznik koloru B V verhnya gorizontalna vis zir kulyastogo skupchennya M3Zalezhnist pokaznika B V vid poverhnevoyi temperaturi zori dlya zir golovnoyi poslidovnosti za danimi 1 Pokaznik koloru bulo zaprovadzheno na pochatku XX storichchya koli z yasuvalosya sho yaskravist zir na fotoplastinah vidriznyayetsya vid sposterezhuvanoyi vizualno Holodni zori chervoni viglyadayut yaskravishimi koli yih sposterigati ochima a garyachi blakitni ta bilo blakitni vihodyat yaskravishimi na foto Sprava v tomu sho lyudske oko najchutlivishe do zhovto zelenogo svitla u toj chas yak fotoemulsiya do sinogo Spochatku pokaznik koloru CI vid angl Color Index viznachali yak riznicyu mizh fotografichnoyu ta vizualnoyu zoryanimi velichinami Iz zaprovadzhennyam trikolirnoyi fotometrichnoyi sistemi Dzhonsona vinikla mozhlivist zastosovuvati dva nezalezhni pokazniki koloru B V ta U B 2 Yak i inshi pokazniki koloru B V harakterizuye rozpodil energiyi v spektri Zori ta inshi ob yekti viprominyuyut riznu kilkist energiyi v riznih spektralnih diapazonah Vidpovidno do zakonu Vina maksimum viprominyuvannya garyachih zir pripadaye na sinyu abo navit ultrafioletovu dilyanku spektra a v zhovto zelenomu svitli yih viprominyuvannya slabshe Dlya holodnih ob yektiv maksimum viprominyuvannya lezhit u chervonij abo infrachervonij smuzi zhovtogo svitla voni viprominyuyut menshe a sinogo she menshe Tomu kolir zori mozhna oharakterizuvati rizniceyu mizh zoryanimi velichinami yaki vimiryano v riznih diapazonah Velichina B blisk ob yekta v sinomu diapazoni vimiryuyetsya za dopomogoyu standartnogo filtru B diapazonu maksimum chutlivosti na dovzhini hvili 435 nm a velichina V vizualna za dopomogoyu filtra V diapazonu maksimum chutlivosti pripadaye na zelenij kolir iz dovzhinoyu hvili 555 nm 3 Oskilki filtr V fotometrichnoyi sistemi blizkij do diapazonu chutlivosti oka a filtr B do diapazonu chutlivosti fotoplastinki znachennya pokaznikiv CI ta B V majzhe zbigayutsya 2 Sistema UBV viznachena takim chinom sho dlya bilih zir spektralnogo klasu A0V zoryani velichini v usih 3 h smugah U B V rivni Otzhe pokazniki koloru B V i U B cih zir dorivnyuyut nulyu 4 Holodni ob yekti viprominyuyut sinogo svitla menshe nizh zhovtogo tomu yih zoryana velichina v sinomu diapazoni B bilsha nizh u vizualnomu V Otzhe dlya nih B V gt 0 Garyachi blakitni ob yekti navpaki mayut B V lt 0 U najgaryachishih blakitnih zir B V syagaye 0 35m a u najholodnishih chervonih 2m 3m inodi j bilshe Duzhe nasichenij chervonij kolir i vidpovidno velikij B V u vuglecevih zir Napriklad T Liri maye B V 5 46m 5 Za pokaznikom koloru zori mozhna zrobiti priblizni visnovki pro yiyi temperaturu Chim bilshij pokaznik koloru tim holodnisha zorya i tim piznishij spektralnij klas vona maye 2 Vtim cya zalezhnist dobre dotrimuyetsya dlya garyachih zir ale pogano dlya holodnih u ostannih na kolir vplivaye zokrema himichnij sklad napriklad u vuglecevih zir U mizhzoryanomu seredovishi sinye svitlo poglinayetsya silnishe za chervone abo zhovto zelene Tomu sposterezhuvanij pokaznik koloru deyakih zir osoblivo dalekih zbilshuyetsya za rahunok mizhzoryanogo poglinannya Ce yavishe analogichne do pochervoninnya Soncya bilya gorizontu Pokaznik B V dlya deyakih zir Zorya Spektralnij klas kolir B V zor vel Shaula l Sco B1 5 2 bilo blakitnij 0 23Bellatriks B2 bilo blakitnij 0 22Spika B1 B2 bilo blakitnij 0 13Rigel B8 bilo blakitnij 0 03Vega A0 bilij 0 00Sirius A1 bilij 0 01Procion F5 zhovtuvatij 0 42Sonce G2 zhovtij 0 65Arktur K1 5 zhovtogaryachij 1 22Aldebaran K5 zhovtogaryachij 1 54Betelgejze M2 chervonij 1 86Antares M1 5 chervonij 1 87Myu Cefeya M2 chervonij 2 26Primitki Redaguvati Allen K U Astrofizicheskie velichiny Moskva Mir 1977 279 s Arhivovano z dzherela 1 bereznya 2012 ros a b v Pokazatel cveta zvezdy Surdin V G Arhiv originalu za 4 travnya 2012 ros Pokazateli cveta zvyozd Zasov A V Arhiv originalu za 4 travnya 2012 ros Pokaznik koloru Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 367 ISBN 966 613 263 X The Top 10 Very Red Stars Jerry Lodriguss Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2012 angl Literatura RedaguvatiMironov A V 1997 Precizionnaya fotometriya Astronet Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 28 serpnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pokaznik koloru B V amp oldid 38095194