www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пульсар від пульс та ар як квазар 1 нейтронна зоря яка обертається та має потужне магнітне поле і тому є космічним джере

Пульсар

Пульсар (від пульс та -ар як квазар) — нейтронна зоря, яка обертається та має потужне магнітне поле, і тому є космічним джерелом пульсуючого електромагнітного випромінювання з магнітних полюсів. Якщо промені з магнітних полюсів спрямовані на Землю, це випромінення може реєструватись на Землі у вигляді імпульсів — сплесків, які періодично повторюються (схоже на те, як світло від ліхтаря маяка можна побачити лише коли воно спрямовано у напрямку спостерігача).

Пульсація інтенсивності гамма-променів від пульсара Вітрил.
PSR B1509-58 – рентгенівське випромінювання, зняте обсерваторією Чандра показане золотим; інфрачервоне випромінювання, зняте WISE, показане червоним, зеленим та блакитним.

Перший пульсар відкрили Джоселін Белл і Ентоні Г'юїш 1967 року.

Нейтронні зорі дуже щільні та мають короткі, правильні періоди обертання. Це створює дуже регулярні точні інтервали між імпульсами, які можуть тривати від мілісекунд до секунд у окремих пульсарів. Періоди пульсарів роблять їх зручним інструментом для астрономів. Спостереження пульсару у бінарній системі нейтронних зірок були використані для непрямого підтвердження існування гравітаційного випромінення. Перші екзопланети були відкриті навколо пульсара PSR B1257+12.

Пульсари розглядали як одні з кандидатів у джерела космічних променів надвисоких енергій.

Види пульсарів Редагувати

Пульсари поділяють на два типи:

Більшість пульсарів спостерігаються в радіодіапазоні, хоча в деяких із них виявлено випромінювання й на інших ділянках спектру, зокрема, в рентгені (наприклад, пульсар Крабоподібної туманності).

На початку XX-го сторіччя було відомо більше 300 пульсарів, у Паркському огляді (2017 рік) зареєстровано 1031 пульсар[джерело?] і їх кількість невпинно зростає. Тільки за допомогою радіотелескопу FAST з моменту його запуску в 2016 році і до серпня 2023 року було виявлено понад 800 нових пульсарів.
Радіопульсар є кінцевою стадією еволюції одиночної[джерело?] масивної зорі. Нейтронна зоря утворюється в результаті спалаху наднової. Навколо молодих радіопульсарів спостерігаються плеріони. Із часом період радіопульсара збільшується, а потужність випромінювання спадає, плеріони перетворюються на залики оболонкового типу.

Пульсації рентгенівського випромінювання вперше виявили у Центавра X-3 1971 року, за допомогою супутника Ухуру. Більшість відомих рентгенівських пульсарів (близько 40) входять до складу тісних подвійних систем і мають акреційні диски. Відомі також одиночні рентгенівські пульсари — магнетари. Вони мають магнітне поле в 1000 разів сильніше, ніж у звичайних нейтронних зір і проявляються у вигляді аномальних рентгенівських пульсарів і джерел повторювальних гамма-спалахів.

У радіопульсарів спостерігаються стрибкоподібні зменшення періодів — глітчі[джерело?]. Їх намагаються пояснювати перебудовою внутрішньої структури нейтронної зорі, наприклад зсувами кори (зоретрусами) або фазовими переходами ядерної речовини.

У 1991—1994 роках поблизу пульсарів PSR B1257+12 і PSR B1620-26 за доплерівським зсувом радіовипромінювання відкрито 4 екзопланети.

Особливий інтерес становлять спостереження пульсарів, що входять до складу подвійних систем. Перший подвійний радіопульсар відкрили 1972 року Халс і Тейлор. У 2004 відкрито систему з 2 нейтронних зір, причому з обох спостерігається пульсуюче радіовипромінювання. Спостереження таких систем дозволяють виявити втрати енергії за рахунок випромінювання гравітаційних хвиль, які передбачено загальною теорією відносності.

Система позначень Редагувати

Цей розділ потребує доповнення.

Магнітосфера пульсара Редагувати

Магнітосфера пульсара складається з електронно-позитронної плазми, яка рухається в магнітному полі нейтронної зорі. Зовнішня межа магнітосфери — світловий циліндр, на якому лінійна швидкість обертального руху плазми досягає швидкості світла. Магнітосфера пульсара має порядок розміру Землі — десятки тисяч кілометрів. Потужне магнітне поле нейтронної зорі індукує поблизу її поверхні електричне поле. Найбільше електричне й магнітне поле досягається в полярній шапці поблизу магнітної осі. Розмір полярної шапки приблизно 1 км. Електронно-позитронні пари народжуються з вакууму під дією електричного поля в приповерхневому шарі висотою близько 100 метрів. Заряджені частинки рухаються вздовж магнітних силових ліній. Деякі магнітні силові лінії обриваються на світловому циліндрі. Тому заряди, які по них рухалися, стікають по поверхні циліндра і далі по останній замкненій силовій лінії (сепаратрисі) на поверхню нейтронної зорі. Під час руху зарядів виникає пондеромоторна сила, яка сповільнює обертання зорі. Таким чином енергія на утворення й випромінення магнітосфери береться з кінетичної енергії обертання. Плазма вморожена в магнітне поле, електрони під час руху вздовж силових ліній зазнають прискорення й випромінюють. Поблизу поверхні нейтронної зорі енергія квантів випромінювання сягає 1012 еВ, а на світловому циліндрі вона спадає до радіодіапазону. Так утворюється випромінювання пульсара[джерело?].

Пульсарні відскакування Редагувати

Пульсарне відскакування (англ. pulsar kick) — спостережуваний феномен, суть якого полягає в тому, що нейтронні зорі — залишки наднових — рухаються з надмірно великими швидкостями щодо навколишніх зір. За оцінками просторового розподілу багато радіопульсарів мають швидкості близько 30-40 км/с. Також відомо немало пульсарів зі швидкостями 200-500 км/с, а в деяких випадках оцінки швидкостей сягають 2000 км/с. Наприклад, зоря B1508+55 має швидкість 1100 км/с та траєкторію, спрямовану назовні Галактики. Дуже переконливий зразок пульсарного відскакування можна спостерігати в туманності Гітара, де ударна хвиля, генерована пульсаром, рухається відносно туманності — залишку наднової — зі швидкістю 800 км/с[джерело?].

Існує дві основних гіпотези виникнення таких великих швидкостей[джерело?]. Згідно з однією з них вони з'являються внаслідок розпаду подвійних систем (ефект Блаау). Якщо вибух у подвійній системі відбувається миттєво, швидкість, яку набувають зорі, що розлітаються, повністю визначається їх початковими та остаточними масами, періодами обертання та ексцентриситетом. Припустимо, маємо систему, що складається з гелієвої зорі масою 10 M☉ та нейтронної зорі масою 1 M☉. Під час колапсу гелієва зоря скине 90% своєї маси, і система розлетиться. При цьому швидкості компонентів можуть бути близькими до початкових (але не перевищуватимуть їх). Максимальна швидкість нейтронної зорі в такій системі сягає 500 км/с, при цьому швидкість гелієвої зорі буде близько 50 км/с. Механізм Блаау разом із сучасним сценарієм еволюції подвійних систем може пояснити швидкості до 700 км/с. Один з головних наслідків цієї теорії — нейтронна зоря, яка швидко рухається, має бути старою. Якщо досліджуваний радіопульсар має теплове рентгенівське випромінювання, що пов'язане з охолодженням пульсара і свідчить про його молодість, механізм Блаау для цієї зорі можна відкинути.

За гіпотезою Шкловського пульсарні відскакування виникають внаслідок асиметрії у вибуху наднової. Якщо припустити, що під час колапсу частина енергії виділяється анізотропно, то із закону збереження імпульсу можна вирахувати, що швидкості можуть сягати 3000 км/с[джерело?]. Існують різноманітні гіпотези щодо причин такої асиметрії. Чугай (1984) помітив, що в потужному магнітному полі нейтронної зорі, що формується, має проявлятися ефект несиметричного випромінювання нейтрино[джерело?]. Детальні розрахунки показують, що навіть у надпотужних магнітних полях за рахунок цього ефекту неможливо досягнути швидкостей понад 100 км/с[джерело?]. Однак в останні роки інтенсивно розвиваються моделі несиметричного випромінювання нейтрино. В моделі Кусенко пульсарне відскакування обумовлене випромінюванням стерильного нейтрино, що є одним із кандидатів у темну матерію[джерело?].

Другий можливий механізм запропонував Липунов (1983) — припливне викривлення зорі, що колапсує. Але цей ефект може бути суттєвим лише в маломасивних подвійних системах із білими карликами. За оцінками такий механізм може давати швидкості до кількох тисяч кілометрів на секунду[джерело?]. Також як можливий механізм розглядається несиметричній підпал речовини білого карлика внаслідок викривлення його форми.

Карликові імпульси Редагувати

Деякі старі пульсари перестають випромінювати на певні періоди часу – це явище називається «обнуленням». Механізм, що лежить в основі цього явища залишається невідомим[сумнівно — обговорити], оскільки магнітосферу в стані занулення важко досліджувати через відсутність емісійних вимірювань. 2023 року китайські дослідники за допомогою радіотелескопа FAST виявили спорадичні, слабкі, вузькі імпульси у стані загасання пульсара B2111+46. Вони назвали їх «карликовими імпульсами»[неавторитетне джерело].

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Definition of PULSAR. www.merriam-webster.com. 
  2. Jeanette Kazmierczak (DEC 12, 2019). NASA's NICER Delivers Best-ever Pulsar Measurements, 1st Surface Map. Процитовано 15 жовтня 2023. 
  3. ↑ Пульсари // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 388. — ISBN 966-613-263-X.
  4. Тимофій Борзенко (07.08.2023). Гігантський телескоп Китаю виявив понад 800 пульсарів. Українські новини. 
  5. Плеріони // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 360. — ISBN 966-613-263-X.
  6. Залишок наднової // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 161. — ISBN 966-613-263-X.
  7. Giacconi, R. та ін. (1971). Discovery of Periodic X-Ray Pulsations in Centaurus X-3 from UHURU. Astrophysical Journal 167: L67. Bibcode:1971ApJ...167L..67G. doi:10.1086/180762. 
  8. Тимофій Борзенко (24.08.2023). Китайські вчені відкрили нову форму випромінювання пульсарів за допомогою радіотелескопу FAST.. Українські новини. 

Література Редагувати

  • Липунов В. М. Астрофизика нейтронных звёзд. Москва: Наука, 1987.

Посилання Редагувати

Зовнішні відеофайли
1. Як народжуються та існують нейтронні зорі // Канал «Цікава наука» на YouTube, 31 травня 2020.
Ця стаття потребує уваги й турботи фахівця у своїй галузі. Будь ласка, повідомте про це знайомому вам спеціалісту, або виправте її самі, якщо ви володієте відповідними знаннями. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pulsar vid puls ta ar yak kvazar 1 nejtronna zorya yaka obertayetsya ta maye potuzhne magnitne pole i tomu ye kosmichnim dzherelom pulsuyuchogo elektromagnitnogo viprominyuvannya z magnitnih polyusiv 2 Yaksho promeni z magnitnih polyusiv spryamovani na Zemlyu ce viprominennya mozhe reyestruvatis na Zemli u viglyadi impulsiv spleskiv yaki periodichno povtoryuyutsya shozhe na te yak svitlo vid lihtarya mayaka mozhna pobachiti lishe koli vono spryamovano u napryamku sposterigacha Pulsaciya intensivnosti gamma promeniv vid pulsara Vitril PSR B1509 58 rentgenivske viprominyuvannya znyate observatoriyeyu Chandra pokazane zolotim infrachervone viprominyuvannya znyate WISE pokazane chervonim zelenim ta blakitnim Pershij pulsar vidkrili Dzhoselin Bell i Entoni G yuyish 1967 roku Nejtronni zori duzhe shilni ta mayut korotki pravilni periodi obertannya Ce stvoryuye duzhe regulyarni tochni intervali mizh impulsami yaki mozhut trivati vid milisekund do sekund u okremih pulsariv Periodi pulsariv roblyat yih zruchnim instrumentom dlya astronomiv Sposterezhennya pulsaru u binarnij sistemi nejtronnih zirok buli vikoristani dlya nepryamogo pidtverdzhennya isnuvannya gravitacijnogo viprominennya Pershi ekzoplaneti buli vidkriti navkolo pulsara PSR B1257 12 Pulsari rozglyadali yak odni z kandidativ u dzherela kosmichnih promeniv nadvisokih energij Zmist 1 Vidi pulsariv 2 Sistema poznachen 3 Magnitosfera pulsara 4 Pulsarni vidskakuvannya 5 Karlikovi impulsi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaVidi pulsariv RedaguvatiPulsari podilyayut na dva tipi 3 Radiopulsari yaki viprominyuyut u radiodiapazoni Rentgenivski pulsari impulsne viprominyuvannya yakih sposterigayut u rentgenivskomu diapazoni Bilshist pulsariv sposterigayutsya v radiodiapazoni hocha v deyakih iz nih viyavleno viprominyuvannya j na inshih dilyankah spektru zokrema v rentgeni 3 napriklad pulsar Krabopodibnoyi tumannosti Na pochatku XX go storichchya bulo vidomo bilshe 300 pulsariv u Parkskomu oglyadi 2017 rik zareyestrovano 1031 pulsar dzherelo i yih kilkist nevpinno zrostaye Tilki za dopomogoyu radioteleskopu FAST z momentu jogo zapusku v 2016 roci i do serpnya 2023 roku bulo viyavleno ponad 800 novih pulsariv 4 Radiopulsar ye kincevoyu stadiyeyu evolyuciyi odinochnoyi dzherelo masivnoyi zori Nejtronna zorya utvoryuyetsya v rezultati spalahu nadnovoyi Navkolo molodih radiopulsariv sposterigayutsya plerioni 5 Iz chasom period radiopulsara zbilshuyetsya a potuzhnist viprominyuvannya spadaye plerioni peretvoryuyutsya na zaliki obolonkovogo tipu 6 Pulsaciyi rentgenivskogo viprominyuvannya vpershe viyavili u Centavra X 3 1971 roku za dopomogoyu suputnika Uhuru 7 Bilshist vidomih rentgenivskih pulsariv blizko 40 vhodyat do skladu tisnih podvijnih sistem i mayut akrecijni diski Vidomi takozh odinochni rentgenivski pulsari magnetari Voni mayut magnitne pole v 1000 raziv silnishe nizh u zvichajnih nejtronnih zir i proyavlyayutsya u viglyadi anomalnih rentgenivskih pulsariv i dzherel povtoryuvalnih gamma spalahiv U radiopulsariv sposterigayutsya stribkopodibni zmenshennya periodiv glitchi dzherelo Yih namagayutsya poyasnyuvati perebudovoyu vnutrishnoyi strukturi nejtronnoyi zori napriklad zsuvami kori zoretrusami abo fazovimi perehodami yadernoyi rechovini U 1991 1994 rokah poblizu pulsariv PSR B1257 12 i PSR B1620 26 za doplerivskim zsuvom radioviprominyuvannya vidkrito 4 ekzoplaneti Osoblivij interes stanovlyat sposterezhennya pulsariv sho vhodyat do skladu podvijnih sistem Pershij podvijnij radiopulsar vidkrili 1972 roku Hals i Tejlor U 2004 vidkrito sistemu z 2 nejtronnih zir prichomu z oboh sposterigayetsya pulsuyuche radioviprominyuvannya Sposterezhennya takih sistem dozvolyayut viyaviti vtrati energiyi za rahunok viprominyuvannya gravitacijnih hvil yaki peredbacheno zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti Sistema poznachen RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya Magnitosfera pulsara RedaguvatiMagnitosfera pulsara skladayetsya z elektronno pozitronnoyi plazmi yaka ruhayetsya v magnitnomu poli nejtronnoyi zori Zovnishnya mezha magnitosferi svitlovij cilindr na yakomu linijna shvidkist obertalnogo ruhu plazmi dosyagaye shvidkosti svitla Magnitosfera pulsara maye poryadok rozmiru Zemli desyatki tisyach kilometriv Potuzhne magnitne pole nejtronnoyi zori indukuye poblizu yiyi poverhni elektrichne pole Najbilshe elektrichne j magnitne pole dosyagayetsya v polyarnij shapci poblizu magnitnoyi osi Rozmir polyarnoyi shapki priblizno 1 km Elektronno pozitronni pari narodzhuyutsya z vakuumu pid diyeyu elektrichnogo polya v pripoverhnevomu shari visotoyu blizko 100 metriv Zaryadzheni chastinki ruhayutsya vzdovzh magnitnih silovih linij Deyaki magnitni silovi liniyi obrivayutsya na svitlovomu cilindri Tomu zaryadi yaki po nih ruhalisya stikayut po poverhni cilindra i dali po ostannij zamknenij silovij liniyi separatrisi na poverhnyu nejtronnoyi zori Pid chas ruhu zaryadiv vinikaye ponderomotorna sila yaka spovilnyuye obertannya zori Takim chinom energiya na utvorennya j viprominennya magnitosferi beretsya z kinetichnoyi energiyi obertannya Plazma vmorozhena v magnitne pole elektroni pid chas ruhu vzdovzh silovih linij zaznayut priskorennya j viprominyuyut Poblizu poverhni nejtronnoyi zori energiya kvantiv viprominyuvannya syagaye 1012 eV a na svitlovomu cilindri vona spadaye do radiodiapazonu Tak utvoryuyetsya viprominyuvannya pulsara dzherelo Pulsarni vidskakuvannya RedaguvatiPulsarne vidskakuvannya angl pulsar kick sposterezhuvanij fenomen sut yakogo polyagaye v tomu sho nejtronni zori zalishki nadnovih ruhayutsya z nadmirno velikimi shvidkostyami shodo navkolishnih zir Za ocinkami prostorovogo rozpodilu bagato radiopulsariv mayut shvidkosti blizko 30 40 km s Takozh vidomo nemalo pulsariv zi shvidkostyami 200 500 km s a v deyakih vipadkah ocinki shvidkostej syagayut 2000 km s Napriklad zorya B1508 55 maye shvidkist 1100 km s ta trayektoriyu spryamovanu nazovni Galaktiki Duzhe perekonlivij zrazok pulsarnogo vidskakuvannya mozhna sposterigati v tumannosti Gitara de udarna hvilya generovana pulsarom ruhayetsya vidnosno tumannosti zalishku nadnovoyi zi shvidkistyu 800 km s dzherelo Isnuye dvi osnovnih gipotezi viniknennya takih velikih shvidkostej dzherelo Zgidno z odniyeyu z nih voni z yavlyayutsya vnaslidok rozpadu podvijnih sistem efekt Blaau Yaksho vibuh u podvijnij sistemi vidbuvayetsya mittyevo shvidkist yaku nabuvayut zori sho rozlitayutsya povnistyu viznachayetsya yih pochatkovimi ta ostatochnimi masami periodami obertannya ta ekscentrisitetom Pripustimo mayemo sistemu sho skladayetsya z geliyevoyi zori masoyu 10 M ta nejtronnoyi zori masoyu 1 M Pid chas kolapsu geliyeva zorya skine 90 svoyeyi masi i sistema rozletitsya Pri comu shvidkosti komponentiv mozhut buti blizkimi do pochatkovih ale ne perevishuvatimut yih Maksimalna shvidkist nejtronnoyi zori v takij sistemi syagaye 500 km s pri comu shvidkist geliyevoyi zori bude blizko 50 km s Mehanizm Blaau razom iz suchasnim scenariyem evolyuciyi podvijnih sistem mozhe poyasniti shvidkosti do 700 km s Odin z golovnih naslidkiv ciyeyi teoriyi nejtronna zorya yaka shvidko ruhayetsya maye buti staroyu Yaksho doslidzhuvanij radiopulsar maye teplove rentgenivske viprominyuvannya sho pov yazane z oholodzhennyam pulsara i svidchit pro jogo molodist mehanizm Blaau dlya ciyeyi zori mozhna vidkinuti Za gipotezoyu Shklovskogo pulsarni vidskakuvannya vinikayut vnaslidok asimetriyi u vibuhu nadnovoyi Yaksho pripustiti sho pid chas kolapsu chastina energiyi vidilyayetsya anizotropno to iz zakonu zberezhennya impulsu mozhna virahuvati sho shvidkosti mozhut syagati 3000 km s dzherelo Isnuyut riznomanitni gipotezi shodo prichin takoyi asimetriyi Chugaj 1984 pomitiv sho v potuzhnomu magnitnomu poli nejtronnoyi zori sho formuyetsya maye proyavlyatisya efekt nesimetrichnogo viprominyuvannya nejtrino dzherelo Detalni rozrahunki pokazuyut sho navit u nadpotuzhnih magnitnih polyah za rahunok cogo efektu nemozhlivo dosyagnuti shvidkostej ponad 100 km s dzherelo Odnak v ostanni roki intensivno rozvivayutsya modeli nesimetrichnogo viprominyuvannya nejtrino V modeli Kusenko pulsarne vidskakuvannya obumovlene viprominyuvannyam sterilnogo nejtrino sho ye odnim iz kandidativ u temnu materiyu dzherelo Drugij mozhlivij mehanizm zaproponuvav Lipunov 1983 priplivne vikrivlennya zori sho kolapsuye Ale cej efekt mozhe buti suttyevim lishe v malomasivnih podvijnih sistemah iz bilimi karlikami Za ocinkami takij mehanizm mozhe davati shvidkosti do kilkoh tisyach kilometriv na sekundu dzherelo Takozh yak mozhlivij mehanizm rozglyadayetsya nesimetrichnij pidpal rechovini bilogo karlika vnaslidok vikrivlennya jogo formi Karlikovi impulsi RedaguvatiDeyaki stari pulsari perestayut viprominyuvati na pevni periodi chasu ce yavishe nazivayetsya obnulennyam Mehanizm sho lezhit v osnovi cogo yavisha zalishayetsya nevidomim sumnivno obgovoriti oskilki magnitosferu v stani zanulennya vazhko doslidzhuvati cherez vidsutnist emisijnih vimiryuvan 2023 roku kitajski doslidniki za dopomogoyu radioteleskopa FAST viyavili sporadichni slabki vuzki impulsi u stani zagasannya pulsara B2111 46 Voni nazvali yih karlikovimi impulsami 8 neavtoritetne dzherelo Div takozh RedaguvatiVidcentrovij mehanizm priskorennya Tempo Einstein HomePrimitki Redaguvati Definition of PULSAR www merriam webster com Jeanette Kazmierczak DEC 12 2019 NASA s NICER Delivers Best ever Pulsar Measurements 1st Surface Map Procitovano 15 zhovtnya 2023 a b Pulsari Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 388 ISBN 966 613 263 X Timofij Borzenko 07 08 2023 Gigantskij teleskop Kitayu viyaviv ponad 800 pulsariv Ukrayinski novini Plerioni Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 360 ISBN 966 613 263 X Zalishok nadnovoyi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 161 ISBN 966 613 263 X Giacconi R ta in 1971 Discovery of Periodic X Ray Pulsations in Centaurus X 3 from UHURU Astrophysical Journal 167 L67 Bibcode 1971ApJ 167L 67G doi 10 1086 180762 Timofij Borzenko 24 08 2023 Kitajski vcheni vidkrili novu formu viprominyuvannya pulsariv za dopomogoyu radioteleskopu FAST Ukrayinski novini Literatura RedaguvatiLipunov V M Astrofizika nejtronnyh zvyozd Moskva Nauka 1987 Posilannya Redaguvati nbsp Zovnishni videofajli nbsp 1 Yak narodzhuyutsya ta isnuyut nejtronni zori Kanal Cikava nauka na YouTube 31 travnya 2020 Fizika kosmosa Malenkaya enciklopediya M Sovetskaya Enciklopediya 1986 ATNF Pulsar Catalogue katalog pulsariv Avstralijskogo nacionalnogo teleskopa Katalog rentgenivskih pulsariv Astronomichnogo institutu im Shternberga Moskva E F Keane ta in Aug 2017 The SUrvey for Pulsars and Extragalactic Radio Bursts SUPERB I Survey description and overview Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 473 1 116 135 arXiv 1706 04459 doi 10 1093 mnras stx2126 Cya stattya potrebuye uvagi j turboti fahivcya u svoyij galuzi Bud laska povidomte pro ce znajomomu vam specialistu abo vipravte yiyi sami yaksho vi volodiyete vidpovidnimi znannyami Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pulsar amp oldid 40669645