Гравітаційна стала — фундаментальна фізична стала, що з'являється у Ньютоновому законі всесвітнього тяжіння і Ейнштейновій загальній теорії відносності, визначаючи інтенсивність гравітаційної взаємодії. Вона позначається зазвичай великою латинською літерою G. Її також називають універсальною гравітаційною сталою, сталою Ньютона або G велике.
Відповідно до закону всесвітнього тяжіння, сила притягування між двома тілами пропорційна добутку їх мас і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
Гравітаційна стала можливо найскладніше вимірюється з усіх фізичних сталих. У 2011 році CODATA рекомендував таке значення гравітаційної сталої в одиницях SI:
У природній системі одиниць розумно покласти гравітаційну сталу рівною одиниці.
Вимірювання гравітаційної сталої Редагувати
Вперше гравітаційну сталу виміряв Генрі Кавендіш за допомогою сконструйованих ним крутильних терезів. Відтоді точність вимірювань зросла лише незначно. Складності вимірювання зумовлені слабкістю гравітаційної взаємодії в порівнянні із електромагнітною.
Виноски Редагувати
- P.J. Mohr, B.N. Taylor, and D.B. Newell (2011), "The 2010 CODATA Recommended Values of the Fundamental Physical Constants" (Web Version 6.0). This database was developed by J. Baker, M. Douma, and S. Kotochigova. Available: http://physics.nist.gov/constants [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] [Thursday, 02-Jun-2011 21:00:12 EDT]. National Institute of Standards and Technology, Gaithersburg, MD 20899.