Протон протонний ланцюжок Прото н прото нний ланцюжок також протон протонний цикл або водневий цикл низка термоядерних р

Прото́н-прото́нний ланцюжок (також протон-протонний цикл або водневий цикл) — низка термоядерних реакцій, у яких водень перетворюється на гелій. Є основним джерелом енергії зір невеликої маси (до 1,2 M☉), що перебувають на головній послідовності.


Гілка	Реакція	Енерговиділення, МеВ
Загальна частина	p + p → d + e⁺ + ν_e	1,4
Загальна частина	d + p → ³He + γ	5,49
ppI	³He + ³He → ⁴He + 2p	12,86
ppII	³He + ⁴He → ⁷Be + γ	1,59
	⁷Be + e^- → ⁷Li + ν_e	0,86
	⁷Li + p → 2⁴He	17,35
ppIII	³He + ⁴He → ⁷Be + γ	1,59
	⁷Be + p → ⁸B + γ	0,137
	⁸B → ⁸Be + e⁺ + ν_e	15,08
	⁸Be → 2⁴He	2,99
Разом:	4 p → ⁴He + 2e⁺ + 2ν_e	26,73 (частково виноситься нейтрино)

Розподіл реакцій протон-протонного ланцюжка за гілками у надрах Сонця.

Перші дві реакції відбуваються у повному циклі двічі. Швидкості проміжних реакцій набагато більші швидкості першої реакції, тому проміжні продукти практично не накопичуються.

Подальший перебіг реакції поділяється на три основних гілки: ppI, ppII та ppIII. Імовірність реалізації тієї чи іншої гілки залежить від фізичних умов у надрах зорі. За умов, типових для надр Сонця (температура близько 10 млн. K, густина близько 100 г/см³), здебільшого реалізується гілка I. За температури 13—15 млн. K основної ваги набуває гілка II. За температури 15—17 млн. K переважає третя гілка.

За температури понад 17 млн. K синтез гелію з водню відбувається переважно шляхом вуглецево-азотного циклу.

У всіх випадках виділяється однакова енергія, але частка енергії, що виноситься нейтрино, дещо відрізняється.

Історія Редагувати

Теорію про те, що перетворення водню на гелій є основним джерелом енергії Сонця та інших зір, висунув Артур Едінгтон у 1920 роках.

Посилання Редагувати

К.А.Постнов. 6.2 Особенности ядерных реакций в звездах. Лекции по Общей Астрофизике для Физиков. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 23 вересня 2010.

Джерела Редагувати

Водневий цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 82—83. — ISBN 966-613-263-X.

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] К.А.Постнов. 6.2 Особенности ядерных реакций в звездах. Лекции по Общей Астрофизике для Физиков. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 23 вересня 2010.