Ерсте́д (рос. эрстед, англ. oersted, нім. Oersted, Oe) — одиниця напруженості магнітного поля в СГС системі одиниць; дорівнює напруженості магнітного поля на віддалі 2 см від нескінченно довгого прямолінійного провідника, по якому тече струм 10 A. Уведена в 1930 році Міжнародною електротехнічною комісією. Названа на честь данського фізика Г.-К. Ерстеда.
| ерстед | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Система одиниць | СГС |
| Одиниця | напруженості магнітного поля |
| Позначення | Е або Oe |
| Розмірність | |
| Перерахунок в інші системи | |
| 1 Е в... | дорівнює... |
| основних одиницях СГС | 1 г1/2⋅см−1/2⋅с−1 |
| одиницях SI | (4π)−1·103 А/м ≈ 79,57747 А/м |
Визначення Редагувати
Напруженості магнітного поля 1 E відповідає магнітна індукція 1 Ґс.
Згідно з формулою, що описує напруженість магнітного поля у вакуумі, яке створюється прямолінійним тонким безконечним провідником зі струмом,
де H — напруженість магнітного поля в ерстедах;
Зв'язок з іншими одиницями Редагувати
Ерстед в основних одиницях СГС виражається як 1 г1/2·см−1/2·с−1.
1 ерстед = 1000/(4π) A/м ≈ 79,5774715 А/м.
У геофізиці застосовується також позасистемна одиниця вимірювання напруженості магнітного поля гамма: 1 гамма = 10−5 Е.
Див. також Редагувати
- Гаус
- Ампер-виток на метр
- Тесла
Примітки Редагувати
- History of IEC. Overview. [ 2013-05-19 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.