www.wikidata.uk-ua.nina.az

Секунда У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Секу нда позначення с міжнародне s одиниця вимірюв

Секунда

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Секунда (значення).


Секу́нда (позначення с, міжнародне s) — одиниця вимірювання часу у системі SI та системі СГС. Становить 1/60 частину хвилини або 1/3600 частину години, практично дорівнює 1/86400 частині сонячної доби (86400 = 24*60*60).

основна одиниця SI
одиниця часу
безпрефіксна одиниця SId і основна одиниця UCUMd
Секунда
Анімована схема анкерного механізму маятникового годинника з півперіодом коливань маятника в 1 секунду
Загальна інформація
Система одиниць основна одиниця SI
основна одиниця СГС
Одиниця часу
Позначення с або s
Розмірність
 Секунда у Вікісховищі

Еталон секунди

Сучасне визначення еталона секунди було ухвалене на XXVI-й Генеральній конференції мір і ваг 2018 року і набуло чинності 20 травня 2019 року:

Секунда (позначення — с) є одиницею часу в SI. Її визначено через частоту коливань цезію — незбурену частоту переходів між рівнями надтонкої структури основного стану атома цезію-133 — як фіксоване число таке, що згадана частота, подана у одиницях Гц (еквівалентних с−1), рівна 9 192 631 770.
Оригінальний текст (англ.)
The second, symbol s, is the SI unit of time. It is defined by taking the fixed numerical value of the caesium frequency , the unperturbed ground-state hyperfine transition frequency of the caesium 133 atom, to be 9 192 631 770 when expressed in the unit Hz, which is equal to s–1.

— 2.3 Definitions of the SI units // The International System of Units (SI), стор. 130.

Це визначення передбачає точне значення = 9192631770 Гц. В оберненому виді це відношення дає вираз для одиниці секунди через визначальну константу :

Сутність цього визначення зводиться, до варіанту, який був і до цього:

Секунда дорівнює тривалості 9192631770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома 133Cs.

Історія

Світло блимає приблизно один раз на секунду

До появи механічного годинника

Вважається, що винайшли секунду шумери в Месопотамії. Вони користувалися шістдесятковою системою числення, від якої до нас дійшли «дюжина» і «градус». Чому саме шістдесятковою, точно невідомо. Серед можливих припущень те, що вони бачили особливу містику в числі 60 або те, що замість числення на 10 пальцях, рахували на фалангах пальців. Число 60, втім, зручне для основи числення тим, що воно ділиться без остачі на 2, 3, 4, 5, 6, і таким чином дозволяє легко обчислювати дробові частини.

Шумери ділили коло на 360 частин, а найдрібнішу частину свого кола вони назвали «геш». Це слово у них означало одиницю будь-чого (одна людина (чоловік) — геш, одиниця часу — геш). Але оскільки цей останній геш вони вимірювати не могли, то він довго був непотрібним.

Мешканці Стародавнього Єгипту ділили денну й нічну частини доби кожну на 12 годин уже, принаймні, з 2000 року до н. е. Унаслідок того, що тривалість ночі й дня змінюється залежно від пори року, тривалість єгипетської години була величиною змінною.

Стародавні греки також не могли вимірювати час точніше хвилини. Гіппарх першим виміряв тривалість сонячного року і помилився всього на шість хвилин (Гіппархів цикл). Давньогрецькі астрономи Гіппарх і Птолемей поділяли добу з використанням шістдесяткової системи числения й також застосовували усереднену годину (1⁄24 доби), прості частки години (1⁄4, 2⁄3 тощо) і часові градуси (1⁄360 доби, або 4 сучасні хвилини), але не сучасні хвилини або секунди.

Римляни перейняли від греків (а ті — від шумерів) поділ кола на 60 частин, а далі поділ кожної частини ще на 60. Більша частина отримала назву «частина дрібна перша» (лат. pars minuta prima — хвилина), а наступна — «частина дрібна друга» (лат. pars minuta secunda — секунда).

Тодішні годинники, гномони та інші інструменти, секунд вимірювати не могли, тому вчені міркували про них тільки теоретично. До середини XV століття склалася загальна думка, що добу слід ділити на 24 години, годину — на 60 хвилин, а хвилину — на 60 секунд.

Секунда в часи домінування механічного годинника

Відміряти секунди з достатньою точністю стало можливим з винайденням механічного годинника, що дозволяв підтримувати «середній час» (на противагу «відносному часу», котрий показував сонячний годинник).

Першим відомим екземпляром пружинного годинника із секундною стрілкою є годинник невідомого майстра із зображенням Орфея з колекції Фремерсдорфа, датований між 1560 та 1570 роками. У 3-ій чверті XVI століття османський енциклопедист Такіюддін аш-Шамі створив годинник з відмітками кожної 1/5 частини хвилини. У 1579 році швейцарський годинникар і приладобудівник Йост Бюргі (нім. Jost Bürgi) сконструював годинник для ландграфа Вільгельма IV (нім. Wilhelm IV. von Hessen-Kassel), який показував секунди. У 1581 році данський вчений Тихо Браге переконструював годинник у своїй обсерваторії так, що він став показувати крім хвилин і секунди. Однак механізм ще не був настільки досконалим, щоб відміряти секунди з прийнятною точністю. У 1587 році Тихо Браге виявляв невдоволення, що покази його чотирьох годинників різняться один від одного на ± 4 секунди.

Перший морський хронометр (H1) Гаррісона (1735)

У 1644 році французький математик Марен Мерсенн розрахував, що маятник довжиною 39,1 дюйма (0,994 м) буде мати період коливань при стандартній гравітації точно 2 секунди — 1 секунду на рух вперед і 1 секунду на рух у зворотному напрямі, — дозволяючи відлічувати точні секунди. У 1670-му лондонський годинникар Вільям Клемент додав такий секундний маятник до маятникового годинника Християна Гюйгенса. З 1670 до 1680 року Клемент декілька разів удосконалював свій механізм, після чого представив зроблену ним годинникову шафу на суд громадськості. У цьому годиннику було застосовано механізм анкерного спуску з секундним маятником, й відлік секунд вівся на невеликому допоміжному циферблаті. Цей механізм завдяки меншому тертю потребував менших затрат енергії, ніж у попередній конструкції штирового спускового механізму, й був достатньо точним, щоб відміряти секунди як 1⁄60 частину від хвилини. Протягом декількох років виробництво таких годинників було освоєне англійськими годинникарями, а згодом поширилось і в інші країни. Отже з цього моменту постала можливість з належною точністю відміряти секунди.

Термін «секунда» (лат. secunda) набув використання у XVIII столітті як скорочення виразу secunda divisio (вторинний поділ спочатку градуса, а згодом і години). На цей час виникає практична потреба у ще точнішому годиннику. Мореплавці вже могли визначати географічну широту (за кутом підйому Сонця), але не вміли визначати довготу, і від цього нерідко втрачали орієнтування. Для визначення довготи потрібно було мати достатньо точний годинник, який би вів відлік часу порту, з якого корабель вийшов. Різниця між полуднем на годиннику та полуднем за сонцем визначала довготу. Але для цього потрібно було, щоб годинник при перевезенні мав точність ходу близько секунди і навіть менше. За вирішення такого завдання британське Адміралтейство оголосило у 1714-му році нагороду у 20 000 фунтів за створення годинника, який дозволяв би визначати довготу з точністю до 1°. Впоратися із завданням зумів англійський годинникар Джон Гаррісон, що створив серію хронометрів з високою точністю ходу. Так секунда увійшла у науковий обіг.

Еволюція еталона секунди

Спочатку еталон секунди ґрунтувався на астрономічних спостереженнях за обертанням Землі та її рухом навколо Сонця. Вважалося, що доба складається з 24 годин, година — з 60 хвилин, а секунда дорівнює 1/60 хвилини. Однак, тривалість доби є не постійною величиною: вона дещо коливається впродовж року внаслідок нерівномірності орбітального руху Землі. Для побуту ця нерівномірність практично непомітна, однак для точних вимірювань тривалість доби доводилося усереднювати. Довгий час людство користувалося простим уявленням про секунду, як про 1/86400 частину середньої сонячної доби (86400 = 24 * 60*60), так званою сонячною секундою. Пізніше з'ясувалося, що в результаті припливного тертя швидкість обертання Землі навколо своєї осі поступово сповільнюється. Тому таке визначення секунди (через період обертання Землі) непридатне як еталон, оскільки його неможливо відтворити з потрібною точністю.

Діаграма, що ілюструє збільшення точності різних типів атомних годинників NIST залежно від року виготовлення

1955 року було розроблено високостабільні еталони частоти й нерівномірність обертання Землі стала вимірюваною величиною. Постало питання про заміну еталона секунди. За основу для часового еталона 1956 року було обрано тривалість 1900-го тропічного року — секунду поклали рівною 1/31 556 925,9747 його частині на 12 годину 31 грудня 1899 року ефемеридного часу (так звана ефемеридна секунда).

До середини XX століття стало зрозумілим, що точність кращих годинників перевершила точність нашого природного еталону часу — доби. Можливості астрономічних методів вимірювання часу виявилися вичерпаними. Принципово нові й точніші методи вимірювання часу прийшли з радіоспектроскопії та квантової електроніки.

1965 року на XII Генеральної конференції з мір та ваг, а також Міжнародним комітетом з мір та ваг було прийнято тимчасове визначення секунди, що ґрунтувалось на квантових стандартах частоти. Тривалість атомної секунди було покладено рівною тривалості ефемеридної секунди (з точністю 2× 10-9).

Остаточний варіант визначення секунди було ухвалено 1967 року. Секунду визначено як 9 192 631 770 періодів випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133, який перебуває в спокої, за нульової температури та відсутності зовнішнього магнітного поля.

Цезієвий еталон частоти забезпечує можливість відтворення одиниці часу — секунди та одиниці частоти — герца з відносною похибкою щонайбільше ±1×10−11[джерело?].

Таке визначення секунди не залежить від швидкості обертання Землі й може відтворюватися в будь-якій точці планети. Цезій-133 ─ єдиний стабільний ізотоп цезію зі 100-процентною поширеністю на Землі. Крім цезієвого як стандарт частоти, а значить і часу, (частота — величина, що є оберненою до періоду, тобто часу одного коливання) використовують також рубідієвий та водневий генератори.

У декларації Міжнародного комітету з мір та ваг сказано, що еталон секунди:

...являє собою перехід між надтонкими рівнями F = 4, M = 0 та F = 3, M = 0 основного стану 2S1/2 атома цезію-133, не збуреного зовнішніми полями, і що частоті цього переходу приписується значення 9 192 631 770 герц.

1997 року Міжнародний комітет мір і ваг (МКМВ) уточнив, що це визначення стосується атома цезію, який перебуває в спокої за температури 0 К, а 1999 року додав уточнення щодо відсутності впливу магнітного поля з навколишнього середовища.

3 квітня 2014 року NIST ввів у дію новий атомний годинник NIST-F2, який накопичує похибку в одну секунду протягом 300 мільйонів років. Згідно з повідомленням, новий годинник замінив попередню у тричі менш точну модель NIST-F1 і використовуватиметься як стандарт цивільного часу у США. Раніше дані про NIST-F2 були направлені до Міжнародного бюро мір і ваги у Парижі, яке визнало їх найточнішим справним атомним годинником у світі.

В Україні одиниці часу та частоти відтворюються і зберігаються спеціальними еталонами (первинним і вторинним). Створений у 1997 році в ННЦ «Інститут метрології» державний первинний еталон одиниць часу та частоти (ДПЕЧЧ) є сукупністю основних і допоміжних комплексів, що діють безперервно. Основу еталона становить група квантових зберігачів часу та частоти у складі одного цезієвого та декількох водневих стандартів частоти. За наслідками роботи групи зберігачів формується національна шкала координованого часу України UTC (UA). Розбіжність між національною шкалою координованого часу UTC (UA), відтворюваною державним первинним еталоном, і Міжнародною шкалою координованого часу UTC становить ±0,1 мкс. Державний первинний еталон одиниці часу та частоти є основою державної служби єдиного часу та еталонних частот в Україні. Вторинний еталони часу і частоти (ВЕЧЧ) функціонує з метою забезпечення передавання розмірів одиниць часу і частоти від ДПЕЧ України (ННЦ «Інститут метрології», м. Харків) до робочих еталонів і зразкових засобів вимірювань часу і частоти на території України, а також для забезпечення контролю і визначення метрологічних характеристик еталонних сигналів часу і частоти, що передаються по каналах зовнішніх звірень.

Перевизначення еталона

На XXIV ГКМВ 17—21 жовтня 2011 року було ухвалено резолюцію, у якій, зокрема, запропоновано переглянути визначення основних одиниць Міжнародної системи та сформулювати їх в одноманітному виді. Пропоноване визначення секунди було еквівалентним попередньому.

XXV ГКМВ, що відбулась 2014 року, ухвалила рішення продовжити роботу з підготовки нової ревізії SI, зокрема, перевизначення секунди, і попередньо призначила завершити цю роботу до 2018 року, щоб замінити чинну систему одиниць оновленим варіантом на XXVI ГКМВ, яка планувалася того року.

У резолюції XXVI-ї ГКМВ визначення секунди не зазнало принципових змін і було сформульовано у виді, наведеному на початку.

Високосна секунда

Високосна секунда, або секунда координації (англ. leap second) — це односекундна корекція, яка іноді застосовується до Всесвітнього координованого часу (UTC) для того, аби утримувати тривалість доби за цим часом близькою до середнього сонячного часу. Без такої корекції час, який визначається обертанням земної кулі, почне поступово відхилятися від атомного часу внаслідок нерегулярностей у швидкості обертання Землі. Відтоді, як така система корекції була застосована у 1972 році, станом на 2017 рік до Всесвітнього координованого часу було додано всього 27 високосних секунд. Останнє таке додавання відбулося 31 грудня 2016 року о 23:59:60 UTC, до цього — 30 червня 2015 року. Наступна високосна секунда, найбільш імовірно, буде додана додана не раніше 30 червня 2019 року.

Кратні й частинні одиниці

З одиницею вимірювання «секунда», як правило, застосовуються лише частинні префікси SI (крім деци- і санти-). Для вимірювання більших інтервалів часу застосовують одиниці хвилина, година, доба, і т. д.

Кратні Частинні
Величина Назва Позначення Величина Назва Позначення
101 с декасекунда дас das 10−1 с децисекунда дс ds
102 с гектосекунда гс hs 10−2 с сантисекунда сс cs
103 с кілосекунда кс ks 10−3 с мілісекунда мс ms
106 с мегасекунда Мс Ms 10−6 с мікросекунда мкс µs
109 с гігасекунда Гс Gs 10−9 с наносекунда нс ns
1012 с терасекунда Тс Ts 10−12 с пікосекунда пс ps
1015 с петасекунда Пс Ps 10−15 с фемтосекунда фс fs
1018 с ексасекунда Ес Es 10−18 с атосекунда ас as
1021 с зетасекунда Зс Zs 10−21 с зептосекунда зс zs
1024 с йотасекунда Йс Ys 10−24 с йоктосекунда йс ys
   застосовувати не рекомендовано
   не застосовуються або рідко застосовуються на практиці

Співвідношення з іншими одиницями вимірювання часу

1 секунда дорівнює:

Вимірювання секунд у побуті

Для вимірювання часових відрізків у секундах та частках секунди застосовують секундоміри.

Характерні відрізки часу, що вимірюються в секундах:

  • пробігти 100 метрів — 10-11 секунд;
  • виконати військову команду «підйом!» — 45 секунд;
  • час, за який світло від Місяця досягає Землі — близько півтори секунди.

Цікаві факти

  • За одну секунду:
  • Одна секунда приблизно дорівнює 1 / 31 556 925,9747 частині 1900 тропічного року (часу між двома весняними рівноденнями).

Секунда у фразеологізмах

  • В одну секунду — дуже швидко; миттю.
  • Із секунди на секунду — найближчим часом, ось-ось.
  • У цю (ту) секунду — відразу, зараз же.

Див. також

Виноски

  1. 6.5.2 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 17. — 41 p.
    d:Track:Q15028d:Track:Q26711930
  2. Time and frequency: SI unit of time (second) — Міжнародне бюро мір і ваг.
    d:Track:Q229478
  3. Le Système international d’unités (SI) / The International System of Units (SI). — 9th edition. — BIPM, 2019. — P. 130-135. — ISBN 978-92-822-2272-0.
  4. Климишин, І. А. Календар і хронологія. — 5-е видання, доповнене. — Івано-Франківськ: Гостинець.- 2002/ — 231 с.
  5. Toomer, G. J. (1998). Ptolemy's Almagest. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 6–7, 23, 211–216. ISBN 978-0-691-00260-6. 
  6. David S. Landes, С.417-418.
  7. Willsberger, Johann (1975). Clocks & watches. New York: Dial Press. ISBN 0-8037-4475-7.  повноформатне фото: 4-та сторінка обкладинки, 3-тє зображення за порядком (сторінки і фото без нумерації).
  8. Taqi al-Din [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.]// Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. — Kluwer Academic Publishers, 1995. — P.934-935. — ISBN 0-7923-4066-3
  9. David S. Landes, С.105.
  10. David S. Landes, С.104.
  11. Стандартна гравітація — гравітація при якій прискорення вільного падіння є стандартним (9,80665 м/с²)
  12. Jessica Chappell (1 жовтня 2001). . Illumin 1 (0): 1. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2017. 
  13. Секунда // Физическая энциклопедия / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1994. — Т. 4. — С. 484. — ISBN 5-85270-087-8.
  14. Хронометр Гарісона за подорож з Англії на Ямайку відстав на 5 секунд. Для порівняння: цезієвий годинник відстає на 1 секунду за 316 000 років.
  15. ↑ ДСТУ 2870-94 Вимірювання часу та частоти. Терміни та визначення.
  16. ↑ Корсунь, О.А. (2009). Вимір часу: від давніх-давен до сучасності. Київ: Техніка. с. 65. ISBN 978-966-575-164-9. 
  17. Official BIPM definition. BIPM. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 2 жовтня 2017. 
  18. Unit of time (second). SI Brochure: The International System of Units (SI) (англ.). BIPM. Процитовано 2 жовтня 2017. 
  19. Час і частота [ 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.] на сайті ННЦ «Інститут метрології»
  20. Мухаровський М. Я. Вторинний еталон одиниць часу та частоти ДП «Укрметртестстандарт» до 2008 року [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / М. Я. Мухаровський, О. А-Б. Ахмадов, С. О. Ахмадов, С. О. Бистрий, В. С. Писчиков // Вісник Інженерної академії України. — 2010. — Вип. 3-4. — С. 246—252.
  21. ↑ On the possible future revision of the International System of Units, the SI [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.] Resolution 1 of the 24th meeting of the CGPM (2011)
  22. The «explicit-constant» formulation [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.) на сайті Міжнародного бюро мір і ваг
  23. . Resolution 1 of the 25th CGPM (2014) (англ.). BIPM. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 2015-10-9. 
  24. (англ.). IERS. 6 липня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017. 
  25. (англ.). IERS. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017. 
  26. (англ.). IERS. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017. 
  27. Секунда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

  1. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
  2. SI Brochure: The International System of Units (SI) [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.]. 8th edition, 2006; updated in 2014 // BIMP. (англ.)
  3. David S. Landes. Revolution in Time: Clocks and the Making of the Modern World. — Cambridge, Massachusetts : Belknap Press of Harvard University Press, 1983. — 482 с. — ISBN 0-674-76802-7.
  4. G. J. Whitrow. Time in history: views of time from prehistory to the present day. — New York : Oxford University Press, 1989. — 217 с. — ISBN 9780192852113.
  5. Бич А. М. Основы теории времени : Закономерная эволюция реляционной концепции времени. — К. : Знание Украины, 2005. — 116 с. — ISBN 9663160535.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Секунда
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sekunda znachennya Seku nda poznachennya s mizhnarodne s odinicya vimiryuvannya chasu u sistemi SI ta sistemi SGS Stanovit 1 60 chastinu hvilini abo 1 3600 chastinu godini praktichno dorivnyuye 1 86400 chastini sonyachnoyi dobi 86400 24 60 60 osnovna odinicya SI 1 odinicya chasu 2 bezprefiksna odinicya SId i osnovna odinicya UCUMdSekundaAnimovana shema ankernogo mehanizmu mayatnikovogo godinnika z pivperiodom kolivan mayatnika v 1 sekunduZagalna informaciyaSistema odinic osnovna odinicya SI osnovna odinicya SGSOdinicya chasuPoznachennya s abo sRozmirnist T displaystyle mathsf T Sekunda u Vikishovishi Zmist 1 Etalon sekundi 2 Istoriya 2 1 Do poyavi mehanichnogo godinnika 2 2 Sekunda v chasi dominuvannya mehanichnogo godinnika 2 3 Evolyuciya etalona sekundi 2 4 Pereviznachennya etalona 3 Visokosna sekunda 4 Kratni j chastinni odinici 5 Spivvidnoshennya z inshimi odinicyami vimiryuvannya chasu 6 Vimiryuvannya sekund u pobuti 7 Cikavi fakti 8 Sekunda u frazeologizmah 27 9 Div takozh 10 Vinoski 11 Dzherela 12 PosilannyaEtalon sekundi RedaguvatiSuchasne viznachennya etalona sekundi bulo uhvalene na XXVI j Generalnij konferenciyi mir i vag 2018 roku i nabulo chinnosti 20 travnya 2019 roku Sekunda poznachennya s ye odiniceyu chasu v SI Yiyi viznacheno cherez chastotu kolivan ceziyu D n C s displaystyle Delta nu Cs nezburenu chastotu perehodiv mizh rivnyami nadtonkoyi strukturi osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 yak fiksovane chislo take sho zgadana chastota podana u odinicyah Gc ekvivalentnih s 1 rivna 9 192 631 770 Originalnij tekst angl The second symbol s is the SI unit of time It is defined by taking the fixed numerical value of the caesium frequency D n C s displaystyle Delta nu Cs the unperturbed ground state hyperfine transition frequency of the caesium 133 atom to be 9 192 631 770 when expressed in the unit Hz which is equal to s 1 2 3 Definitions of the SI units The International System of Units SI stor 130 3 Ce viznachennya peredbachaye tochne znachennya D n C s displaystyle Delta nu Cs 9192631770 Gc V obernenomu vidi ce vidnoshennya daye viraz dlya odinici sekundi cherez viznachalnu konstantu D n C s displaystyle Delta nu Cs 1 Gc D n C s 9192631770 displaystyle frac Delta nu Cs 9192631770 abo 1 s 9192631770 D n C s displaystyle frac 9192631770 Delta nu Cs Sutnist cogo viznachennya zvoditsya do variantu yakij buv i do cogo Sekunda dorivnyuye trivalosti 9192631770 periodiv viprominyuvannya sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma 133Cs Istoriya Redaguvati Svitlo blimaye priblizno odin raz na sekunduDo poyavi mehanichnogo godinnika Redaguvati Vvazhayetsya sho vinajshli sekundu shumeri v Mesopotamiyi Voni koristuvalisya shistdesyatkovoyu sistemoyu chislennya vid yakoyi do nas dijshli dyuzhina i gradus Chomu same shistdesyatkovoyu tochno nevidomo Sered mozhlivih pripushen te sho voni bachili osoblivu mistiku v chisli 60 abo te sho zamist chislennya na 10 palcyah rahuvali na falangah palciv Chislo 60 vtim zruchne dlya osnovi chislennya tim sho vono dilitsya bez ostachi na 2 3 4 5 6 i takim chinom dozvolyaye legko obchislyuvati drobovi chastini Shumeri dilili kolo na 360 chastin a najdribnishu chastinu svogo kola voni nazvali gesh Ce slovo u nih oznachalo odinicyu bud chogo odna lyudina cholovik gesh odinicya chasu gesh Ale oskilki cej ostannij gesh voni vimiryuvati ne mogli to vin dovgo buv nepotribnim Meshkanci Starodavnogo Yegiptu dilili dennu j nichnu chastini dobi kozhnu na 12 godin uzhe prinajmni z 2000 roku do n e Unaslidok togo sho trivalist nochi j dnya zminyuyetsya zalezhno vid pori roku trivalist yegipetskoyi godini bula velichinoyu zminnoyu Starodavni greki takozh ne mogli vimiryuvati chas tochnishe hvilini Gipparh pershim vimiryav trivalist sonyachnogo roku i pomilivsya vsogo na shist hvilin Gipparhiv cikl 4 Davnogrecki astronomi Gipparh i Ptolemej podilyali dobu z vikoristannyam shistdesyatkovoyi sistemi chisleniya j takozh zastosovuvali userednenu godinu 1 24 dobi prosti chastki godini 1 4 2 3 tosho i chasovi gradusi 1 360 dobi abo 4 suchasni hvilini ale ne suchasni hvilini abo sekundi 5 Rimlyani perejnyali vid grekiv a ti vid shumeriv podil kola na 60 chastin a dali podil kozhnoyi chastini she na 60 Bilsha chastina otrimala nazvu chastina dribna persha lat pars minuta prima hvilina a nastupna chastina dribna druga lat pars minuta secunda sekunda Todishni godinniki gnomoni ta inshi instrumenti sekund vimiryuvati ne mogli tomu vcheni mirkuvali pro nih tilki teoretichno Do seredini XV stolittya sklalasya zagalna dumka sho dobu slid diliti na 24 godini godinu na 60 hvilin a hvilinu na 60 sekund Sekunda v chasi dominuvannya mehanichnogo godinnika Redaguvati Vidmiryati sekundi z dostatnoyu tochnistyu stalo mozhlivim z vinajdennyam mehanichnogo godinnika sho dozvolyav pidtrimuvati serednij chas na protivagu vidnosnomu chasu kotrij pokazuvav sonyachnij godinnik Pershim vidomim ekzemplyarom pruzhinnogo godinnika iz sekundnoyu strilkoyu ye godinnik nevidomogo majstra iz zobrazhennyam Orfeya z kolekciyi Fremersdorfa datovanij mizh 1560 ta 1570 rokami 6 7 U 3 ij chverti XVI stolittya osmanskij enciklopedist Takiyuddin ash Shami stvoriv godinnik z vidmitkami kozhnoyi 1 5 chastini hvilini 8 U 1579 roci shvejcarskij godinnikar i priladobudivnik Jost Byurgi nim Jost Burgi skonstruyuvav godinnik dlya landgrafa Vilgelma IV nim Wilhelm IV von Hessen Kassel yakij pokazuvav sekundi 9 U 1581 roci danskij vchenij Tiho Brage perekonstruyuvav godinnik u svoyij observatoriyi tak sho vin stav pokazuvati krim hvilin i sekundi Odnak mehanizm she ne buv nastilki doskonalim shob vidmiryati sekundi z prijnyatnoyu tochnistyu U 1587 roci Tiho Brage viyavlyav nevdovolennya sho pokazi jogo chotiroh godinnikiv riznyatsya odin vid odnogo na 4 sekundi 10 Pershij morskij hronometr H1 Garrisona 1735 U 1644 roci francuzkij matematik Maren Mersenn rozrahuvav sho mayatnik dovzhinoyu 39 1 dyujma 0 994 m bude mati period kolivan pri standartnij gravitaciyi 11 tochno 2 sekundi 1 sekundu na ruh vpered i 1 sekundu na ruh u zvorotnomu napryami dozvolyayuchi vidlichuvati tochni sekundi U 1670 mu londonskij godinnikar Vilyam Klement dodav takij sekundnij mayatnik do mayatnikovogo godinnika Hristiyana Gyujgensa 12 Z 1670 do 1680 roku Klement dekilka raziv udoskonalyuvav svij mehanizm pislya chogo predstaviv zroblenu nim godinnikovu shafu na sud gromadskosti U comu godinniku bulo zastosovano mehanizm ankernogo spusku z sekundnim mayatnikom j vidlik sekund vivsya na nevelikomu dopomizhnomu ciferblati Cej mehanizm zavdyaki menshomu tertyu potrebuvav menshih zatrat energiyi nizh u poperednij konstrukciyi shtirovogo spuskovogo mehanizmu j buv dostatno tochnim shob vidmiryati sekundi yak 1 60 chastinu vid hvilini Protyagom dekilkoh rokiv virobnictvo takih godinnikiv bulo osvoyene anglijskimi godinnikaryami a zgodom poshirilos i v inshi krayini Otzhe z cogo momentu postala mozhlivist z nalezhnoyu tochnistyu vidmiryati sekundi Termin sekunda lat secunda nabuv vikoristannya u XVIII stolitti yak skorochennya virazu secunda divisio vtorinnij podil spochatku gradusa a zgodom i godini 13 Na cej chas vinikaye praktichna potreba u she tochnishomu godinniku Moreplavci vzhe mogli viznachati geografichnu shirotu za kutom pidjomu Soncya ale ne vmili viznachati dovgotu i vid cogo neridko vtrachali oriyentuvannya Dlya viznachennya dovgoti potribno bulo mati dostatno tochnij godinnik yakij bi viv vidlik chasu portu z yakogo korabel vijshov Riznicya mizh poludnem na godinniku ta poludnem za soncem viznachala dovgotu Ale dlya cogo potribno bulo shob godinnik pri perevezenni mav tochnist hodu blizko sekundi i navit menshe Za virishennya takogo zavdannya britanske Admiraltejstvo ogolosilo u 1714 mu roci nagorodu u 20 000 funtiv za stvorennya godinnika yakij dozvolyav bi viznachati dovgotu z tochnistyu do 1 Vporatisya iz zavdannyam zumiv anglijskij godinnikar Dzhon Garrison sho stvoriv seriyu hronometriv z visokoyu tochnistyu hodu 14 Tak sekunda uvijshla u naukovij obig Evolyuciya etalona sekundi Redaguvati Spochatku etalon sekundi gruntuvavsya na astronomichnih sposterezhennyah za obertannyam Zemli ta yiyi ruhom navkolo Soncya Vvazhalosya sho doba skladayetsya z 24 godin godina z 60 hvilin a sekunda dorivnyuye 1 60 hvilini Odnak trivalist dobi ye ne postijnoyu velichinoyu vona desho kolivayetsya vprodovzh roku vnaslidok nerivnomirnosti orbitalnogo ruhu Zemli Dlya pobutu cya nerivnomirnist praktichno nepomitna odnak dlya tochnih vimiryuvan trivalist dobi dovodilosya userednyuvati Dovgij chas lyudstvo koristuvalosya prostim uyavlennyam pro sekundu yak pro 1 86400 chastinu serednoyi sonyachnoyi dobi 86400 24 60 60 tak zvanoyu sonyachnoyu sekundoyu 15 Piznishe z yasuvalosya sho v rezultati priplivnogo tertya shvidkist obertannya Zemli navkolo svoyeyi osi postupovo spovilnyuyetsya Tomu take viznachennya sekundi cherez period obertannya Zemli nepridatne yak etalon oskilki jogo nemozhlivo vidtvoriti z potribnoyu tochnistyu Diagrama sho ilyustruye zbilshennya tochnosti riznih tipiv atomnih godinnikiv NIST zalezhno vid roku vigotovlennya1955 roku bulo rozrobleno visokostabilni etaloni chastoti j nerivnomirnist obertannya Zemli stala vimiryuvanoyu velichinoyu Postalo pitannya pro zaminu etalona sekundi 16 Za osnovu dlya chasovogo etalona 1956 roku bulo obrano trivalist 1900 go tropichnogo roku sekundu poklali rivnoyu 1 31 556 925 9747 jogo chastini na 12 godinu 31 grudnya 1899 roku efemeridnogo chasu tak zvana efemeridna sekunda 15 Do seredini XX stolittya stalo zrozumilim sho tochnist krashih godinnikiv perevershila tochnist nashogo prirodnogo etalonu chasu dobi Mozhlivosti astronomichnih metodiv vimiryuvannya chasu viyavilisya vicherpanimi Principovo novi j tochnishi metodi vimiryuvannya chasu prijshli z radiospektroskopiyi ta kvantovoyi elektroniki 1965 roku na XII Generalnoyi konferenciyi z mir ta vag a takozh Mizhnarodnim komitetom z mir ta vag bulo prijnyato timchasove viznachennya sekundi sho gruntuvalos na kvantovih standartah chastoti Trivalist atomnoyi sekundi bulo pokladeno rivnoyu trivalosti efemeridnoyi sekundi z tochnistyu 2 10 9 16 Ostatochnij variant viznachennya sekundi bulo uhvaleno 1967 roku Sekundu viznacheno yak 9 192 631 770 periodiv viprominyuvannya yake vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 yakij perebuvaye v spokoyi za nulovoyi temperaturi ta vidsutnosti zovnishnogo magnitnogo polya 17 Ceziyevij etalon chastoti zabezpechuye mozhlivist vidtvorennya odinici chasu sekundi ta odinici chastoti gerca z vidnosnoyu pohibkoyu shonajbilshe 1 10 11 dzherelo Take viznachennya sekundi ne zalezhit vid shvidkosti obertannya Zemli j mozhe vidtvoryuvatisya v bud yakij tochci planeti Cezij 133 yedinij stabilnij izotop ceziyu zi 100 procentnoyu poshirenistyu na Zemli Krim ceziyevogo yak standart chastoti a znachit i chasu chastota velichina sho ye obernenoyu do periodu tobto chasu odnogo kolivannya vikoristovuyut takozh rubidiyevij ta vodnevij generatori U deklaraciyi Mizhnarodnogo komitetu z mir ta vag skazano sho etalon sekundi yavlyaye soboyu perehid mizh nadtonkimi rivnyami F 4 M 0 ta F 3 M 0 osnovnogo stanu 2S1 2 atoma ceziyu 133 ne zburenogo zovnishnimi polyami i sho chastoti cogo perehodu pripisuyetsya znachennya 9 192 631 770 gerc 1997 roku Mizhnarodnij komitet mir i vag MKMV utochniv sho ce viznachennya stosuyetsya atoma ceziyu yakij perebuvaye v spokoyi za temperaturi 0 K a 1999 roku dodav utochnennya shodo vidsutnosti vplivu magnitnogo polya z navkolishnogo seredovisha 18 3 kvitnya 2014 roku NIST vviv u diyu novij atomnij godinnik NIST F2 yakij nakopichuye pohibku v odnu sekundu protyagom 300 miljoniv rokiv Zgidno z povidomlennyam novij godinnik zaminiv poperednyu u trichi mensh tochnu model NIST F1 i vikoristovuvatimetsya yak standart civilnogo chasu u SShA Ranishe dani pro NIST F2 buli napravleni do Mizhnarodnogo byuro mir i vagi u Parizhi yake viznalo yih najtochnishim spravnim atomnim godinnikom u sviti V Ukrayini odinici chasu ta chastoti vidtvoryuyutsya i zberigayutsya specialnimi etalonami pervinnim i vtorinnim Stvorenij u 1997 roci v NNC Institut metrologiyi derzhavnij pervinnij etalon odinic chasu ta chastoti DPEChCh ye sukupnistyu osnovnih i dopomizhnih kompleksiv sho diyut bezperervno Osnovu etalona stanovit grupa kvantovih zberigachiv chasu ta chastoti u skladi odnogo ceziyevogo ta dekilkoh vodnevih standartiv chastoti Za naslidkami roboti grupi zberigachiv formuyetsya nacionalna shkala koordinovanogo chasu Ukrayini UTC UA Rozbizhnist mizh nacionalnoyu shkaloyu koordinovanogo chasu UTC UA vidtvoryuvanoyu derzhavnim pervinnim etalonom i Mizhnarodnoyu shkaloyu koordinovanogo chasu UTC stanovit 0 1 mks 19 Derzhavnij pervinnij etalon odinici chasu ta chastoti ye osnovoyu derzhavnoyi sluzhbi yedinogo chasu ta etalonnih chastot v Ukrayini Vtorinnij etaloni chasu i chastoti VEChCh funkcionuye z metoyu zabezpechennya peredavannya rozmiriv odinic chasu i chastoti vid DPECh Ukrayini NNC Institut metrologiyi m Harkiv do robochih etaloniv i zrazkovih zasobiv vimiryuvan chasu i chastoti na teritoriyi Ukrayini a takozh dlya zabezpechennya kontrolyu i viznachennya metrologichnih harakteristik etalonnih signaliv chasu i chastoti sho peredayutsya po kanalah zovnishnih zviren 20 Pereviznachennya etalona Redaguvati Na XXIV GKMV 17 21 zhovtnya 2011 roku bulo uhvaleno rezolyuciyu 21 u yakij zokrema zaproponovano pereglyanuti viznachennya osnovnih odinic Mizhnarodnoyi sistemi ta sformulyuvati yih v odnomanitnomu vidi 22 Proponovane viznachennya sekundi bulo ekvivalentnim poperednomu 21 XXV GKMV sho vidbulas 2014 roku uhvalila rishennya prodovzhiti robotu z pidgotovki novoyi reviziyi SI zokrema pereviznachennya sekundi i poperedno priznachila zavershiti cyu robotu do 2018 roku shob zaminiti chinnu sistemu odinic onovlenim variantom na XXVI GKMV yaka planuvalasya togo roku 23 U rezolyuciyi XXVI yi GKMV viznachennya sekundi ne zaznalo principovih zmin i bulo sformulovano u vidi navedenomu na pochatku Visokosna sekunda RedaguvatiDokladnishe Visokosna sekundaVisokosna sekunda abo sekunda koordinaciyi angl leap second ce odnosekundna korekciya yaka inodi zastosovuyetsya do Vsesvitnogo koordinovanogo chasu UTC dlya togo abi utrimuvati trivalist dobi za cim chasom blizkoyu do serednogo sonyachnogo chasu Bez takoyi korekciyi chas yakij viznachayetsya obertannyam zemnoyi kuli pochne postupovo vidhilyatisya vid atomnogo chasu vnaslidok neregulyarnostej u shvidkosti obertannya Zemli Vidtodi yak taka sistema korekciyi bula zastosovana u 1972 roci stanom na 2017 rik do Vsesvitnogo koordinovanogo chasu bulo dodano vsogo 27 visokosnih sekund Ostannye take dodavannya vidbulosya 31 grudnya 2016 roku o 23 59 60 UTC 24 do cogo 30 chervnya 2015 roku 25 Nastupna visokosna sekunda najbilsh imovirno bude dodana dodana ne ranishe 30 chervnya 2019 roku 26 Kratni j chastinni odinici RedaguvatiZ odiniceyu vimiryuvannya sekunda yak pravilo zastosovuyutsya lishe chastinni prefiksi SI krim deci i santi Dlya vimiryuvannya bilshih intervaliv chasu zastosovuyut odinici hvilina godina doba i t d Kratni ChastinniVelichina Nazva Poznachennya Velichina Nazva Poznachennya101 s dekasekunda das das 10 1 s decisekunda ds ds102 s gektosekunda gs hs 10 2 s santisekunda ss cs103 s kilosekunda ks ks 10 3 s milisekunda ms ms106 s megasekunda Ms Ms 10 6 s mikrosekunda mks µs109 s gigasekunda Gs Gs 10 9 s nanosekunda ns ns1012 s terasekunda Ts Ts 10 12 s pikosekunda ps ps1015 s petasekunda Ps Ps 10 15 s femtosekunda fs fs1018 s eksasekunda Es Es 10 18 s atosekunda as as1021 s zetasekunda Zs Zs 10 21 s zeptosekunda zs zs1024 s jotasekunda Js Ys 10 24 s joktosekunda js ys zastosovuvati ne rekomendovano ne zastosovuyutsya abo ridko zastosovuyutsya na prakticiSpivvidnoshennya z inshimi odinicyami vimiryuvannya chasu Redaguvati1 sekunda dorivnyuye 1 60 hvilini 1 3 600 godini 1 86 400 dobi MAS angl International Astronomical Union IAU sistema odinic 1 31 557 600 yulianskogo roku MAS sistema odinic Vimiryuvannya sekund u pobuti RedaguvatiDlya vimiryuvannya chasovih vidrizkiv u sekundah ta chastkah sekundi zastosovuyut sekundomiri Harakterni vidrizki chasu sho vimiryuyutsya v sekundah probigti 100 metriv 10 11 sekund vikonati vijskovu komandu pidjom 45 sekund chas za yakij svitlo vid Misyacya dosyagaye Zemli blizko pivtori sekundi Cikavi fakti RedaguvatiZa odnu sekundu svitlo podolaye 299 792 458 m u vakuumi na sitkivku oka potrapit 550 trln periodiv svitlovoyi hvili zelenogo koloru Zemlya dolaye po orbiti navkolo Soncya 29 785 9 m kristal kvarcu na yakomu pracyuyut kvarcovi godinniki zdijsnyuye 32 768 kolivan dzherelo Odna sekunda priblizno dorivnyuye 1 31 556 925 9747 chastini 1900 tropichnogo roku chasu mizh dvoma vesnyanimi rivnodennyami Sekunda u frazeologizmah 27 RedaguvatiV odnu sekundu duzhe shvidko mittyu Iz sekundi na sekundu najblizhchim chasom os os U cyu tu sekundu vidrazu zaraz zhe Div takozh RedaguvatiGerc Atomnij chas Vsesvitnij koordinovanij chas Vsesvitnij chas Dinamichnij chasVinoski Redaguvati 6 5 2 Quantities and units Part 1 General 1 ISO 2009 P 17 41 p d Track Q15028d Track Q26711930 Time and frequency SI unit of time second Mizhnarodne byuro mir i vag d Track Q229478 Le Systeme international d unites SI The International System of Units SI 9th edition BIPM 2019 P 130 135 ISBN 978 92 822 2272 0 Klimishin I A Kalendar i hronologiya 5 e vidannya dopovnene Ivano Frankivsk Gostinec 2002 231 s Toomer G J 1998 Ptolemy s Almagest Princeton New Jersey Princeton University Press s 6 7 23 211 216 ISBN 978 0 691 00260 6 David S Landes S 417 418 Willsberger Johann 1975 Clocks amp watches New York Dial Press ISBN 0 8037 4475 7 povnoformatne foto 4 ta storinka obkladinki 3 tye zobrazhennya za poryadkom storinki i foto bez numeraciyi Taqi al Din Arhivovano 2 veresnya 2014 u Wayback Machine Encyclopaedia of the History of Science Technology and Medicine in Non Western Cultures Kluwer Academic Publishers 1995 P 934 935 ISBN 0 7923 4066 3 David S Landes S 105 David S Landes S 104 Standartna gravitaciya gravitaciya pri yakij priskorennya vilnogo padinnya ye standartnim 9 80665 m s Jessica Chappell 1 zhovtnya 2001 The Long Case Clock The Science and Engineering that Goes Into a Grandfather Clock Illumin 1 0 1 Arhiv originalu za 28 veresnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2017 Sekunda Fizicheskaya enciklopediya Gl red A M Prohorov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1994 T 4 S 484 ISBN 5 85270 087 8 Hronometr Garisona za podorozh z Angliyi na Yamajku vidstav na 5 sekund Dlya porivnyannya ceziyevij godinnik vidstaye na 1 sekundu za 316 000 rokiv a b DSTU 2870 94 Vimiryuvannya chasu ta chastoti Termini ta viznachennya a b Korsun O A 2009 Vimir chasu vid davnih daven do suchasnosti Kiyiv Tehnika s 65 ISBN 978 966 575 164 9 Official BIPM definition BIPM Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 2 zhovtnya 2017 Unit of time second SI Brochure The International System of Units SI angl BIPM Procitovano 2 zhovtnya 2017 Chas i chastota Arhivovano 5 zhovtnya 2017 u Wayback Machine na sajti NNC Institut metrologiyi Muharovskij M Ya Vtorinnij etalon odinic chasu ta chastoti DP Ukrmetrteststandart do 2008 roku Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine M Ya Muharovskij O A B Ahmadov S O Ahmadov S O Bistrij V S Pischikov Visnik Inzhenernoyi akademiyi Ukrayini 2010 Vip 3 4 S 246 252 a b On the possible future revision of the International System of Units the SI Arhivovano 4 bereznya 2012 u Wayback Machine Resolution 1 of the 24th meeting of the CGPM 2011 The explicit constant formulation Arhivovano 11 serpnya 2014 u Wayback Machine angl na sajti Mizhnarodnogo byuro mir i vag On the future revision of the International System of Units the SI Resolution 1 of the 25th CGPM 2014 angl BIPM Arhiv originalu za 14 travnya 2017 Procitovano 2015 10 9 IERS Bulletin C Number 52 angl IERS 6 lipnya 2016 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 5 zhovtnya 2017 IERS Bulletin C Number 49 angl IERS 5 sichnya 2015 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 5 zhovtnya 2017 IERS Bulletin A latest issue angl IERS Arhiv originalu za 20 veresnya 2017 Procitovano 5 zhovtnya 2017 Sekunda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dzherela RedaguvatiNakaz Ministerstva ekonomichnogo rozvitku ta torgivli Ukrayini vid 25 08 2015 914 Pro zatverdzhennya viznachen osnovnih odinic SI nazv ta viznachen pohidnih odinic SI desyatkovih kratnih i chastinnih vid odinic SI dozvolenih pozasistemnih odinic a takozh yih poznachen ta Pravil zastosuvannya odinic vimiryuvannya i napisannya nazv ta poznachen odinic vimiryuvannya i simvoliv velichin SI Brochure The International System of Units SI Arhivovano 28 chervnya 2018 u Wayback Machine 8th edition 2006 updated in 2014 BIMP angl David S Landes Revolution in Time Clocks and the Making of the Modern World Cambridge Massachusetts Belknap Press of Harvard University Press 1983 482 s ISBN 0 674 76802 7 G J Whitrow Time in history views of time from prehistory to the present day New York Oxford University Press 1989 217 s ISBN 9780192852113 Bich A M Osnovy teorii vremeni Zakonomernaya evolyuciya relyacionnoj koncepcii vremeni K Znanie Ukrainy 2005 116 s ISBN 9663160535 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SekundaIvanov I Kak rassheplyayut mgnovenie Arhivovano 8 grudnya 2012 u WebCite lekciya pro fizichni metodi vimiryuvannya promizhkiv chasu korotshih za sekundu ros Golubev A V pogone za tochnostyu edinyj etalon vremeni chastoty dliny Arhivovano 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine Nauka i zhizn 2009 12 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sekunda amp oldid 39754932