www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бінокль Біно кль 1 розм далекови д 2 лат bini два і лат oculus око оптичний прилад складений з двох паралельно з єднаних

Бінокль

Біно́кль, розм. далекови́д (лат. bini — два і лат. oculus — око) — оптичний прилад, складений з двох паралельно з'єднаних зорових труб. Застосовують його для спостереження за віддаленими предметами. Є два типи біноклів: театральний і польовий. В театральному біноклі використовуються труби Г. Галілея, в яких окуляром служить розсіювальна лінза, що дає можливість спостерігати предмети без зміни їхньої орієнтації відносно глядача. Оптичні осі окулярів і об'єктивів цих труб суміщаються з оптичними осями очей людини, тому стереоскопічність при користуванні театральним біноклем така ж, як і при спостереженні очима. Театральний бінокль тільки збільшує кут зору, що психофізично сприймається як наближення видимої картини.

Схема бінокля.
1 — Об'єктив
2-3 — призми Порро
4 — Окуляр
Польовий бінокль

Польовий бінокль — паралельно з'єднані дві труби Й. Кеплера; він являє собою спостережний і вимірювальний прилад, бо дає можливість робити наближені вимірювання віддалі до предметів. Для цього у фокальній площині об'єктива зорової труби Й. Кеплера перед окуляром розміщують вимірювальні шкали. Щоб зображення було пряме, в оптичну систему польового бінокля вводять дві прямокутні призми, внаслідок чого оптичні осі об'єктивів трохи зміщуються відносно оптичних осей окулярів та очей і стереоскопічність зору підвищується. Кратність (ступінь збільшення кута зору) театральних біноклів становить від 2,5 до 3×; польових — від 3 до 18×.

Основні параметри біноклів Редагувати

Збільшення (кратність) і діаметр лінзи об'єктиву Редагувати

Зазвичай ці параметри зазначаються на корпусі бінокля, наприклад 10×40.

Перша цифра (10) — це кратність, вона повідомляє нас про те, що за допомогою цього бінокля ми зможемо побачити зображення об'єкта в 10 разів більше (у кутовій мірі), ніж при спостереженні неозброєним оком.

Друга цифра (40) показує діаметр зовнішньої лінзи об'єктиву в міліметрах. Чим більше лінза, тим більшою світлосилою вона володіє, тим більше світла вона збирає і дає яскравіше зображення.

Діаметр вихідної зіниці Редагувати

Це діаметр світлового пучка бінокля, що виходить. Цей параметр важливий при спостереженнях в умовах смеркового освітлення. Якщо діаметр вихідної зіниці буде понад 7 мм, то частина світлового потоку буде втрачена для спостерігача.

Чинник сутінків Редагувати

Це відносна величина, яка залежить від кратності бінокля і діаметра вхідної лінзи об'єктиву. При цьому якість оптики не враховується.

Чинник сутінків що розраховується шляхом множення кратності на діаметр передньої лінзи й добування квадратного кореня з результату.

При спостереженні в умовах зниженого і смеркового освітлення рекомендується бінокль з великим коефіцієнтом чинника сутінків.

Діапазон фокусування Редагувати

Іноді доводиться розглядати в бінокль об'єкти, що знаходяться в безпосередній близькості, наприклад, метелика на квітці. Для таких спостережень потрібний бінокль з мінімальною дистанцією фокусування не більше 2 метрів.

Багатошарове прояснення Редагувати

У технічних характеристиках біноклів рідко зустрічаються дані про якість оптичних елементів, хоча саме від цього залежить кінцева якість зображення:

  • непросвітлена лінза відбиває 4-5 % світлового потоку;
  • лінза з одношаровим проясненням — близько 1 %;
  • лінза з багатошаровим (SMC) проясненням — всього 0.2 % світла.

Оскільки в конструкції бінокля використовується не один, а декілька елементів, на практиці втрати світла виявляються ще більшими. Наприклад, для бінокля, що складається з 6 непросвітлених елементів (12 поверхонь), втрати світла складатимуть приблизно 40 %, тоді як для такої ж конструкції з лінзами з smc-просвітленням — всього 2.4 %. Прояснення оптики також зводить до мінімуму внутрішні віддзеркалення, покращуючи чіткість, перенесення кольорів і контраст зображення.

Асферичні елементи Редагувати

У конструкції багатьох біноклів застосовуються також асферичні лінзи. Вони збільшують чіткість і контраст зображення, зводячи до мінімуму оптичні спотворення.

Винесена окулярна крапка Редагувати

Багато біноклів мають винесену окулярну крапку завдяки великому робочому відрізку окуляра. Це означає, що під час спостереження можна тримати бінокль на деякій відстані від очей і при цьому бачити повне зображення. У такому разі можливе носіння окулярів.

Історія Редагувати

Театральний бінокль

Бажання подолати межі можливостей людського ока і бути здатним заглянути удалину виникло з моменту появи людини. Чарівність зоряного неба ще в античності стала джерелом розвитку математики і геометрії. Ці знання вже на початку нашого часу вперше були використані при створенні оптичних приладів. Астрономи Галілей в Італії і Кеплер в Австрії створили перші системи лінз для телескопів. Навіть сьогодні створення бінокулярних оптичних приладів базується на відкритті Кеплера, зроблене ним 1611 року. Бажання людини наблизитися до зірок сприяло тому, що бінокль став предметом повсякденного ужитку, який зробив реальністю старовинну мрію майже божественного перетворення видалених об'єктів в предмети поряд з нами.

Історія продовжилася 1895 року також з відкриття австрійських учених: Даніель Сваровськи створив перший електричний шліфувальний верстат для коштовних каменів і організував в Тиролі сімейне підприємство. З тієї пори ім'я Swarovski у всьому світі є синонім прозорих кристалів, технології точної обробки і вищого рівня новаторства. Відтоді минуло понад сто років і підприємства істотно розширило сфери діяльності, сьогодні воно проводить широкий спектр виробів від шліфувального інструменту, гранованих прикрас і кристалів до оптичних приладів. Ці, на перший погляд, абсолютно різні області виробництва, характеризуються єдиним для всього сімейства підприємств ноу-хау, яке відбиває постійне прагнення досягти максимально можливого рівня точності.

1935 року Вільгельм Сваровськи, син засновника фірми, у віці 17 років пристрасно захопився астрономією. Його пристрасне бажання «наблизитися до зірок», як він сам про це говорив, породило прагнення створити власний бінокль покращуваної конструкції. Використовувані вже у той час при створенні прикрас на підприємстві батька спеціальні методи виробництва скла і прояснення лінз він використовував для розробки нової технології вигладжування та виробництва призматичних систем, відповідно до якої була створена його перша модель бінокля 6×30. 1949 року, заснувавши в Тиролі, в місті Абсам, підприємство SWAROVSKI OPTIK KG, він тим самим поклав початок компанії зі світовим ім'ям. Першим серійним виробом стає бінокль Habicht 7×42, який до наших днів залишається стандартом виробництва мисливської оптики, що діє (Habicht в перекладі з німецького — яструб).

Прогрес через високу точність і за допомогою передових технологій — так можна визначити генетичний код концерну Swarovski, адже життєвий принцип засновника фірми діє на підприємстві і в наші дні. Услід за моделлю Habicht 1959 року SWAROVSKI випускає свій перший оптичний приціл. 1967 року наступила перша телескопічна зорова труба, в 1971 — перший на світовому ринку бінокль з прогумованим покриттям корпусу і 1976 року перший оптичний приціл за новою технологією Nova-Teleskop-Okular, яка виключала вірогідність пошкодження ока при стрільбі з незручної позиції. 1994 року компанія SWAROVSKI OPTIK представила перший зразок телескопа. Біноклі Swarovski EL вперше у світі мали унікальний повноохопний корпус, за його розробку виробник в 1999 був відмічений премією Best of the Best Award за найкращу конструкцію десятиліття. З 2007 року випускаються оптичні приціли серії Z6 з коефіцієнтом зміни збільшення рівним 6, які мали революційне значення для галузі. Більш як 30 національних і міжнародних нагород отримано не тільки за інноваційний потенціал, точність і якість виконання, але також за амбітні дизайнерські вирішення SWAROVSKI OPTIK.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Бінокль // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Далековид // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. . Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018. 
  4. . Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018. 
  5. . Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018. 
  6. . Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 13 серпня 2018. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bino kl 1 rozm dalekovi d 2 lat bini dva i lat oculus oko optichnij prilad skladenij z dvoh paralelno z yednanih zorovih trub Zastosovuyut jogo dlya sposterezhennya za viddalenimi predmetami Ye dva tipi binokliv teatralnij i polovij V teatralnomu binokli vikoristovuyutsya trubi G Galileya v yakih okulyarom sluzhit rozsiyuvalna linza sho daye mozhlivist sposterigati predmeti bez zmini yihnoyi oriyentaciyi vidnosno glyadacha Optichni osi okulyariv i ob yektiviv cih trub sumishayutsya z optichnimi osyami ochej lyudini tomu stereoskopichnist pri koristuvanni teatralnim binoklem taka zh yak i pri sposterezhenni ochima Teatralnij binokl tilki zbilshuye kut zoru sho psihofizichno sprijmayetsya yak nablizhennya vidimoyi kartini 3 Shema binoklya 1 Ob yektiv 2 3 prizmi Porro 4 Okulyar Polovij binoklPolovij binokl paralelno z yednani dvi trubi J Keplera vin yavlyaye soboyu sposterezhnij i vimiryuvalnij prilad bo daye mozhlivist robiti nablizheni vimiryuvannya viddali do predmetiv Dlya cogo u fokalnij ploshini ob yektiva zorovoyi trubi J Keplera pered okulyarom rozmishuyut vimiryuvalni shkali Shob zobrazhennya bulo pryame v optichnu sistemu polovogo binoklya vvodyat dvi pryamokutni prizmi vnaslidok chogo optichni osi ob yektiviv trohi zmishuyutsya vidnosno optichnih osej okulyariv ta ochej i stereoskopichnist zoru pidvishuyetsya Kratnist stupin zbilshennya kuta zoru teatralnih binokliv stanovit vid 2 5 do 3 polovih vid 3 do 18 Zmist 1 Osnovni parametri binokliv 1 1 Zbilshennya kratnist i diametr linzi ob yektivu 1 2 Diametr vihidnoyi zinici 1 3 Chinnik sutinkiv 1 4 Diapazon fokusuvannya 1 5 Bagatosharove proyasnennya 1 6 Asferichni elementi 1 7 Vinesena okulyarna krapka 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaOsnovni parametri binokliv RedaguvatiZbilshennya kratnist i diametr linzi ob yektivu Redaguvati Zazvichaj ci parametri zaznachayutsya na korpusi binoklya napriklad 10 40 Persha cifra 10 ce kratnist vona povidomlyaye nas pro te sho za dopomogoyu cogo binoklya mi zmozhemo pobachiti zobrazhennya ob yekta v 10 raziv bilshe u kutovij miri nizh pri sposterezhenni neozbroyenim okom Druga cifra 40 pokazuye diametr zovnishnoyi linzi ob yektivu v milimetrah Chim bilshe linza tim bilshoyu svitlosiloyu vona volodiye tim bilshe svitla vona zbiraye i daye yaskravishe zobrazhennya Diametr vihidnoyi zinici Redaguvati Ce diametr svitlovogo puchka binoklya sho vihodit Cej parametr vazhlivij pri sposterezhennyah v umovah smerkovogo osvitlennya Yaksho diametr vihidnoyi zinici bude ponad 7 mm to chastina svitlovogo potoku bude vtrachena dlya sposterigacha Chinnik sutinkiv Redaguvati Ce vidnosna velichina yaka zalezhit vid kratnosti binoklya i diametra vhidnoyi linzi ob yektivu Pri comu yakist optiki ne vrahovuyetsya Chinnik sutinkiv sho rozrahovuyetsya shlyahom mnozhennya kratnosti na diametr perednoyi linzi j dobuvannya kvadratnogo korenya z rezultatu Pri sposterezhenni v umovah znizhenogo i smerkovogo osvitlennya rekomenduyetsya binokl z velikim koeficiyentom chinnika sutinkiv 4 Diapazon fokusuvannya Redaguvati Inodi dovoditsya rozglyadati v binokl ob yekti sho znahodyatsya v bezposerednij blizkosti napriklad metelika na kvitci Dlya takih sposterezhen potribnij binokl z minimalnoyu distanciyeyu fokusuvannya ne bilshe 2 metriv Bagatosharove proyasnennya Redaguvati U tehnichnih harakteristikah binokliv ridko zustrichayutsya dani pro yakist optichnih elementiv hocha same vid cogo zalezhit kinceva yakist zobrazhennya neprosvitlena linza vidbivaye 4 5 svitlovogo potoku linza z odnosharovim proyasnennyam blizko 1 linza z bagatosharovim SMC proyasnennyam vsogo 0 2 svitla Oskilki v konstrukciyi binoklya vikoristovuyetsya ne odin a dekilka elementiv na praktici vtrati svitla viyavlyayutsya she bilshimi Napriklad dlya binoklya sho skladayetsya z 6 neprosvitlenih elementiv 12 poverhon vtrati svitla skladatimut priblizno 40 todi yak dlya takoyi zh konstrukciyi z linzami z smc prosvitlennyam vsogo 2 4 Proyasnennya optiki takozh zvodit do minimumu vnutrishni viddzerkalennya pokrashuyuchi chitkist perenesennya koloriv i kontrast zobrazhennya 5 Asferichni elementi Redaguvati U konstrukciyi bagatoh binokliv zastosovuyutsya takozh asferichni linzi Voni zbilshuyut chitkist i kontrast zobrazhennya zvodyachi do minimumu optichni spotvorennya Vinesena okulyarna krapka Redaguvati Bagato binokliv mayut vinesenu okulyarnu krapku zavdyaki velikomu robochomu vidrizku okulyara Ce oznachaye sho pid chas sposterezhennya mozhna trimati binokl na deyakij vidstani vid ochej i pri comu bachiti povne zobrazhennya U takomu razi mozhlive nosinnya okulyariv 6 Istoriya Redaguvati nbsp Teatralnij binoklBazhannya podolati mezhi mozhlivostej lyudskogo oka i buti zdatnim zaglyanuti udalinu viniklo z momentu poyavi lyudini Charivnist zoryanogo neba she v antichnosti stala dzherelom rozvitku matematiki i geometriyi Ci znannya vzhe na pochatku nashogo chasu vpershe buli vikoristani pri stvorenni optichnih priladiv Astronomi Galilej v Italiyi i Kepler v Avstriyi stvorili pershi sistemi linz dlya teleskopiv Navit sogodni stvorennya binokulyarnih optichnih priladiv bazuyetsya na vidkritti Keplera zroblene nim 1611 roku Bazhannya lyudini nablizitisya do zirok spriyalo tomu sho binokl stav predmetom povsyakdennogo uzhitku yakij zrobiv realnistyu starovinnu mriyu majzhe bozhestvennogo peretvorennya vidalenih ob yektiv v predmeti poryad z nami Istoriya prodovzhilasya 1895 roku takozh z vidkrittya avstrijskih uchenih Daniel Svarovski stvoriv pershij elektrichnij shlifuvalnij verstat dlya koshtovnih kameniv i organizuvav v Tiroli simejne pidpriyemstvo Z tiyeyi pori im ya Swarovski u vsomu sviti ye sinonim prozorih kristaliv tehnologiyi tochnoyi obrobki i vishogo rivnya novatorstva Vidtodi minulo ponad sto rokiv i pidpriyemstva istotno rozshirilo sferi diyalnosti sogodni vono provodit shirokij spektr virobiv vid shlifuvalnogo instrumentu granovanih prikras i kristaliv do optichnih priladiv Ci na pershij poglyad absolyutno rizni oblasti virobnictva harakterizuyutsya yedinim dlya vsogo simejstva pidpriyemstv nou hau yake vidbivaye postijne pragnennya dosyagti maksimalno mozhlivogo rivnya tochnosti 1935 roku Vilgelm Svarovski sin zasnovnika firmi u vici 17 rokiv pristrasno zahopivsya astronomiyeyu Jogo pristrasne bazhannya nablizitisya do zirok yak vin sam pro ce govoriv porodilo pragnennya stvoriti vlasnij binokl pokrashuvanoyi konstrukciyi Vikoristovuvani vzhe u toj chas pri stvorenni prikras na pidpriyemstvi batka specialni metodi virobnictva skla i proyasnennya linz vin vikoristovuvav dlya rozrobki novoyi tehnologiyi vigladzhuvannya ta virobnictva prizmatichnih sistem vidpovidno do yakoyi bula stvorena jogo persha model binoklya 6 30 1949 roku zasnuvavshi v Tiroli v misti Absam pidpriyemstvo SWAROVSKI OPTIK KG vin tim samim poklav pochatok kompaniyi zi svitovim im yam Pershim serijnim virobom staye binokl Habicht 7 42 yakij do nashih dniv zalishayetsya standartom virobnictva mislivskoyi optiki sho diye Habicht v perekladi z nimeckogo yastrub Progres cherez visoku tochnist i za dopomogoyu peredovih tehnologij tak mozhna viznachiti genetichnij kod koncernu Swarovski adzhe zhittyevij princip zasnovnika firmi diye na pidpriyemstvi i v nashi dni Uslid za modellyu Habicht 1959 roku SWAROVSKI vipuskaye svij pershij optichnij pricil 1967 roku nastupila persha teleskopichna zorova truba v 1971 pershij na svitovomu rinku binokl z progumovanim pokrittyam korpusu i 1976 roku pershij optichnij pricil za novoyu tehnologiyeyu Nova Teleskop Okular yaka viklyuchala virogidnist poshkodzhennya oka pri strilbi z nezruchnoyi poziciyi 1994 roku kompaniya SWAROVSKI OPTIK predstavila pershij zrazok teleskopa Binokli Swarovski EL vpershe u sviti mali unikalnij povnoohopnij korpus za jogo rozrobku virobnik v 1999 buv vidmichenij premiyeyu Best of the Best Award za najkrashu konstrukciyu desyatilittya Z 2007 roku vipuskayutsya optichni pricili seriyi Z6 z koeficiyentom zmini zbilshennya rivnim 6 yaki mali revolyucijne znachennya dlya galuzi Bilsh yak 30 nacionalnih i mizhnarodnih nagorod otrimano ne tilki za innovacijnij potencial tochnist i yakist vikonannya ale takozh za ambitni dizajnerski virishennya SWAROVSKI OPTIK Div takozh RedaguvatiStereoskopichnij dalekomir StereotrubaPrimitki Redaguvati Binokl Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Dalekovid Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 ukr segodnya ua Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 13 serpnya 2018 binokli org Arhiv originalu za 7 serpnya 2018 Procitovano 13 serpnya 2018 oz com ua Arhiv originalu za 13 serpnya 2018 Procitovano 13 serpnya 2018 hotline ua Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2018 Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 storinka Vijskova rozvidka navchalnij posibnik uporyadniki D V Zajcev A P Nakonechnij S O Paharyev I O Lucenko za red V B Dobrovolskogo K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2016 335 s ISBN 978 966 439 895 1 S 183 185 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Binokl amp oldid 39436716