www.wikidata.uk-ua.nina.az

Червоний надгігант Діаграма Герцшпрунга Рассела Спектральний клас Коричневі карлики Білі карлики Червоні карлики Субкарл

Червоний надгігант

Червоний надгігант — це зоря-надгігант (клас світності I) спектрального класу K або M. Вони є найбільшими зірками у всесвіті по об'єму, хоча вони не є наймасивнішими.

Порівняння розмірів червоного надгіганта (Антарес) та Сонця. Переривчасте коло позначає розмір орбіти Марса. Також показано менший червоний гігант (Арктур).

Після того, як в ядрі зірки закінчується процес спалення водню, зірки з масою понад 10 мас Сонця стають червоними надгігантами на період стадії спалення гелію. Такі зірки мають дуже низьку температуру поверхні (3500-4500 K) та величезні розміри. Прикладами найбільших червоних надгігантів є V354 Цефея, KY Лебедя та KW Стрільця, які всі мають радіус бл. 1500 разів більший від радіуса Сонця (бл. 7 а.о. або 7 відстаней між Сонцем та Землею). Однак радіус більшості червоних надгігантів все ж між 200 та 800 радіусами Сонця.

Тривалість перебування зірки на стадії червоного надгіганта складає від 10 до 100 мільйонів років, а світність може в 500 000 разів перевищувати світність Сонця.

Деколи червоні надгіганти знаходять у кластерах.

Як і їх менші «родичі» — червоні гіганти та на відміну від зірок, схожих на Сонце, замість того, щоб мати велику кількість малих фотосферних осередків конвекції (Сонячна грануляція), червоні надгіганти мають у фотосфері лише декілька великих осередків конвекції, що і спричиняє зміну яскравості, типову для цих обох типів червоних зірок.

Найвідоміші червоні надгіганти Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Henny J. G. L. M. Lamers; Joseph P. Cassinelli (17 червня 1999). . Cambridge University Press. с. 53–. ISBN 978-0-521-59565-0. Архів оригіналу за 9 жовтня 2013. Процитовано 31 серпня 2012. 
  2. . Astronomy Central (website). Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 31 серпня 2012. 
  3. . Planet Facts (website). Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 31 серпня 2012. 
  4. Schwarzschild, Martin (1975). On the scale of photospheric convection in red giants and supergiants.. Astrophysical Journal 195: 137–144. Bibcode:1975ApJ...195..137S. doi:10.1086/153313. 
  5. Астрономи вперше простежили за загибеллю червоного надгіганта

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про зорю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Diagrama Gercshprunga Rassela Spektralnij klas Korichnevi karliki Bili karliki Chervoni karliki Subkarliki Golovna poslidovnist karliki Subgiganti Giganti Yaskravi giganti Nadgiganti Gipergiganti Absolyutna zoryana velichina MV Chervonij nadgigant ce zorya nadgigant klas svitnosti I spektralnogo klasu K abo M 1 Voni ye najbilshimi zirkami u vsesviti po ob yemu hocha voni ne ye najmasivnishimi Porivnyannya rozmiriv chervonogo nadgiganta Antares ta Soncya Pererivchaste kolo poznachaye rozmir orbiti Marsa Takozh pokazano menshij chervonij gigant Arktur Pislya togo yak v yadri zirki zakinchuyetsya proces spalennya vodnyu zirki z masoyu ponad 10 mas Soncya stayut chervonimi nadgigantami na period stadiyi spalennya geliyu 2 3 Taki zirki mayut duzhe nizku temperaturu poverhni 3500 4500 K ta velichezni rozmiri Prikladami najbilshih chervonih nadgigantiv ye V354 Cefeya KY Lebedya ta KW Strilcya yaki vsi mayut radius bl 1500 raziv bilshij vid radiusa Soncya bl 7 a o abo 7 vidstanej mizh Soncem ta Zemleyu Odnak radius bilshosti chervonih nadgigantiv vse zh mizh 200 ta 800 radiusami Soncya Trivalist perebuvannya zirki na stadiyi chervonogo nadgiganta skladaye vid 10 do 100 miljoniv rokiv a svitnist mozhe v 500 000 raziv perevishuvati svitnist Soncya Dekoli chervoni nadgiganti znahodyat u klasterah Yak i yih menshi rodichi chervoni giganti ta na vidminu vid zirok shozhih na Sonce zamist togo shob mati veliku kilkist malih fotosfernih oseredkiv konvekciyi Sonyachna granulyaciya chervoni nadgiganti mayut u fotosferi lishe dekilka velikih oseredkiv konvekciyi sho i sprichinyaye zminu yaskravosti tipovu dlya cih oboh tipiv chervonih zirok 4 Najvidomishi chervoni nadgiganti RedaguvatiAntares Betelgejze KY Lebedya V354 Cefeya VX Strilcya KW Strilcya PZ Kassiopeyi Myu Cefeya SN 2020tlf 5 Primitki Redaguvati Henny J G L M Lamers Joseph P Cassinelli 17 chervnya 1999 Introduction to Stellar Winds Cambridge University Press s 53 ISBN 978 0 521 59565 0 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2013 Procitovano 31 serpnya 2012 The Red Supergiant Star Betelgeuse Astronomy Central website Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2012 Red Supergiant Planet Facts website Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2012 Schwarzschild Martin 1975 On the scale of photospheric convection in red giants and supergiants Astrophysical Journal 195 137 144 Bibcode 1975ApJ 195 137S doi 10 1086 153313 Astronomi vpershe prostezhili za zagibellyu chervonogo nadgigantaPosilannya RedaguvatiChervoni nadgiganti Arhivovano 30 grudnya 2014 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro zoryu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chervonij nadgigant amp oldid 38289408