Напру́женість магні́тного поля — векторна характеристика, яка визначає величину й напрям магнітного поля в даній точці в даний час.
| Напруженість магнітного поля | |
| | |
| Символи: | |
|---|---|
| Одиниці вимірювання | |
| SI | А/м |
| СГСМ | E |
| У базових величинах SI: | А·м−1 |
| Розмірність: | I·L−1 |
Позначається зазвичай латинською літерою , вимірюється в ерстедах у системі СГСМ і ампер-витках на метр (А·в/м) у системі SI.
Рівняння Максвела Редагувати
Напруженість магнітного поля визначається першим рівнянням Максвела. У диференціальній формі воно має такий вигляд
де — вектор електричної індукції, — густина електричного струму, с — швидкість світла.
Це рівняння значить, що вихрове магнітне поле породжується змінним електричним полем, або ж електричними струмами.
Граничні умови Редагувати
На розривній границі двох середовищ граничні умови для напруженості магнітного поля записуються у вигляді
де — вектор нормалі до поверхні, а — густина поверхневого струму.
Якщо на границі струму немає, то гранична умова спрощується до вимоги рівності тангенціальних складових напруженості магнітного поля
Нормальна складова вектора напруженості магнітного поля має розрив, який визначається різницею магнітних проникностей двох середовищ. Для знаходження величини розриву потрібно врахувати неперервність нормальної складової вектора магнітної індукції.
Примітки Редагувати
- Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.
Джерела Редагувати
- Індукція i напруженість магнітного поля [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Vseslova. Напруженість магнітного поля [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Магнітне поле постійного електричного струму. Закон Біо — Савара — Лапласа
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |