Візни́чий (лат. Auriga) — сузір'я північної півкулі зоряного неба. Належить до 48 сузір'їв, що були описані Птолемеєм. Найяскравішою зорею цього сузір'я є Капелла (з грецької означає «коза»). Її назва пов'язана з давньогрецькою богинею Амальтеєю, яку часто зображують у подобі кози.
| Візничий | |
|---|---|
| | |
| Латинська назва | Auriga |
| Род. відмінок | Aurigae |
| Скорочення | Aur |
| Пряме піднесення | 6год хв |
| межі | від 4год 30хв до 7год 22хв |
| Схилення | 40° ' |
| межі | від 28° ' до 56° ' |
| Площа | 657 кв.град.(21) |
| Зорі | 4 яскравіше 3m 40 яскравіше 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Капелла 0,08m |
| Метеорні потоки | Альфа-Аурігіди, Дельта-Аурігіди |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається у широтах між +90° i −34° Ввечері найкраще спостерігати протягом грудня, січня | |
| Існує з античності, запропоноване |
Три зорі у сузір'ї Візничого: ε Візничого, ζ Візничого та η Візничого утворюють астеризм, що має назву Діти (лат. Haedi).
Цікаві об'єкти у сузір'ї Редагувати
Зорі Редагувати
ε Візничого та ζ Візничого є затемнюваними зорями. Орбітальний період ε Візничого становить близько 27 років, а затемнення триває приблизно 18 місяців. Видимий компонент є яскравою, старою зорею (можливо надгігантом класу F). Тип іншої зорі невідомий. ζ Візничого має орбітальний період 27 днів, головний компонент є надгігантом класу K, другорядний компонент є зорею головної послідовності класу B. Ці дві зоряні системи показують рідкісну стадію зоряної еволюції, оскільки їхні компоненти перебувають у швидкій та активній фазі еволюції.
Об'єкти далекого космосу Редагувати
Сузір'я Візничого містить багато розсіяних скупчень, оскільки через нього проходить Чумацький Шлях. Трьома найяскравішими скупченнями є M36, M37 та M38. Поза містом усі їх буде видно в бінокль або невеликий телескоп. У більший телескоп можна розрізнити окремі зорі. Ці скупчення перебувають на відстані 4100, 4400 та 4200 світлових років відповідно та мають видиму зоряну величину 6,3, 6,2 і 7,4.
Інші три помітні розсіяні скупчення — NGC 2281 (розташована біля ψ7 Візничого), NGC 1664 (біля ε Візничого) та NGC 1893.
Джерела Редагувати
- Візничий // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 78—79. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання Редагувати
WIKISKY.ORG: Візничий [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Візничий (сузір'я) |
Див. також Редагувати
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |