www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бетельгейзе Положення у сузір ї ОріонаДані спостереженняЕпоха J2000 0Сузір я ОріонПряме піднесення 05h 55m 10 3sСхилення

Бетельгейзе

Бетельгейзе

Положення у сузір'ї Оріона
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Оріон
Пряме піднесення 05h 55m 10,3s
Схилення +07° 24′ 25″
Видима зоряна величина (V) от +0,2 до +1,2
Характеристики
Спектральний клас M2Iab
Показник кольору (B−V) 1,86
Показник кольору (U−B) 2,06
Тип змінності SR c (Напівправильна)
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +21,0 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 27,33 мас/р
Схил.: 10,86 мас/р
Паралакс (π) 7,63 ± 1,64 мас
Відстань ≈ 642 св. р.
(≈ 197 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−5,14
Фізичні характеристики
Маса 17 M☉
Радіус 650 R☉
Світність 40 000—100 000
(болометрична) L☉
Ефективна температура 3600 K
Вік ≈0.01 млрд. років
Інші позначення
Alpha Orionis, 58 Ori, HR 2061, BD+7°1055, HD 39801, SAO 113271, FK5 224, HIP 27989.
Посилання
SIMBADдані для HD39801

Бетельге́йзе (Alpha Orionis, α Ori) — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Оріона, десята — списку найяскравіших зір на нічному небі. Разом із Сіріусом (α Великого Пса, −1,46m), та Проціоном (α Малого Пса, 0,38m) утворює астеризм Зимовий Трикутник в екваторіальній частині неба та є центром астеризму Зимове Коло.

Назва Редагувати

Назва походить від арабського слова إبط الجوزاء  — «пахва», що позначає розташуванням зорі у фігурі Оріона. Існує варіант перекладу назви як يد الجوزاء   — «Рука Близнюка».

2016 року Міжнародний астрономічний союз створив робочу групу щодо назв зір (англ. WGSN — Working Group on Star Names), щоби стандартизувати та каталогізувати власні назви зір для потреб міжнародної астрономічної спільноти; перший опублікований WGSN список закріплював назву Betelgeuse для цієї зорі. Під цією ж назвою вона внесена до IAU Catalog of Star Names.

Характеристика Редагувати

Бетельгейзе — червоний надгігант, напіврегулярна змінна зоря, блиск якої змінюється від 0,2m до 1,2m й у середньому становить близько 0,7m. Відстань до зорі становить приблизно 430 св. років, а її світність — 40 000—100 000 світності Сонця (болометрична). Це одна з найбільших відомих зір: якби її розташувати на місці Сонця, то в мінімальному розмірі вона заповнила б орбіту Марса, а в максимальному — досягала б орбіти Юпітера. Об'єм Бетельгейзе щонайменше в 160 млн разів перевищує сонячний; маса зорі перевищує масу Сонця у 15-20 разів. Один оберт навколо своєї осі Бетельгейзе здійснює за 17 років.

Історія спостережень Редагувати

Червоний колір Бетельгейзе був помічений ще в античності: про нього, зокрема, згадував давньогрецький вчений Клавдій Птолемей. Цікаво, що три століття до Птолемея астрономи Давнього Китаю визначали колір зорі, як жовтий. У XIX столітті, до появи сучасної системи класифікації зір, італійський астроном, священник Анджело Секкі у своїй класифікації відніс Бетельгейзе до ІІІ класу зір (помаранчеві та червоні гіганти).

Вперше зміна блиску Бетельгейзе була описана Джоном Гершелем у його праці «Нариси з астрономії» (Outlines of Astronomy, 1849). Вчений спостерігав цикли зміни блиску Бетельгейзе у 1836—1852 роках та описав максимуми блиску у 1837 та 1839 роках, коли вона стала яскравішою за Рігель[джерело?].

У записах Американської асоціації спостерігачів змінних зір (AAVSO) зафіксовано максимум яскравості 0,2m у 1933 та 1942 році, та мінімум 1,2m у 1927 та 1941 роках.

13 грудня 1920 року американський фізик Майкельсон та астроном Піз в обсерваторії Маунт-Вілсон за допомогою астрономічного інтерферометра виміряли видимий із Землі кутовий розмір зорі, що склав 0,047".

Бетельгейзе стала першою після Сонця зорею, для якої було отримано зображення диска та плям на ньому: спочатку за допомогою телескопів Stratoscope[відсутнє в джерелі] та пізніше, у 1997—2000 роках, телескопом COAST.

Спостереження у високій роздільній здатності, зроблені супутником AKARI, виявили навколо Бетельгейзе ударну хвилю, що виникає внаслідок руху зорі в міжзоряному середовищі. Інтенсивний зоряний вітер, характерний для зір на пізній стадії еволюції, зіштовхується з навколишнім середовищем. На зйомці в інфрачервоному випромінюванні це помітно у вигляді дуг навколо зорі. Розмір і вигляд цих дуг дозволили оцінити швидкість Бетельгейзе відносно навколишнього середовища: близько 30 км/с.

Лауреат Нобелівської премії з фізики Чарлз Гард Таунс планує продовжувати моніторинг Бетельгейзе за допомогою спеціального спектрометра для інтерферометра.

На початку 2023 року Бетельгейзе знову почала поводитись дивно. Вона вже привернула увагу астрономів у 2019-2020 роках, коли сталася подія, відома як «велике затемнення», і тепер Бетельгейзе знову стала незвичайно яскравою. Зараз її яскравість складає 142 % звичайної, хоч дещо і коливається. У квітні 2023 року Бетельгейзе досягла піку яскравості в 156 % звичайного, і вчені очікують, що в майбутньому яскравість тільки зростатиме. Зараз вона стала сьомою за яскравістю зіркою в нічному небі, хоча зазвичай займала 10 місце. Дослідники вважають, що поведінка Бетельгейзе пов'язана з нестабільністю, що продовжується, після затемнення 2019 року. У новому дослідженні група вчених під керівництвом Моргана Маклауда із Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики з'ясувала, що 400-денний цикл зміни яскравості Бетельгейзе скоротився вдвічі. Цей цикл пульсації обумовлений розширенням та стисненням усередині зірки. Згідно з моделюванням, проведеним Маклеодом та його колегами, всередині Бетельгейзе міг виникнути конвективний шлейф, який перетворився на матеріал, що відривається від зірки. І цей процес зруйнував 400-денний цикл зірки, створивши натомість 200-денний.

Видимість Редагувати

У нічному небі Бетельгейзе досить легко помітити неозброєним оком унаслідок її червоно-помаранчевого кольору. У Північній півкулі, починаючи з січня, Бетельгейзе піднімається на східній стороні неба після заходу сонця. У середині вересня до середини березня вона видима практично в кожній точці земної кулі, за винятком декількох дослідницьких станцій в Антарктиді на південь від широти 82°. У травні (для помірних північних широт) або червні (для південних широт), зорю можна спостерігати низько на західному горизонті після заходу сонця; від середини серпня її видно у передсвітанкові години. У червні-липні Бетельгейзе ховається в денному світлі й невидима для неозброєного ока (її можна побачити лише в телескоп).

Найкращим часом для спостереження вважається середина грудня.

Еволюція Редагувати

Бетельгейзе є червоним надгігантом, який еволюціонував від O-зорі головної послідовності. Із фізичних характеристик зорі (розміру, спектрального класу, кольору) видно, що Бетельгейзе перебуває на завершальній стадії еволюції й невдовзі завершить своє існування спалахом наднової. Можливо, Бетельгейзе перетвориться на білого карлика. Варіанти залежать від маси та інших фізичних параметрів цієї зорі.

У разі спалаху зоря може збільшити свою яскравість до −9m, що приблизно дорівнює яскравості півмісяця. Після вибуху блиск поступово спадатиме, що зробить зорю невидимою неозброєним оком. За кілька століть на місці плеча Оріона з'явиться туманність.

Згадки в культурі Редагувати

Назва фільму Бітлджус (Beetlejuice, 1988) є алюзію на назву зорі.

У книзі та фільмі «Путівник Галактикою» Форд Префект походить із «планети неподалік Бетельгейзе».

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Graham M. Harper, Alexander Brown, Edward F. Guinan (квітень 2008). . The Astronomical Journal 135 (4). с. 1430–1440. doi:10.1088/0004-6256/135/4/1430. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 18 лютого 2020. 
  2. . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 8 червня 2017. 
  3. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 8 червня 2017. 
  4. Information, Reed Business (22 жовтня 1981). . New Scientist 92 (1276): 238. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 8 червня 2017. 
  5. . Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 8 червня 2017. 
  6. Физика космоса. Рипол Классик. Процитовано 20 лютого 2023.  (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 18.08.2017. 
  8. Space History Division (DHD/DL 7/98). . Smithsonian, National Air and Space Museum. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 18.08.2017. 
  9. . Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 8 червня 2017. 
  10. . Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 8 червня 2017. 
  11. C. H. Townes, E. H. Wishnow, D. D. S. Hale, and B. Walp. A systematic change with time in the size of Betelgeuse. // Published 2009 May 11 • © 2009. The American Astronomical Society. All rights reserved. The Astrophysical Journal, Volume 697, Number 2
  12. Betelgeuse Is Being Weird Again. What Gives? // By Michelle Starr. 23 May 2023
  13. Зірка Бетельгейзе знову поводиться дивно: чому це відбувається. 24.05.2023, 17:46
  14. . Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019. 
  15. . Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Betelgejze Polozhennya u suzir yi OrionaDani sposterezhennyaEpoha J2000 0Suzir ya OrionPryame pidnesennya 05h 55m 10 3sShilennya 07 24 25 Vidima zoryana velichina V ot 0 2 do 1 2HarakteristikiSpektralnij klas M2IabPokaznik koloru B V 1 86Pokaznik koloru U B 2 06Tip zminnosti SR c Napivpravilna AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 21 0 km cVlasnij ruh m Pr sh 27 33 mas r Shil 10 86 mas rParalaks p 7 63 1 64 masVidstan 642 sv r 197 1 pk Absolyutna zoryanavelichina MV 5 14Fizichni harakteristikiMasa 17 M Radius 650 R Svitnist 40 000 100 000 bolometrichna L Efektivna temperatura 3600 KVik 0 01 mlrd rokivInshi poznachennyaAlpha Orionis 58 Ori HR 2061 BD 7 1055 HD 39801 SAO 113271 FK5 224 HIP 27989 PosilannyaSIMBADdani dlya HD39801Betelge jze Alpha Orionis a Ori druga za yaskravistyu zorya v suzir yi Oriona desyata spisku najyaskravishih zir na nichnomu nebi Razom iz Siriusom a Velikogo Psa 1 46m ta Procionom a Malogo Psa 0 38m utvoryuye asterizm Zimovij Trikutnik v ekvatorialnij chastini neba ta ye centrom asterizmu Zimove Kolo Zmist 1 Nazva 2 Harakteristika 3 Istoriya sposterezhen 4 Vidimist 5 Evolyuciya 6 Zgadki v kulturi 7 Posilannya 8 PrimitkiNazva RedaguvatiNazva pohodit vid arabskogo slova إبط الجوزاء pahva sho poznachaye roztashuvannyam zori u figuri Oriona Isnuye variant perekladu nazvi yak يد الجوزاء Ruka Bliznyuka 2016 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz stvoriv robochu grupu shodo nazv zir angl WGSN Working Group on Star Names shobi standartizuvati ta katalogizuvati vlasni nazvi zir dlya potreb mizhnarodnoyi astronomichnoyi spilnoti pershij opublikovanij WGSN spisok 2 zakriplyuvav nazvu Betelgeuse dlya ciyeyi zori Pid ciyeyu zh nazvoyu vona vnesena do IAU Catalog of Star Names 3 Harakteristika RedaguvatiBetelgejze chervonij nadgigant napivregulyarna zminna zorya blisk yakoyi zminyuyetsya vid 0 2m do 1 2m j u serednomu stanovit blizko 0 7m Vidstan do zori stanovit priblizno 430 sv rokiv a yiyi svitnist 40 000 100 000 svitnosti Soncya bolometrichna Ce odna z najbilshih vidomih zir yakbi yiyi roztashuvati na misci Soncya to v minimalnomu rozmiri vona zapovnila b orbitu Marsa a v maksimalnomu dosyagala b orbiti Yupitera Ob yem Betelgejze shonajmenshe v 160 mln raziv perevishuye sonyachnij masa zori perevishuye masu Soncya u 15 20 raziv Odin obert navkolo svoyeyi osi Betelgejze zdijsnyuye za 17 rokiv Istoriya sposterezhen RedaguvatiChervonij kolir Betelgejze buv pomichenij she v antichnosti pro nogo zokrema zgaduvav davnogreckij vchenij Klavdij Ptolemej Cikavo sho tri stolittya do Ptolemeya astronomi Davnogo Kitayu 4 viznachali kolir zori yak zhovtij U XIX stolitti do poyavi suchasnoyi sistemi klasifikaciyi zir italijskij astronom svyashennik Andzhelo Sekki u svoyij klasifikaciyi vidnis Betelgejze do III 5 klasu zir pomaranchevi ta chervoni giganti Vpershe zmina blisku Betelgejze bula opisana Dzhonom Gershelem u jogo praci Narisi z astronomiyi Outlines of Astronomy 1849 Vchenij sposterigav cikli zmini blisku Betelgejze u 1836 1852 rokah ta opisav maksimumi blisku u 1837 ta 1839 rokah koli vona stala yaskravishoyu za Rigel dzherelo U zapisah Amerikanskoyi asociaciyi sposterigachiv zminnih zir AAVSO zafiksovano maksimum yaskravosti 0 2m u 1933 ta 1942 roci ta minimum 1 2m u 1927 ta 1941 rokah 13 grudnya 1920 roku amerikanskij fizik Majkelson ta astronom Piz v observatoriyi Maunt Vilson za dopomogoyu astronomichnogo interferometra vimiryali vidimij iz Zemli kutovij rozmir zori sho sklav 0 047 6 Betelgejze stala pershoyu pislya Soncya zoreyu dlya yakoyi bulo otrimano zobrazhennya diska ta plyam na nomu spochatku za dopomogoyu teleskopiv Stratoscope 7 vidsutnye v dzhereli 8 ta piznishe u 1997 2000 rokah teleskopom COAST 9 Sposterezhennya u visokij rozdilnij zdatnosti zrobleni suputnikom AKARI viyavili navkolo Betelgejze udarnu hvilyu sho vinikaye vnaslidok ruhu zori v mizhzoryanomu seredovishi Intensivnij zoryanij viter harakternij dlya zir na piznij stadiyi evolyuciyi zishtovhuyetsya z navkolishnim seredovishem Na zjomci v infrachervonomu viprominyuvanni ce pomitno u viglyadi dug navkolo zori Rozmir i viglyad cih dug dozvolili ociniti shvidkist Betelgejze vidnosno navkolishnogo seredovisha blizko 30 km s 10 Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Charlz Gard Tauns planuye prodovzhuvati monitoring Betelgejze za dopomogoyu specialnogo spektrometra dlya interferometra 11 Na pochatku 2023 roku Betelgejze znovu pochala povoditis divno Vona vzhe privernula uvagu astronomiv u 2019 2020 rokah koli stalasya podiya vidoma yak velike zatemnennya i teper Betelgejze znovu stala nezvichajno yaskravoyu Zaraz yiyi yaskravist skladaye 142 zvichajnoyi hoch desho i kolivayetsya U kvitni 2023 roku Betelgejze dosyagla piku yaskravosti v 156 zvichajnogo i vcheni ochikuyut sho v majbutnomu yaskravist tilki zrostatime Zaraz vona stala somoyu za yaskravistyu zirkoyu v nichnomu nebi hocha zazvichaj zajmala 10 misce Doslidniki vvazhayut sho povedinka Betelgejze pov yazana z nestabilnistyu sho prodovzhuyetsya pislya zatemnennya 2019 roku U novomu doslidzhenni grupa vchenih pid kerivnictvom Morgana Maklauda iz Garvard Smitsonivskogo centru astrofiziki z yasuvala sho 400 dennij cikl zmini yaskravosti Betelgejze skorotivsya vdvichi Cej cikl pulsaciyi obumovlenij rozshirennyam ta stisnennyam useredini zirki Zgidno z modelyuvannyam provedenim Makleodom ta jogo kolegami vseredini Betelgejze mig viniknuti konvektivnij shlejf yakij peretvorivsya na material sho vidrivayetsya vid zirki I cej proces zrujnuvav 400 dennij cikl zirki stvorivshi natomist 200 dennij 12 13 Vidimist RedaguvatiU nichnomu nebi Betelgejze dosit legko pomititi neozbroyenim okom unaslidok yiyi chervono pomaranchevogo koloru U Pivnichnij pivkuli pochinayuchi z sichnya Betelgejze pidnimayetsya na shidnij storoni neba pislya zahodu soncya U seredini veresnya do seredini bereznya vona vidima praktichno v kozhnij tochci zemnoyi kuli za vinyatkom dekilkoh doslidnickih stancij v Antarktidi na pivden vid shiroti 82 U travni dlya pomirnih pivnichnih shirot abo chervni dlya pivdennih shirot zoryu mozhna sposterigati nizko na zahidnomu gorizonti pislya zahodu soncya vid seredini serpnya yiyi vidno u peredsvitankovi godini U chervni lipni Betelgejze hovayetsya v dennomu svitli j nevidima dlya neozbroyenogo oka yiyi mozhna pobachiti lishe v teleskop Najkrashim chasom dlya sposterezhennya vvazhayetsya seredina grudnya Evolyuciya RedaguvatiBetelgejze ye chervonim nadgigantom yakij evolyucionuvav vid O zori golovnoyi poslidovnosti Iz fizichnih harakteristik zori rozmiru spektralnogo klasu koloru vidno sho Betelgejze perebuvaye na zavershalnij stadiyi evolyuciyi j nevdovzi zavershit svoye isnuvannya spalahom nadnovoyi 14 Mozhlivo Betelgejze peretvoritsya na bilogo karlika Varianti zalezhat vid masi ta inshih fizichnih parametriv ciyeyi zori U razi spalahu zorya mozhe zbilshiti svoyu yaskravist do 9m sho priblizno dorivnyuye yaskravosti pivmisyacya Pislya vibuhu blisk postupovo spadatime sho zrobit zoryu nevidimoyu neozbroyenim okom Za kilka stolit na misci plecha Oriona z yavitsya tumannist Zgadki v kulturi RedaguvatiNazva filmu Bitldzhus Beetlejuice 1988 ye alyuziyu na nazvu zori 15 U knizi ta filmi Putivnik Galaktikoyu Ford Prefekt pohodit iz planeti nepodalik Betelgejze Posilannya RedaguvatiBetelgejze Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Zobrazhennya garyachih plyam na poverhni Betelgejze u vidimomu ta infrachervonomu diapazonah otrimane zastosovuyuchi metodi nazemnoyi interferometriyi z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu Betelgeuse SolStation Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 8 listopada 2006 angl Primitki Redaguvati Graham M Harper Alexander Brown Edward F Guinan kviten 2008 A New VLA Hipparcos Distance to Betelgeuse and its Implications The Astronomical Journal 135 4 s 1430 1440 doi 10 1088 0004 6256 135 4 1430 Arhiv originalu za 12 lipnya 2015 Procitovano 18 lyutogo 2020 Bulletin of the IAU Working Group on Star Names No 1 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 8 chervnya 2017 IAU Catalog of Star Names Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 8 chervnya 2017 Information Reed Business 22 zhovtnya 1981 Ancient Chinese Suggest Betelgeuse is a Young Star New Scientist 92 1276 238 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 8 chervnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 8 chervnya 2017 Fizika kosmosa Ripol Klassik Procitovano 20 lyutogo 2023 ros NASM Space Artifacts Stratoscope I Primary Mirror Arhiv originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 18 08 2017 Space History Division DHD DL 7 98 NASM Space Artifacts Stratoscope II Model 1 16 scale Smithsonian National Air and Space Museum Arhiv originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 18 08 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 lyutogo 2011 Procitovano 8 chervnya 2017 C H Townes E H Wishnow D D S Hale and B Walp A systematic change with time in the size of Betelgeuse Published 2009 May 11 c 2009 The American Astronomical Society All rights reserved The Astrophysical Journal Volume 697 Number 2 Betelgeuse Is Being Weird Again What Gives By Michelle Starr 23 May 2023 Zirka Betelgejze znovu povoditsya divno chomu ce vidbuvayetsya 24 05 2023 17 46 Vcheni sprognozuvali potuzhnij vibuh zirki v nebi koli vin stanetsya Arhiv originalu za 31 grudnya 2019 Procitovano 31 grudnya 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Betelgejze amp oldid 39554739