www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маса Сонця Ма са Со нця або Сонячна маса M позасистемна одиниця вимірювання маси що є стандартною в астрономії й застосо

Маса Сонця


Ма́са Со́нця (або Сонячна маса, M☉) — позасистемна одиниця вимірювання маси, що є стандартною в астрономії й застосовується для запису маси великих об'єктів Всесвіту: зір, зоряних скупчень, туманностей та галактик, галактичних скупчень та надскупчень. Також подекуди ця одиниця застосовується для коричневих карликів та інших субзоряних об'єктів. Для вимірювання мас планет, здебільшого застосовується маса Юпітера. Маса Сонця приблизно дорівнює:

одиниця вимірювання маси
Маса Сонця
Маса Сонця складає 99,86% маси Сонячної системи. Тому на цій діаграмі неможливо роздивитися внесок у загальну масу системи від планет, окрім двох наймасивніших - Юпітера та Сатурна.
Загальна інформація
Система одиниць Позасистемна
Одиниця Маси
Позначення M☉
Перерахунок в інші системи
1 M☉ в... дорівнює...
   кг    1,9891*1030

тобто близько двох нонільйонів кілограмів, 333 000 мас Землі або 1047 мас Юпітера [1].






Історія вимірювань Редагувати

Перша відома оцінка маси Сонця була проведена сером Ісааком Ньютоном і описана в його роботі Principia Mathematica в 1687 році [2]. За його оцінкою, співвідношення мас Землі й Сонця було 1 до 28700, що більш ніж на порядок відрізняється від сучасного значення. Пізніше він виявив, що це значення маси було розраховане виходячи з помилкового значення відстані до Сонця. У третьому виданні своєї книги співвідношення мас було вже 1 до 169 282, що суттєво ближче до сучасного значення, хоча все ще менше за нього майже вдвічі. Наразі міжнародно визнаним є застосовувати співвідношення маси Землі до Сонця 1 до 332 946.

Інші дві величини, необхідні для розрахунку безпосередньо маси — гравітаційна стала та велика піввість орбіти Землі — були визначені пізніше. Гравітаційна стала була вперше розрахована Генрі Кавендишем в 1798 році за допомогою спеціальних «крутильних терезів» (англ. torsion balance). Значення відрізнялося від сучасного на 1%, хоча розрахована похибка була суттєво більшою.

Радіус орбіти Землі розраховувався з денного паралакса Сонця шляхом спостереження проходження Венери по його диску в 1761 та 1769 роках. Згідно з розрахунками тих часів, він складав 9 кутових секунд. Сучасне значення - 8″.794 148

Розрахунок Редагувати

Маса Сонця не може бути виміряна безпосередньо через своє величезне значення. Однак її можна визначити за обертанням тіл навколо Сонця. Причому тіло має бути достатньо масивним, щоб на нього не мали суттєвого впливу інші тіла (окрім Сонця), але при цьому його маса все ще має бути нехтовно малою порівняно з масою Сонця. На щастя, таких тіл в Сонячній системі щонайменше вісім — це всі планети, зокрема Земля.

Розрахунок маси Сонця з параметрів системи Сонце—Земля здійснюється, виходячи з третього закону Кеплера та значень:

Отримане значення становить приблизно

Чому маса Сонця не є сталою Редагувати

Основна причина зміни маси Сонця, як і будь-якої зорі головної послідовності — це термоядерні реакції в його надрах. Завдяки реакціям протон-протонного циклу зорі типу Сонця перетворюють речовину на енергію. Зараз Сонце «спалює» близько 1,5—2 мільйонів тонн речовини на секунду, або тон на рік. Абсолютне значення величезне, однак якщо його порівняти з масою Сонця, то відносне значення становить десь 2—3 трильйонних відсотка, або . Однак, у процесі еволюції Сонця ця величина суттєво зростатиме, спочатку до на стадії червоного гіганта, потім до на стадії асимптотичного відгалуження гігантів і сягне піку на стадії скидання оболонки і перетворення її на планетарну туманність. У сучасних дослідженнях зазначається, що Сонце втратило від 1 до 7% своєї маси ще на стадії формування.

Нехтовно малим джерелом отримання Сонцем додаткової речовини і, як наслідок, маси, є зіткнення з ним астероїдів, комет, а в майбутньому й поглинання планет на стадії розширення до червоного гіганта. Однак, оскільки маса самого Сонця складає 99,86% від маси усієї Сонячної системи, ці надходження речовини не можуть компенсувати втрату маси внаслідок термоядерних реакцій.

Загалом, за час свого існування (близько 10 мільярдів років) Сонце втратить десь 46%, тобто, майже половину своєї маси. Попри це, як у масштабі життя окремої людини, так і в масштабі існування людства, як цивілізації, масу Сонця можна вважати сталою.

Дивіться також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. "Astronomical Constants" (PDF). The Astronomical Almanac. 2014. p. 2. Archived from the original (PDF) on 10 November 2013. Retrieved 10 April 2019
  2. Clarion, Geoffrey R. "Universal Gravitational Constant" (PDF). University of Tennessee Physics. PASCO. p. 13. Retrieved 11 April 2019.
  3. Holton, Gerald James; Brush, Stephen G. (2001). Physics, the human adventure: from Copernicus to Einstein and beyond (3rd ed.). Rutgers University Press. p. 137. ISBN 978-0-8135-2908-0.
  4. Pecker, Jean Claude; Kaufman, Susan (2001). Understanding the heavens: thirty centuries of astronomical ideas from ancient thinking to modern cosmology. Springer. p. 291. Bibcode:2001uhtc.book.....P. ISBN 978-3-540-63198-9.
  5. Barbieri, Cesare (2007). Fundamentals of astronomy. CRC Press. pp. 132–140. ISBN 978-0-7503-0886-1.
  6. "How do scientists measure or calculate the weight of a planet?". Scientific American. Retrieved 2020-09-01.
  7. Cohen, I. Bernard (May 1998). "Newton's Determination of the Masses and Densities of the Sun, Jupiter, Saturn, and the Earth". Archive for History of Exact Sciences. 53 (1): 83–95. Bibcode:1998AHES...53...83C. doi:10.1007/s004070050022. JSTOR 41134054. S2CID 122869257.
  8. Leverington, David (2003). Babylon to Voyager and beyond: a history of planetary astronomy. Cambridge University Press. p. 126. ISBN 978-0-521-80840-8.
  9. "Finding the Mass of the Sun". imagine.gsfc.nasa.gov. Retrieved 2020-09-06.
  10. December 2018, Marcus Woo 06 (6 December 2018). "What Is Solar Mass?". Space.com. Retrieved 2020-09-06.
  11. "Kepler's Third Law | Imaging the Universe". astro.physics.uiowa.edu. Retrieved 2020-09-06.
  12. "CODATA Value: Newtonian constant of gravitation". physics.nist.gov. Retrieved 2020-09-06.
  13. Carroll, Bradley W.; Ostlie, Dale A. (1995), An Introduction to Modern Astrophysics (revised 2nd ed.), Benjamin Cummings, p. 409, ISBN 0201547309.
  14. Schröder, K.-P.; Connon Smith, Robert (2008), "Distant future of the Sun and Earth revisited", Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 386 (1): 155–163, arXiv:0801.4031, Bibcode:2008MNRAS.386..155S, doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13022.x, S2CID 10073988
  15. "Lecture 40: The Once and Future Sun". www.astronomy.ohio-state.edu. Retrieved 2020-09-01.
  16. Sackmann, I.-Juliana; Boothroyd, Arnold I. (February 2003), "Our Sun. V. A Bright Young Sun Consistent with Helioseismology and Warm Temperatures on Ancient Earth and Mars", The Astrophysical Journal, 583 (2): 1024–1039, arXiv:astro-ph/0210128, Bibcode:2003ApJ...583.1024S, doi:10.1086/345408, S2CID 118904050
  17. "Planetary Fact Sheet". nssdc.gsfc.nasa.gov. Retrieved 2020-09-01.
  18. "Astronomical Constants : Current Best Estimates (CBEs)". Numerical Standards for Fundamental Astronomy. IAU Division I Working Group. 2012. Retrieved 2021-05-04.
Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ma sa So ncya abo Sonyachna masa M pozasistemna odinicya vimiryuvannya masi sho ye standartnoyu v astronomiyi j zastosovuyetsya dlya zapisu masi velikih ob yektiv Vsesvitu zir zoryanih skupchen tumannostej ta galaktik galaktichnih skupchen ta nadskupchen Takozh podekudi cya odinicya zastosovuyetsya dlya korichnevih karlikiv ta inshih subzoryanih ob yektiv Dlya vimiryuvannya mas planet zdebilshogo zastosovuyetsya masa Yupitera Masa Soncya priblizno dorivnyuye odinicya vimiryuvannya masiMasa SoncyaMasa Soncya skladaye 99 86 masi Sonyachnoyi sistemi Tomu na cij diagrami nemozhlivo rozdivitisya vnesok u zagalnu masu sistemi vid planet okrim dvoh najmasivnishih Yupitera ta Saturna Zagalna informaciyaSistema odinic PozasistemnaOdinicya MasiPoznachennya M Pererahunok v inshi sistemi1 M v dorivnyuye kg 1 9891 1030 M 1 98847 0 000007 10 30 displaystyle M bigodot 1 98847 pm 0 000007 times 10 30 kg tobto blizko dvoh noniljoniv kilogramiv 333 000 mas Zemli abo 1047 mas Yupitera 1 Zmist 1 Istoriya vimiryuvan 2 Rozrahunok 3 Chomu masa Soncya ne ye staloyu 4 Divitsya takozh 5 PosilannyaIstoriya vimiryuvan RedaguvatiPersha vidoma ocinka masi Soncya bula provedena serom Isaakom Nyutonom i opisana v jogo roboti Principia Mathematica v 1687 roci 2 Za jogo ocinkoyu spivvidnoshennya mas Zemli j Soncya bulo 1 do 28700 sho bilsh nizh na poryadok vidriznyayetsya vid suchasnogo znachennya Piznishe vin viyaviv sho ce znachennya masi bulo rozrahovane vihodyachi z pomilkovogo znachennya vidstani do Soncya U tretomu vidanni svoyeyi knigi spivvidnoshennya mas bulo vzhe 1 do 169 282 sho suttyevo blizhche do suchasnogo znachennya hocha vse she menshe za nogo majzhe vdvichi Narazi mizhnarodno viznanim ye zastosovuvati spivvidnoshennya masi Zemli do Soncya 1 do 332 946 Inshi dvi velichini neobhidni dlya rozrahunku bezposeredno masi gravitacijna stala ta velika pivvist orbiti Zemli buli viznacheni piznishe Gravitacijna stala bula vpershe rozrahovana Genri Kavendishem v 1798 roci za dopomogoyu specialnih krutilnih tereziv angl torsion balance Znachennya vidriznyalosya vid suchasnogo na 1 hocha rozrahovana pohibka bula suttyevo bilshoyu Radius orbiti Zemli rozrahovuvavsya z dennogo paralaksa Soncya shlyahom sposterezhennya prohodzhennya Veneri po jogo disku v 1761 ta 1769 rokah Zgidno z rozrahunkami tih chasiv vin skladav 9 kutovih sekund Suchasne znachennya 8 794 148Rozrahunok RedaguvatiMasa Soncya ne mozhe buti vimiryana bezposeredno cherez svoye velichezne znachennya Odnak yiyi mozhna viznachiti za obertannyam til navkolo Soncya Prichomu tilo maye buti dostatno masivnim shob na nogo ne mali suttyevogo vplivu inshi tila okrim Soncya ale pri comu jogo masa vse she maye buti nehtovno maloyu porivnyano z masoyu Soncya Na shastya takih til v Sonyachnij sistemi shonajmenshe visim ce vsi planeti zokrema Zemlya Rozrahunok masi Soncya z parametriv sistemi Sonce Zemlya zdijsnyuyetsya vihodyachi z tretogo zakonu Keplera ta znachen gravitacijnoyi staloyi G 6 67384 10 11 m 3 k g s 2 displaystyle G 6 67384 cdot 10 11 frac m 3 kg cdot s 2 nbsp trivalosti siderichnogo roku T y r 365 25 d 31557600 s displaystyle T yr 365 25d 31557600s nbsp velikoyi pivvisi zemnoyi orbiti L A U 1 496 10 11 m displaystyle L AU 1 496 cdot 10 11 m nbsp M 4 p 2 L A U 3 G T y r 2 displaystyle M bigodot frac 4 pi 2 L AU 3 G T yr 2 nbsp Otrimane znachennya stanovit priblizno M 1 989 10 30 k g displaystyle M bigodot 1 989 cdot 10 30 kg nbsp Chomu masa Soncya ne ye staloyu RedaguvatiOsnovna prichina zmini masi Soncya yak i bud yakoyi zori golovnoyi poslidovnosti ce termoyaderni reakciyi v jogo nadrah Zavdyaki reakciyam proton protonnogo ciklu zori tipu Soncya peretvoryuyut rechovinu na energiyu Zaraz Sonce spalyuye blizko 1 5 2 miljoniv tonn rechovini na sekundu abo 4 6 10 13 displaystyle 4 6 cdot 10 13 nbsp ton na rik Absolyutne znachennya velichezne odnak yaksho jogo porivnyati z masoyu Soncya to vidnosne znachennya stanovit des 2 3 triljonnih vidsotka abo 2 3 10 14 M y e a r displaystyle 2 3 cdot 10 14 frac M odot year nbsp Odnak u procesi evolyuciyi Soncya cya velichina suttyevo zrostatime spochatku do 7 9 10 14 M y e a r displaystyle 7 9 cdot 10 14 frac M odot year nbsp na stadiyi chervonogo giganta potim do 10 6 M y e a r displaystyle 10 6 frac M odot year nbsp na stadiyi asimptotichnogo vidgaluzhennya gigantiv i syagne piku 10 5 10 4 M y e a r displaystyle 10 5 ldots 10 4 frac M odot year nbsp na stadiyi skidannya obolonki i peretvorennya yiyi na planetarnu tumannist U suchasnih doslidzhennyah zaznachayetsya sho Sonce vtratilo vid 1 do 7 svoyeyi masi she na stadiyi formuvannya Nehtovno malim dzherelom otrimannya Soncem dodatkovoyi rechovini i yak naslidok masi ye zitknennya z nim asteroyidiv komet a v majbutnomu j poglinannya planet na stadiyi rozshirennya do chervonogo giganta Odnak oskilki masa samogo Soncya skladaye 99 86 vid masi usiyeyi Sonyachnoyi sistemi ci nadhodzhennya rechovini ne mozhut kompensuvati vtratu masi vnaslidok termoyadernih reakcij Zagalom za chas svogo isnuvannya blizko 10 milyardiv rokiv Sonce vtratit des 46 tobto majzhe polovinu svoyeyi masi Popri ce yak u masshtabi zhittya okremoyi lyudini tak i v masshtabi isnuvannya lyudstva yak civilizaciyi masu Soncya mozhna vvazhati staloyu Divitsya takozh RedaguvatiMasa Yupitera Masa Zemli Limit Chandrassekara Poryadok velichini masi Masi zir SoncePosilannya Redaguvati Astronomical Constants PDF The Astronomical Almanac 2014 p 2 Archived from the original PDF on 10 November 2013 Retrieved 10 April 2019 Clarion Geoffrey R Universal Gravitational Constant PDF University of Tennessee Physics PASCO p 13 Retrieved 11 April 2019 Holton Gerald James Brush Stephen G 2001 Physics the human adventure from Copernicus to Einstein and beyond 3rd ed Rutgers University Press p 137 ISBN 978 0 8135 2908 0 Pecker Jean Claude Kaufman Susan 2001 Understanding the heavens thirty centuries of astronomical ideas from ancient thinking to modern cosmology Springer p 291 Bibcode 2001uhtc book P ISBN 978 3 540 63198 9 Barbieri Cesare 2007 Fundamentals of astronomy CRC Press pp 132 140 ISBN 978 0 7503 0886 1 How do scientists measure or calculate the weight of a planet Scientific American Retrieved 2020 09 01 Cohen I Bernard May 1998 Newton s Determination of the Masses and Densities of the Sun Jupiter Saturn and the Earth Archive for History of Exact Sciences 53 1 83 95 Bibcode 1998AHES 53 83C doi 10 1007 s004070050022 JSTOR 41134054 S2CID 122869257 Leverington David 2003 Babylon to Voyager and beyond a history of planetary astronomy Cambridge University Press p 126 ISBN 978 0 521 80840 8 Finding the Mass of the Sun imagine gsfc nasa gov Retrieved 2020 09 06 December 2018 Marcus Woo 06 6 December 2018 What Is Solar Mass Space com Retrieved 2020 09 06 Kepler s Third Law Imaging the Universe astro physics uiowa edu Retrieved 2020 09 06 CODATA Value Newtonian constant of gravitation physics nist gov Retrieved 2020 09 06 Carroll Bradley W Ostlie Dale A 1995 An Introduction to Modern Astrophysics revised 2nd ed Benjamin Cummings p 409 ISBN 0201547309 Schroder K P Connon Smith Robert 2008 Distant future of the Sun and Earth revisited Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 386 1 155 163 arXiv 0801 4031 Bibcode 2008MNRAS 386 155S doi 10 1111 j 1365 2966 2008 13022 x S2CID 10073988 Lecture 40 The Once and Future Sun www astronomy ohio state edu Retrieved 2020 09 01 Sackmann I Juliana Boothroyd Arnold I February 2003 Our Sun V A Bright Young Sun Consistent with Helioseismology and Warm Temperatures on Ancient Earth and Mars The Astrophysical Journal 583 2 1024 1039 arXiv astro ph 0210128 Bibcode 2003ApJ 583 1024S doi 10 1086 345408 S2CID 118904050 Planetary Fact Sheet nssdc gsfc nasa gov Retrieved 2020 09 01 Astronomical Constants Current Best Estimates CBEs Numerical Standards for Fundamental Astronomy IAU Division I Working Group 2012 Retrieved 2021 05 04 nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Masa Soncya amp oldid 38501797