www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гравітаційна хвиля Гравітаці йна хви ля збурення гравітаційного поля брижі тканини простору часу що розповсюджується зі

Гравітаційна хвиля

Гравітаці́йна хви́ля — збурення гравітаційного поля, «брижі» тканини простору-часу, що розповсюджується зі швидкістю світла. Гравітаційні хвилі передбачені загальною теорією відносності й багатьма іншими теоріями гравітації та на даний момент мають статус зареєстрованих. Відкриття було зроблене 14 вересня 2015 року о 5:51 ранку за Північноамериканським східним часом та офіційно підтверджене 11 лютого 2016 року. Зафіксовані двома детекторами гравітаційні хвилі породжені колапсом двох чорних дір з масами в 36 і 29 сонячних мас. Деталі історії відкриття представлені в .

Рівняння Ейнштейна мають розв'язки хвильового типу, що є збудженням метрики простору-часу, які розповсюджуються зі швидкістю світла. Слабка (лінійна) гравітаційна хвиля, відповідно до загальної теорії відносності, є поперечною й описується двома незалежними компонентами (має дві поляризації).

Генерація гравітаційних хвиль Редагувати

Система з двох нейтронних зір породжує брижі простору-часу

Гравітаційні хвилі випромінює будь-яке масивне тіло, що рухається з прискоренням. Однак для виникнення хвилі істотної амплітуди необхідні надзвичайно велика маса випромінювача або/і величезні прискорення, амплітуда гравітаційної хвилі прямо пропорційна прискоренню і масі генератора, тобто ~ma. Якщо певний об'єкт рухається прискорено, то це означає, що на нього діє деяка сила з боку іншого об'єкта. У свою чергу цей інший об'єкт відчуває зворотну дію (за третім законом Ньютона), при цьому виявляється, що: m1a1= - m2a2. Виходить, що два об'єкти випромінюють гравітаційні хвилі тільки в парі, причому в результаті інтерференції вони істотно взаємно гасяться. Тому гравітаційне випромінювання у загальній теорії відносності за мультипольністю завжди є щонайменше квадрупольним. Крім того, для нерелятивістських випромінювачів у виразі для інтенсивності випромінювання є малий параметр , де r — характерний розмір випромінювача, T — характерний період руху випромінювача, c — швидкість світла.

Для Сонячної системи, наприклад, найбільше гравітаційне випромінювання спричиняє підсистема Сонця і Юпітера. Потужність цього випромінювання — приблизно 5 кіловат, таким чином, енергія, що втрачається Сонячною системою на гравітаційне випромінювання за рік, абсолютно нікчемна в порівнянні з характерною кінетичною енергією тіл.

Найпотужнішими джерелами гравітаційних хвиль є:

  • Галактики, що зіштовхуються (велетенські маси, невеликі прискорення);
  • Гравітаційний колапс подвійної системи компактних об'єктів (колосальні прискорення за досить великої маси);
  • кокони при колапсах вмираючих масивних зірок.

Гравітаційний колапс подвійної системи Редагувати

Будь-яка система подвійних зір при обертанні навколо спільного центру мас втрачає енергію за рахунок випромінювання гравітаційних хвиль, і врешті-решт має злитися в одну зорю. Але для звичайних, некомпактних подвійних зір цей процес триває дуже довго (потрібний час набагато перевищує вік Всесвіту). Якщо ж подвійна компактна система складається з пари нейтронних зір, чорних дір або їх комбінації, то злиття може відбутися за кілька мільйонів років. Спочатку об'єкти зближуються, а період їх обертання зменшується. На завершальному етапі відбувається зіткнення й несиметричний гравітаційний колапс. Цей процес триває частки секунди, і за цей час у вигляді гравітаційних хвиль випромінюється енергія, що становить, за деякими оцінками, близько 5 % маси системи.

Реліктові гравітаційні хвилі Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2015)

Реєстрація гравітаційних хвиль Редагувати

Безпосередня реєстрація гравітаційних хвиль досить складна через слабкість гравітаційної взаємодії — вона майже на 40 порядків слабша електромагнітної —, тому гравітаційні хвилі спричиняють дуже мале викривлення метрики. Приладом для їх реєстрації є детектор гравітаційних хвиль. Перший проєкт детектора запропонував американський фізик Джозеф Вебер[en]. Спроби виявлення гравітаційних хвиль робляться з кінця 1960-х років, але досі немає достовірних відомостей про їх безпосередню реєстрацію. Професор Рана Адхікарі оцінив ймовірність детектувати серію гравітаційних хвиль до 2010 р. як одну шосту. Гравітаційні хвилі з амплітудою, котру можливо було б зареєструвати, народжуються при колапсі подвійного пульсара. Подібні події відбуваються в околицях нашої галактики орієнтовно раз на десять років.

З іншого боку, загальна теорія відносності передбачає прискорення обертання подвійних зір через втрату енергії на випромінювання гравітаційних хвиль, і цей ефект надійно зафіксований у кількох відомих системах подвійних компактних об'єктів (зокрема, пульсарів із компактними супутниками). 1993 р. за відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості для вивчення гравітації, відкривачі першого подвійного пульсара PSR B1913+16 — Рассел Халс і Джозеф Тейлор молодший — отримали Нобелівську премію з фізики. Таке ж явище зафіксовано ще в кількох випадках: для пульсарів PSR J0737−3039, PSR J0437-4715 і системи подвійних білих карликів RX J0806. Наприклад, відстань між двома компонентами пульсара PSR J0737−3039 (A та B) щоденно зменшується приблизно на 6,35 см (2,5 дюйми) через втрати енергії на гравітаційні хвилі, у відповідності з теорією.

За оцінками, найпотужнішими й досить частими джерелами гравітаційних хвиль для гравітаційних телескопів і антен є катастрофи, пов'язані з колапсами подвійних систем із надмасивних чорних дір у найближчих галактиках. Очікується, що в найближчому майбутньому на вдосконалених гравітаційних детекторах щороку буде реєструватися кілька подібних подій, які викривлюють метрику простору-часу в околиці Землі на 10−21−10−23[джерело?].

Відкриття гравітаційних хвиль Редагувати

11 лютого 2016 року було оголошено про експериментальне відкриття гравітаційних хвиль колабораціями LIGO та VIRGO. Сигнал злиття двох чорних дір з максимальної амплітудою близько 10−21 був зареєстрований 14 вересня 2015 року о 9:51 UTC двома детекторами LIGO в Генфорді та Лівінгстоні через 7 мілісекунд один від одного, в області максимальної амплітуди сигналу (0,2 секунди) комбіноване відношення сигнал-шум склало 24:1. Форма сигналу збігається з передбаченою загальною теорією відносності для злиття двох чорних дір масами 36 та 29 сонячних, утворена чорна діра має масу 62 сонячних та параметр обертання 0,67. Відстань до джерела становить близько 1,3 мільярда світлових років, вивільнена за десяті долі секунди в злитті енергія — еквівалент близько 3 мас сонця.

Подальші реєстрації гравітаційних хвиль Редагувати

  • 12 жовтня 2015 року — зафіксовано гравітаційні хвилі від об'єкту LVT151012 . Про відкриття повідомлено 15 червня 2016
  • 26 грудня 2015 року о 3 год. 38 хв. 53 сек. (UTC) гравітаційні хвилі були зафіксовані детекторами LIGO, розташованими у Лінгвістоні (штат Луїзіана) та Генфорді (штат Вашингтон). Цього разу злилися дві менш масивні чорні діри — по 14 та 8 мас Сонця, відповідно. У результаті злиття утворилася чорна діра масою, що дорівнює 21 масі Сонця. Ще близько однієї маси Сонця перейшло у енергію (за формулою E=mc2, це є еквівалентом 1,8·1047 Дж). Повідомлення про цю подію було опубліковано 15 червня 2016 року. За оцінками вчених, подія відбулася близько 1,4 мільярди років тому, але зафіксована вона було лише нещодавно через скінченність швидкості світла. Подія отримала номенклатуру GW151226.
  • 4 січня 2017 — зафіксовано гравітаційні хвилі від об'єкту GW170104. Про відкриття повідомлено 1 червня 2017.
  • 8 червня 2017 року дослідники з LIGO та VIRGO зареєстрували гравітаційні хвилі від джерела під кодовою назвою GW170608. Дві чорні діри з масою, еквівалентною 7 та 12 масам Сонця відповідно, злилися в одне космічне тіло — масивну чорну діру, маса якої перевищила сонячну у 18 разів. Ще 1 маса матерії перетворилася у енергію гравітаційних хвиль. Про реєстрацію було повідомлено 15 листопада 2017 року.
  • 14 серпня 2017 року — зафіксовано гравітаційні хвилі від об'єкту GW170814. Про відкриття повідомлено 27 вересня 2017.
  • 28 червня 2023 року, Лабораторія реактивного руху NASA (JPL) повідомила, що група вчених оголосила про отримання перших доказів стосовно фону довгохвильових гравітаційних хвиль, які заповнюють космічний Всесвіт. Зазначається, що міжнародна співпраця понад 15 років збирала високоточні дані з наземних радіотелескопів, шукаючи ці гравітаційні хвилі. Фонові хвилі, виявлені NANOGrav (консорціум із майже 200 астрономів, що займається виявленням гравітаційних хвиль за допомогою спостереження мілісекундних пульсарів з використанням радіотелескопів Грін-Бенк у США та Аресібо у Пуерто-Рико), можуть допомогти вченим краще зрозуміти, як утворюються гравітаційні хвилі та що з ними відбувається, коли вони поширюються у Всесвіті.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гравітаційна хвиля

Примітки Редагувати

  1. Davide Castelvecchi LIGO's path to victory. Nature, vol. 530, 18 February 2016, p.261-262
  2. Виявлено нове джерело гравітаційних хвиль. 22.07.2023
  3. The black-hole collision that reshaped physics [ 26 липня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Сергей Попов, Михаил Прохоров (2 2007). . Вокруг Света (2). Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 24.10.2015. (рос.)
  5. LIGO: A Quest for Gravity Waves. [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] Astro GuyzMarch 12, 2010
  6. . Новости RosInvest.Com. 9 июня 2005 г. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 24.10.2015. (рос.)
  7. (англ.). VIRGO. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016. 
  8. Emanuele Berti (11 лютого 2016). (англ.). Physical Review Letters. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016. 
  9. Abbott, B. P. (21 жовтня 2016). Binary Black Hole Mergers in the first Advanced LIGO Observing Run. Physical Review X 6: 041015. arXiv:1606.04856. doi:10.1103/PhysRevX.6.041015. 
  10. . Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 19 червня 2016. 
  11. Overbye, Dennis (1 червня 2017). . New York Times. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 1 червня 2017. 
  12. . Scienceukraine.com. 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  13. Overbye, Dennis (27 вересня 2017). . Нью-Йорк Таймс. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 28 вересня 2017. 
  14. . Роскосмос. 16.10.2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 16.10.2017. (рос.)
  15. 15 Years of Radio Data Reveals Evidence of Space-Time Murmur. June 28, 2023
  16. Вчені вперше виявили фон гравітаційних хвиль у Всесвіті. 29.06.2023, 14:33
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gravitaci jna hvi lya zburennya gravitacijnogo polya brizhi tkanini prostoru chasu sho rozpovsyudzhuyetsya zi shvidkistyu svitla Gravitacijni hvili peredbacheni zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti j bagatma inshimi teoriyami gravitaciyi ta na danij moment mayut status zareyestrovanih Vidkrittya bulo zroblene 14 veresnya 2015 roku o 5 51 ranku za Pivnichnoamerikanskim shidnim chasom ta oficijno pidtverdzhene 11 lyutogo 2016 roku Zafiksovani dvoma detektorami gravitacijni hvili porodzheni kolapsom dvoh chornih dir z masami v 36 i 29 sonyachnih mas Detali istoriyi vidkrittya predstavleni v 1 Rivnyannya Ejnshtejna mayut rozv yazki hvilovogo tipu sho ye zbudzhennyam metriki prostoru chasu yaki rozpovsyudzhuyutsya zi shvidkistyu svitla Slabka linijna gravitacijna hvilya vidpovidno do zagalnoyi teoriyi vidnosnosti ye poperechnoyu j opisuyetsya dvoma nezalezhnimi komponentami maye dvi polyarizaciyi Zmist 1 Generaciya gravitacijnih hvil 1 1 Gravitacijnij kolaps podvijnoyi sistemi 1 2 Reliktovi gravitacijni hvili 2 Reyestraciya gravitacijnih hvil 3 Vidkrittya gravitacijnih hvil 4 Podalshi reyestraciyi gravitacijnih hvil 5 Div takozh 6 PrimitkiGeneraciya gravitacijnih hvil Redaguvati nbsp Sistema z dvoh nejtronnih zir porodzhuye brizhi prostoru chasuGravitacijni hvili viprominyuye bud yake masivne tilo sho ruhayetsya z priskorennyam Odnak dlya viniknennya hvili istotnoyi amplitudi neobhidni nadzvichajno velika masa viprominyuvacha abo i velichezni priskorennya amplituda gravitacijnoyi hvili pryamo proporcijna priskorennyu i masi generatora tobto ma Yaksho pevnij ob yekt ruhayetsya priskoreno to ce oznachaye sho na nogo diye deyaka sila z boku inshogo ob yekta U svoyu chergu cej inshij ob yekt vidchuvaye zvorotnu diyu za tretim zakonom Nyutona pri comu viyavlyayetsya sho m1a1 m2a2 Vihodit sho dva ob yekti viprominyuyut gravitacijni hvili tilki v pari prichomu v rezultati interferenciyi voni istotno vzayemno gasyatsya Tomu gravitacijne viprominyuvannya u zagalnij teoriyi vidnosnosti za multipolnistyu zavzhdi ye shonajmenshe kvadrupolnim Krim togo dlya nerelyativistskih viprominyuvachiv u virazi dlya intensivnosti viprominyuvannya ye malij parametr r c T 4 displaystyle left frac r cT right 4 nbsp de r harakternij rozmir viprominyuvacha T harakternij period ruhu viprominyuvacha c shvidkist svitla Dlya Sonyachnoyi sistemi napriklad najbilshe gravitacijne viprominyuvannya sprichinyaye pidsistema Soncya i Yupitera Potuzhnist cogo viprominyuvannya priblizno 5 kilovat takim chinom energiya sho vtrachayetsya Sonyachnoyu sistemoyu na gravitacijne viprominyuvannya za rik absolyutno nikchemna v porivnyanni z harakternoyu kinetichnoyu energiyeyu til Najpotuzhnishimi dzherelami gravitacijnih hvil ye Galaktiki sho zishtovhuyutsya veletenski masi neveliki priskorennya Gravitacijnij kolaps podvijnoyi sistemi kompaktnih ob yektiv kolosalni priskorennya za dosit velikoyi masi kokoni pri kolapsah vmirayuchih masivnih zirok 2 Gravitacijnij kolaps podvijnoyi sistemi Redaguvati Bud yaka sistema podvijnih zir pri obertanni navkolo spilnogo centru mas vtrachaye energiyu za rahunok viprominyuvannya gravitacijnih hvil i vreshti resht maye zlitisya v odnu zoryu Ale dlya zvichajnih nekompaktnih podvijnih zir cej proces trivaye duzhe dovgo potribnij chas nabagato perevishuye vik Vsesvitu Yaksho zh podvijna kompaktna sistema skladayetsya z pari nejtronnih zir chornih dir abo yih kombinaciyi to zlittya mozhe vidbutisya za kilka miljoniv rokiv Spochatku ob yekti zblizhuyutsya a period yih obertannya zmenshuyetsya Na zavershalnomu etapi vidbuvayetsya zitknennya j nesimetrichnij gravitacijnij kolaps Cej proces trivaye chastki sekundi i za cej chas u viglyadi gravitacijnih hvil viprominyuyetsya energiya sho stanovit za deyakimi ocinkami blizko 5 masi sistemi 3 Reliktovi gravitacijni hvili Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2015 Reyestraciya gravitacijnih hvil RedaguvatiBezposerednya reyestraciya gravitacijnih hvil dosit skladna cherez slabkist gravitacijnoyi vzayemodiyi vona majzhe na 40 poryadkiv slabsha elektromagnitnoyi tomu gravitacijni hvili sprichinyayut duzhe male vikrivlennya metriki Priladom dlya yih reyestraciyi ye detektor gravitacijnih hvil Pershij proyekt detektora zaproponuvav amerikanskij fizik Dzhozef Veber en Sprobi viyavlennya gravitacijnih hvil roblyatsya z kincya 1960 h rokiv ale dosi nemaye dostovirnih vidomostej pro yih bezposerednyu reyestraciyu 4 Profesor Rana Adhikari ociniv jmovirnist detektuvati seriyu gravitacijnih hvil do 2010 r yak odnu shostu Gravitacijni hvili z amplitudoyu kotru mozhlivo bulo b zareyestruvati narodzhuyutsya pri kolapsi podvijnogo pulsara Podibni podiyi vidbuvayutsya v okolicyah nashoyi galaktiki oriyentovno raz na desyat rokiv 5 Z inshogo boku zagalna teoriya vidnosnosti peredbachaye priskorennya obertannya podvijnih zir cherez vtratu energiyi na viprominyuvannya gravitacijnih hvil i cej efekt nadijno zafiksovanij u kilkoh vidomih sistemah podvijnih kompaktnih ob yektiv zokrema pulsariv iz kompaktnimi suputnikami 1993 r za vidkrittya novogo tipu pulsariv sho dalo novi mozhlivosti dlya vivchennya gravitaciyi vidkrivachi pershogo podvijnogo pulsara PSR B1913 16 Rassel Hals i Dzhozef Tejlor molodshij otrimali Nobelivsku premiyu z fiziki Take zh yavishe zafiksovano she v kilkoh vipadkah dlya pulsariv PSR J0737 3039 PSR J0437 4715 i sistemi podvijnih bilih karlikiv RX J0806 Napriklad vidstan mizh dvoma komponentami pulsara PSR J0737 3039 A ta B shodenno zmenshuyetsya priblizno na 6 35 sm 2 5 dyujmi cherez vtrati energiyi na gravitacijni hvili u vidpovidnosti z teoriyeyu 6 Za ocinkami najpotuzhnishimi j dosit chastimi dzherelami gravitacijnih hvil dlya gravitacijnih teleskopiv i anten ye katastrofi pov yazani z kolapsami podvijnih sistem iz nadmasivnih chornih dir u najblizhchih galaktikah 4 Ochikuyetsya sho v najblizhchomu majbutnomu na vdoskonalenih gravitacijnih detektorah shoroku bude reyestruvatisya kilka podibnih podij yaki vikrivlyuyut metriku prostoru chasu v okolici Zemli na 10 21 10 23 dzherelo Vidkrittya gravitacijnih hvil RedaguvatiDokladnishe Vidkrittya gravitacijnih hvil11 lyutogo 2016 roku bulo ogolosheno pro eksperimentalne vidkrittya gravitacijnih hvil kolaboraciyami LIGO ta VIRGO Signal zlittya dvoh chornih dir z maksimalnoyi amplitudoyu blizko 10 21 buv zareyestrovanij 14 veresnya 2015 roku o 9 51 UTC dvoma detektorami LIGO v Genfordi ta Livingstoni cherez 7 milisekund odin vid odnogo v oblasti maksimalnoyi amplitudi signalu 0 2 sekundi kombinovane vidnoshennya signal shum sklalo 24 1 Forma signalu zbigayetsya z peredbachenoyu zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti dlya zlittya dvoh chornih dir masami 36 ta 29 sonyachnih utvorena chorna dira maye masu 62 sonyachnih ta parametr obertannya a displaystyle a nbsp 0 67 Vidstan do dzherela stanovit blizko 1 3 milyarda svitlovih rokiv vivilnena za desyati doli sekundi v zlitti energiya ekvivalent blizko 3 mas soncya 7 8 Podalshi reyestraciyi gravitacijnih hvil Redaguvati12 zhovtnya 2015 roku zafiksovano gravitacijni hvili vid ob yektu LVT151012 Pro vidkrittya povidomleno 15 chervnya 2016 9 26 grudnya 2015 roku o 3 god 38 hv 53 sek UTC gravitacijni hvili buli zafiksovani detektorami LIGO roztashovanimi u Lingvistoni shtat Luyiziana ta Genfordi shtat Vashington Cogo razu zlilisya dvi mensh masivni chorni diri po 14 ta 8 mas Soncya vidpovidno U rezultati zlittya utvorilasya chorna dira masoyu sho dorivnyuye 21 masi Soncya She blizko odniyeyi masi Soncya perejshlo u energiyu za formuloyu E mc2 ce ye ekvivalentom 1 8 1047 Dzh Povidomlennya pro cyu podiyu bulo opublikovano 15 chervnya 2016 roku Za ocinkami vchenih podiya vidbulasya blizko 1 4 milyardi rokiv tomu ale zafiksovana vona bulo lishe neshodavno cherez skinchennist shvidkosti svitla Podiya otrimala nomenklaturu GW151226 10 4 sichnya 2017 zafiksovano gravitacijni hvili vid ob yektu GW170104 Pro vidkrittya povidomleno 1 chervnya 2017 11 8 chervnya 2017 roku doslidniki z LIGO ta VIRGO zareyestruvali gravitacijni hvili vid dzherela pid kodovoyu nazvoyu GW170608 Dvi chorni diri z masoyu ekvivalentnoyu 7 ta 12 masam Soncya vidpovidno zlilisya v odne kosmichne tilo masivnu chornu diru masa yakoyi perevishila sonyachnu u 18 raziv She 1 masa materiyi peretvorilasya u energiyu gravitacijnih hvil Pro reyestraciyu bulo povidomleno 15 listopada 2017 roku 12 14 serpnya 2017 roku zafiksovano gravitacijni hvili vid ob yektu GW170814 Pro vidkrittya povidomleno 27 veresnya 2017 13 17 serpnya 2017 roku upershe zafiksovano proces zlittya dvoh nejtronnih zirok yake bulo viyavleno v gamma viprominenni i v gravitacijnih hvilyah GW170817 Pro vidkrittya povidomleno 16 zhovtnya 2017 14 28 chervnya 2023 roku Laboratoriya reaktivnogo ruhu NASA JPL povidomila sho grupa vchenih ogolosila pro otrimannya pershih dokaziv stosovno fonu dovgohvilovih gravitacijnih hvil yaki zapovnyuyut kosmichnij Vsesvit Zaznachayetsya sho mizhnarodna spivpracya ponad 15 rokiv zbirala visokotochni dani z nazemnih radioteleskopiv shukayuchi ci gravitacijni hvili Fonovi hvili viyavleni NANOGrav konsorcium iz majzhe 200 astronomiv sho zajmayetsya viyavlennyam gravitacijnih hvil za dopomogoyu sposterezhennya milisekundnih pulsariv z vikoristannyam radioteleskopiv Grin Benk u SShA ta Aresibo u Puerto Riko mozhut dopomogti vchenim krashe zrozumiti yak utvoryuyutsya gravitacijni hvili ta sho z nimi vidbuvayetsya koli voni poshiryuyutsya u Vsesviti 15 16 Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gravitacijna hvilyaeLISA proekt kosmichnogo interferometra dlya reyestraciyi gravitacijnih hvil Oglyadach velikogo vibuhu GEO600 Gravitacijni hvili ta 6 pitan kosmologiyi yaki voni mozhut virishiti Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Science Ukraine 20 02 2016Primitki Redaguvati Davide Castelvecchi LIGO s path to victory Nature vol 530 18 February 2016 p 261 262 Viyavleno nove dzherelo gravitacijnih hvil 22 07 2023 The black hole collision that reshaped physics Arhivovano 26 lipnya 2019 u Wayback Machine angl a b Sergej Popov Mihail Prohorov 2 2007 Prizrachnye volny Vselennoj Vokrug Sveta 2 Arhiv originalu za 19 bereznya 2014 Procitovano 24 10 2015 ros LIGO A Quest for Gravity Waves Arhivovano 23 listopada 2011 u Wayback Machine Astro GuyzMarch 12 2010 Kosmicheskij duet kruzhitsya vse bystree Novosti RosInvest Com 9 iyunya 2005 g Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 24 10 2015 ros GRAVITATIONAL WAVES DETECTED 100 YEARS AFTER EINSTEIN S PREDICTION angl VIRGO Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 Emanuele Berti 11 lyutogo 2016 Viewpoint The First Sounds of Merging Black Holes angl Physical Review Letters Arhiv originalu za 12 lyutogo 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 Abbott B P 21 zhovtnya 2016 Binary Black Hole Mergers in the first Advanced LIGO Observing Run Physical Review X 6 041015 arXiv 1606 04856 doi 10 1103 PhysRevX 6 041015 phys org news Arhiv originalu za 18 chervnya 2016 Procitovano 19 chervnya 2016 Overbye Dennis 1 chervnya 2017 Gravitational Waves Felt From Black Hole Merger 3 Billion Light Years Away New York Times Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2017 Pidtverdzheno novu reyestraciyu gravitacijnih hvil vid zlittya chornih dir Scienceukraine com 16 listopada 2017 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Overbye Dennis 27 veresnya 2017 New Gravitational Wave Detection From Colliding Black Holes Nyu Jork Tajms Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2017 IKI RAN Vpervye zaregistrirovan moment sliyaniya dvuh nejtronnyh zvyozd Roskosmos 16 10 2017 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 16 10 2017 ros 15 Years of Radio Data Reveals Evidence of Space Time Murmur June 28 2023 Vcheni vpershe viyavili fon gravitacijnih hvil u Vsesviti 29 06 2023 14 33 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gravitacijna hvilya amp oldid 40536243